Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №761/8584/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Суд: Шевченківський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог фінансового контролю

Дата: 18 березня 2026 р.

Справа: №761/8584/26

Суддя: Овсеп`ян Т. В.

Справа № 761/8584/26

Провадження № 3/761/2525/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Овсеп`ян Т.В., за участю: секретаря судового засідання Олійника Б.М., прокурора Прокопова О.Е., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Розкішна Ставищенського району Київської області, громадянки України, з вищою освітою, працюючої провідним консультантом відділу цифрових проектів та аналітичного забезпечення Українського інституту пам`яті, розлученої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , яка раніше не притягувалась до адміністративної відповідальності,

за ч.1 статті 172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного спеціаліста Сектору стратегічного розвитку та комунікацій Державного агентства України ПлейСіті, будучи державним службовцем категорії «В», будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, відповідно до підпункту «в» пункту 1 ч.1 ст.3 ЗУ "Про запобігання корупції", в порушення вимог абзацу 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», 30.09.2025, припинивши діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 31.10.2025 о 09 год. 51 хв. несвоєчасно, без поважних причин, подала декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у власному персональному електронному кабінеті.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала, зазначила, що подала декларацію при звільненні з пропуском лише одного календарного дня, тобто 31.10.2025. При цьому, стверджувала, що ніякого умислу на приховування даних, які відображаються у декларації не було. Крім того, зазначила, що зробила для себе належні висновки.

Прокурор вважав доведеним несвоєчасне, без поважних причин, подання суб`єктом декларування ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), що є підставою для визнання останньої винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та просив накласти на неї адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, висновок прокурора, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 , відповідно до наказу Державного агентства України ПлейСіті від 23.07.2025 № 75-о, призначена на посаду головного спеціаліста Сектору стратегічного розвитку та комунікацій Державного агентства України ПлейСіті з 01.08.2025.

Присягу державного службовця ОСОБА_1 склала 21.09.2022 в Державній інспекції енергетичного нагляду України.

Відповідно до наказу Державного агентства України ПлейСіті від 22.09.2025 № 117-о, ОСОБА_1 , головному спеціалісту Сектору стратегічного розвитку та комунікацій Державного агентства України ПлейСіті, присвоєно 8 ранг державного службовця з 22.09.2025.

Посада головного спеціаліста Сектору стратегічного розвитку та комунікацій Державного агентства України ПлейСіті відноситься до посади категорії «В» державної служби.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи головним спеціалістом Сектору стратегічного розвитку та комунікацій Державного агентства України ПлейСіті, є суб`єктом, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», тобто є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією та суб`єктом декларування.

На підставі наказу від 25.09.2025 № 118-о Державного агентства України ПлейСіті, ОСОБА_1 , звільнено з посади головного спеціаліста Сектору стратегічного розвитку та комунікацій Державного агентства України ПлейСіті з 30.09.2025 за угодою сторін.

Абзацом 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Отже, ОСОБА_1 була зобов`язана подати декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, не пізніше 30.10.2025.

Відповідно до публічної частини Реєстру, ОСОБА_1 подала декларацію при звільненні 31.10.2025 о 09 год. 51 хв., а отже несвоєчасно.

Таким чином, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 своїми діями, які виразилися у несвоєчасному, без поважних причин, поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.

При цьому, суд приймає до уваги характер вчиненого правопорушення та конкретні обставини справи, зокрема те, що ОСОБА_1 подала декларацію з пропуском, визначеного Законом України «Про запобігання корупції» строку, -лише один календарний день.

В той же час, ОСОБА_1 31.10.2025 самостійно подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні).

Отже, дії ОСОБА_1 , які полягають у несвоєчасному поданні декларації, не потягли за собою тяжких наслідків, оскільки відомості про доходи та майновий стан ОСОБА_1 з пропуском одного календарного дня були відображені у реєстрі.

Також судом враховуються дані про особу ОСОБА_1 , яка вперше притягується до адміністративної відповідальності, її відношення до скоєного, та майновий стан останньої.

Наведені обставини визнаються судом такими, що пом`якшують відповідальність особи та значно знижують ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Враховуючи, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, враховуючи наведені вище дані про особу правопорушника, те, що ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, вчинила вперше та раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, те, що негативних наслідків в результаті дій ОСОБА_1 не наступило, а допущене порушення усунуто нею самостійно, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.172-6 КУпАП на підставі ст.22 КУпАП у зв`язку із малозначністю скоєного адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.22, ч.1 ст.172-6, 283-285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити, звільнивши її від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, у зв`язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, та обмежитись усним зауваженням.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua