Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №760/25699/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/25699/25

Провадження №2/760/3754/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«24» березня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Тесленко І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (у письмовому провадженні) матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

у вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позову зазначає, що між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено шлюб 06.09.2024 року у Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що був складений відповідний актовий запис № 1700. У шлюбі у них народилось одна дитина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вже п`ять місяців стосунки з дружиною розладились, зникло взаєморозуміння і взаємоповага. Кожен з них живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім`я припинила своє існування. Позивач з Відповідачем сімейного життя не ведуть з 09 квітня 2025 року, шлюбних стосунків не підтримують, а отже збереження шлюбу неможливе. Відповідно до п. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Примирення та збереження шлюбу між сторонами неможливе з підстав викладених вище. Крім того, перебування у шлюбі суперечить його інтересам розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом в умовах свободи та гідності. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим. З врахуванням наведеного просив розірвати шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який було укладено 06.09.2024 року Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що був складений відповідний актовий запис № 1700.

17 вересня 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О.

Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлялися запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Остання відповідь на запит надійшла до суду 02 жовтня 2025 року.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.

24 жовтня 2025 року від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву які обґрунтовані наступним. Відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, з огляду на таке. Шлюб між сторонами було зареєстровано 06.09.2024, у Солом`янському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Від шлюбу сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка не досягла одного року. Відповідно до ч. 2 ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу не може бути пред`явлений чоловіком під час вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, окрім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправні дії щодо другого з подружжя чи дитини. 3. Жодних протиправних дій з її боку щодо позивача чи дитини не вчинялося, що підтверджується відсутністю будь-яких заяв, кримінальних або адміністративних проваджень. 4. Таким чином, поданий позов суперечить вимогам чинного законодавства, а отже, підлягає залишенню без розгляду або відмові у відкритті провадження. 5. Крім того, вважає, що розірвання шлюбу в цей період може негативно вплинути на емоційний та фізичний стан дитини, яка потребує належного догляду та спокою обох батьків. З врахуванням наведеного просила відмовити у відкритті провадження (або залишити позов без розгляду) у справі за позовом ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. У разі відкриття провадження - відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку з наявністю малолітньої дитини віком до одного року.

28 жовтня 2025 року надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі, без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше.

11 листопада 2025 року від представника відповідача надійшла заява про приєднання письмових документів до матеріалів справи у якості доказів. В якій зазначав, що з метою повного та всебічного розгляду цивільної справи № 760/25699/25, вважає за необхідне приєднати до матеріалів справи, у якості доказів: - Пояснення ОСОБА_2 щодо можливості примирення та пропозиції щодо необхідності надання судом сторонам строку для примирення; - медичні документи, щодо стану здоров`я ОСОБА_2 , що додаються до заяви, а саме: 1. Виписку з медичної картки стаціонарного хворого №156621 - 1 примірник на 2 аркушах; 2. Виписку епікриз № 3941 - 1 примірник на 1 аркуші; 3.Консультаійний висновок спеціаліста №15778/24 Центра мікрохірургії ока м. Київ (Форма № 028/о)- 1 примірник на 1 аркуші; 4. Виписка результатів клініко - лабораторних досліджень КПП Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини (Форма №027/о) - 1 примірник на 1 аркуші. Таким чином, вказана письмова медична документація щодо стану здоров`я ОСОБА_2 зазначає у позивачки виявлені діагнози хвороб: - Хронічний обструктивний пієлонефрит, внаслідок міхурово-сечовідного рефлюксу ст. загострення, ПФНа. Цистит. Нейрогенний сечовий міхур (діагноз з народження): - ГРВІ, гострий ринофарингіт. Хронічний пієлонефрит, ремісія. Харчова алергія, ремісія; - 2024 рік - Вагітність І, 26-27 тижнів. Загострення хронічного пієлонефриту. Міхурово-сечовідний рефлюкс. Пієлоектазія обох нирок; УЗД: УЗ-ознаки пієліту та пієлоектазії обох нирок; - Міопія середнього ст. ОЧ (Н52.1). Міопія астигматизм слаб. ст. (Н52.2). Периферична дистрофія сітківки ОЧ (Н35.4). Окрім того, ОСОБА_2 зазначає, що через скрутне матеріальне становище (брак коштів) та постійний догляд за малолітньою донькою, вона позбавлена можливості проходити подальші медичні обстеження та лікування.

14 листопада 2025 року від представника відповідача надійшла заява про приєднання письмових документів до матеріалів справи у якості доказів. В якій зазначав, що на даний час позивач вважає за необхідне вирішити питання щодо можливості примирення та пропозиції щодо необхідності надання судом сторонам строку для примирення та про приєднання у якості доказів до цивільної справи №760/25699/25 письмових документів: - свідоцтво про народження малолітньої доньки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - Свідоцтво Серія НОМЕР_1 виданий Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального регіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 27.02.2025 року.

18 листопада 2025 року від представника відповідача надійшла заява про приєднання письмових документів до матеріалів справи у якості доказів. В якій просив приєднати у якості доказів до цивільної справи №760/25699/25; Провадження №2/760/14326/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу документи: свідоцтво про народження малолітньої доньки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - Свідоцтво Серія НОМЕР_1 , видане Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального регіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 27.02.2025 року.

24 листопада 2025 року від представника позивача надійшли заперечення на клопотання які обґрунтовані наступним. ОСОБА_1 , звертається до суду з проханням відмовитися від надання строку на примирення у шлюбі з ОСОБА_2 . Сторони не живуть разом однією сім`єю протягом більше 7 місяців - з 09.04.2025 року і з того часу їх стосунки фактично припинились. Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються. Враховуючи викладене позивач просить офіційно зафіксувати цю відмову та не надавати додатковий строк на примирення.

Оскільки, розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства.

06 вересня 2024 року між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), серії НОМЕР_2 , актовий запис №1700 (а.с. 5).

Від спільного подружнього життя у сторін народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Серія НОМЕР_3 , актовий запис № 189 (а.с. 7).

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №158621 від 13.03.2014 року, у ОСОБА_4 , наявний діагноз: Хронічний обструктивний пієлонефрит, внаслідок міхурово-сечовідного рефлюксу стадія загострення, ПФНа, Цистит, Нейрогенний сечовий міхур. Виписана в задовільному стані з відсутністю скарг.

Відповідно до виписного епікризу №3941, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , знаходилась на стаціонарному лікуванні в КУ ЗГДМБ №5 з 25.03 по 31.03.2016 року, з діагнозом: ОРВІ, гострий ринофарингіт, Хронічний пислонефрит, реміссія, харчова алергія. Виписується додому у відносно задовільному стані.

Як вбачається з виписки КПП «Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини» від 15 листопада 2024 року, ОСОБА_2 , поступила 23 жовтня 2024 року; вибула 15 листопада 2024 року; Повний діагноз: Вагітність І, 26-27 тижнів, Загострення хронічного пієлонефриту, Міхурово-сечовідний рефлюкс, Пієлоектазія обох нирок.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

За змістом ч. 1 ст. 110, ст. 112 Сімейного кодексу України (далі - СК України), позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, проте, як встановлено судом, позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Відповідно до ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з ч. 5 ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) викладена правова позиція відповідно до якої: «Згідно із статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. За положеннями частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України. Відповідно до частини першої статті 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. За положеннями статті 112 СК України при вирішенні питання про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Одночасно згідно із статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи. Важливою особливістю справ про розірвання шлюбу є те, що суд з урахуванням усіх фактичних обставин може відкласти розгляд справи та призначити подружжю строк для примирення, як це визначено частиною сьомою статті 240 ЦПК України. Отже шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. Надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком».

Суд враховує те, що позивач не бажає зберігати подружні відносини із відповідачем.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву посилалась на положення ч. 2 ст. 110 СК України.

При цьому, суд звертає увагу що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі" від 20 листопада 2024 року № 4073-IX, частини другу - четверту ст. 110 СК України виключено.

Крім того, суд враховує, що станом на момент розгляду справи судом минув понад рік з моменту народження дитини.

З моменту відкриття провадження у справі минуло понад п`ять місяців, інформації щодо можливого примирення подружжя суду не надійшло; позивач наполягає на розірванні шлюбу.

Суд, перевіривши фактичні обставини справи, наявні у справі письмові докази, враховуючи позицію сторін, неможливість примушування до шлюбу та шлюбних відносин, дійшов висновку про те, що подальше подружнє життя суперечитиме інтересам позивача, тож збереження сім`ї є неможливим. З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Суд роз`яснює, що відповідно до п. п. 1, 2, 3 р. 3 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940), державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану у встановлених законом випадках. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який отримав рішення суду про розірвання шлюбу, повинен у день його надходження зробити відмітку про розірвання шлюбу на лицьовому боці актового запису про шлюб, зазначивши дату і номер рішення суду, повне найменування суду, яким ухвалено рішення, а також внести відповідні відомості до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Після цього не пізніше наступного робочого дня відділ державної реєстрації актів цивільного стану надсилає повідомлення (додаток 9) до архіву органу державної реєстрації актів цивільного стану, у якому зберігається другий примірник актового запису про шлюб, який у строк, що не перевищує семи робочих днів з дня отримання повідомлення, проставляє у ньому відповідну відмітку.

Суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Таким чином, суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, причини, які спонукають його наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Відповідно до платіжної інструкції № 8394-6526-6282-1457 від 21 жовтня 2025 року, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 1 211,20 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в 1 211,20 грн., сплачений за подання позовної заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 142, 206, 259, 263 - 265, 354 - 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований 06 вересня 2024 року Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №1700, - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) 1 211,20 грн., судового збору сплаченого за подання позову.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя І. О. Тесленко