Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху
Дата: 23 березня 2026 р.
Справа: №760/14041/25
Суддя: Коробенко С. В.
С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А
вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37
вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52
e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua
код ЄДРПОУ: 02896762
____________________________________________________________________________________________
Провадження 2-а/760/197/26
В справі 760/14041/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
І. Вступна частина
24 березня 2026 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Коробенко С.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії 5АВ № 10153313 від 24 квітня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності.
ІІ. Описова частина
23 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Солом`янського районного суду міста Києва із позовною заявою до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії 5АВ № 10153313 від 24.04.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є власником транспортного засобу AUDI 80, номерний знак НОМЕР_1 , лише за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, тоді як фактично ще у 2014 році зазначений автомобіль було продано за довіреністю особі, яка мала здійснити його перереєстрацію. З моменту продажу позивач понад десять років транспортним засобом не користується, а особу, яка ним керувала на момент зафіксованого правопорушення, встановити неможливо. Після отримання оскаржуваної постанови позивач невідкладно вжила заходів із вибракування транспортного засобу.
26 травня 2025 року автоматизованим протоколом розподілу судових справ між суддями головуючим визначено суддю Коробенка С.В.
27 травня 2025 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) учасників справи.
02 грудня 2025 року ухвалою суду задоволено заяву позивача про забезпечення позову: зупинено стягнення на підставі постанови серії 5АВ № 10153313 від 24.04.2025 у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, відкритому старшим державним виконавцем Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Мін`юсту (м. Київ) Скрипник О.В.
18 грудня 2025 року до суду від представника відповідача Черниша Олега Георгійовича надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач у відзиві проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що постанова серії 5АВ № 10153313 від 24.04.2025 винесена правомірно: на підставі автоматичної фіксації перевищення встановленого обмеження швидкості руху на 23 км/год транспортним засобом AUDI 80, номерний знак НОМЕР_1 , відомості щодо власника якого на момент вчинення правопорушення містились у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів. Відповідач також наголошує, що позивач не скористалась механізмом звільнення від відповідальності, передбаченим ст. 279-3 КУпАП.
19 грудня 2025 року позивачем подано відповідь на відзив, у якій вона просить відзив до уваги не брати як поданий з порушенням встановленого судом строку та вирішити справу за наявними в ній матеріалами.
ІІІ. Мотивувальна частина
Дослідивши матеріали справи та наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 222 КУпАП поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та розглядає справи про відповідні правопорушення. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку.
Статтею 14-2 КУпАП встановлено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Абзацом одинадцять статті 258 КУпАП визначено, що у разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченого статтею 132-2 цього Кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом п`ятнадцяти днів з дня винесення такої постанови, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 279-1 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 24 квітня 2025 року о 17 год. 08 хв. за адресою: м. Павлоград, вул.Дніпровська, 16, за допомогою технічного засобу автоматичної фіксації НОАС-50/1 (заводський номер 022-01/21) зафіксовано транспортний засіб AUDI 80, номерний знак НОМЕР_1 , що рухався з перевищенням встановленого обмеження швидкості руху на 23 км/год, чим порушено підпункт «б» пункту 12.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. На підставі зазначених матеріалів інспектором ДПП Коротун Ксенією Валеріївною у порядку, передбаченому ст. ст. 279-1 - 279-3, 284 КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України № 13 від 13.01.2020, винесено постанову серії 5АВ № 10153313 від 24.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 340,00грн.
Частиною 1 статті 122 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи, в якому має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи, та посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність, і сама по собі не є беззаперечним доказом вчинення правопорушення; саме фіксація вчинення особою адміністративного правопорушення, а не постанова про притягнення її до відповідальності, підтверджує правомірність накладення адміністративного стягнення.
Перевіряючи виконання цього обов`язку відповідачем, суд встановив таке. Оскаржувана постанова серії 5АВ № 10153313 від 24.04.2025 містить усі відомості, передбачені ст. 283 КУпАП та Інструкцією, затвердженою наказом МВС № 13 від 13.01.2020: дату, час і місце вчинення правопорушення (24.04.2025, 17:08, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 16), опис суті правопорушення (перевищення встановленого обмеження швидкості на 23 км/год), відомості про транспортний засіб (AUDI 80, номерний знак НОМЕР_1 ), відомості про відповідальну особу ( ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), кваліфікацію правопорушення (ч. 1 ст. 122 КУпАП), посилання на застосовані норми (ст. ст. 14-2, 33, 222, 279-1 - 279-3, 284 КУпАП), розмір накладеного штрафу (340,00 грн), а також посилання на інтернет-ресурс для ознайомлення із зображенням транспортного засобу в момент вчинення правопорушення та ідентифікатор доступу. Постанову підписано кваліфікованим електронним підписом інспектора Коротун К.В. Постанова також містить повні відомості про технічний засіб фіксації: НОАС-50/1, заводський номер 022-01/21, свідоцтво про повірку № ТВ.001 22 0681-24, дійсне до 21.10.2025, що підтверджує справність та метрологічну придатність приладу на момент фіксації правопорушення. Таким чином, оскаржувана постанова відповідає вимогам ст. 283 КУпАП щодо форми та змісту, а відповідач підтвердив правомірність її складення належними даними.
Перевіряючи дотримання встановленого законом суб`єкта відповідальності, суд виходить з такого. Статтею 14-2 КУпАП встановлено, що відповідальною особою за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, є фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб. Станом на дату вчинення правопорушення - 24.04.2025 - транспортний засіб AUDI 80, номерний знак НОМЕР_1 , відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів залишався зареєстрованим за ОСОБА_1 . Цей факт позивачем не оспорюється. Вибракування транспортного засобу здійснено позивачем 26.04.2025, тобто після вчинення зафіксованого правопорушення, і не може ретроспективно змінити реєстраційний статус транспортного засобу на момент його вчинення.
Доводи позивача про продаж транспортного засобу за довіреністю у 2014 році суд оцінює критично. Продаж транспортного засобу за довіреністю є уповноваженням іншої особи на вчинення юридичних дій щодо майна, однак не тягне переходу права власності та не є підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Верховний Суд у постанові від 30.10.2019 у справі № 683/2694/16-ц прямо вказав, що договір про відчуження транспортного засобу, вчинений без реального зняття з реєстрації та перереєстрації у встановленому законом порядку, не породжує правових наслідків у вигляді переходу права власності від продавця до покупця, оскільки право власності на транспортний засіб виникає з моменту його державної реєстрації. Таким чином, обираючи спосіб відчуження транспортного засобу, що не передбачав його перереєстрації, позивач прийняла на себе ризики, пов`язані зі збереженням за нею статусу зареєстрованого власника, зокрема ризик притягнення до відповідальності в порядку ст. 14-2 КУпАП.
Щодо механізму звільнення від відповідальності, передбаченого ст. 279-3 КУпАП, суд зазначає, що таке звільнення можливе, зокрема, у разі надання особою документа, який підтверджує вибуття транспортного засобу з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або якщо особа, яка фактично керувала транспортним засобом у момент правопорушення, особисто звернулася до уповноваженого органу із відповідною заявою та документом про сплату штрафу. Жодного з цих механізмів позивачем застосовано не було; посилання на неможливість встановити особу фактичного водія, обумовлену обраним у 2014 році способом відчуження транспортного засобу, не є підставою, передбаченою ст. 279-3 КУпАП.
Таким чином, оскаржувана постанова прийнята уповноваженим суб`єктом, у встановленому законом порядку, з дотриманням вимог до форми та змісту, визначених ст. 283 КУпАП; факт перевищення швидкості зафіксовано технічним засобом, справність якого підтверджена чинним на момент фіксації свідоцтвом про повірку; транспортний засіб на момент вчинення правопорушення був зареєстрований за позивачем відповідно до даних реєстру; доказів та підстав для звільнення від відповідальності в порядку ст. 279-3 КУпАП не надано. Підстав для скасування оскаржуваної постанови суд не вбачає.
IV. Резолютивна частина
Керуючись ст.ст. 2, 6-11, 19, 20, 22, 242-246, 257, 262 КАС України, суд вирішив:
1.У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
2.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
3.Позивачка: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
Відповідач: Департамент патрульної поліції, адреса: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua