Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №946/8818/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/8818/25

Провадження № 2/946/93/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Бортейчука Ю.Ю.

за участю секретаря судового засідання Іванової Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» (далі ТОВ «Глобал Спліт») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» обґрунтовує тим, що 14.02.2023 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (далі - Кредитор) та ОСОБА_1 (далі позичальник, відповідач) укладено Кредитний договір № 22033000603329. 28.05.2025 між АТ «БАНККРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» укладено договір факторингу № 28/05/25/1, за умовами якого право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 22033000603329 від 14.02.2023 перейшло до ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ».

В порушення норм закону та умов договору ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим має заборгованість у розмірі 78 132,47 гривень. Станом на 22.10.2025 року відповідач своїх зобов`язань не виконав та не сплатив борг за кредитом.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідачки на користь ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» заборгованість за кредитним договором № 22033000603329 від 14.02.2023 у розмірі 78 132,47 гривень та судові витрати.

Ухвалою суду від 20.01.2026 року було відкрито провадження по справі та визначено проводити розгляд цивільної справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін (а.с.26).

Згідно відповіді відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 20.01.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.25)

Відповідачці надіслано копію позовної заяви з доданими документами, та роз`яснено про необхідність подання в п`ятнадцятиденний строк письмового відзиву разом з наявними у нього доказами.

Укрпоштою надіслано відповідачці ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позову з додатком, проте поштовий конверт повернувся із довідкою про невручення - «адресат відсутній ».

Судом були вжиті вичерпні засоби для повідомлення відповідачки про дату, час та місце розгляду справи. Так, існуюча практика судів України, в тому числі і практика Верховного Суду, визначає, що неотримання стороною провадження судового виклику, надісланого на її адресу у визначеному законом порядку, зокрема повернення такого виклику за закінченням терміну зберігання у поштовому відділенні або відмова від отримання, вважається належним повідомленням сторони про виклик.

Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Зазначені обставини дають змогу суду дійти висновку про наявність даних про своєчасне сповіщення відповідачки про місце і час розгляду справи

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує щодо заочного розгляду справи .

При цьому суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Таким чином, відповідачка про розгляд справи повідомлена належним чином, однак, у встановлений судом строк відповідачкою не було подано відзиву на позов, не було надано заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ч. 2 ст. 281 розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи те, що відповідачка своїм правом на подання відзиву не скористалася, про відкриття провадження була повідомлена належним чином а також те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд, керуючись положеннями ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

14.02.2023 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 22033000603329.

Відповідно до п.1.2. Договору, Банк надає Клієнту грошові кошти на наступних умовах: Сума Кредиту 57 282,52 грн (п`ятдесят сім тисяч двісті вісімдесят дві) гривні 52 копійки); строк кредитування 72 місяців; Кінцева дата повернення Кредиту: 14 лютого 2029 р.; Цільове призначення: погашення заборгованості за раніше укладеним Кредитним договором, що зазначений в п.5.1. Кредитного договору, та інші споживчі потреби; Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість у розмірі: 0,001% річних; Щомісячна комісія за обслуговування Кредиту: - 1,50% від Суми Кредиту.

28 травня 2025 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВАРИСТОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» укладено Договір факторингу № 28/05/25/1.

Відповідно до підпункту 1.1. Договору факторингу, на умовах, встановлених цим Договором та у відповідності до гл. 73 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами (Портфель Заборгованості) відповідно до реєстру боржників згідно додатку 1.

Згідно підпункту 1.2. Договору факторингу, внаслідок передачі (відступлення) Права Вимоги за цим Договором, Фактор заміняє Клієнта У Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості, та набуває прав грошових вимог Клієнта за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань Боржників за Кредитними договорами.

Відповідно до умов Договору Факторингу №28/05/25/1 право вимоги за Кредитним договором № 22033000603329 від 14.02.2023 року, укладеним між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ».

03.06.2025 року АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» позичальнику, надіслав за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер НОМЕР_1 , зазначений позичальником у Кредитному договорі №22033000603329, повідомлення, в якому зазначалося: Шановний клієнте! Повідомляємо про відступлення права вимоги за договором новому кредитору: ТОВ "ГЛОБАЛ СПЛІТ".

04.06.2025 року ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку було направлено повідомлення про те, що на підставі Договору факторингу №28/05/25/1, укладеному між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» право вимоги за Кредитним договором №22033000603329, відступлене ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ».

12.08.2025 року ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 , була відправлена Вимога про необхідність сплати заборгованості по кредиту протягом 30 календарних днів (копія Вимоги та докази направлення Вимоги додається до позову). У разі не виконання цієї Вимоги, ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» буде вимушено звернутись до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості. При цьому сума боргу буде збільшена, а саме до загальної суми заборгованості 78 132,47 грн може будуть додані судові витрати, витрати по виконавчому провадженню, а також сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми боргу.

В зв`язку невиконанням взятих на себе зобов`язань станом на 22.10.2025 року у відповідачки утворилась загальна сума заборгованості за Договором №22033000603329 від 14.02.2023 року у розмірі – 78 132 грн (сімдесят вісім тисяч сто тридцять дві) гривні 47 копійок, яка складається:

-Залишок строкового кредиту: 0,00 грн (нуль грн 00 коп);

-Залишок нарахованих строкових відсотків: 0,00 грн (нуль гри 00 коп);

-Залишок нарахованих строкових комісій: 0,00 грн (нуль гри 00 коп);

-Залишок простроченого кредиту:54 100,32 грн (п`ятдесят чотири тисячі сто гривень 32 копійки);

-Залишок прострочених відсотків: 1,05 грн (одна гривня 05 копійки);

-Залишок прострочених комісій: 24 031,10 грн (двадцять чотири тисячі тридцять одна гривня 10 копійок);

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до приписів статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже судом на підставі даних документів встановлено та вважається що позивачем доведена обставина, що між сторонами був укладений кредитний договір.

Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний відповідно до закону судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків тільки недійсний правочин.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли зголи з усіх істотних умов договору.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору, а відповідно до ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, при цьому розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Судом встановлено, що між первісним кредитором та відповідачкою досягнуто домовленості у письмовій формі щодо розміру кредиту, процентної ставки та приймає до уваги доводи сторони позивача в позовній заяві на доведеність надання ОСОБА_1 кредитних коштів на виконання договору.

На підставі поданих стороною позивача доказів, встановлені всі обставини на які посилається позивач.

Суд, зобов`язаний забезпечити (організувати) дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків (постанова Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 404/6483/17 (провадження № 61-14432св19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2023 року у справі № 11-228сап21 зазначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами

На підставі ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За змістом ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із положеннями частини першої, п`ятої, шостої ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)).

Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21).

ОСОБА_1 правильність здійснення позивачем розрахунку невиконаного зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів не спростувала, доказів відсутності заборгованості не надала.

Процесуальний обов`язок, передбачений ст.12,81 ЦПК України, відповідачкою не виконано та не надано доказів, які б підтверджували належність виконання відповідачкою зобов`язання за кредитним договором або відсутність обов`язку його виконання.

Крім того, положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).

Доказів, які б спростовували правильність наданого кредитором розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка свої зобов`язання за вказаним договором у строки, передбачені договором щодо повернення суми позики та процентів за користування позикою не виконала, внаслідок чого у останньої виникла заборгованість за тілом кредиту та процентами.

Відповідачем, всупереч ст. 81 ЦПК України, не надано доказів своєчасності виконання грошових зобов`язань за вказаним вище договором.

Оскільки матеріали справи не містять доказів повернення відповідачкою позивачу отриманої у позику за вказаним договором всієї суми кредиту, відтак, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стягненню з відповідачки на користь позивача підлягають судові витрати: судовий збір в розмірі 2422,40 грн. понесені позивачем при звернені до суду з даним позовом, що підтверджується платіжними дорученнями .

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилався позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, доведені в судовому засіданні належними та допустимими доказами.

Керуючись ст.12, 13, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, ст. 207, 256, 267, 626-628, 634, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України,суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ», адреса місцезнаходження юридичної особи: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд.5-Б, оф. 5, до ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ», ЄДРПОУ: 41904846, заборгованість за кредитним договором №22033000603329 від 14 лютого 2023 року в розмірі 78 132 (сімдесят вісім тисяч сто тридцять дві) гривні 47 копійок, яка складається: залишок простроченого кредиту:54 100 (п`ятдесят чотири тисячі сто) гривень 32 копійки; залишок прострочених відсотків: 1 (одна) гривня 05 копійок; залишок прострочених комісій: 24 031 (двадцять чотири тисячі тридцять одна) гривня 10 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ», ЄДРПОУ 41904846, судові витрати, які поніс позивач у зв`язку з розглядом судової справи в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Ю.Ю.Бортейчук