Вирок від 23 березня 2026 р. у справі №194/57/26 — Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Кримінальне провадження № 194/57/26

Номер провадження 1-кп/194/92/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2026 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Тернівка Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.01.2026 року за №12026046400000001 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ленгер Чемкентської області Казахстан, громадянина України, працюючого електрослюсарем на дільниці ВТБ №1 в ШУ «Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», з середньо-спеціальною освітою, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

з участю: прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 01.01.2026 приблизно о 02:00 годин, перебуваючи в буд. АДРЕСА_2 . В цей момент у нього виник словесний конфлікт з ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин. В ході вказаного конфлікту у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , керуючись своїм злочинним умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, переслідуючи мету заподіяння шкоди здоров`ю останньому, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, але не бажаючи від них відмовлятись, ОСОБА_3 схвативши правою рукою сковорідку та прикладаючи діючу силу наніс не менше 5 ударів в область волосистої частини голови зліва. Після цього протиправні дії ОСОБА_3 , були зупинені свідком ОСОБА_6 .

Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, ОСОБА_7 , спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді саден та підшкірних гематом волосистої частини голови в проекції лівої тім`яної ділянки, які відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав повністю та пояснив у судовому засіданні, що 01.01.2026 року у буд. АДРЕСА_2 , в ході конфлікту, тримаючи правою рукою сковорідку, наніс удари по голові ОСОБА_8 вчиненому розкаюється.

Враховуючи пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 , а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості її позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідженням доказів: допитом обвинуваченого, дослідженням висновку експерта, дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого.

Винність обвинуваченого в скоєнні інкримінованого йому діянні знайшла своє підтвердження та підтверджується наступними дослідженими у судовому засіданні доказами.

Згідно висновку експерта №1 від 05.01.2026 року, проведеної судово-медичної експертизи ОСОБА_5 , вбачається, що: 1) згідно наданої медичної документації та об`єктивних даних огляду у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден та підшкірних гематом волосистої частини голови в проекції лівої тім`яної ділянки, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень згідно п.2.3.2. б) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказ №6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995 р.

Враховуючи морфологічні ознаки виявлених тілесних ушкоджень, давність їх утворення може відповідати даті, вказаній в постанові про призначення судово-медичної експертизи, в наданій медичній документації, а саме 01.01.2026 року.

Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупого твердого предмету (предметів), що діяв за ударним механізмом з місцем прикладання діючої сили у вищезазначену область.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, не виключена можливість їх утворення за обставин, на які вказує потерпілий ОСОБА_5 .

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності і взаємозв`язку, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєні кримінального проступку.

Даючи юридичну оцінку діям обвинуваченого, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 доказана, його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_3 скоїв кримінальний проступок.

При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, не одружений, має на утриманні дитину 2010 р.н., працює, за місцем проживання характеризується позитивно, має дитину 2020 року народження, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом встановлено щире каяття та наявність на утриманні неповнолітньої дитини.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують суспільну небезпеку кримінального правопорушення до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченої ст. 69 КК України.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, наявності обставин, які пом`якшують покарання, та відсутності обставин, які обтяжують покарання, обставин скоєння кримінального правопорушення та відношення до скоєного, суд призначає покарання ОСОБА_3 в межах санкції обвинувачення у виді штрафу, як необхідне і достатнє для його виправлення і перевиховання.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов не заявлений.

Судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1