Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №461/8952/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 461/8952/25 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В.

Провадження № 33/811/326/26 Доповідач: Партика І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Бабій Ірини Миколаївни, представника Львівської митниці Зирянова Олега Юрійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги представника Львівської митниці ОСОБА_2 та адвоката Бабій Ірини Миколаївни на постанову Галицького районного суду м. Львова від 12 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

встановив:

цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 1 596 633 гривні 80 копійок.

Вилучені, згідно протоколу №1404/UA209000/2025 від 26 вересня 2025 року, товари (предмети) повернуто ОСОБА_1 або уповноваженій ним особі.

Стягнуто з ОСОБА_1 витрати за зберігання на складі митниці товарів, які є предметом порушення митних правил, у розмірі 142,36 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 665,60 гривень судового збору.

Судом першої інстанції встановлено, що 26 вересня 2025 року близько 15 години 24 хвилини в зону митного контролю пункт пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці смугою руху «зелений коридор» по напрямку «в`їзд в Україну» заїхав автомобіль «Renault Trafic» р.н. НОМЕР_1 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 .

При проведенні митних формальностей виникла необхідність направити даний автомобіль на рентгенографічне сканування. Проведеним аналізом отриманого зображення встановлено наявність аномалії, що свідчить про потенційну наявність товарів прихованих від митного контролю.

В результаті проведення повного огляду транспортного засобу із застосуванням технічних засобів митного контролю (скануючи система мобільного типу, комплект оглядових дзеркал, викрутка, ліхтарик) було виявлено прихований від митного контролю товар, а саме:

- смартфони ТМ «Apple» моделі «iPhone 14» без упаковки (різних модифікацій) кількістю - 186 шт.;

- смартфон ТМ «Apple» моделі «iPhone 13» без упаковки кількістю - 1 шт.;

- смартфон ТМ «Samsung» моделі «Galaxy S24» без упаковки кількістю - 1 шт., які були поміщені в запасному колесі, яке знаходилося під автомобілем та прикріплене до днища решіткою.

Доступ до вказаних товарів став можливим після демонтажу решітки.

Документи, що підтверджують вартість або походження даного товару, на момент перетину кордону у громадянина ОСОБА_1 відсутні.

Відповідно до ч. 5 ст. 366 Митного кодексу України початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор"), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що перемiщуванi ним через митний кордон України товари не пiдлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають пiд встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю з використанням засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, тобто помістивши товар смартфони (різних модифікацій) кількістю 188 штук в конструктивні порожнини транспортного засобу з попереднім монтажем/демонтажем. Зазначені дії мають ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.483 МК України.

Не погоджуючись з даною постановою представник Львівської митниці Лубоцький Б.І., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду, та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на нього стягнення, у виді штрафу 50% до 100% від вартості предметів правопорушення, які становлять 3 193 267,60 грн., конфіскувати в дохід держави вилучений протоколом про порушення митних правил №1404/UA209000/2025 прихований товар, стягнути з ОСОБА_1 суму витрат за зберігання вилученого товару на складі митниці -142,36 грн.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції є упередженою та такою, що спотворює позицію митного органу.

Наголошу, що в постанові суду першої інстанції спотворено позицію представника Львівської митниці, який наполягав на застосуванні додаткового покарання у вигляді конфіскації товару.

Повідомляє, що також було спотворено позицію адвоката Бабій І.М., яка просила товар конфіскувати та не застосовувати до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності штрафу, оскільки він є інвалідом 2 групи, пенсіонер за віком, потребує проходження реабілітаційних програм, одружений, дружина має важке захворювання, потребує лікування, має 4 онуків, один з яких потребує лікування.

Також, не погоджуючись з оскаржуваною постановою адвокат Бабій І.М., в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову суду першої інстанції в частині накладення стягнення, а саме ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти на нього стягнення у виді конфіскації товарів безпосередніх предметів правопорушення, вилучених відповідно до протоколу №1404/UA209000/2025 від 26 вересня 2025 року.

Наголошує, що вони не оскаржують фактичних обставин справи, а лише стягнення в частині накладення штрафу, оскільки таке є надмірним, а особа не може сплатити його.

Повідомляє, що ОСОБА_1 факт вчинення правопорушення визнав, щиро розкаявся, він є особою з інвалідністю 2 групи, пенсіонер по віку, розмір його пенсії становить 3323 грн., він потребує проходження реабілітаційних програм, одружений, дочка має важке захворювання, потребує подальшого лікування, окрім того один із чотирьох онуків має важке захворювання та потребує лікування, вичинив адміністративне правопорушення через скрутне матеріальне становище, яке склалося в його сім`ї., що потребує додаткового заробітку.

Вважає, що не штраф, а конфіскація товару забезпечить належний баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги адвоката та заперечення апеляційної скарги представника Львівської митниці, пояснення представника Львівської митниці на підтримку своєї апеляційної скарги та заперечення доводів апеляційної скарги адвоката, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, апеляційний суду вважає, що такі апеляційні скарги не підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.

Частиною 7 ст. 294 КУпАП встановлено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Зі змісту ст. 283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Згідно ст. 489 МК та ст. 280 КУпАП посадова особа (суддя) при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою ст. 198 МК України передбачено, що органу доходів і зборів в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України.

Диспозиція ч. 1 ст. 483 МК України визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у переміщенні або діях, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Об`єктивною стороною даного адміністративного правопорушення, зокрема, є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та з приховуванням від митного контролю, шляхом надання одним товарам вигляду інших.

Переміщення товарів з приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон: з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка його вчинила характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

За змістом даної норми переміщення предметів із приховуванням від митного контролю може здійснюватись, в тому числі, шляхом подання до митного органу України, як підстави для їх переміщення, документів, які містять неправдиві дані щодо найменування товарів, їх кількості та вартості.

Висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних й перевірених судом доказів, зокрема протоколом про порушення митних правил №1404/UA209000/2025 (а.с. 5-9), з якого встановлено, що 26 вересня 2025 року близько 15 год. 24 хв. в зону митного контролю пункт пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці смугою руху «зелений коридор» по напрямку «в`їзд в Україну» заїхав автомобіль «Renault Trafic» р.н. НОМЕР_1 під керуванням громадянина України ОСОБА_1 . При проведенні митних формальностей виникла необхідність направити даний автомобіль на рентгенографічне сканування. Проведеним аналізом отриманого зображення встановлено наявність аномалії, що свідчить про потенційну наявність товарів прихованих від митного контролю. В результаті проведення повного огляду транспортного засобу із застосуванням технічних засобів митного контролю (скануючи система мобільного типу, комплект оглядових дзеркал, викрутка, ліхтарик) було виявлено прихований від митного контролю товар, а саме: смартфони ТМ «Apple» моделі «iPhone 14» без упаковки (різних модифікацій) кількістю - 186 шт.; смартфон ТМ «Apple» моделі «iPhone 13» без упаковки кількістю - 1 шт.; смартфон ТМ «Samsung» моделі «Galaxy S24» без упаковки кількістю - 1 шт., які були поміщені в запасному колесі, яке знаходилося під автомобілем та прикріплене до днища решіткою. Доступ до вказаних товарів став можливим після демонтажу решітки. Документи, що підтверджують вартість або походження даного товару, на момент перетину кордону у громадянина ОСОБА_1 відсутні; актом проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (а.с. 12), з якого вбачається, що під час огляду транспортного засобу було виявлено телефони торгової марки «iphone» 187 шт., та «sumsung» 1 шт.; фото таблицею (а.с. 13-16) на які зображено виявлені мобільні телефони; поясненнями ОСОБА_1 від 26 вересня 2025 року (а.с. 16), відповідно до яких він зазначав, що йому запропонували перевезти вживані телефони через кордон; описом предметів (а.с.17) з якого встанволено, що в автомобілі виявлено 188 шт. мобільних телефонів; висновком №1420003400-0915 від 20 жовтня 2025 року (а.с.32-80) відповідно до якого вартість вилучених товарі становить 3 193 267,60 грн. та іншими документами, що ніким не оспорюється.

Доводи апеляційної скарги представника Львівської митниці, що постанова суду першої інстанції є упередженою та такою, що спотворює позицію митного органу, апеляційний суд відхиляє.

Як убачається з матеріалів справи та постанови Галицького районного суду м. Львова від 12 лютого 2026 року (а.с. 188-194), суд першої інстанції належним чином встановив фактичні обставини справи та позицію сторін, надав їм оцінку, відповідно до вимог ст. 486, 489 МК України.

Посилання представника Львівської митниці, що судом викривлено позицію представника митного органу щодо необхідності застосування додаткового адміністративного стягнення у вигляді конфіскації товару, не знаходять свого підтвердження, оскільки із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що судом наведено та враховано відповідні доводи, однак за результатами їх оцінки суд дійшов власного висновку щодо виду та міри адміністративного стягнення.

Таким чином, наведені доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції та не містять обставин, які б свідчили про істотні порушення норм матеріального чи процесуального права.

Аргументи апеляційної скарги адвоката, що призначене стягнення є надмірно суворим для ОСОБА_1 , у зв`язку з чим просить застосувати до нього адміністративне стягнення лише у вигляді конфіскації товарів — безпосередніх предметів правопорушення, вилучених відповідно до протоколу №1404/UA209000/2025 від 26 вересня 2025 року, апеляційний суд відхиляє як безпідставні.

Оскільки санкція ч. 1 ст. 483 МК України передбачає накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, застосування лише конфіскації товару без накладення штрафу не відповідає вимогам закону.

Окрім того, призначаючи адміністративне стягнення, суд першої інстанції врахував характер вчиненого правопорушення, його суспільну небезпечність, а також дані особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме що ОСОБА_1 факт вчинення правопорушення визнав та розкаявся у скоєному, він є особою з інвалідністю 2-ої групи, пенсіонер по віку, розмір його щомісячної пенсії становить 3323,00 гривень, він потребує проходження реабілітаційної програми, одружений, дружина має важке захворювання та потребує проходження лікування, а також його сімейного становища стосовно наявності чотирьох онуків, один з яких має важке хронічне захворювання, у зв`язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування передбаченого санкцією ч. 1 ст. 483 МК України покарання.

Таким чином, доводи апеляційної скарги адвоката у цій частині зводяться до прохання про пом`якшення відповідальності поза межами санкції ч. 1 ст. 483 МК України та не можуть бути підставою для зміни оскаржуваної постанови.

Інші доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції

Істотних порушень вимог процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які є підставою для зміни чи скасування постанови, апеляційним судом не встановлено.

На переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, відтак підстав для задоволення апеляційних вимог представника Львівської митниці та адвоката Бабій І.М., апеляційний суд не знаходить.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

постанову Галицького районного суду м. Львова від 12 лютого 2026 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України залишити без змін, а апеляційні скарги представника Львівської митниці ОСОБА_2 та адвоката Бабій Ірини Миколаївни - без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Партика І.В.