Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №308/14230/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/14230/25

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.03.2026 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., за участю захисника-адвоката Мельника П. П., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/716/25 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Мельника П. П. на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.10.2025.

Цією постановою:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 05 (п`ять) років.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 566088 від 25.09.2025 та постанови судді від 06.10.2025 вбачається, що 25.09.2025 об 11 год 46 хв водій ОСОБА_1 в м. Ужгороді, на а/д М-08, 12 км, повторно протягом року, керував транспортним засобом марки «Skoda Superb», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом, чим порушив ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», вимоги п. 2.1 «а» «Про дорожній рух» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В апеляційній скарзі адвокат Мельник П. П. просить постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.10.2025 скасувати, провадження у справі закрити. Зазначає, що ОСОБА_1 не був повідомлений про розгляд судом справи, участі у судовому засіданні не брав, судового рішення не отримував. Матеріали справи не містять буд-яких доказів про належне повідомлення ОСОБА_1 про призначене на 06.10.2025 судове засідання, тому посилання на його обізнаність судом є необґрунтованим. Навіть ймовірно призначаючи справу до судового розгляду у найкоротші строки, 30.10.2025, фізично вручити повідомлення ОСОБА_1 про призначене судове засідання на 06.10.2025, тобто за три дні до засідання, було технічно неможливо. Відтак, за відсутності належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд не міг розглянути справу у судовому засіданні 06.10.2025. Розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення до адміністративно відповідальності. ОСОБА_1 заперечує свою участь у вчиненні адміністративного правопорушення. Особу водія встановлено на підставі ІПНП «АРМОР». З протоколу випливає, що водій не надав будь-якого документу, що посвідчує його особу, а

-2-

власником ТЗ марки «Skoda Superb» є третя особа. Згідно листа МВС України № 961/16-2024 від 05.07.2025 система ІПНП «АРМОР» не існує. Таким чином, дані про особу водія автомобіля марки Skoda Superb НОМЕР_1 встановлені неналежними та недопустимими доказами.

Будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 на розгляд справи щодо нього не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, відомостей про поважність причин чергової неявки не надав. При цьому, за змістом ст. 294 КУпАП участь особи, яка притягується до відповідальності, в апеляційному розгляді справи, не є обов`язковою. Тому, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип – верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП. Разом з тим, враховується думка захисника-адвоката Мельника П. П. про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 , який обізнаний про день та час судового розгляду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката Мельник П. П., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу, в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, відповідно до приписів ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

-3-

Апеляційний суд на підставі досліджених у матеріалах справи доказів констатує, що висновок судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та інших матеріалах справи є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними у справі доказами у їх сукупності, які були досліджені у суді першої інстанції та перевірені на предмет належності, допустимості та достатності апеляційним судом.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії АДД № 566088 від 25.09.2025 вбачається, що 25.09.2025 об 11 год 46 хв водій ОСОБА_1 в м. Ужгороді, на а/д М-08, 12 км, повторно протягом року, керував транспортним засобом марки «Skoda Superb», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом, чим порушив ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», вимоги п. 2.1 «а» «Про дорожній рух» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

При оцінці цього доказу апеляційний суд бере до уваги те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом.

Відповідно до копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі серії БАБ № 020797 від 25.09.2025, водія ОСОБА_1 було зупинено за порушення ним вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху України, відповідно за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн (а. с. 3).

У матеріалах справи міститься інформація, за якою ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами, а саме згідно рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.11.2024 у справі № 308/22076/23 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 01 рік (протокол серії ААБ № 068355 за ч. 1 ст. 130 КУпАП).

Згідно довідки старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП у Закарпатській області ДПП Норожнової Д. від 26.09.2025, відносно ОСОБА_1 06.01.2025 винесено постанову серії ЕНА № 3801034 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн.

Згідно довідки старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП у Закарпатській області ДПП Норожнової Д. від 26.09.2025, згідно облікових баз даних НАІС МВС України ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу.

Відповідно до пп. «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» № 3353-XII вiд 30.06.1993.

Частина 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.

На переконання апеляційного суду, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП доведена наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 566088 від 25.09.2025, постановою про накладення адміністративного стягнення серії БАБ №020797 від 25.09.2025, довідками інспектора з адмінпрактики, розпискою ОСОБА_1 від 25.09.2025 про залишення на зберігання транспортного засобу, долученими відеоматерілами та іншими матеріалами справи.

-4-

Вищенаведені докази є належними, достовірними та достатніми, у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено будь-яких даних, які би давали підстави вважати, що працівник патрульної поліції ОСОБА_3 , який оформляв матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , був упереджений під час складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП та оформленні інших матеріалів справи.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення також відсутні будь-які дані, які би свідчили про зацікавленість поліцейського у результатах розгляду справи, - у підтвердження таких даних також відсутні які-небудь належні докази як у матеріалах справи, так їх і не додано до апеляційної скарги.

Не встановлено під час розгляду апеляційної скарги й будь-яких відомостей про застосування щодо ОСОБА_1 незаконних методів, примусу чи інших дій під час оформлення адміністративних матеріалів, – на такі дані також не вказується в апеляційній скарзі.

Тому, апеляційний суд приходить до висновку проте, що поліцейський при виконанні свої посадових обов`язків діяла виключно у межах наданих їй повноважень.

Твердження захисника про те, що матеріали справи не містять доказів, які б підтвердили наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, апеляційним судом оцінюються критично, оскільки такі спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а тому не є суб`єктом правопорушення, апеляційний суд відхиляє як такі, що не підтверджені будь-якими доказами й спростовані доказами, які наявні в матеріалах справи. Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд враховує те, що наявною у справі копією постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАБ № 020797 від 25.0.2025 стверджується, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що він керував транспортним засобом, зі швидкістю руху 82 км/год у населеному пункті м. Ужгород, при цьому перевищив дозволену швидкість руху на 32 км/год, чим порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху України. Даних про скасування цієї постанови чи її оскарження у передбаченому законодавством порядку матеріали справи не містять і на такі не посилається сторона захисту в апеляційній скарзі.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги наявний у справі відеозапис, яким хоч і не зафіксовано сам процес керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт його зупинки працівниками поліції, однак з такого вбачається сама процедура проведення перевірки, у процесі якої встановлено факт як керування ОСОБА_1 транспортним засобом, так і підстави для його зупинки працівниками поліції під час керування автомобілем. При цьому, в ході такої процедури ОСОБА_1 не заперечувалось, що саме він керував транспортним засобом, а не інша особа.

Вказане у повній мірі узгоджується з постановою серії БАБ № 020797 від 25.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Тому, суд апеляційної інстанції визнає встановленим факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, встановлених судом першої інстанції при розгляді справи та визнанні винним ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

-5-

При цьому, апеляційний суд бере до уваги те, що стороною захисту не надано жодних доказів, які б спростовували факт притягнення 25.09.2025 ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, що підтверджується довідкою УПП в Закарпатській області від 26.09.2025 (а. с. 6). Також стороною захисту не надано і доказів про те, що така постанова скасована чи оскаржена.

Із урахуванням наведених вище обставин, апеляційний суд визнає неспроможними і такими, що не ґрунтується на вимога закону й доводи апеляційної скарги про те, що особу водія транспортного засобу не встановлено належним чином, з огляду на те, що з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не мав при собі документів, що посвідчують його особу, пред`явив працівникам поліції застосунок Дія, в якому паспорт був відсутній. Разом з тим, водій не заперечував, що саме він є ОСОБА_1 , як не заперечував і факт притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд звертає увагу на те, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення викладені у точній відповідності з диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП, у тому числі зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права такого керування, повторно протягом року, чим порушив вимоги ст. 15 Закону України «Про дорожній рух».

Факт того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права такого керування, повторно протягом року, повністю підтверджуються наявними в матеріалах справи та наведеними вище доказами.

З цих підстав апеляційний суд визнає необґрунтованим і твердження сторони захисту про те, що власником транспортного засобу марки «Skoda Superb» є третя особа, оскільки це жодним чином не спростовує вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а також не свідчать про порушення права ОСОБА_1 на захист та не дають підстав для скасування оскаржуваної постанови. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції повідомляв ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, про що свідчить судова повістка про виклик до суду. Також апеляційний суд звертає увагу на те, що участь правопорушника у розгляд цієї категорії справи не є обов`язковою і, відповідно, розгляд справи без участі правопорушника не є безумовною підставою для скасування судового рішення із закриттям провадження у справі за відсутністю в діях особи події і складу адміністративного правопорушення.

Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги щодо необхідності закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, є необґрунтованими і такі відхиляються.

Таким чином, винуватість ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується сукупністю досліджених доказів, які є логічними, послідовними, належними та достатніми і узгоджуються між собою.

Апеляційний суд визнає доводи апеляційної скарги такими, що мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

З урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, і враховуючи характер вчиненого правопорушення,

-5-

призначив адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 05 (п`ять) років, яке є достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень і таким, що відповідає характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення.

З огляду на вищенаведене, оскаржувана постанова, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без змін, а подана стороною захисту апеляційна скарга, доводи якої не знайшли свого підтвердження та є безпідставними, - без задоволення.

Приймаючи рішення беруться до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати свідків тощо; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що до апеляційної скарги не додано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та підтверджували доводи апеляційної скарги, і будь-яких обґрунтованих клопотань з цього приводу стороною захисту не заявлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника-адвоката Мельника П. П. залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.10.2025 щодо ОСОБА_4 ,- без змін.

Постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя