Вирок від 24 березня 2026 р. у справі №458/1031/25 — Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/1031/25

1-кп/458/28/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2026 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі сторін кримінального провадження:

прокурори ОСОБА_4 , ОСОБА_5

потерпілий ОСОБА_6

представник потерпілого,

цивільних позивачів ОСОБА_7

обвинувачена ОСОБА_8 ,

захисник обвинуваченої ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.08.2025 за № 12025141340000101 за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ашхабат, Туркменістан, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, з повною вищою освітою, фізична особа-підприємець, яка неодружена, раніше несудима,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

22.08.2025 близько 14:33 год. ОСОБА_8 , керуючи технічно-справним автомобілем марки «Land Rover» моделі «DISCOVERY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись ним по вул. Потік у м. Турка Самбірського району Львівської області автодорогою Львів-Самбір-Ужгород у напрямку з селища Бориня до м. Турка Самбірського району Львівської області, порушила чинні вимоги Правил дорожнього руху (надалі - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме: Розділу 1 «Загальні положення» п. 1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків), п. 1.10 (в частині визначення термінів «дорожня обстановка», «узбіччя»), Розділу 2 «Права та обов`язки водіїв механічних транспортних засобів» п. 2.3 б) (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), п. 2.3 д) (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху) та Розділу 13 «Швидкість руху» п. 12.1 (Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним), та п. 12.4 (У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год), які виразились у тому, що вона рухаючись вищевказаним автомобілем у світлу пору доби в межах населеного пункту, при проїзді затяжного повороту дороги праворуч відносно напрямку її руху, проявила неуважність до дорожніх умов та дорожньої обстановки, відповідно не реагувала на їх зміну, в результаті чого, без причин технічного характеру, допустила виїзд керованого нею автомобіля марки «Land Rover» моделі «DISCOVERY», реєстраційний номер НОМЕР_2 на зустрічну смугу руху, де допустила зіткнення із зустрічним автомобілем марки "MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6 .

У результаті порушення водієм ОСОБА_8 вищевказаних вимог ПДР, водій автомобіля марки "MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_6 отримав такі тілесні ушкодження: відкритий перелом нижньої третини обох кісток правої гомілки із зміщенням кісткових відламків; закритий перелом верхньої третини правої малогомілкової кістки із зміщенням кісткових відламків; забійну рану передньої поверхні верхньої третини правої гомілки; відкритий перелом середньої третини лівої ліктевої кістки із зміщенням кісткових відламків; закритий відламковий перелом лівого ліктьового відростка із зміщенням кісткових відламків; забійні садна лобної ділянки справа; забійні садна та рани лівого передпліччя, обличчя, тулуба та кінцівок, які відносяться: відкритий перелом діафізу правої великогомілкової кістки до тяжкого тілесного ушкодження; закритий перелом верхньої третини правої малогомілкової кістки із зміщенням кісткових відламків, відкритий перелом середньої третини лівої ліктевої кістки із зміщенням кісткових відламків, закритий відламковий перелом лівого ліктьового відростка із зміщенням кісткових відламків до тілесного ушкодження середнього ступеня по ознаці довготривалого розладу здоров`я; забійна рана передньої поверхні верхньої третини правої гомілки, забійна рана лівого передпліччя до легких тілесних ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, забійні садна лобної ділянки справа, забійні садна обличчя тулуба та кінцівок до легкого тілесного ушкодження.

Такими діями ОСОБА_8 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Показання обвинуваченої.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю, при обставинах викладених в обвинувальному акті. Надала показання про те, що 22.08.2025 вона поверталась із Словаччини в м. Київ автомобілем марки «Land Rover» моделі «DISCOVERY», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керувала. Автомобіль був технічно справним і в салоні ще перебували дві її двоюрідні сестри та подруга. Цією дорогою вона їхала вперше, так як скерував її навігатор. Автомобіль сам по собі важкий, при цьому був завантажений пасажирами, валізами, а також товаром з магазину "Ikea". Вона їхала зі швидкістю близько 50 км/год. Падав дощ, дорога була дуже серпантинною. Їхала зі спуску, по дорозі текли дощові струмочки. Побачила дорожній знак "Турка". На цьому відрізку дороги не змогла побачити та зрозуміти в якому напрямку дальше веде ця дорога, а тому почала пригальмовувати і в цей час її автомобіль почало заносити. Вона зрозуміла, що втратила контроль над керуванням, але нічого вдіяти не могла. Попереду побачила зустрічний автомобіль, спрацювали подушки безпеки. Коли оговталась, то зрозуміла, що відбулась дорожньо-транспортна пригода. Вони почали шукати мобільні телефону, але від удару їх десь порозкидало по салоні автомобіля. Вийшовши з автомобіля побачила, що потерпілий ОСОБА_6 затиснутий в автомобілі та в нього зламана нога, вона не знала як йому допомогти, бо там була відкрита рана, як полегшити його стан. Просила місцевих жителів, які почали сходитись, викликати швидку медичну допомогу, але вони відмовились, подруга зупинила проїжджаючий повз місце ДТП автомобіль та водій викликав швидку медичну допомогу, а вона залишалась біля потерпілого, бо дуже за нього переважила, була в шоковому стані. Після цього приїхала швидка, поліція та потерпілого ОСОБА_6 забрала швидка. Її, сестер та подругу поліцейські відвезли в лікарню, де їх оглядав лікар, а також пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння. Хтось із місцевих, якому заплатила 10 000 грн, евакуатором доставив автомобілі у відділення поліції. Потім її допитували у відділенні поліції. Після цього хтось із місцевих жителів відвіз її, сестер та подругу в м. Львів, де вони заночували в готелі та наступного дня поїхала в лікарню до потерпілого, щоб запитати чим вона зараз може йому допомогти, бо мала можливість залишити йому певну суму грошей, просила в нього вибачення. Потерпілий ОСОБА_6 відмовився отримувати гроші, сказав, що погано почувається, тому вона його залишила в спокої. Коли прибула в Київ, то продовжила спілкування з потерпілим, а також з його представником, неодноразово пропонувала свою допомогу. Представник потерпілого повідомила їй, що потерпілий заробляє 60 000 грн в місяць і вона, не чекаючи зміни в кримінальному провадженні свого процесуального статусу на підозрювану, намагалась щотижня надсилати потерпілому від 10 000 до 20 000 грн, як відшкодування моральної та матеріальної шкоди. Після того як розпочався судовий розгляд кримінального провадження та потерпілим був поданий цивільний позов, вона вирішила дочекатися судового рішення, щоб це все було врегульовано щодо відшкодування шкоди. Якщо страхова компанія виплатила б потерпілому страхові виплати, то вона була б готова йому виплатити ще таку ж суму. Сума моральної компенсації 1 000 000 грн, яку просить потерпілий, для неї є значною, добровільно вона сплатила потерпілому 98 000 грн. Цивільний позов ПП "Троянда-Захід" про відшкодування майнової шкоди в розмірі 185 331,18 грн визнала.

Обвинувачена пояснила, що не мала умислу на вчинення ДТП, не хотіла, щоб потерпілий отримав тілесні ушкодження, співчуває йому. Усвідомлює, що сталась жахлива подія, якби можна було б, то краще б вона пережила цей біль. Готова нести покарання, повністю визнає свою вину у вчиненому при обставинах викладених в обвинувальному акті, жалкує про те, що сталось та розкаюється в тому, що накоїла. Під час показань в суді вона формулювала і висловлювалась про обставини на дорозі, зокрема про наявність різкого повороту, що їхала зі спуску, по дорозі текли дощові струмочки, виходячи з того, що пам`ятала, однак не пов`язувала це з тим, що вона не визнає свою вину, чи що ці обставини призвели до ТДП. Вона чітко усвідомлює, що тільки через її дії сталась ДТП і потерпілий отримав тяжкі ушкодження. Вказала, що неодноразово просила вибачення у потерпілого, частково відшкодувала йому завдану моральну шкоду і в подальшому буде відшкодовувати таку за вироком суду. Просила не призначати їй додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки працює як ФОП, діяльність якого полягає у наданні послуг в сфері громадського харчування та діяльності ресторанів, є мікробізнесом і всі функції виконує самостійно, зокрема, закупівлю продуктів, мобільне харчування, здійснює підвезення співробітників та виїзні івенти, займається доставкою, де виконає функції кур`єра. Також виїжджає за кордон, де також займається організацією івентів. Для цього їй необхідно мати право керування транспортним засобом, Також вказала, що проживає сама, і під час воєнного стану для безпеки їй теж необхідно мати можливість керувати автомобілем. Просила суд призначити їй покарання яке б вона відбула, дати їй можливість заробити кошти і відшкодувати такі потерпілому ОСОБА_6 та ПП «Троянда-Захід», просила не позбавляти її права керування транспортними засобами, що є необхідним для здійснення нею підприємницької діяльності та в умовах війни.

Показання потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_6 дав показання про те, що до події дорожньо-транспортної пригоди не був знайомий з обвинуваченою ОСОБА_8 . Зранку 22.08.2025 виїхав з м. Самбір до м. Львів, щоб отримати на підприємстві транспортний засіб для подальшого розвезення продуктів харчування по торгових точках. Виїхавши з м. Львів прибув до м. Самбір, після цього прибув у м. Турка та приблизно о 14:30 год виїхав в напрямку АЗС "Chipo" в смт Бориня Самбірського району Львівської області, щоб прибути в села Нижня Яблунька, Верхня Яблунька. Під час руху по автодорозі, на підйомі, побачив, що назустріч йому, на спуску, рухається якийсь автомобіль, який потім зник з поля його зору через нерівний рельєф. Доїжджаючи до повороту дороги, раптово, побачив, що вказаний транспортний засіб рухається по його смузі руху, він встиг повернути кермо вправо, щоб уникнути зіткнення, але зіткнення не вдалось уникнути, внаслідок чого автомобіль ОСОБА_8 «Land Rover» моделі «DISCOVERY» в`їхав в ліву сторону його автомобіля. Від удару обидва автомобілі змістились проти годинникової стрілки. Він намагався вибратись зі свого автомобіля, але виявився затиснутим в нижній частині тіла. Після цього до його автомобіля, з житлового будинку поблизу, підбігли якісь люди, які намагались йому допомогти та викликали швидку медичну допомогу, а також ОСОБА_8 , яка сказала: "Що це сталося.? Як це сталося? Мені Вас жаль". Після цього приїхав автомобіль швидкої медичної допомоги, працівники МНС, які його розблокували. Перебуваючи в стані шоку не розумів, що він має якісь переломи, поки його не витягнули з автомобіля. Був доставлений на лікування у Самбірську районну лікарню. Після цього його направили на лікування до м. Львів, куди прибув о 20:00 год. та о 22:00 год. було проведено оперативне втручання, яке завершилось близько 02:00 год. ночі. Йому поставили систему зовнішньої фіксації, на руку наклали гіпс. У лікарні пробув до 28.08.2025 та був виписаний, повернувся додому. 10.09.2025 прибув у м. Львів, де йому було проведено операцію зі встановлення металоконструкцій та видалення системи зовнішньої фіксації. Після цього прибув додому та продовжує лікуватись. Пояснив, що в момент дорожньо-транспортної пригоди погода була хмарною, дорожнє покриття було мокрим, перед цим падав дощ. Щодо швидкості, з якою рухався його автомобіль, то пояснив, що рухався автомобілем в межах допустимої межі. Крім цього, автомобіль був завантажений товаром та рухався підйомом, що також впливало на те, що він не міг їхати з високою швидкістю. Щодо швидкості руху, з якою рухався автомобіль ОСОБА_8 , то на його думку цей автомобіль рухався з високою швидкістю, але з якою саме, сказати не може.

Потерпілий ОСОБА_6 зазначив, що до моменту ДТП він вів здоровий спосіб життя, займався спортом, увесь свій вільний час намагався витрачати, щоб заробити гроші для утриманні сім`ї, яка складається з дружини та трьох дітей, матері пенсійного віку. Після ДТП, перебуваючи в безпорадному стані, не має можливості забезпечити свою сім`ю, став тягарем для рідних. Дружина працює помічником вчителя та отримує невисоку заробітну плату. Страхові виплати не отримав, бо страхова компанія очікує закінчення розгляду справи. Продав два автомобіля, щоб придбати один дешевший, оскільки потрібні кошти на лікування, можливість пересуватися. Для того щоб прибувати на реабілітацію змушений звертатися по допомогу до сторонніх осіб. Тільки нещодавно почав самостійно потрошки вставати та рухатись на милицях. Вісім місяців він без заробітку, який щомісячно складав 60 000 грн. Обвинувачена здійснила лише 7 транзакцій з перерахування йому коштів як відшкодування моральної шкоди на загальну суму 98 000 грн., однак після початку судового процесу припинила добровільне відшкодування. Вважає, що внаслідок перенесеного болю, страждань, хвилювань за своє життя та здоров`я, спричинені йому після ДТП та під час лікування, реабілітації, достатнім для відшкодування йому моральної шкоди буде відшкодування від обвинуваченої в розмірі 1000 000 грн, а тому пред`явив до обвинуваченої цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, який підтримує у повному обсязі. Зазначив, що обвинувачена має два автомобілі, виїжджає за кордон на відпочинок, що йому стало відомо з соціальної мережі Інстаграм, тоді як від знаходиться вдома, не може повноцінно жити та утримувати свою сім`ю. Щодо міри покарання для обвинуваченої, то просив призначити їй справедливе покарання, яке визначене законом.

Позиція сторони обвинувачення.

Сторона обвинувачення на доведення винуватості обвинуваченої ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України надала суду докази, які безпосередньо були дослідженні в судовому засіданні, а саме:

- заява ОСОБА_8 від 22.08.2025 про те, що вона не заперечує проти проведення огляду слідчим ОСОБА_10 її автомобіля «Land Rover» моделі «DISCOVERY», реєстраційний номер НОМЕР_2 (т. 2 а.с. 63);

- протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.08.2025, з якого видно, що огляд проведено начальником СВ ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_11 , в присутності понятих: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 . Огляд розпочато о 15:50 год., закінчено о 17:19 год. Огляд здійснювався за наступних погодних умов: похмуро, дощ, температура +19°C. Напрямок проведення огляду: від населеного пункту смт Бориня до населеного пункту м. Турка. Вид події - зіткнення транспортних засобів. Орієнтир для проведення: в повздовжній проекції - кілометровий стовп 124, в поперечній проекції - край проїзної частини. Оглядом установлено, що обстановка на місці пригоди до початку огляду не змінювалась. Місцем дорожньо-транспортної пригоди є автодорога Львів-Самбір-Ужгород 124 км, м. Турка Самбірський район Львівська область (п. 1). Елементи вулиці, дороги - автодорога з заокругленням на праву сторону (п. 2). Проїзна частина - спуск із заокругленням на праву сторону (3). Вид та стан покриття (на момент ДТР та під час огляду) - асфальтобетонне, мокре, вологе (п. 4). Дорожнє покриття загальною шириною 9,3 м, по 1 смузі в кожному напрямку, ширина розділювальної смуги в напрямку проведення огляду 3,5; зустрічного напрямку 2,5 (п. 6). Дорожня розмітка - наявна дорожня розмітка (п. 7). До проїзної частини примикають - ґрунтове узбіччя, поросле травою, водостічна канава, з`їзд з дороги (п. 8). За тротуаром - узбіччям розташовано праворуч - поля, ліворуч - узбіччя, житловий будинок (п. 9). Дорожній рух не регулюються (п. 10). Дорожні знаки: дорожній знак 1.4.3 "Напрямок повороту", дорожній знак 3.29 "Обмеження швидкості 50", дорожній знак 5.60 кілометровий знак 124 км (п. 11). Умови освітлення - світла пора доби (п. 12). Наявність приладів відеоспостереження - відсутні прилади відеоспостереження в автомобілі (п. 13). Локалізація пошкоджень на транспортному засобі марки «Land Rover» моделі «DISCOVERY», реєстраційний номер НОМЕР_1 - пошкоджено капот, бампер, переднє ліве крило, транспортний засіб марки "MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_3 - бампер, переднє ліве крило, капот, дверка ліва (п. 17-1). Наявність характерних для даного ДТП слідів і інших речових доказів: на передній частині транспортного засобу марки «Land Rover» моделі «DISCOVERY», реєстраційний номер НОМЕР_1 є нашарування фарби білого кольору; на лівій частині транспортного засобу марки "MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_3 є нашарування фарби сірого кольору (п. 17-2). Колеса і шини ( модель, розмір, висота протектора, тиск повітря шин усіх коліс ТЗ): транспортний засіб марки «Land Rover» моделі «DISCOVERY», реєстраційний номер НОМЕР_1 - відстуній тиск у передньому лівому колесі; транспортний засіб марки "MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_3 - відсутній тиск у передньому лівому колесі (17-6). Зовнішні світлові прилади, сигнал, склоочисники: на транспортних засобах марки «Land Rover» моделі «DISCOVERY», реєстраційний номер НОМЕР_1 та "MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_3 - наявні склоочисники та зовнішні світлові прилади (17-7). Ознаки напрямку руху транспортного засобу - за кінцевим розташуванням транспортних засобів (п. 21). Наявність відокремлених від транспортного засобу частин, деталей і інших об`єктів: решітка від автомобіля "MERCEDES-BENZ" (п. 22). Вилучені речі і документи (спосіб їх ідентифікації): вилучено транспортні засоби марки «Land Rover» моделі «DISCOVERY», реєстраційний номер НОМЕР_1 та "MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_3 , які поміщено на майданчик тимчасово тримання ТЗ ВнП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області (п. 26). Додатки до протоколу: схема та фототаблиця (п. 27). Застосування науково-технічних засобів: фотоапарат Nicon W300, рулетка 30 м, масштабні номерки, масштабна лінійка (п. 28). Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди підписаний понятими, спеціалістом криміналістом та начальником слідчого відділення (т. 2 а.с. 64-68).

До протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.08.2025 додано схему, складену начальником СВ ВнП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_11 у присутності понятих: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 . На схемі позначено дорогу з двома смугами руху в протилежні напрямки Львів-Самбір-Ужгород 124 км. На схемі під № 1 позначено уламки решітки бампера; під № 2 - уламок частини автомобіля; під № 3 - автомобіль марки «Land Rover» моделі «DISCOVERY», реєстраційний номер НОМЕР_5 ; під № 4 - уламки осипу на місці ДТП; під № 5 - автомобіль "MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_6 , а також їх положення після ДТП. Також на схемі позначено розміри проїзних частин автодороги, дорожньої розмітки 1.1., дорожніх знаків: дорожній знак 1.4.3 "Напрямок повороту", дорожній знак 3.29 "Обмеження швидкості 50", дорожній знак 5.60 кілометровий знак 124, а також зазначені елементи, які примикають до дороги - узбіччя, канава. Схема підписана начальником СВ ВнП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_11 та понятими (т. 2 а.с. 69).

До протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.08.2025 додано фототаблицю, яка виконані спеціалістом-криміналістом СВ ВП №2 Самбірського РВП ГУНп у Львівській області ОСОБА_14 , з якої видно, що така містить фотографії з місця дорожньо-транспортної пригоди, а саме: фотографія № 1 - загальний вигляд дороги Н-13 Львів-Самбір-Ужгород 124 км в напрямку м. Турка; фотографія № 2 - загальний вигляд розміщення декоративної решітки радіатора на дорозі; фотографія № 3 - загальний вигляд розміщення декоративної решітки радіатора на дорозі; фотографія № 4 - загальний вигляд декоративної решітки радіатора; фотографія № 5 - загальний вигляд розміщення автомобілів на дорозі; фотографія № 6 - загальний вигляд розміщення пластикових елементів кузова автомобілів; фотографія № 7 - загальний вигляд пластикових елементів кузова автомобілів; фотографія № 8 - загальний вигляд розміщення автомобіля марки «Land Rover» моделі «DISCOVERY», реєстраційний номер НОМЕР_5 ; фотографія № 9 - загальний вигляд рохзміщення автомобіля марки «Land Rover» моделі «DISCOVERY», реєстраційний номер НОМЕР_5 ; фотографія № 10 - загальний вигляд розміщення автомобіля марки «Land Rover» моделі «DISCOVERY», реєстраційний номер НОМЕР_5 ; фотографія № 11 - загальний вигляд розміщення автомобілів на дорозі в напрямку м. Ужгород; фотографія № 12 - загальний вигляд розміщення автомобілів на дорозі в напрямку м. Ужгород; фотографія № 13 - загальний вигляд розміщення осипу елементів кузова автомобілів; фотграфія № 14 - загальний вигляд осипу; фотографія № 15 - загальний вигляд розміщення автомобіля марки "MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_6 ; фотографія № 16 - загальний вигляд розміщення автомобіля "MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_6 ; фотографія № 17 - загальний вигляд пошкоджень автомобіля марки "MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_6 ; фотографія № 18 - загальний вигляд шини автомобіля марки "MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_6 ; фотографія № 19 - загальний вигляд пошкоджень на автомобілі марки «Land Rover» моделі «DISCOVERY», реєстраційний номер НОМЕР_5 ; фотографія № 20 - загальний вигляд шини автомобіля марки «Land Rover» моделі «DISCOVERY», реєстраційний номер НОМЕР_5 (т. 2. 70-80);

- протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.08.2025, з якого видно, що огляд проведено начальником СВ ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_11 та оглядом місця події є автодорога Львів-Самбір-Ужгород 124 км, що знаходиться в м. Турка, вул. Потік, 43, Самбірського району Львівської області, де на затяжному повороті дороги праворуч та спуску було встановлено горизонтальну планку довжиною 1.5 м над рівнем дорожнього полотна та встановлено, що відстань від рівня державного полотна до горизонтальної планки становить 0,105 м. Окрім цього було встановлено ухил праворуч , встановлено горизонтальну планку довжиною 1.5 м над рівнем дорожнього полотна та встановлено, що відстань від полотна до дороги становить 0,03 м (т. 2 а.с. 81-82 );

- висновок експерта від 22.09.2025 № СЕ-19/114-25/21286-ІТ про проведення судової інженерно-транспортної експертизи, яким встановлено, що зіткнення автомобіля марки Mersedes Sprinter (номерний знак НОМЕР_7 ) та автомобіля марки Land Rover (номерний знак НОМЕР_8 ) відбулось на правій стороні смуги руху до смт. Бориня, в районі розташування осипу уламків транспортних засобів. Кут взаємного розташування (кут між повздовжніми осями, бо) автомобіля Mersedes Sprinter (номерний знак НОМЕР_7 ) та автомобіля Land Rover (номерний знак НОМЕР_8 ) у момент їх первинного контакту становив приблизно 165 ± 5°. Під час контактування автомобіль Mersedes Sprinter (номерний знак НОМЕР_7 ) послідовно взаємодіяв своєю передньою лівою частиною (переднім бампером, капотом лівим крилом) із передньою лівою частиною кузова автомобіля Land Rover (номерний знак НОМЕР_8 ) (переднім бампером, переднім лівим крилом, капотом) (т. 2 а.с. 83-92);

- висновок експерта від 11.09.2025 № СЕ-19/114-25/20626-ІТ про проведення судової інженерно-транспортної експертизи, яким встановлено, що: 1. на момент огляду робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля Mersedes Sprinter (номерний знак НОМЕР_7 ) знаходиться в несправному стані по причині затискування педалі гальма деформованими елементами кузова. 2. На момент огляду система рульового управління досліджуваного автомобіля Mersedes Sprinter (номерний знак НОМЕР_7 ) знаходиться в технічно несправному стані внаслідок зміщення переднього лівого колеса до заду, розгерметизації системи гідропідсилювача по причині руйнування бачка та зміщення рульової колонки до заду. 3. На момент огляду система зовнішнього освітлення досліджуваного автомобіля Mersedes Sprinter (номерний знак НОМЕР_7 ) знаходиться в несправному стані по причині руйнування лівої блок-фари головного світла. 4. На момент огляду покажчики поворотів досліджуваного автомобіля Mersedes Sprinter (номерний знак НОМЕР_7 ) знаходиться в несправному стані по причині руйнування лівої блок-фари головного світла. 5. Дане питання не входить в перелік питань, які досліджує інженерно-транспортна експертиза за спеціальністю 10.2 "Дослідження технічного стану транспортних засобів". 6. Виявлені несправності утворились в результаті ДТП. 7. Дане питання втрачає технічний зміст, тому не вирішувалось (т. 2 а.с. 93-99);

- висновок експерта від 10.09.2025 № СЕ-19/114-25/20617-ІТ про проведення судової інженерно-транспортної експертизи, яким встановлено, що: 1. на момент огляду робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля Land Rover (номерний знак НОМЕР_8 ) знаходиться в несправному стані по причині руйнування одного з гальмівних трубопроводів на гідроблоці системи ABS. 2. На момент огляду система рульового управління досліджуваного автомобіля Land Rover (номерний знак НОМЕР_8 ) знаходиться в технічно несправному стані внаслідок зміщення переднього лівого колеса до заду. 3. На момент огляду система зовнішнього освітлення досліджуваного автомобіля Land Rover (номерний знак НОМЕР_8 ) знаходиться в несправному стані по причині руйнування лівої блок-фари головного світла. 4. На момент огляду покажчики поворотів досліджуваного автомобіля Land Rover (номерний знак НОМЕР_8 ) знаходиться в несправному стані по причині руйнування лівої блок-фари головного світла. 5. Дане питання не входить в перелік питань, які досліджує інженерно-транспортна експертиза за спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів». 6. Виявлені несправності утворились в результаті ДТП. 7. Дане питання втрачає технічний зміст по причині, вказаній у дослідницькій частині (т. 2 а.с. 99-104);

- протокол огляду документів (речового доказу) від 27.08.2025, складений заступником начальника ВП - начальником СВ ВнП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_11 , який оглянув відеофайл "2025-09-07 at 20.51.27" з камери відеоспостереження, яким 22.08.2025 о 14 год 34 хв 38 сек зафіксовано момент зіткнення автомобілів марки «Land Rover» моделі «DISCOVERY», реєстраційний номер НОМЕР_5 та "MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_6 (т. 2 а.с. 105);

- висновок експерта від 15.09.2025 № КСЕ-19/114-25/21865 про проведення судової комплексної фототехнічної експертизи та інженерно-транспортної експертизи із дослідження обставин і механізму ДТП, яким встановлено, що: 1. Швидкість руху автомобіля Land Rover DISCOVERY (номерний знак НОМЕР_9 ), безпосередньо перед настанням дорожньо-транспортної пригоди, становить в межах 54...66 км/год. 2. Швидкість руху автомобіля Mercedes-Benz Sprinter (номерний знак НОМЕР_7 ), безпосередньо перед настанням дорожньо-транспортної пригоди, становить в межах 52...64 км/год. 3. Встановити, в який саме момент автомобіль Land Rover DISCOVERY (номерний знак НОМЕР_8 ) втратив керованість (був в стані заносу) із-за обмеженої видимості не видається можливим, відповідно встановити час з вказаного вище моменту до моменту зіткнення транспортних засобів також не видається можливим. 4. У цій дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій автомобіля Land Rover DISCOVERY (номерний знак НОМЕР_10 ), ОСОБА_15 , повинна була діяти згідно з технічними вимогами п.12.1 та 12.4 Правил дорожнього руху. 5. У цій дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій автомобіля Mercedes-Benz Sprinter (номерний знак НОМЕР_7 ) ОСОБА_16 , повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху. 6. Водій автомобіля Mercedes-Benz Sprinter (номерний знак НОМЕР_7 ), ОСОБА_16 , своїми односторонніми діями не мав технічної можливості запобігти зіткненню із автомобілем Land Rover DISCOVERY (номерний знак НОМЕР_9 ), шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху. 7. У діях водія автомобіля Land Rover DISCOVERY (номерний знак НОМЕР_8 ), ОСОБА_17 , вбачається невідповідність вимогам п. 12.1 та 12.4 Правил дорожнього руху і факт невідповідності дій водія вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху знаходиться з технічної точки зору в причинному зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди. 8. У діях водія автомобіля Mercedes-Benz Sprinter (номерний знак НОМЕР_7 ), ОСОБА_16 , не вбачається невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, але вбачається невідповідність вимогам п. 12.4 Правил дорожнього руху, однак вказаний факт невідповідності дій водія не знаходиться з технічної точки зору в причинному зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди (т. 2 а.с. 106-114);

- висновок експерта № 103/2025 від 24.09.2023 за результатами судово-медичної експертизи по медичних документах ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким встановлено, що при проведенні судово-медичної експертизи по медичних документах ОСОБА_6 виставлено діагноз: «Відкритий перелом нижньої третини обох кісток правої гомілки із зміщенням кісткових відламків. Закритий перелом верхньої третини правої малогомілкової кістки із зміщенням кісткових відламків. Забійна рана передньої поверхні верхньої третини правої гомілки. Відкритий перелом середньої третини лівої ліктевої кістки із зміщенням кісткових відламків. Закритий відламковий перелом лівого ліктьового відростка із зміщенням кісткових відламків. Забійні садна лобної ділянки справа. Забійні садна та рани лівого передпліччя, обличчя, тулуба та кінцівок.», які утворились незадовго до поступлення на лікування від дії твердих тупих предметів, можливо до виступаючих частин салону автомобіля в момент різкого припинення руху при зіткненні автомобілів, не характерні для утворення при падінні з положення стоячи, можливо в час і при обставинах вказаних в постанові і відносяться: відкритий перелом діафізу правої великогомілкової кістки до тяжкого тілесного ушкодження; закритий перелом верхньої третини правої малогомілкової кістки із зміщенням кісткових відламків, відкритий перелом середньої третини лівої ліктевої кістки із зміщенням кісткових відламків, закритий відламковий перелом лівого ліктьового відростка із зміщенням кісткових відламків до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості по ознаці довготривалості розладу здоров`я; забійна рана передньої поверхні верхньої третини правої гомілки, забійна рана лівого передпліччя до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, забійні садна лобної ділянки справа, забійні садна обличчя, тулуба та кінцівок до легкого тілесного ушкодження (т. 2 а.с. 116-118);

- протокол проведення слідчого експерименту від 30.09.2025 з якого видно, що слідчу дію провела слідчий СВ ВнП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_10 , за участі підозрюваної ОСОБА_8 , понятих: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , із застосуванням фотографування, з метою перевірки і уточнення відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Слідчий експеримент проводився наступним чином: усі учасники процесуальної дії прибули на місцедорожньо-транспортної пригоди, а саме в м. Турка, вул. Потік Самбірського району Львівської області, де підозрювана ОСОБА_8 повідомила, що 22.08.2025 близько 14 год 33 хв рухалась автомобілем марки "Land Rover DISCOVERY" реєстраційний номер НОМЕР_11 по вул. Потік у м. Турка Самбірського району Львівської області в напрямку з смт Бориня до м. Турка Самбірського району Львівської області. В той час були опади, проїзна частина дороги добре проглядалась. Разом із нею їхали три пасажирки. Швидкість руху автомобіля була, як вона пригадує приблизно 65 км/год. Наближаючись до місця, де знаходяться учасники слідчої дії побачила, що дорожній знак "Обмеження швидкості 50" та почала тиснути на гальма. Рухаючись далі, на краю проїзної частини була розміщена калюжа. Рухаючись далі по дорозі стікав струмок води, оскільки падав дощ. В`їжджаючи в поворот її автомобіль почало виносити на зустрічну смугу. Назустріч її автомобілю рухався автомобіль марки "Mercedes-Benz Sprinter" номерний знак НОМЕР_7 . Внаслідок того, що її автомобіль винесло на зустрічну смугу відбулось зіткнення автомобілів ближче до краю дороги зустрічної смуги руху. Врезультаті чого водій транспортного засобу "Mercedes-Benz Sprinter" номерний знак НОМЕР_7 отримав тілесні ушкодження.

Підозрюваній ОСОБА_8 було запропоновано розмістити у місці напрямку руху автомобіля, де вона побачила дорожній знак "Обмеження швидкості 50" та зорієнтувавшись підозрювана ОСОБА_8 розмістила автомобіль на правій по напрямку руху до м. Турка стороні проїзної частини. Далі підозрювана розмістила автомобіль на місці, де вона побачила калюжу. В подальшому підозрювана розмістила автомобіль, де вона побачила струмок внаслідок падіння дощу. Далі підозрювана ОСОБА_8 розмістила автомобіль в місці, де виїхала на зустрічну смугу руху. В подальшому підозрювана розмістила автомобілі в місці. де відбулась дорожньо-транспортна пригода.На цьому слідчий експеримент було закінчено. Протокол слідчого експерименту було підписано підозрюваною, понятими та слідчою, яка його склала (т. 2 а.с. 119-122).

До протоколу проведення слідчого експерименту від 30.09.2025 долучено фототаблицю, яка складена слідчою СВ ВнП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_10 , та наочно відображає хід проведення слідчого експерименту з підозрюваною ОСОБА_8 (123-127).

У судовому засіданні було досліджено шляхом відтворення в порядку ст. 359 КПК України відеозапис з назвою "2025-09-07 at 20.51.27", який записано на DVD-R-диск марки "Alerua" 4/7 GB/120 min, із зовнішньої камери відеоспостереження, на якому 22.08.2025 о 14 год 34 хв 38 сек зафіксовано момент зіткнення автомобілів марки «Land Rover» моделі «DISCOVERY», реєстраційний номер НОМЕР_5 та "MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_6 (т. 2 а.с. 134).

У судовому засіданні також досліджені:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12025141340000101 від 22.08.2025 за ч. 1 ст. 286 КК України (Т. 2 а.с. 62);

- постанова слідчого СВ ВнП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_20 від 23.08.2025 про визнання речовим доказом автомобіля марки "Land Rover DISCOVERY" реєстраційний номер НОМЕР_11 сірого кольору (Т.2 а.с. 128-129);

- постанова слідчого СВ ВнП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_20 від 23.08.2025 про визнання речовим доказом автомобіля марки "Mercedes-Benz Sprinter" номерний знак НОМЕР_7 (Т. 2 а.с. 130-131);

- квитанція від 28.08.2025 № 3025240565304389 про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 12025141340000101 - автомобілів марки "Land Rover DISCOVERY" реєстраційний номер НОМЕР_11 та "Mercedes-Benz Sprinter" номерний знак НОМЕР_7 (Т. 2 а.с. 132);

- постанова начальника СВ ВнП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_11 від 26.08.2025 про визнання речовим доказом одного відеозапису з назвою "2025-09-07 at 20.51.27", який записано на DVD-R-диск марки "Alerua" 4/7 GB/120 min (Т. 2 а.с. 133);

- постанова начальника СВ ВнП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_11 від 30.09.2025 про визнання речовим доказом медичної карти стаціонарного хворого № 651237 з долученим оригіналом медичної карти (Т. 2 а.с. 135-136);

- ухвала слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 27.08.2025, якою накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: Mercedes-Benz Sprinter д.н.з НОМЕР_7 , яким керувала ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , та який на праві власності належить ПП «Троянда-захід», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (код ЄДРПОУ 30275535), з метою збереження як речового доказу (Т. 2 а.с. 155-156);

- ухвала слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 27.08.2025, якою накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: Land Rover DISCOVERY реєстраційний номерний знак НОМЕР_9 , яким керувала ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 , та який належить на праві власності ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , з метою збереження як речового доказу (Т. 2 а.с. 157-158);

- довідка про витрати на проведення інженерно-транспортної експертизи від 10.09.2025 №СЕ-19/114-25/20617-ІТ (Т. 2 а.с. 159), згідно з якою витрати за проведення експертизи становлять 4457 грн;

- довідка про витрати на проведення інженерно-транспортної експертизи від 11.09.2025 №СЕ-19/114-25/20626-ІТ, згідно з якою витрати за проведення експертизи становлять 4457 грн (Т. 2 а.с. 160);

- довідка про витрати на проведення інженерно-транспортної експертизи від 22.09.2025 №СЕ-19/114-25/21286-ІТ, згідно з якою витрати за проведення експертизи становлять 6685,50 грн; (Т. 2 а.с. 161);

- довідка про витрати на проведення комплексної фототехнічної експертизи від 25.09.2025 № КСЕ-19/114-25/21865, згідно з якою витрати за проведення експертизи становлять 8914 грн; (Т. 2 а.с. 162);

- постанова начальника СВ ВнП № 2 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_11 від 30.09.2025 про зміну кваліфікації кримінального правопорушення № 12025141340000101 від 22.08.2025 з ч. 1 ст. 286 на ч. 2 ст. 286 КК України;

- харакреризуючі дані на обвинувачену: копія паспорта гр. України на ім`я ОСОБА_8 ; відомості про відсутність даних про те, що ОСОБА_8 раніше притягалась до кримінальної відповідальності; копія свідоцтва про реєстрації транспортного засобу серія НОМЕР_12 ; копія посвідчення водія серія НОМЕР_13 , яке видане на ОСОБА_22 ; копія нотаріально засвідченої довіреності від 04.08.2025, якою ОСОБА_21 уповноважив ОСОБА_8 експлуатувати йому належний транспортний засіб автомобіль марки Land Rover DISCOVERY реєстраційний номерний знак НОМЕР_9 ; копія постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 21.06.2024, якою ОСОБА_8 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавлення права керування транспортними засобами строком 1 рік; копія картки платника податків ОСОБА_8 , характеристика з місця проживання; довідка про проходження огляду щодо ознак наркологічних та психіатричних захворювань та результати імунохроматографічного дослідження ОСОБА_8 ; скріншоти грошових переказів; ухвала слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 30.09.2025 про обрання запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_8 у вигляді особистого зобов`язання;

- подана стороною захисту копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ФОП ОСОБА_8 .

Позиція сторони захисту.

Сторона захисту не оспорювала обставини вчинення ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, обвинувачена ОСОБА_8 повністю визнала свою вину у вчиненому злочині, при обставинах, які викладені в обвинувальному акті. Під час дослідження судом доказів сторона захисту не заперечила фактичних даних, які в них викладені, не оспорювала висновків проведених експертиз.

Мотиви суду та оцінка доказів у кримінальному провадженні щодо обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 286 КК України, яке суд вважає доведеним.

Безпосередньо дослідивши усі докази подані під час судового розгляду, надавши оцінку їм з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку, заслухавши доводи сторони обвинувачення, позицію потерпілого, сторони захисту та самої обвинуваченої, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Такого висновку суд дійшов, враховуючи таке.

Скоєне обвинуваченою ОСОБА_8 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, відноситься до суспільно-небезпечних злочинів і посягає на інтереси держави у сфері гарантованих нею безпеки дорожнього руху.

Порушення обвинуваченою ОСОБА_8 вимог Розділу 1 «Загальні положення» п. 1.5, п. 1.10, Розділу 2 «Права та обов`язки водіїв механічних транспортних засобів» п. 2.3 б), п. 2.3 д) та Розділу 13 «Швидкість руху» п. 12.1, п. 12.4 Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв`язку із створенням аварійної обстановки, виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень.

Під час судового розгляду є повністю доведеним той факт, що обвинувачена ОСОБА_8 під час керування транспортним засобом марки "Land Rover DISCOVERY" реєстраційний номер НОМЕР_11 порушила Правила дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме:

- п. 1.5 Розділу 1 «Загальні положення» - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 1.10 Розділу 1 «Загальні положення» - в частині визначення термінів «дорожня обстановка», «узбіччя»;

- п. 2.3 б) Розділу 2 «Права та обов`язки водіїв механічних транспортних засобів» - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 2.3 д) Розділу 2 «Права та обов`язки водіїв механічних транспортних засобів» - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

- п. 12.1 Розділу 13 «Швидкість руху» - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

- п. 12.4 1 Розділу 13 «Швидкість руху» - у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год),

На підставі висновку експерта від 15.09.2025 № КСЕ-19/114-25/21865 про проведення судової комплексної фототехнічної експертизи та інженерно-транспортної експертизи із дослідження обставин і механізму ДТП встановлено, зокрема, що в цій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Land Rover DISCOVERY номерний знак НОМЕР_10 , ОСОБА_15 , повинна була діяти згідно з технічними вимогами п.12.1 та 12.4 Правил дорожнього руху. Водій автомобіля Mercedes-Benz Sprinter (номерний знак НОМЕР_7 ), ОСОБА_6 , своїми односторонніми діями не мав технічної можливості запобігти зіткненню із автомобілем Land Rover DISCOVERY (номерний знак НОМЕР_9 ), шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху. 7. У діях водія автомобіля Land Rover DISCOVERY (номерний знак НОМЕР_8 ), ОСОБА_17 , вбачається невідповідність вимогам п. 12.1 та 12.4 Правил дорожнього руху і факт невідповідності дій водія вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху знаходиться з технічної точки зору в причинному зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Проаналізувавши наявні у справі дані про механізм ДТП, виходячи з сукупності всіх обставин, що належать до предмета доказування, з огляду на особливості складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, суд встановив наявність прямого та безпосереднього причинного зв`язку між порушенням обвинуваченою ОСОБА_8 , як водієм, вказаних вище Правил дорожнього руху, та наслідками, що настали у вигляді заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, і такі суспільно небезпечні наслідки були породжені конкретними діями обвинуваченої.

У ході судового розгляду справи суд встановив і, що відповідає формулюванню обвинувачення, яке суд вважає доведеним: час, місце, спосіб вчинення ДТП, обставини скоєння обвинуваченою ДТП, в ході якої потерпілий, отримав тяжке тілесне ушкодження.

Отже, у ході судового розгляду суд встановив, що обвинувачена ОСОБА_8 , порушила правила дорожнього руху, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Land Rover» моделі «DISCOVERY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , при проїзді затяжного повороту дороги праворуч відносно напрямку її руху, проявила неуважність до дорожніх умов та дорожньої обстановки, відповідно не реагувала на їх зміну, в результаті чого, без причин технічного характеру, допустила виїзд керованого нею автомобіля на зустрічну смугу руху, де допустила зіткнення із зустрічним автомобілем марки "MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6 . Внаслідок порушення обвинуваченою ОСОБА_8 правил дорожнього руху потерпілий ОСОБА_6 отримав тяжке тілесне ушкодження.

Відтак, оцінюючи досліджені та перевірені в судовому засіданні докази, суд визнає їх такими, що знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку з пред`явленим обвинуваченням, нічим не спростовані, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.

Подані допустимі та належні докази у своїй сукупності з урахуванням досліджених та перевірених усіх обставини цього кримінального провадження, які мають істотне значення для правильного та об`єктивного вирішення справи, в повній мірі дозволили суду встановити обставини ДТП відповідно до стандарту доказування «поза розумним сумнівом».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Суд у цьому кримінальному провадженні виконав обов`язок всебічного і неупередженого дослідження всіх обставин справи, та дійшов переконання, що версія обвинувачення поза розумним сумнівом пояснює всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Обставин, доказів, які б суперечили версії обвинувачення, чи свідчили б про можливість іншої версії інкримінованої події, що є підставою для розумного сумніву в доведеності вини обвинуваченого, суд не встановив.

Відтак, суд вважає повністю доведеним, що своїми діями, які виразились в грубому порушенні вищенаведених правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесні ушкодження, обвинувачена ОСОБА_8 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до положень ст. 50 КК України до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; відповідно положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачена вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України суд визнає:

- щире каяття, що знайшло свій прояв у тому, що обвинувачена, окрім визнання факту вчинення нею злочинних дій, дійсно усвідомлено визнала свою провину у вчиненому злочині, висловила щирий жаль та співчуття потерпілому, визнала негативні наслідки злочину для потерпілого, в повній мірі усвідомила протиправність вчиненого нею діяння, частково відшкодувала потерпілому завдану моральну шкоду, готова понести призначене судом покарання за вчинене.

Формулювання та висловлювання обвинуваченої під час її допиту в суді про обставини на дорозі перед настанням ДТП, а саме, про наявність різкого повороту, що їхала зі спуску дороги, що по дорозі текли дощові струмочки, суд розцінює як її власне сприйняття обстановки на дорозі і не пов`язує це з частковим визнанням нею своєї вини, як вказує прокурор та сторона потерпілого.

На переконання суду, який особисто сприймає та оцінює надані обвинуваченою показання в суді, ОСОБА_8 чітко усвідомлює та визнає, що тільки через її дії сталась ДТП і потерпілий отримав тяжкі ушкодження, в чому щиро розкаялась, попросила вибачення в потерпілого та частково відшкодувала завдану йому моральну шкоду.

- активне сприяння розкриттю злочину, що підтверджено процесуальною поведінкою обвинуваченої в ході досудового розслідування, зокрема, надання послідовних показань, участь у слідчих діях, подання необхідних письмових документів, відсутність з її боку перешкоджань у встановленні всіх обставин розслідування злочину.

Обставин, що обтяжують покарання згідно з ч. 1 ст. 67 КК України суд не встановив.

Дослідивши характеризуючі дані та надавши належну оцінку особі обвинуваченої ОСОБА_8 суд встановив, що вона раніше несудима, не має ознак наркологічних та психіатричних захворювань та не вживає наркотичні речовини, виключно позитивно характеризується за місцем проживання, неодружена, є фізичною особою-підприємцем.

Приймаючи судове рішення про міру покарання обвинуваченій, суд також враховує досудову доповідь щодо обвинуваченої ОСОБА_8 від 24.11.2025, згідно з якою обвинуваченій надано соціально-психологічну характеристику, зокрема про те, що обвинувачена має стабільне матеріальне становище, за результатами спостереження та бесіди ОСОБА_8 психічно та емоційно врівноважена, маю адекватну самооцінку, амбіції відповідають можливостям, поведінка відповідає загальноприйнятим нормам суспільства. Встановлено низькі ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки обвинуваченої для суспільства, в тому числі для окремих осіб. Орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без її ізоляції від суспільства.

Позиція потерпілого стосовно призначення покарання не є обов`язковою для суду, однак враховується в сукупності з обставинами, передбаченими ст.. 65 КК України.

Так, суд заслухав думку потерпілого, який просив призначити обвинуваченій справедливе покарання, визначене законом.

У свою чергу представник потерпілого просила призначити обвинуваченій справедливе покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді реального позбавлення волі з призначенням додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Сторона захисту просила не призначати обвинуваченій додаткового покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки ОСОБА_8 є фізичною особою-підприємцем, яка здійснює підприємницьку діяльність в сфері громадського харчування та діяльності ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний вид діяльності). Мати право керування транспортним засобом для ОСОБА_8 є вкрай важливим та напряму впливає на її можливість ефективного здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку. Враховуючи, що у справі має місце спричинення майнової та моральної шкоди, а також заявлені відповідні цивільні позови, можливість не втратити право керування транспортним засобами на певний період напряму залежить від можливості ОСОБА_8 ефективно та своєчасно отримувати прибутки та відшкодувати потерпілому та цивільним позивачам відповідну шкоду, розмір якої буде присуджено судом.

Однак, на переконання суду, наведені стороною захисту аргументи не є достатніми та переконливими, оскільки суду не подано доказів, що основним видом її трудової діяльності як підприємця є саме керування транспортним засобом, не надано суду доказів і того, що керування транспортним засобом є єдиним засобом існування для обвинуваченої.

На підставі постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 21.06.2024 ОСОБА_8 була визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, із застосуванням стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами строком 1 рік і протягом цього строку обвинувачена не припинила підприємницької діяльності, що вказує на те, що така її діяльність безпосередньо не залежить від наявності в неї права керування транспортними засобами, зокрема, вона не виконує функції водія.

Доводи про те, що право керування необхідне обвинуваченій в умовах воєнного стану суд вважає недостатніми.

Доказів наявності інших обставин, які б вказували на те, що застосування такого виду додаткового покарання поставить обвинувачену у скрутне становище суду не надано.

Відтак, з урахуванням усіх обставин, суд вважає, що покарання обвинуваченій повинно бути призначено в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки саме такий вид покарання є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень і не знаходить підстав для призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом.

Призначення ОСОБА_8 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами як захід примусу є справедливим і сприятиме запобіганню вчиненню нових правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. як обвинуваченою, так і іншими особами.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Виходячи зі змісту ст. 75 КК України, її положення застосовуються лише у тому випадку, коли суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, ураховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, має обґрунтовані підстави дійти висновку про можливість виправлення засудженого без реального відбування призначеного покарання.

Також згідно із п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване.

Суд також зазначає, що врахування тяжкості, ступеня суспільної небезпеки злочину, як підстави для посилення кримінальної відповідальності поза зв`язком з іншими конкретними обставинами справи й даними про особу винного не ґрунтується на принципі індивідуалізації, що передбачає диференційований підхід як обов`язкову умову справедливості кримінальної відповідальності.

З урахуванням викладеного, вирішуючи питання про можливість виправлення ОСОБА_8 без реального відбування призначеного покарання, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, зокрема, що вчинений злочин є тяжким, становить високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки посягає на здоров`я потерпілого, безпеку руху та спричинив тяжкі наслідки, його суб`єктивна сторона характеризується необережною формою вини, що визначається характером ставлення до наслідків.

Суд враховує особу обвинуваченої, яка раніше несудима, працевлаштована та має виключно позитивну характеристику за місцем проживання; процесуальну поведінку під час судового провадження, в ході якого обвинувачена не затягувала розгляду справи, брала участь в усіх судових засіданнях, в повному обсязі визнала свою вину, надала показання щодо обставин вчинення ДТП, які узгоджувались та підтверджені письмовими доказами у справі.

Суд враховує встановлений низький рівень вчинення нею повторного кримінального правопорушення та низький рівень небезпеки обвинуваченої для суспільства, в тому числі для окремих осіб, її усвідомлене та негативне ставлення до своїх дій та їх наслідків.

Суд бере до уваги поведінку обвинуваченої після вчинення злочину, яка не залишила місця події, була поруч з потерпілим та хотіла надати йому допомогу, відвідала його в лікарні, частково відшкодувала завдану шкоду, не перешкоджала досудовому розслідуванню, встановленню всіх обставин вчинення нею злочину.

Обвинувачена є фізичною особою-підприємцем, має регулярний заробіток, що в умовах її перебування на волі дасть змогу відшкодувати завдану нею моральну та матеріальну шкоду.

Суд встановив наявність пом`якшуючих покарання обставин, таких як щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, обтяжуючих покарання обставин суд не встановив.

Думка потерпілого щодо призначення покарання сама по собі не може бути вирішальною, оскільки це відноситься до дискреційних повноважень суду.

Відтак, виходячи з цілей та принципів права, загальних засад судочинства, принципу індивідуалізації покарання, що передбачає диференційований підхід як обов`язкову умову справедливості кримінальної відповідальності, беручи до уваги тяжкість кримінального правопорушення, конкретні обставини цього кримінального провадження, відомості про особу обвинуваченої, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_8 без ізоляції від суспільства та вважає за доцільне застосувати ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням з покладенням на неї обов`язків, визначених ч. 1 ст. 76 КК України.

Щодо цивільних позовів.

У цьому кримінальному провадженні потерпілий ОСОБА_6 пред`явив до обвинуваченої ОСОБА_8 позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 000 000 грн.

У судовому засіданні цивільний позивача ОСОБА_6 та його представник адвокат ОСОБА_7 підтримали цивільний позов у повному обсязі з підстав і доводів, які в ньому викладені.

Цивільний позивач ОСОБА_6 додатково пояснив, що внаслідок спричинених йому діями обвинуваченої ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень він зазнав фізичного болю та душевних страждань. Тривале лікування, реабілітація порушили звичний ритм його життя, він не отримує доходу за місцем праці, так як був довгий час прикутим до ліжка, не одержує жодних виплат, ні пенсійних, ні страхових, не може утримувати свою сім`ю, втратив щомісячний заробіток в розмірі близько 60 000 грн. Окрім цього, в його нозі поставлений штир, від чого пухне нога, реагує на погоду, потрощений ліктьовий суглоб, що не відновиться од кінця життя. Завданий фізичний біль та душевні страждання оцінює в розмірі 1 000 000 грн. Не заперечив, що обвинувачена перерахувала йому 98,000 грн моральної шкоди добровільно.

Цивільний відповідач ОСОБА_8 та її захисник ОСОБА_9 цивільний позов визнали частково. Обвинувачена вважає такий розмір моральної шкоди завищеним, вона добровільно перерахувала на рахунок потерпілого кошти в сумі 98,000 грн

Захисник обвинуваченої ОСОБА_9 , зіславшись на судову практику зазначив, що в такій категорії справ моральна шкода, розмір якої визначає суд, є в межах 250,000 грн. Водночас, просив залишити без розгляду позов, оскільки першочерговою формою відшкодування моральної шкоди є покладання такого обов`язку на страхувальника, а винна особа в подальшому сплачує різницю, яка не покриває розміру відшкодування. Тому, вважає, що після завершення розгляду цього кримінального провадження, проведених виплат страховою компанією, потерпілий вправі звернутись до суду в цивільному провадженні.

Представник цивільного позивача ОСОБА_7 заперечила таку позицію сторони захисту та зазначила, що потерпілий має право подати позов в рамках кримінального провадження, на даний час спору між потерпілим та страховою компанією немає, оскільки виплати за зверненням потерпілого не проведені, так як страхова очікує судового рішення про притягнення обвинуваченої до відповідальності. При цьому, страхова буде здійснювати виплати виходячи з вартості лікування потерпілого, а позов до обвинуваченої стосується лише моральної шкоди.

Вирішуючи цивільний позов, суд виходить з таких мотивів та норм закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК і при цьому застосовуються норми ЦПК.

Правові підстави стягнення моральної шкоди регламентовані Главою 82 ЦК України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Частина 3 цієї статті визначає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (ч. 4 ст. 23 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Протиправність поведінки водія ОСОБА_8 , її вина, а також причинний зв`язок між заподіяною шкодою здоров`ю потерпілого та її протиправною поведінкою учасниками судового провадження не оспорювались та сумніву не піддавались, а тому з урахуванням наведених вище норм закону, потерпілий ОСОБА_6 має право на відшкодування моральної шкоди.

Оцінюючи розмір завданої моральної шкоди, суд враховує наступне.

У п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Також суд бере до уваги і те, що як вірно визначено у п. 6.4. Методичних рекомендаціях Листа Мінюсту від 13.05.2004р. N 35-13/797 "Відшкодування моральної шкоди" моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Суд враховує, що спричинені потерпілому тяжкі тілесні ушкодження завдали йому моральної шкоди, яка полягає у стресі в момент спричинення тілесних ушкоджень, фізичному болі, якого позивач зазнав у результаті отриманих тілесних ушкоджень та як наслідок проведеного лікування, оперативних втручань, реабілітації; яка на даний час триває.

Оцінюючи глибину таких страждань суд бере до уваги характер спричинених тілесних ушкоджень, а саме травми верхньої і нижньої кінцівок, що призвели до лежачого та безпорадного стану потерпілого, неможливість його самостійно пересуватись тривалий час та позбавлення його можливості повноцінно себе почувати. У нозі позивач має штир, від чого пухне нога і реагує на зміни в погоді, розтрощений ліктьовий суглоб, і все це не відновиться, наслідки завданих тілесних ушкоджень будуть супроводжувати його протягом усього життя.

Такі обставини об`єктивно викликали в потерпілого втрату психологічної рівноваги внаслідок порушення сталого побуту; труднощів, пов`язаних із задоволенням своїх звичних побутових потреб, неможливістю протягом тривалого часу самостійно себе обслуговувати; спричиненого клопоту для близьких, друзів, які тривалий час змушені доглядати його, тривалих незручностей, спричинених перебуванням на стаціонарному лікуванні та подальшою потребою в лікуванні та постійному обстеженні; клопотів для родичів, зумовлених придбанням медичних препаратів та витрат на лікування, в тому числі, проїзд до лікувальних закладів.

При цьому потерпілий був обмежений в можливості підтримувати та утримувати свою сім`ю, а саме дружину, трьох дітей та матір. Він, як основний годувальник в сім`ї, втратив сталий заробіток, який складав близько 60 000 грн на місяць, не отримує жодних виплат, зокрема пенсійних, страхових, змушений був продати два автомобіля, придбати один дешевий, щоб за отримані кошти проходити лікування та реабілітацію.

Позивач вимушений перелаштовувати налагоджений ритм життя; тривалі незручності пов`язані з неможливістю вільно пересуватись, лікування, реабілітація, які продовжуються і на даний час, а також неможливість повного відновлення працездатності його травмованої руки та ноги, об`єктивно свідчать про душевні страждання, які зазнав і зазнає позивач внаслідок отриманих тілесних ушкоджень.

При визначенні розміру моральної шкоди суд, поряд з урахуванням характеру та обсягу фізичних та душевних страждань, яких зазнав позивач, їх тривалості, наслідків на майбутнє, керується також засадами розумності, виваженості та справедливості, з метою забезпечення належної сатисфакції потерпілому.

Водночас cуд ураховує, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Також, суд бере до уваги і те, що потерпілий отримав частково відшкодування моральної шкоди від обвинуваченої в розмірі 98 000 грн, що підтверджено копіями квитанцій від 11.09.2025 на суму 15 000 грн, від 15.09.2025 на суму 20 000 грн., від 22.09.2025 на суму 15 000 грн., від 29.09.2025 на суму 10 000 грн, від 20.10.2025 на суму 20 000 грн., від 07.11.2025 на суму 10 000 грн, від 03.11.2025 на суму 8000 грн, (Т. 3 а.с. 37-43) та що не заперечили в судовому засіданні потерпілий та обвинувачена.

Разом з тим, потерпілий свої вимоги про стягнення моральної шкоди не зменшив на відповідну суму у визначений законом спосіб, а тому суд вважає, що його вимоги в цій частині необхідно задовольнити частково у розмірі 300 000 моральної шкоди, з урахуванням вже відшкодованих коштів. Такий розмір моральної шкоди відповідає ступеню та глибині понесених душевних страждань потерпілого, їх тривалості, категорії злочину, вчиненого обвинуваченою, яке за направленістю умислу характеризується необережною виною.

Отже, цивільний позов підлягає до часткового задоволення в розмірі 300,000 грн.

Щодо витрат на правову професійну допомогу.

У відповідності до п. 1 ч. 1ст. 118 КПК України до процесуальних витрат, в тому числі, належать витрати на правничу допомогу.

Згідно ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

За змістом ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Відповідно до ч. 1ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

Згідно з висновком, який викладений у п. 21 додаткової постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Чинне кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, однак зобов`язує надати докази на підтвердження розміру процесуальних витрат, у тому числі на таку допомогу, що входить до предмета доказування у кримінальному провадженні (ст.. 91 КПК України).

Обов`язковим переліком документів, які підтверджують витрати на професійну правову допомогу, незалежно від юрисдикції спору є: договір про надання правової допомоги; розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з позначкою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо).

Відповідно до правового висновку, який викладений в постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 01.04.2025 у справі № 148/1726/23, критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та неодмінності), а також розумності їх розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу й мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Як видно з матеріалів кримінального провадження, між потерпілими, цивільним позивачем ОСОБА_6 та Адвокатським Об`єднанням «Мицик, Кравчук і Партнери» було укладено договір №171 від 27.08.2025 про надання правової допомоги.

Упродовж судового розгляду кримінального провадження представництво інтересів ОСОБА_6 здійснювала адвокат ОСОБА_7 , що підтверджено ордером серії ВС № 1404887 від 06.10.2025.

Згідно з Актом виконаних робіт від 23.02.2026 сторони домовились, що вартість виконаних робіт становить: внесення фіксованого гонорару в розмірі 20 000 грн., що включає представництво потерпілого, цивільного позивача в цьому кримінальному провадженні, підготовка, складання, подання цивільного позову; вартість участі адвоката в судовому засіданні - 2000,00 грн. в режимі відеоконференції та 4000 грн. в судовому засіданні у приміщенні суду.

Адвокат ОСОБА_7 взяла участь у 6 судових засіданнях в режимі відеоконференції, зокрема, у наступні дати: 23.10.2025, 09.12.2025, 18.12.2025, 21.01.2026, 05.02.2026, 18.02.2026, та у 1 судовому засіданні в залі суду, а саме 17.11.2025 року.

Сторони домовились, що вартість витрат на правничу допомогу, які поніс ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні становить 36 000,00 грн, які сплачені ОСОБА_6 згідно з платіжною інструкцією № @2PL302922 від 24.02.2026.

При визначенні розміру витрат на професійну правову допомогу на підставі поданих доказів, суд дійшов висновку, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, були дійсно сплачені адвокату, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат, тобто дійсності та необхідності з урахуванням при цьому конкретних обставин кримінального провадження, фінансового стану обвинуваченої та потерпілого.

Сторона захисту не клопотала про зменшення розміру таких витрат.

Отже, з обвинуваченої ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_6 підлягають стягненню витрати на професійну правову допомогу в розмірі 36 000 грн.

Також, у цьому кримінальному провадженні цивільний позивач Приватне підприємство "Троянда-Захід" пред`явило позов до обвинуваченої ОСОБА_8 про відшкодування майнової шкоди в розмірі 185 331,18 грн за пошкоджений автомобіль "MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить вказаному підприємству.

У судовому засіданні представник цивільного позивача адвокат ОСОБА_7 позов підтримала в повному обсязі.

Цивільний відповідач ОСОБА_8 та її захисник ОСОБА_9 позов визнали, вважають такий обґрунтованим. Водночас, захисник обвинуваченої висловив позицію про те, що цивільний позивач насамперед мав би звернутись з вимогою про відшкодування шкоди до страхової компанії, а після цього, за наявності різниці у розмірі відшкодування таку має сплатити винувата особа.

Вирішуючи цивільний позов, суд виходить з таких мотивів та норм закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями, зокрема, підозрюваного або обвинуваченого.

Правові підстави стягнення матеріальної шкоди регламентовані Главою 82 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимог статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За приписами п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 вказаного вище Закону, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з ч. 12.1 ст. 12 цього ж Закону, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Внаслідок порушення ОСОБА_8 Правил безпеки дорожнього руху відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль марки "MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ПП "Троянда-Захід", що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_14 .

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки "Land Rover" моделі "DISCOVERY" реєстраційний номер НОМЕР_9 , який належить обвинуваченій ОСОБА_8 , застрахована у ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування", поліс 225061918 від 28.11.2024, що підтверджено листом вказаної страхової компанії від 06.11.2025 № 061125-8702/К. Страхова сума відшкодування на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 160 000,00 грн, франшиза - 1500,00 грн.

Враховуючи ліміт відповідальності страховика за полісом, який обмежений розміром 160 000,00 грн, регламентна виплата відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу складає 160 000,00 грн.

Згідно з ч. 12.1 ст. 12 вказаного вище Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Таким чином, ПрАТ "СК" "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" буде виплаченоПП "Троянда-Захід" страхове відшкодування в розмірі 158 500 грн (160 000 - франшиза в розмірі 1500 грн).

Відповідно до висновку експерта транспортно-товарознавчої експертизи від 29.10.2025 № 37/25, згідно з договором № 37/25 від 16.10.2025 ринкова вартість автомобіля "MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_3 , на момент пошкодження у ДТП 22.08.2025 становить 523 248 грн. Вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля станом на момент огляду становить 1 135 893,84 грн. Вартість матеріального збитку з технічної точки зору, заподіяного власнику автомобіля, внаслідок його аварійного пошкодження у ДТП, у зв`язку з тим, що вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля перевищує його вартість до цього пошкодження, і відповідно проводити його повноцінне ремонтне відновлення економічно недоцільно, визначається у розмірі його ринкової вартості на момент цього пошкодження, яка, з врахуванням характеристик, показників його стану на той час, що можливо було встановити при експертному огляді 16.10.2025 аварійно пошкодженого автомобіля, становить 523 248 грн. Вартість утилізації вказаного автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП 22.08.2025, враховуючи дані про особливості стану транспортного засобу, у цінах на дату ДТП становить 179 416,82 грн.

Враховуючи те, що пошкоджений автомобіль "MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_3 є фактично знищеним, відшкодуванню підлягає різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а саме 343 831,18 грн (523 248 грн - 179 416,82 грн).

З урахуванням того, що ПрАТ "СК" "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" буде виплачено ПП "Троянда-Захід" страхове відшкодування в розмірі 158 500 грн, то решта суми відшкодування заподіяної шкоди за пошкоджений автомобіль "MERCEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_3 підлягає стягненню з обвинуваченої ОСОБА_8 та становить 185 331, 18 грн (343 831,18 грн (фактичний розмір шкоди) - 158 500 грн (страхове відшкодування).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) зазначено, що: «Велика Палата Верховного Суду послідовно наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми. Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №147/66/17).

З урахуванням того, що розмір завданої майнової шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, що підтверджено належними та допустимими доказами та не оспорюється учасниками справи, тому обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, а отже цивільний позивач ПП "Троянда-Захід" вправі вимагати відшкодування завданої майнової шкоди безпосередньо від обвинуваченої ОСОБА_8 як цивільного відповідача.

За встановлених судом обставин обсяг відповідальності ОСОБА_8 обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, а тому вона є належним цивільним відповідачем у справі за позовами про відшкодування шкоди в межах такої різниці.

Отже, цивільний позов ПП "Троянда-Захід" підлягає до повного задоволення.

Щодо витрат на правову професійну допомогу.

У відповідності до п. 1 ч. 1ст. 118 КПК України до процесуальних витрат, в тому числі, належать витрати на правничу допомогу.

Згідно ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

За змістом ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Відповідно до ч. 1ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до висновку, який викладений у п. 21 додаткової постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Чинне кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, однак зобов`язує надати докази на підтвердження розміру процесуальних витрат, у тому числі на таку допомогу, що входить до предмета доказування у кримінальному провадженні (ст.. 91 КПК України).

Обов`язковим переліком документів, які підтверджують витрати на професійну правову допомогу, незалежно від юрисдикції спору є: договір про надання правової допомоги; розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з позначкою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо).

Відповідно до правового висновку, який викладений в постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 01.04.2025 у справі № 148/1726/23, критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та неодмінності), а також розумності їх розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу й мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Як видно з матеріалів кримінального провадження, між потерпілими, цивільним позивачем ПП «Троянда Захід» та Адвокатським Об`єднанням «Мицик, Кравчук і Партнери» було укладено договір №172 від 27.08.2025 про надання правової допомоги (Договір).

Упродовж судового розгляду кримінального провадження представництво інтересів цивільного позивача ПП «Троянда Захід» здійснювала адвокат ОСОБА_7 , що підтверджено ордером серії ВС № 1416132 від 14.11.2025.

Додатковою угодою № 1 до Договору, Актом виконаних робіт від 25.02.2026 сторони домовились, що вартість виконаних робіт становить: внесення фіксованого гонорару в розмірі 40 000 грн., що включає представництво інтересів клієнта як цивільного позивача в цьому кримінальному провадженні, підготовка, складання, подання цивільного позову; вартість участі адвоката в судовому засіданні - 5000,00 грн за кожне судове засідання.

Сторони домовились, що вартість витрат на правничу допомогу, які понесло ПП «Троянда-Захід» у цьому кримінальному провадженні становить 70 000,00 грн, які сплачені ПП «Троянда-Захід» згідно з платіжною інструкцією № 2660 від 27.08.2025 на суму 15 000 грн та платіжною інструкцією № 561 від 26.02.2026. Адвокат ОСОБА_7 взяла участь у 6 судових засіданнях в режимі відеоконференції, зокрема, у наступні дати: 17.11.2025, 09.12.2025, 18.12.2025, 21.01.2026, 05.02.2026, 18.02.2026.

При визначенні розміру витрат на професійну правову допомогу на підставі поданих доказів, виходячи з критеріїв їхньої реальності, тобто дійсності та необхідності; розумності їхнього розміру, фінансового стану обвинуваченої; співмірності зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, витраченим часом на представництво інтересів цивільного позивача, суд дійшов висновку, що розмір витрат на правову допомогу, визначених договором, не відповідає критерію розумності їхнього розміру, є завищеним, а тому такий необхідно зменшити та стягнути з обвинуваченої ОСОБА_8 на користь ПП "Троянда-Захід" витрати на професійну правову допомогу в розмірі 20 000 грн.

Щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 27.08.2025 на тимчасово вилучене майно, а саме: Land Rover DISCOVERY реєстраційний номерний знак НОМЕР_9 , яким керувала ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 , та який належить на праві власності ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 - необхідно скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.

Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 27.08.2025 на тимчасово вилучене майно, а саме: Mercedes-Benz Sprinter д.н.з НОМЕР_7 , яким керував ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , та який на праві власності належить ПП «Троянда-захід», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (код ЄДРПОУ 30275535) - необхідно скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.

Щодо речових доказів.

Питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України

Щодо запобіжного заходу.

Ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 09.12.2025 обвинуваченій ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання на два місяці, який в подальшому був неодноразово продовжений. Покладено на обвинувачену виконання обов`язків, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; 2) не відлучатися з Київської області без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні просив залишити без змін до набрання вироком законної сили обраний запобіжний захід, однак заявив усне клопотання про покладення на обвинувачену додаткового обов`язку, визначеного ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Таке клопотання обґрунтував тим, що обвинувачена ОСОБА_8 під час дії обраного запобіжного заходу, здійснила виїзд за кордон України, чим порушила покладений на неї обов`язок не відлучатися з Київської області без дозволу прокурора або суду, оскільки такого дозволу їй надано не було.

Сторона потерпілих підтримала таке клопотання прокурора.

Обвинувачена ОСОБА_8 не заперечила щодо перетину нею кордону України в державу Ізраїль в січні 2026, звідки повернулась на початку лютого 2026. Зазначила, що зверталась до суду з листом про необхідність такого виїзду, однак отримала відповідь, що головуючий суддя у справі перебуває у відпустці, прокурор також був у відпустці. Вважає, що вона повідомила про свій виїзд, при цьому, будучи за межами України взяла участь у судовому засіданні 21.01.2026, просила не забирати в неї закордонний паспорт, оскільки вона працює за кодоном, в подальшому перед виїздом буде отримувати такий дозвіл.

Суд з`ясував, що обвинувачена ОСОБА_8 в січні-лютому 2026 перетнула кордон України, що сама обвинувачена підтвердила в судовому засіданні. Відповідного дозволу на такий виїзд в межах покладеного на обвинувачену обов`язку, а саме, не відлучатися з Київської області без дозволу прокурора або суду, в рамках обраного їй запобіжного заходу, ні суд, ні прокурор обвинуваченій не надавав.

При цьому, беручи участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції 21.01.2026, обвинувачена ОСОБА_8 не повідомила суд, що перебуває за межами України, ці обставини вона ствердила лише після того, як потерпілий повідомив, що під час перегляду її сторінку в соціальній мережі «Інстаграм» виявив, що обвинувачена опублікувала фото з відпочинку закордоном.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим, а тому запобіжний захід обраний обвинуваченій у вигляді особистого зобов`язання необхідно залишити без змін до набрання вироком законної сили, з покладенням на неї додаткового обов`язку, передбаченого п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Щодо процесуальних витрат.

Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/114-25/20617-ІТ від 10.09.2025 в розмірі 4457,00 грн; інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» № СЕ-19/114-25/20626-ІТ від 11.09.2025 в розмірі 4457,00 грн; інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження» № СЕ-19/114-25/21286-ІТ від 22.09.2025 в розмірі 6685,50 грн; комплексної фототехнічної та авто технічної експертизи за спеціальностями 6.1 «Дослідження фотозображень та технічних засобів їх виготовлення та 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди № КСЕ-19/114-25/21865 від 25.09.2025 року в розмірі 8914,00 грн, а всього на загальну суму 24 513,50 грн - підлягають до стягнення з обвинуваченої ОСОБА_8 на користь держави на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. 100, 124, 174, 366-368, 371, 374, 376, ч. 15 ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

ОСОБА_8 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити їй покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України засуджену ОСОБА_8 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та з покладенням на неї відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України наступних обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_8 у вигляді особистого зобов`язання залишити без змін до набрання вироком законної сили, з покладенням на неї обов`язків, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; 2) не відлучатися з Київської області без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 27.08.2025 на тимчасово вилучене майно, а саме: Land Rover DISCOVERY реєстраційний номерний знак НОМЕР_9 , яким керувала ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 , та який належить на праві власності ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 - скасувати.

Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 27.08.2025 на тимчасово вилучене майно, а саме: Mercedes-Benz Sprinter д.н.з НОМЕР_7 , яким керував ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , та який на праві власності належить ПП «Троянда-захід», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Повстанська, 3а кв.8 (код ЄДРПОУ 30275535) - скасувати.

Речові докази:

- транспортний засіб марки Land Rover DISCOVERY реєстраційний номерний знак НОМЕР_9 - вважати повернутим володільцю ОСОБА_8 згідно з ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 05.02.2026;

- транспортний засіб марки Mercedes-Benz Sprinter д.н.з НОМЕР_7 - повернути власнику ПП «Троянда-захід», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Повстанська, 3а кв.8 (код ЄДРПОУ 30275535);

- один відеозапис з назвою «2025-09-07 аt 20.51.21», який записано на DVD-R Alerua 4.7GB/120 min диск - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- медичну карту стаціонарного хворого № 651237 - повернути Комунальному некомерційному підприємству «Перше територіальне медичне об`єднання міста Львова» відокремлений підрозділ лікарня Святого Луки», що за адресою: 79034, вул. Навроцького, 23, м. Львів.

Стягнути з засудженої ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/114-25/20617-ІТ від 10.09.2025 в розмірі 4457,00 грн; інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» № СЕ-19/114-25/20626-ІТ від 11.09.2025 в розмірі 4457,00 грн; інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження» № СЕ-19/114-25/21286-ІТ від 22.09.2025 в розмірі 6685,50 грн; комплексної фототехнічної та авто технічної експертизи за спеціальностями 6.1 «Дослідження фотозображень та технічних засобів їх виготовлення та 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди № КСЕ-19/114-25/21865 від 25.09.2025 року в розмірі 8914,00 грн, а всього на загальну суму 24 513,50 грн (двадцять чотири тисячі п`ятсот тринадцять гривень п`ятдесят копійок).

Задоволити частково цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до обвинуваченої ОСОБА_8 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 відшкодування моральної шкоди в розмірі 300 000, 00 грн (триста тисяч гривень) та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 36 000,00 грн (тридцять шість тисяч гривень).

У решті позову відмовити.

Задоволити цивільний позов Приватне підприємство "Троянда-Захід" до обвинуваченої ОСОБА_8 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь Приватне підприємство "Троянда-Захід" відшкодування майнової шкоди в розмірі 185 331,18 грн (сто вісімдесят п`ять тисяч триста тридцять одна гривня вісімнадцять копійок) та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 20 000 грн (двадцять тисяч гривень).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок ухвалено в нарадчій кімнаті 25.03.2026.

Суддя ОСОБА_1