Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №450/1136/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1136/26 Провадження № 2-о/450/127/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2026 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого – судді Данилів Є.О.

при секретарі Хохолик О.І.

з участю: заявника ОСОБА_1 , представника заявника ОСОБА_2 , заінтересованої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_3

про предмет заяви: видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 строком на 6 (шість місяців) яким визначити такі тимчасові обмеження його прав: перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

представник заявника звернулася до суду із заявою, у якій просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , на строк 6 (шість) місяців, яким визначити наступне тимчасове обмеження його прав, а саме: заборонити ОСОБА_4 перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Заяву обґрунтовує тим, що заявниця проживає разом із чоловіком ОСОБА_3 та їх спільними дітьми за адресою: АДРЕСА_1 , у будинку, що належить сторонами по справі. Протягом тривалого часу ОСОБА_3 систематично вчиняє щодо заявниці та їхній дітей домашнє насильство психологічного та фізичного характеру: влаштовує скандали, висловлюється нецензурною лайкою, погрожує фізичною розправою, здійснює психологічний тиск, що створює небезпечну та нестерпну атмосферу для проживання. Факти вчинення домашнього насильства неодноразово підтверджені постановами Пустомитівського районного суду Львівської області у справах №450/81/26 від 20.01.2026, №450/5677/25 від 20.01.2026 якими ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (домашнє насильство) та застосовано адміністративні стягнення. Незважаючи на притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 продовжує вчиняти домашнє насильство, у тому числі в присутності їхніх дітей, що свідчить про систематичність його протиправної поведінки, небезпеку для заявниці та дитини, а також неефективність інших заходів впливу. У зв`язку з цим заявниця вимушена звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису з метою забезпечення власної безпеки та безпеки дитини. За наведеного просить заяву задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст. 350-5ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі.

Заявниця ОСОБА_1 та її представник адвокат Водопийко Х. Т. у судовому засіданні не з`явилися, заяву підтримали та просили задоволити таку.

Заінтересована особа ОСОБА_3 у судовому засіданні заяву заперечив.

Відповідно до ч. 1 ст. 350-5 ЦПК України, справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.

Відтак, судом не встановлено законних підстав для перенесення розгляду справи, а також підстав для відкладення такого розгляду. З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути заяву без участі заінтересованої особи.

Дослідивши надані у справі докази, заслухавши заявника та його представника, заінтересовану особу, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що заявник ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із чоловіком ОСОБА_3 їхніми дітьми, факт родинних відносин підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 24.10.2008 року Вовченською сільською радою Турківського району Львівської області від 24.10.2009 року, Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 11.05.2013 року міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції від 11.05.2013 року, Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 25.08.2016 року Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 25.08.2016 року.

ОСОБА_1 звертаючись до суду із заявою про видачу обмежувального припису, стверджує, що ОСОБА_3 систематично вчиняє відносно неї та їх спільних дітей домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, що проявляється у вчиненні скандалів, висловлюванні нецензурної лайки, погрозах фізичною розправою, психологічному тиску та порушенні термінових заборонних приписів, що підтверджується постановами суду про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Главою 13 розділу IV ЦПК України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.

Згідно з п.1 ч.1 ст.350-2ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана, зокрема, особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Відповідно до п. 3, 4, 6, 8, 14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Зі змісту положень ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вбачається, що є визначений перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Положеннями ст.21 цього Закону передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.24 та п.1 ч.1 ст.26 даного Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника, із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа.

Обмежувальним приписом стосовно кривдника є встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи (п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 суд бере до уваги, що наведені заявником обставини підтверджуються постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 20.01.2026 року у справі №450/81/26, відповідно до якої, 22.10.2025 року о 09 год. 30 хв. за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_1 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме висловлювався нецензурними словами, погрожував фізичною розправою та душив. Своїми діями ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. За такі дії ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 20.01.2026 року у справі №450/5677/25, 23.11.2025 року о 21 год. 05 хв. у АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_1 домашнє насильство психологічного характеру, погрожував фізичною розправою. Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

За такі дії ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді 30 громадських робіт.

За змістом ст. 350 - 6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців. Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Частинами 2, 3, 4 ст.26 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Відповідно до ст.77-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини та їх правове регулювання, оцінивши зібрані докази, суд дійшов переконання, що заявником надано належні та допустимі докази, які в своїй сукупності підтверджують факти вчинення домашнього насильства щодо неї зі сторони заінтересованої особи, яке відбувається вже протягом кількох років і має систематичний характер, те що ОСОБА_3 є беззаперечним кривдником, а вжиті заходи, а саме притягнення його до адміністративної відповідальності не вплинули на поведінку ОСОБА_3 і він продовжує вчиняти протиправні дії, а тому існують ризики продовження чи повторного вчинення насильства та загрози настання тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи.

З підстав, наведених вище, суд погоджується із доводами ОСОБА_1 та з метою застосування дієвого та ефективного захисту її інтересів, а також недопущення повторного випадку домашнього насильства, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви та видачі обмежувального припису щодо ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.

Згідно із ч. 4 ст.350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

Керуючись ст. 2, 5, 10, 81, 82, 258, 259, 264, 265, 350-1-350-6, 350-8, 353, 354, 430 ЦПК України, суд,

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису - задоволити.

Видати обмежувальний припис ОСОБА_3 на строк 6 (шість) місяців, заборонивши йому:

перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

Про видачу обмежувального припису повідомити відділ поліції № 3 Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області для взяття кривдника ОСОБА_3 на профілактичний облік.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області.

Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 .

СуддяЄ. О. Данилів