Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №443/2070/25 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/2070/25

Провадження №2/443/163/26

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

17 березня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Шальвіра І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Жидачівської міської ради про позбавлення батьківських прав,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивачів ОСОБА_4 , –

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвокат Гивель В.П. подав до суду позов до ОСОБА_3 (відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Жидачівської міської ради, у якому просить позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Судові втрати покласти на відповідача.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що відповідач ОСОБА_3 є батьком позивачів. ІНФОРМАЦІЯ_4 померла їх мати ОСОБА_5 . Протягом тривалого часу відповідач самоусунувся від виховання та піклування над дітьми. Відповідач веде аморальний спосіб життя, вживає алкоголь, не дбає про добробут сім`ї, не здійснює виховання та не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей. Не цікавиться навчанням дітей, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням. У зв`язку із наведеною бездіяльністю відповідача щодо виконання своїх батьківських обов`язків, позивачі самостійно змушені дбати про свій добробут, здоров`я та освіту.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала повністю, суду пояснила, що батько не цікавився ними, не допомагав і не виховував. Один раз на місяць міг купити додому їду. Ними повністю опікувалася бабця ОСОБА_6 . Вдома він вже не був приблизно рік. Востаннє його бачила приблизно 2-3 місяці тому на вулиці здалеку. Скільки його пам`ятає він завжди був у нетверезому стані.

Представник позивачів позов підтримав повністю, з викладених у ньому обставин та мотивів.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, хоч повідомлений про дату, час і місце його проведення належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не подав, правом на подання відзиву не скористався.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, однак подав до суду пояснення, у яких просить справу розглядати за його відсутності.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Представником позивачів подано клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.46), клопотання про проведення підготовчого засідання за відсутності його та позивачів, призначення справи до судового розгляду та виклик свідків (а.с.55), клопотання про розгляд судового засідання за його та позивачів відсутності (а.с.65).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 25.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.34-35).

Ухвалою підготовчого засідання від 19.12.2025 відкладено підготовче засідання (а.с.47).

Ухвалою підготовчого засідання від 05.02.2026 закрито підготовче засідання і призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.56).

Ухвалою судового засідання від 26.02.2026 відкладено розгляд справи (а.с.66).

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторона позивачів посилається як на підставу позовних вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , і їхніми батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвами про народження від 05.04.2008, 22.12.2010 (а.с.14, 15).

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить свідоцтво про смерть від 07.06.2019 (а.с.16).

Відповідно до постанов Жидачівського районного суду Львівської області від 27.09.2017, 04.09.2023, 12.11.2025 ОСОБА_3 притягався до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2, частиною 1 статті 184 КУпАП (а.с.17-21).

Згідно з довідкою КНП «Жидачівська МЛ» №3 від 27.10.2025 ОСОБА_3 знаходиться на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра (а.с.22).

Відповідно до довідки Стрийської філії Львівського обласного центру зайнятості від 27.10.2025 ОСОБА_3 у період з 01.01.2024 по теперішній час не був зареєстрований на обліку безробітних у Жидачівському управлінні Стрийської філії ЛОЦЗ та жодному центрі зайнятості на території України (а.с.23).

Згідно з характеристиками Жидачівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 та Державного навчального закладу «ВПУ №34» м. Стрий ОСОБА_1 навчається у 9 класі. ОСОБА_7 навчається в училищі. Батько ОСОБА_3 не бере участі у вихованні доньки, не підтримує матеріально, не цікавиться навчанням та життям доньки. Упродовж всього періоду навчання сина в училищі не цікавиться його освітнім та виховним процесом, не відвідував та не телефонував (а.с.24, 25).

Рішенням Виконавчого комітету Жидачівської міської ради №242 від 07.10.2025 затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.26, 27-30).

Свідок ОСОБА_6 надала суду показання, за змістом яких вона є бабусею неповнолітніх дітей. Батько місяць після смерті дочки почав зловживати алкоголем. Дітьми не займався, не виховував. Неодноразово викликали швидку через його алкогольне сп`яніння. У 2024 році він мобілізувався, а у 2025 році повернувся. Продовжив пити алкоголь, не опікується дітьми, не допомагав їм і не допомагає, не виховує, взагалі нічого не робить для дітей. Востаннє вдома був рік тому.

Свідок ОСОБА_8 надав суду показання, за змістом яких він є дядьком позивачів. ОСОБА_3 не займався дітьми ніколи, зловживав алкоголем, не цікавився дітьми. Він лікувався в лікарні, але це не дало результатів. Рано йшов з дому, вночі повертався п`яний. Після смерті сестри, саме він з жінкою допомагали дітям, батько фінансово взагалі не допомагав та не підтримував.

Свідок ОСОБА_9 надав суду показання, за змістом яких він є рідним братом позивачів. Батько позивачами практично не займався, ні до армії, ні після армії. Ініціативи не проявляв. Приблизно 1 рік в хаті не проживає, ні з ким не підтримує спілкування, дітям не допомагає. Востаннє спілкувався з ним по телефону 7-8 березня цього року, повідомив йому про позов у суді та дату судового засідання.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю обставин, які свідчать про ухилення батька неповнолітніх дітей від виконання своїх обов`язків по їх вихованню.

Норми права, які застосував суд.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Сімейного кодексу України (далі – СК України), Закону України «Про охорону дитинства» (далі – Закон №2402-III) та Конвенції ООН про права дитини (далі – Конвенція).

Так, відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Приписами частин 1, 2 статті 12 Закону №2402-III визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно з положеннями частини 2 статті 15 Закону №2402-III батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Таким чином, обставина проживання батька (матері) дитини окремо від неї не звільняє батька (матір) від обов`язку брати участь у вихованні цієї дитини.

За змістом приписів частин 1, 4 статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України встановлено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Зважаючи на положення частини 2 статті 10 ЦПК України, суд враховує норму статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, відповідно до якої Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Узагальнені обставини, встановлені судом.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що відповідач ОСОБА_3 є батьком неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На даний час діти проживають разом з бабою та знаходяться на її утриманні.

Сторона позивачів, аргументуючи обґрунтованість поданого позову, покликаються на ухилення їхнім батьком від виконання своїх обов`язків по її вихованню, що є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Надавши оцінку аргументам сторони позивачів, суд зауважує, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд підкреслює, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою як для батька (матері), так і для дитини серйозні правові наслідки, однак, водночас, зауважує, що за певних обставин це є єдиним способом забезпечення якнайкращих інтересів дітей.

Так, наявні у справі письмові докази та отримані судом показання свідків узгоджуються між собою та переконливо свідчать про те, що відповідач тривалий час взагалі не займається вихованням неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Відповідач не піклується про них та їх розвиток, не спілкується з дітьми, не цікавиться їхнім здоров`ям, життям та навчанням. Матеріали справи не містять жодних фактичних даних, які б вказували на наявність у відповідача труднощів чи перешкод, що унеможливлюють виконання ним обов`язку по вихованню дітей, тобто наявність об`єктивних причин, які не залежали від його волі та пояснюють таку поведінку відповідача.

Таким чином, з огляду на викладене у своїй сукупності, суд доходить переконання, що відсутність будь-яких дій зі сторони відповідача ОСОБА_3 стосовно своїх неповнолітніх дітей щодо їх виховання, є свідомою, а відтак умисною та винною поведінкою. Така поведінка відповідача свідчить про нехтування своїми обов`язками щодо виховання дітей, тому дає підстави стверджувати, що він усвідомлено ухиляється від виконання цих обов`язків.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що ухвалене у цій справі рішення є заочним, а відтак може бути переглянуто судом за його заявою, поданою у визначений процесуальним законом строк (протягом тридцяти днів з дня його проголошення).

На підставі статті 51 Конституції України, статей 155, 164-166 Сімейного кодексу України, статей 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства», статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Жидачівської міської ради про позбавлення батьківських прав задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав стосовно його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав стосовно його дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення – 25 березня 2026 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів