Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №185/110/25 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них

Дата: 23 березня 2026 р.

Справа: №185/110/25

Суддя: Гапонов А. В.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3282/26 Справа № 185/110/25 Суддя у 1-й інстанції - Юдіна С. Г. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Никифоряка Л.П., Агєєва О.В.

за участю секретаря Гречишникової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», треті особи: Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Товариство з обмеженою відповідальністю Газорозподільча компанія «Нафтогаз України», Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ ЗБУТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання інформації незаконною та відшкодування моральної шкоди,

- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 04 грудня 2025 року, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

03.01.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом якому просив суд:

- визнати повідомлення про споживання природного газу на інформаційну платформу оператора ГТС за його домоволодінням в травні 2022 року в обсязі 232, 71 куб. м. природного газу зроблене відповідачем незаконним;

- скасувати повідомлення відповідача про споживання природного газу на інформаційну платформу Оператора ГТС за його домоволодінням в травні 2022 року в обсязі 232,71 куб.м. природного газу;

- визнати незаконним рахунок за спожитий газ для його домоволодіння в травні 2022 року в обсязі 232, 71 куб.м. природного газу отриманий від ТОВ «ГК «Нафтогаз України»;

- стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 04 грудня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», треті особи: Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Товариство з обмеженою відповідальністю Газорозподільча компанія «Нафтогаз України», Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ ЗБУТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання інформації незаконною та відшкодування моральної шкоди відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

10.02.2026 року від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга, в якій просить скасувати частково рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким визнати незаконним та скасувати повідомлення Акціонерного Товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на інформаційну платформу оператора ГТС про споживання природного газу ОСОБА_1 в травні 2022 року в обсязі 232,71 куб.м. та стягнути на користь ОСОБА_1 з Акціонерного Товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськаз" моральну шкоду в сумі 5000 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції було залишена без належної правової оцінки та обставина, що помилкова інформація про об`єм спожитого газу позивачем за травень 2022 рік в розмірі 232,71 куб. м. була створена виключно відповідачем АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", яке, як підприємство, існує до цього часу і тому можливо визнати повідомлення саме цього відповідача незаконним, скасувати вказане повідомлення, бо воно є похідним і після цього інші питання можливо вирішити іншим шляхом.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

СУДОВІ ВИКЛИКИ

Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.246-247).

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

07.08.2017 року між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» та ОСОБА_1 укладено Типовий договір розподілу природного газу, який затверджений постановою від 30.09.2015 року № 2498 Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.

Позивач є споживачем послуг з розподілу природного газу, які надаються АТ «Дніпропетровськгаз» за адресою: АДРЕСА_1 .

Кодексом газорозподільних систем, затверджених Постановою НКРЕКП 30.09.2015 № 2494 встановлені взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначені правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних мереж. року Оператор газорозподільної системи (Оператор ГРМ) – суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Главою 4 розділу IХ Кодексу ГРС встановлено зобов`язання побутового споживача щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 5 числа включно) надавати їх оператору ГРМ. У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу (алокація) по об`єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть покази лічильника газу, формування об`єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань.

За даними відповідача, станом на 11.02.2025 року інформація щодо наявності, відсутності показників ПГЛ та їх походження в електронній базі даних АТ «Дніпропетровськгаз» відсутня.

З Акту звіряння фактично використаних об`ємів природного газу, наданого позивачем вбачається, що ним не надано Оператору ГРМ показники лічильника газу за квітень 2022 року.

У зв`язку з невиконанням вимог п. 4 гл. 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ та п. 5.5 Типового договору розподілу природного газу в частині строку та способу надання Оператору ГРМ показників лічильника газу, Оператор ГРМ визначив об`єм споживання газу на підставі вимог Кодексу ГРМ.

03.05.2022 року за адресою позивача: вул. Світанкова, буд. 9, м. Павлоград Дніпропетровської області представниками АТ «Дніпропетровськгаз» виконано роботи з монтажу (заміни) засобу вимірювальної техніки (ПГЛ), про що складено відповідний Акт № 03203492243, в якому зазначено фактичні показники ЗВТ (ПЛГ). Фактичні показники ПГЛ 82253,83 м3 внесені та опрацьовані Оператором ГРМ за відповідний період.

Наказом Міністерства енергетики України від 08.06.2022 року № 198 «Про постачання природного газу побутовим споживачам», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.06.2022 року за № 637/37973 зобов`язано ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» здійснювати з 01.05.2022 року постачання природного газу побутовим споживачам на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам на базової річної пропозиції.

Тобто, з 01.05.2022 року ТОВ «Дніпропетровськгаз Збут» не здійснювало постачання природного газу позивачу. Постачальником після 01.05.2022 року є ТОВ ГК «Нафтогаз України», який отримав інформацію від АТ «Дніпропетровськгаз» про об`єми (обсяги) спожитого побутовим споживачем природного газу за відповідний календарний місяць та провів розрахунок його вартості.

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою № 1771 від 29.09.2023 року зупинено Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, у зв`язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб`єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію.

Отже у зв`язку із зупиненням дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «Дніпропетровськгаз» починаючи з 29.09.2023 року у Оператора ГРМ АТ «Дніпропетровськгаз» відсутній доступ до Інформаційної платформи Оператора ГТС для передачі інформації про об`єм та обсяг розподіленого (спожитого ним) природного газу за відповідний період, по об`єкту, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 і будь-які коригування обсягів спожитого газу є технічно неможливими, оскільки не передбачені Типовим договором розподілу природного газу та Кодексом ГРС.

Позивачем заявлені вимоги про : визнання повідомлення про споживання природного газу на інформаційну платформу оператора ГТС за його домоволодінням в травні 2022 року в обсязі 232, 71 куб. м. природного газу зроблене відповідачем незаконним; скасування повідомлення відповідача про споживання природного газу на інформаційну платформу Оператора ГТС за його домоволодінням в травні 2022 року в обсязі 232,71 куб.м. природного газу; визнання незаконним рахунку за спожитий газ для його домоволодіння в травні 2022 року в обсязі 232, 71 куб.м. природного газу отриманого від ТОВ «ГК «Нафтогаз України».

Вимоги позивача щодо: визнання повідомлення про споживання природного газу на інформаційну платформу Оператора ГТС у травні 2022 року в обсязі 232,71 м3; скасування даного повідомлення не відповідають змісту порушеного права та не забезпечують поновлення порушеного права. Так у зв`язку з зупиненням дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «Дніпропетровськгаз» починаючи з 29.09.2023 року у Оператора ГРМ АТ «Дніпропетровськгаз» відсутній доступ до Інформаційної платформи Оператора ГТС для передачі інформації про об`єм та обсяг розподіленого (спожитого ним) природного газу за відповідний період, по об`єкту позивача і будь-які коригування обсягів спожитого газу є технічно неможливими, оскільки не передбачені Типовим договором розподілу природного газу та Кодексом ГРС.

Крім того, вимога про визнання незаконним рахунку за спожитий газ в травні 2022 року отриманого від ТОВ «ГК «Нафтогаз України», заявлена до відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз». Клопотань про залучення ТОВ «ГК «Нафтогаз України» до участі у справі у якості співвідповідача позивачем не заявлено.

Отже з урахуванням підстав та змісту позову, судом встановлено невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, у зв`язку з чим зазначені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди суд зазначив наступне.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Враховуючи, що судом не встановлено порушення прав позивача в контексті заявлених позивачем вимог та обраного способу захисту своїх прав, не встановлено протиправної поведінки відповідача щодо позивача, позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Належний спосіб або способи захисту обумовлюються змістом порушеного права та характером його порушення.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відтак підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються тим, що обраний позивачем спосіб захисту порушених прав є неналежним, оскільки не відновлює можливе порушене право позивача у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

При таких обставинах, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНИХ СКАРГ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 04 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 24.03.2026 року.

Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua