Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №172/2955/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/867/26 Справа № 172/2955/25 Суддя у 1-й інстанції - Філіппов Є. Є. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Корчиста О.І. розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Пасічника Т.В. на постанову Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2026 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у справі про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП,-

за участю в залі суду - адвоката Пасічника Т.В.

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст.124 КУпАП і застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто судовий збір.

При обставинах, встановлених місцевим судом, 16 листопада 2025 року о 17:30 год. по трасі Т0401 біля с. Катеринівка, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Mondeo номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився.

Крім того, 16 листопада 2025 року о 17:30 год. по трасі Т0401 біля с. Катеринівка, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Mondeo номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв з`їзд в кювет. В результаті ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.5, 12.1 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративні правопорушення передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Пасічник Т.В. просить скасувати постанову про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП, та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вимоги апеляційної скарги по суті мотивує тим, що:

- ОСОБА_1 не керував транспортним засобом;

-не зафіксовано рух автомобілю;

-відеозапис є неналежним доказом;

- ОСОБА_1 не було відстороненно від керування транспортним засобом;

-у автомобіля відсутні механічні пошкодження.

Будучи повідомленим про місце та час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з`явився, про причини неявки суд не увідомив, у зв`язку з чим апеляційний розгляд проведено у його відсутність.

В суді апеляційної інстанції представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Пасічник Т.В. просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати постанову суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, виходжу з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» слідує, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

При винесенні оскаржуваної постанови суддею суду першої інстанції вказані вимоги були дотримані і його висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, ст.124 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, ст.124 КУпАП ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 514950 від 16 листопада 2025 року, ЕПР1 № 514934 від 16 листопада 2025 року складеними у відповідності до ст. 256 КУпАП, якими зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченими ч. 1 ст. 130 КУпАП, ст.124 КУпАП; відеозаписом з нагрудних камер поліцейських; рапортом інспектора поліції від 16.11.2025 року; схемою місця ДТП України, яку ОСОБА_1 підписав, зауважень не мав; - письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 16.11.2025 року.

Досліджені та перевірені місцевим судом обставини, поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме відмові від огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Доводи представника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння. Протокол ОСОБА_1 підписав, будь - яких зауважень не мав.

Також відповідно до пояснень ОСОБА_1 від 16.11.2025 року факт керування транспортним засобом він не заперечував та пояснення підписав без зауважень ( а.п. 24).

Твердження в апеляційній скарзі про те, що не зафіксовано рух автомобілю, не є слушними, оскільки відповідно до пояснень самого ОСОБА_1 зазначено: ” 16.11.2025 року близько 17:30 год. я їхав на автомобілі Ford Mondeo номерний знак НОМЕР_1 по трасі зі сторони сел. Васильківка та мене засліпив зустрічний автомобіль та я з`їхав у кювет”.

Твердження представника про те, що відеозапис, наданий поліцейськими, є неналежним доказом, не є слушним з таких підстав.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Разом з тим, відповідно до ст. 31 Закону України “ Про Національну поліцію”, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Тому, долучений відеозапис відповідає зазначеним вимогам та положенням ст. 251 КУпАП та про нього зазначено у додатках до протоколу ( а.п. 2).

Щодо відсутності в матеріалах справи доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, то вказана обставина не спростовує висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що у автомобіля відсутні механічні пошкодження є безпідставними, оскільки відповідно до схеми місця ДТП (а.п 25) зазначено, що у автомобіля наявні механічні пошкодження.

Відповідно до схеми місця ДТП ОСОБА_1 дані про пошкодження транспортного засобу підтвердив, про що поставив свій підпис.

Таким чином, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративних правопорушеннь передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами, дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи. Суд першої інстанції розглянув справу із дотриманням вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, докази під час розгляду справи перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до ст. 252 КУпАП.

З огляду на вищенаведене, при апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 268, 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинені ОСОБА_1 правопорушення за ч. 1 ст. 130, ст.124 КУпАП.

Отже, накладене на ОСОБА_1 стягнення узгоджується з вимогами ст. 33 КУпАП і його розмір визначений в межах санкції ч. 1 ст. 130, ст.124 КУпАП.

Таким чином, приходжу до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді, без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Пасічника Т.В., - залишити без задоволення.

Постанову Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2026 року, відносно ОСОБА_1 , у справі про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП, -залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Корчиста