Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №188/1969/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3497/26 Справа № 188/1969/25 Суддя у 1-й інстанції - Курочкіна О. М. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Никифоряка Л.П., Красвітної Т.П.

за участю секретаря Гречишникової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, третя особа Державний нотаріус Васильківської державної нотаріальної контори Гордієнко І.В. про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 ,

на рішення Петропавлівськогорайонного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2025 року, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

03.06.2025 року до Петропавлівськогорайонного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, третя особа Державний нотаріус Васильківської державної нотаріальної контори Гордієнко І.В. про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якому позивачка просила надати їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті її сина, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Петропавлівськогорайонного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

02.01.2026 рокувід ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення Петропавлівськогорайонного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2025 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що позивачка є людиною літнього віку, яка часто хворіє. Після смерті її сина, вона єдиний спадкоємець першої черги. Ще помер її чоловік, а тому причини, по яким вона не подала заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк є поважними.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

СУДОВІ ВИКЛИКИ

Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.62-64), від позивачки та третьої особи надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність (а.с.65-68, 69-70).

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з`явились у до суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу залишити необхідно задовольнити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ОСОБА_2 є сином позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , також є сином позивачки, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133, Сімейного кодексу України.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер син позивачки та рідний брат представника: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 . В середині січня 2022 року, представник особисто разом матір`ю - ОСОБА_1 зверталися до приватного нотаріуса для подання заяви на прийняття спадщини на що отримали відповідь, якщо спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо не відмовився від неї офіційно протягом визначеного законом строку. Спадкодавець на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 разом зі спадкоємицею. Як пояснили в нотаріальній конторі, свідоцтво про право на спадщину спадкоємиця може отримати у будь який час. Через місяць розпочалося повномаштабне вторгнення, на деякий час нотаріуси в регіоні припинили діяльність та оформлення спадових прав було не на часі.

У квітні ОСОБА_1 звернулася до Васильківської державної нотаріальної контори, виконуючого обов`язки Петропавлівської державної нотаріальної контори з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, після смерті « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_3 , який на момент смерті був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . нотаріус, до кого позивачка зверталася ще у січні.2022 року не додивилася літеру «А» у місці реєстрації померлого і ввела в оману позивачку що позивачка проживала разом зі спадкодавцем і їй не потрібно подавати заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2020 року по справі № 188/1388/20 Провадження № 2/188/469/2020 визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

На час відкриття спадщині ОСОБА_4 належав садибний (індивідуальний) житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , який складається із наступних споруд, позначених в технічному паспорті н. будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, спеціальним] знаками: житловий будинок "А"; прибудова до будинку "а",- гараж Т"; погріб "пдГ' убиральня "В"; гараж "З"; літня кухня "К"; сарай "Л"; гараж "М"; навіс "Н"; сарай "О' огорожа "1-3".

Згідно з довідкою КП Павлоградського МЕТІ від 11.10.2019 право власності н будинок АДРЕСА_1 , зареєстровано станом на 20.01.1989 року за ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про право власності, виданого 20.01.1989 Петропавлівським районним виконавчим комітетом.

Належність померлому ОСОБА_4 на праві особистої власності житлового будинку підтверджується довідкою № 1474 виданою 24.09.2020 року Миколаївської сільською радою Петропавлівського району про те, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 згідно з погосподарською книгою № 4, об`єкт погосподарського обліку №0333-1.

Постановою приватного нотаріуса від 23.04.2025 року №23/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з пропущенням строку для прийняття спадщини відповідно до положень ст.1270 ЦК.

Крім того, рішенням від 04 листопада 2020 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про перерозподіл спадщини та визнання права власності на спадкове майно виніс рішення. Позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Тобто сторона позивача не могла не знати, що позивачка прописана за іншим місцем проживання ніж померлий спадкоємець.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність поважних причин, які об`єктивно, перешкоджали позивачці звернутися у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини, а тому відмовив у задоволенні позовних вимог.

Але колегія суддів апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може з огляду на таке.

Спадкоємець набуває спадщину лише за умови її прийняття в порядку та строки, визначені цивільним законодавством. Тобто особа має здійснити належне їй право на спадкування, що узгоджується з положенням ч. 1 ст. 12 ЦК. За загальним правилом для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (ст. 1270 ЦК).

Якщо спадкоємець протягом цього строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Установлення строку здійснення права на спадкування зумовлено необхідністю забезпечення стабільності та упорядкованості цивільних правовідносин. У позитивному правовідношенні факт прийняття спадщини у передбачений законом строк установлюється нотаріусом. За відсутності доказів цієї обставини (відсутність поданої заяви про прийняття спадщини, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини) нотаріус виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії – видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тож за певних умов спадкоємцю надається правова можливість прийняти спадщину на підставі рішення суду і після спливу строків, установлених у ст. 1270 ЦК. Важливо врахувати, що рішення суду в цьому разі не замінює заяви про прийняття спадщини, яку спадкоємець має подати нотаріусу протягом строку, встановленого судом. При цьому закон не передбачає повторного звернення спадкоємця до суду з подібним позовом. Якщо спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини у строк, визначений йому судом, позов про надання додаткового строку повторно задоволенню не підлягає, незважаючи на ті обставини, що перешкоджали спадкоємцеві здійснити своє право. Такий підхід зумовлений необхідністю забезпечення прав тих спадкоємців, які вчасно прийняли спадщину, та узгоджується з практикою ВС (постанови від 20.02.2024 р., справа № 279/3762/23, провадження № 61-15330св23, від 10.08.2022 р., справа № 182/4322/15-ц, провадження № 61-13997св21).

Відповідно до статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини тощо.

Подібні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18, а також підтриманий Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (пункт 50).

Дотримання принципу пропорційності безпосередньо залежить від наявності об`єктивних, непереборних та істотних обставин, які є підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини. У разі якщо таких обставин суд не встановив, то не можна допускати втручання у права спадкоємців, які прийняли спадщину, оскільки це порушить принцип правової визначеності стосовно особи, яка добросовісно скористалася власними цивільними правами, та не відповідатиме принципу пропорційності втручання у право власності на спадкове майно (пункт 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23).

Апеляційний суд вік позивачки, якій на час розгляду справи 89 років, стан її здоров`я непереборними та істотними обставинами, які заважали їй прийняти спадщину після смерті сина у встановлений строк та такими, що є підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку.

Тож зважаючи на зазначені обставини колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскільки позивачка пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи, в оскаржуваному рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Петропавлівськогорайонного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2025 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, третя особа Державний нотаріус Васильківської державної нотаріальної контори Гордієнко І.В. про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Надати ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяця, з дня ухвалення цього рішення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 24.03.2026 року.

Судді: