Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 22 березня 2026 р.
Справа: №520/20664/21
Суддя: Семененко М.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2026 р.Справа № 520/20664/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Семененко М.О.,
Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,
за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., м. Харків по справі № 520/20664/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі №520/20664/21, в якій просив суд:
- змінити спосіб та порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 по справі №520/20664/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 по справі №520/20664/21 грошову суму у розмірі 174405 (сто сімдесят чотири тисячі чотириста п`ять) гривень 68 копійок.
В обґрунтування вказаної заяви зазначив, що за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 по справі №520/20664/21, яке набрало законної сили 15.01.2022, головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , за результатами якого нараховано різницю в пенсії за період з квітня 2019 по червень 2022 року у розмірі 174405,68 грн. Вказана сума різниці пенсії обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Отже, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 по справі №520/20664/21, яке набрало законної сили 15.01.2022, на даний час відповідачем не виконано в частині виплати на користь заявника перерахованої пенсії у розмірі 174405,68 грн та позивачу не виплачено вказану суму.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 у задоволенні заяви представника позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення в порядку ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України у справі №520/20664/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовлено.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 по справі №520/20664/21 та ухвалити нове рішення, яким змінити спосіб та порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 по справі №520/20664/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 року по справі №520/20664/21 грошової суми у розмірі 174405 (сто сімдесят чотири тисячі чотириста п`ять ) гривень 68 копійок.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
З відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та додатків неї вбачається, що за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 по справі №520/20664/21, яке набрало законної сили 15.01.2022, головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , за результатами якого нараховано різницю в пенсії за період з квітня 2019 по червень 2022 року у розмірі 174405,68 грн (сто сімдесят чотири тисячі чотириста п`ять грн. 68 коп.). Вказана сума різниці пенсії обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Отже, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 по справі №520/20664/21, яке набрало законної сили 15.01.2022, на даний час відповідачем не виконано в частині виплати на користь заявника перерахованої пенсії у розмірі 174405,68 грн та позивачу не виплачено вказану суму.
Оскільки рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 по справі №520/20664/21 набрало законної сили 15.01.2022 та не виконується вже більше двох місяців, враховуючи вимоги частини 3 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX , що діє з 19.12.2024), апелянт вважає, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 по справі №520/20664/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного суду від 15.12.2021 по справі №520/20664/21 грошової суми у розмірі 174405 (сто сімдесят чотири тисячі чотириста п`ять) гривень 68 копійок. Саме на вказаних підставах представник ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про зміну способу та порядку виконання.
Зауважив, що судом першої інстанції взагалі проігноровано пряму норму частини 3 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024) та не надано правової оцінки щодо самостійної підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень пенсійних виплат, що не були виплачені заявнику протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням.
Крім того, апелянт зазначив, що суд першої інстанції, в порушення присів частини 2 статті 378 КАС України, розглянув заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі №520/20664/21 у порядку письмового провадження без призначення судового засідання та без повідомлення стягувача та боржника, що є прямим порушенням процесуального порядку розгляду такої заяви.
Відповідач по справі скористався своїм правом та надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 по справі №520/20664/21, яке набрало законної сили 15.01.2022, головним управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 згідно оновленої довідки від 05.07.21 №27/11/4-1207. За результатом перерахунку на момент виконання рішення суду різниця в пенсії за період 01.04.2019 по 30.06.2022 склала 174405,68 грн, яку обліковано в підсистемі «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України ІКІС ПФУ, виконання яких здійснюється за реєстраційним номером 189654. З жовтня 2025 року на виконання постанови №821 розпочато погашення заборгованості за зазначеним судовим рішенням та різницю в пенсії в розмірі 187,35 грн включено до виплатної відомості жовтня, листопада та грудня 2025 року та профінансовано (виплачено 562,05 грн). В лютому 2026 року на виконання зазначеного рішення суду виплачено 103,00 грн. Залишок невиплачених коштів в сумі 173740,63 грн виплачуватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Враховуючи викладене, головне управління не може визначити орієнтовні строки повного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 по справі №520/20664/21 в частині виплати всієї суми заборгованості, оскільки виплата напряму залежить від виділених бюджетних асигнувань та враховуючи принцип пропорційності виплати коштів кількості проведених перерахунків на виконання судових рішень.
Невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за фактичної відсутності таких коштів у відповідача не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки відповідач не мав фінансової можливості на момент подання заперечень виконати судове рішення.
Зауважив, що до суду не надано жодних доказів того, що відповідач умисно не виконує рішення суду в частині виплати заборгованості.
Відповідно до частини 2 статті 378 та частини 2 статті 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 по справі №520/20664/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01.04.2019.
Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонд України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону 2011-XII та з врахуванням положень Постанови №704, згідно оновленої довідки від 05.07.2021 №27/11/4-1207 з 01.04.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 набрало законної сили 15.01.2022, що підтверджується даними програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)".
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 по справі № 520/20664/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області з 01.04.2019 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , різниця в пенсії за період з 01.04.2019 по 30.06.2022 склала 174405,68 грн, яку внесено до Реєстру судових рішень, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №2014024340 /а.с. 61/.
Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 2000-0203-8/205158 від 23.12.2025 нараховану різницю в пенсії внесено до Реєстру судових рішень. У жовтні поточного року розпочато виплату різниці в пенсії, нарахованої на виконання рішень суду, відповідно до Порядку. Суму доплати в розмірі 187,35 грн за рішенням суду включено до виплатної відомості жовтня поточного року та профінансовано. Суму доплати в розмірі 187,35 грн за рішенням суду включено до виплатної відомості листопада поточного року та профінансовано. Залишок невиплачених коштів, які нараховано на виконання рішення суду, виплачуватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат /а.с. 60/.
Посилаючись на те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 по справі №520/20664/21, яке набрало законної сили 15.01.2022, в частині виплати на користь заявника перерахованої пенсії у розмірі 174405,68 грн не виконується вже більше двох місяців, вважає, що відповідно до частини 3 статті 378 КАС України наявні правові підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 по справі №520/20664/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного суду від 15.12.2021 по справі №520/20664/21 грошової суми у розмірі 174405 (сто сімдесят чотири тисячі чотириста п`ять) гривень 68 копійок. З посиланням на вказані обставини, заявник звернувся до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі №520/20664/21.
Відмовляючи у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення в порядку статті 378 КАС України, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду від 15.12.2021 у справі №520/20664/21, оскільки зміна способу і порядку виконання судового рішення у тому вигляді, у якому просить заявник, не сприятиме ефективному виконанню судового рішення та відновленню порушеного права позивача. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення в частині здійснення необхідних виплат через брак коштів на них не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку виконання судового рішення, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною 4 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з вимогами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 29-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.
Вищенаведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі № 611/26/17, від 07.02.2022 у справі № 200/3958/19-а, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18 та від 01.05.2023 у справі №520/926/21.
Частиною 2 статті 6 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон №1404-VIII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до частини 3 статті 33 Закону №1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України від 05.06.2012 №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі – Закон №4901-VI в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі Постанова №845).
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Колегія суддів зазначає, що під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення визначені статтею 378 КАС України.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат (частина 3 статті 378 КАС України у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024).
Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни «зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплати» за перерахованою пенсією на «стягнення» з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Як свідчать матеріали справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 по справі №520/20664/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01.04.2019.
Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонд України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону 2011-XII та з врахуванням положень Постанови №704, згідно оновленої довідки від 05.07.2021 №27/11/4-1207 з 01.04.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 набрало законної сили 15.01.2022, що підтверджується даними програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)".
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 по справі №520/20664/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області з 01.04.2019 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , різниця в пенсії за період з 01.04.2019 по 30.06.2022 склала 174405,68 грн, яку внесено до Реєстру судових рішень, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №2014024340 /а.с. 61/.
Згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №2000-0203-8/205158 від 23.12.2025 нараховану різницю в пенсії внесено до Реєстру судових рішень. У жовтні поточного року розпочато виплату різниці в пенсії, нарахованої на виконання рішень суду, відповідно до Порядку. Суму доплати в розмірі 187,35 грн за рішенням суду включено до виплатної відомості жовтня поточного року та профінансовано. Суму доплати в розмірі 187,35 грн за рішенням суду включено до виплатної відомості листопада поточного року та профінансовано. Залишок невиплачених коштів, які нараховано на виконання рішень суду, виплачуватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат /а.с. 60/.
За наданою відповідачем інформацією, викладеною у відзиві на апеляційну скаргу /а.с. 105 зворот, 111/, з жовтня 2025 року на виконання постанови №821 розпочато погашення заборгованості за зазначеним судовим рішенням та різницю в пенсії в розмірі 187,35 грн. включено до виплатної відомості жовтня, листопада та грудня 2025 року та профінансовано (виплачено 562,05 грн). В лютому 2026 року на виконання зазначеного рішення суду виплачено 103,00 грн. Залишок невиплачених коштів в сумі 173740,63 грн виплачуватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Відповідачем як до суду першої так і до суду апеляційної інстанції не надано доказів виплати різниці пенсії у розмірі 173740,63 грн, як і не надано доказів на підтвердження наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення суду по справі №520/20664/21 або роблять його неможливим.
Тобто, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 по справі №520/20664/21, що набрало законної сили 15.01.2022, в частині виплати на користь заявника перерахованої пенсії, не виконується у повному обсязі тривалий час, вже понад чотири роки. На даний час, залишок невиплачених коштів складає 173740,63 грн.
Тож, враховуючи вимоги частини 3 статті 378 КАС України у чинній редакції, колегією суддів встановлено, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 по справі № 520/20664/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області недоотриманої заборгованості по пенсії у розмірі 173740,63 грн.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що наведені вище приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22.
Особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Отже, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 по справі № 520/20664/21.
Колегія суддів вважає хибними доводи відповідача про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при фактичній відсутності таких коштів у відповідача не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, з огляду на наступне.
Реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
У рішеннях ЄСПЛ у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (заява № 70297/01) та у справі «Бакалов проти України» (заява № 14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на виплату пенсії.
З огляду на наведене правове регулювання та встановлені обставини, колегія суддів доходить висновку, що заява позивача про зміну способу та порядку виконання рішення обґрунтована та підлягає частковому задоволенню.
Колегія суддів також знаходить слушними доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, приписів частини 2 статті 378 КАС України в частині розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення в порядку письмового провадження без повідомлення стягувача та боржника, оскільки імперативний характер наведеної норми зобов`язує суд здійснювати розгляд такої заяви саме з повідомленням стягувача та боржника. Дана норма не містить альтернативного способу її застосування.
Посилання суду першої інстанції на запровадження воєнного стану та пов`язані з цим безпекові ризики не змінюють встановленого законом порядку розгляду відповідної категорії заяв.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що є підставою для скасування ухваленого судового рішення.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується положеннями статті 322 КАС України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішенням «Серявін та інші проти України», та пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315, пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваній ухвалі, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення заяви, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 по справі № 520/20664/21 скасувати.
Ухвалите нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення - задовольнити частково.
Змінити спосіб та порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 по справі № 520/20664/21.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховану та невиплачену, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 по справі 520/20664/21, суму доплати пенсії у розмірі 173740,63 (сто сімдесят три тисячі сімсот сорок гривень 63 коп.).
В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.О. Семененко
Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий
Повний текст постанови складено 23.03.2026 року
Оригінал: reyestr.court.gov.ua