Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №520/14457/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 р. Справа № 520/14457/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., м. Харків, повний текст складено 22.10.25 по справі № 520/14457/25 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) , НОМЕР_3 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_4 ) , Військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 прикордонного загону) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до НОМЕР_3 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 прикордонного загону), НОМЕР_1 Прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_4 ), які полягають у застосуванні у період із 19 січня 2020 року по 23 березня 2020 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;

- зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період із 19 січня 2020 року по 23 березня 2020 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року із врахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_5 ), які полягають у застосуванні у період із 24 березня 2020 року по 20 травня 2021 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;

- зобов`язати НОМЕР_6 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_5 ), здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період із 24 березня 2020 року по 20 травня 2021 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року та 01 січня 2021 року із врахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у застосуванні у період із 21 травня 2021 року по 18 липня 2022 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;

- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період із 21 травня 2021 року по 18 липня 2022 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року із врахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що у спірний період він проходив військову службу за контрактом на посадах офіцерського складу в органах Державної прикордонної служби України. На думку позивача, у період з 19.01.2020 по 18.07.2022 йому не у повному обсязі нараховане грошове забезпечення, а саме - без урахування збільшення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Звернення представника позивача щодо перерахунку грошового забезпечення відповідачі залишили без задоволення, внаслідок чого позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 частково задоволено позов ОСОБА_1 до НОМЕР_3 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 прикордонного загону), НОМЕР_1 Прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

Визнано протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_4 ), які полягають у застосуванні у період із 29 січня 2020 року по 23 березня 2020 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення.

Зобов`язано НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період із 29 січня 2020 року по 23 березня 2020 року грошового забезпечення, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року із врахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_5 ), які полягають у застосуванні у період із 24 березня 2020 року по 20 травня 2021 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення.

Зобов`язано НОМЕР_6 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_5 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період із 24 березня 2020 року по 20 травня 2021 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року та 01 січня 2021 року із врахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у застосуванні у період із 21 травня 2021 року по 18 липня 2022 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період із 21 травня 2021 року по 18 липня 2022 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року із врахуванням раніше виплачених сум.

Відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог.

НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення в цій частині та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що відповідно до довідки НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 25.06.2025 № 1454, виданої начальником відділу кадрів підполковником ОСОБА_2 , за даними обліку особового складу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) громадянин України ОСОБА_1 , в період часу з 21.05.2021 по 18.07.2022 - військову службу в НОМЕР_1 прикордонному загоні (Військовій частині НОМЕР_2 ) не проходив, оскільки був військовослужбовцем іншої військової частини Державної прикордонної служби України.

Жодних наказів щодо звільнення з військової служби, виключення зі списків особового складу, або всіх видів забезпечення із подальшим остаточним розрахунком при звільненні, відповідними посадовими особами (керівниками) НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) не видавалось.

Крім того, всі документи та інформація, які могли залишатися у НОМЕР_1 прикордонному загоні (Військовій частині НОМЕР_2 ) стосовно ОСОБА_1 , були знищені 24 лютого 2022 року під час повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України та вимушеної передислокації військової частини з АДРЕСА_1 . За таких обставин військова частина об`єктивно позбавлена можливості надати будь-які додаткові документи чи здійснити розрахунки за запитуваний період.

Таким чином, на думку апелянта, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині, що стосуються Військової частини НОМЕР_2 , є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач, НОМЕР_3 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_4 ) та Військова частина НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 прикордонного загону) по справі не скористалися правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволених позовних вимог до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, отже, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в частині задоволених вимог до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 звільнений з військової служби 05.02.2025, що підтверджується наказом №221-ОС від 05.02.2025.

Відповідно до витягу із послужного списку про проходження військової служби старшого лейтенанта ОСОБА_1 , останній проходив службу:

- у період з 21.06.2014 по 24.03.2020 військовослужбовець ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- у період з 24.03.2020 по 21.05.2021 військовослужбовець ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- у період з 21.05.2021 по 21.11.2022 військовослужбовець відділу внутрішньої та власної безпеки НОМЕР_1 Прикордонного загону Головного відділу внутрішньої та власної безпеки " ІНФОРМАЦІЯ_2 " Державної прикордонної служби.

Позивач вважає, що із 19 січня 2020 року по 18 липня 2022 року відповідачами проводилось нарахування грошового забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, чим грубо порушено його соціальні права, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Відповідачами не заперечувався факт того, що за спірний період грошове забезпечення нараховувалось позивачу без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Задовольняючи позовні вимоги до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, суд першої інстанції виходив з протиправних дій НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у застосуванні у період із 21 травня 2021 року по 18 липня 2022 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

У зв`язку з чим, суд вважав за необхідне зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період із 21 травня 2021 року по 18 липня 2022 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року із врахуванням раніше виплачених сум.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову до НОМЕР_1 прикордонного загону, з таких підстав.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018, та якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 4 Постанови №704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Приміткою 1 Додатку 1 до Постанови №704 визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень (примітка Додатку 14 до постанови № 704).

Постановою №704 затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103, якою внесено зміни до Постанови № 704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції, а саме: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.» (пункт 6 Постанови № 103).

Постанова № 103 набула чинності 24.02.2018.

Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704.

Таким чином, з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка була чинною до зазначених змін.

Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 по справі №380/13603/21 вказав про необхідність застосування до спірних правовідносин з 29.01.2020 (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18) положень пункту 4 Постанови №704 у редакції до 24.02.2018, тобто у редакції, яка була чинна до набрання законної сили Постановою №103.

Верховний Суд дійшов висновку про те, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у осіб з числа військовослужбовців виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Крім того, Верховний Суд врахував, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 залишена без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022. У контексті наведеного, для правильного вирішення вимог позивача, суди повинні встановити відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 на який позивач має право виплати, розмір прожиткового мінімуму, згідно з пунктом 4 Постанови № 704 за період з 30.01.2020 до 31.12.2020, з 01.01.2021 до 01.02.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зазначена правова позиція була також підтримана у постановах Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №120/965/22-а, від 21.12.2023 у справі №520/8060/19 та від 24.06.2025 у справі №420/5584/24, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягають врахуванню під час апеляційного перегляду справи.

Отже, з 29 січня 2020 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникають підстави для розрахунку грошового забезпечення, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статті 9 Закону № 2011-ХІІ.

Колегія суддів звертає увагу, що статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" передбачено, що станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2102,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено, що станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2270,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено, що станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2481,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2684, 00 грн.

Враховуючи те, що положення п.4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п.4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - у 2020 році Закону №294-IX, у 2021 році - Закону №1082-ІХ, у 2022 році - Закону №1928, у 2023 році - Закону №2710-IX із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік)".

Таким чином, колегія суддів погоджується із загальним висновком суду першої інстанції про те, що у період з 21.05.2021 по 31.12.2021 грошове забезпечення позивача має обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 за Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", у період з 01.01.2022 по 18.07.2022 - із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 за Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік".

Також, колегія суддів враховує, що виплата грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань безпосередньо залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням за останньою займаною штатною посадою.

З викладеного слідує, що грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань мають обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Однак, з досліджених матеріалів справи, а саме з архівних відомостей за період 2021-2022 роки № 2161-10952, колегією суддів встановлено, що за 2021 та 2022 роки позивачу була виплачена грошова допомога на оздоровлення, проте, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань була виплачена позивачу лише за 2022 рік.

Отже, перерахунку з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року підлягає грошова допомога на оздоровлення за 2021-2022 роки, а матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань лише за 2022 рік.

З огляду на таке, колегія суддів доходить висновку, що у задоволенні вимоги ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про перерахунок матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року необхідно відмовити.

Таким чином, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) у повному обсязі зробив помилкові висновки.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 року по справі № 520/14457/25, частково прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у застосуванні у період із 21 травня 2021 року по 18 липня 2022 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та зобов`язання НОМЕР_1 прикордонного загону здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період із 21 травня 2021 року по 18 липня 2022 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року із врахуванням раніше виплачених сум, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Твердження апелянта про те, що громадянин України ОСОБА_1 , в період часу з 21.05.2021 по 18.07.2022 - військову службу в НОМЕР_1 прикордонному загоні (Військовій частині НОМЕР_2 ) не проходив, спростовуються витягом з послужного списку про проходження військової служби старшого лейтенанта ОСОБА_1 (II-021900) та листом-відповіддю "Про результати розгляду адвокатського запиту" № 09/1869-25-Вих від 26.02.2025 за підписом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 по справі № 520/14457/25 - скасувати в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у застосуванні у період із 21 травня 2021 року по 18 липня 2022 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та зобов`язання НОМЕР_1 прикордонного загону здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період із 21 травня 2021 року по 18 липня 2022 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року із врахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у застосуванні у період із 21 травня 2021 року по 18 липня 2022 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення.

Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення нарахованого та виплаченого у зв`язку із проходженням військової служби за період із 21.05.2021 по 31.12.2021 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, та за період з 01.01.2022 по 18.07.2022 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, із врахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у застосуванні у період із 21 травня 2021 року по 18 липня 2022 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення.

Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення нарахованої та виплаченої у зв`язку із проходженням військової служби за 2021-2022 рік із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року та на 01 січня 2022 року, із врахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у застосуванні при нарахуванні ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, із врахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 у справі № 520/14457/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий