Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №200/2899/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року справа №200/2899/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року (головуючий суддя І інстанції Чекменьов Г.А.), складеного в повному обсязі 01 вересня 2025 року, у справі № 200/2899/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення № 46050021850 від 20.08.2024;

зобов`язати зарахувати стаж роботи, зазначений в трудовій книжці від 07.07.1982 серії НОМЕР_1 ;

зобов`язати зарахувати стаж роботи з 30.08.1984 по 01.09.1985 як пільговий за Списком № 2, а стаж роботи з 02.09.1985 по 21.07.1986 як пільговий за Списком № 1.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 46050021850 від 20.08.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії з урахуванням висновків суду про зарахування стажу роботи, зазначеного в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 07.07.1982 та наданої довідки ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” від 27.05.2024 № 55-892, а саме з 30.08.1984 по 01.09.1985 як пільговий за Списком № 2, стаж роботи з 02.09.1985 по 21.07.1986 як пільговий за Списком № 1.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року у справі № 200/2899/25, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та відмовити у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, оскільки на момент звернення у позивача відсутній необхідний страховий стаж.

Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), є громадянкою України, паспорт серії НОМЕР_3 .

Позивач 12.08.2024 звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою № 541 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності заяву з доданими документами щодо призначення пенсії за віком розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та прийнято рішення № 46050021850 від 20.08.2024 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи 31 рік, передбаченого статтею 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За доданими документами до заяви позивача не зараховано періоди роботи згідно з трудової книжки від 07.07.1982 НОМЕР_4 , оскільки зміна прізвища на титульній сторінці не завірена у встановленому порядку; періоди роботи згідно з довідкою від 27.05.2024 № 55-892, виданою ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” за період роботи 30.08.1984 по 21.07.1986, оскільки прізвище зазначено ОСОБА_2 не відповідає паспортним даним, а свідоцтво про шлюб заявниця не надала.

Не погодившись із рішенням Пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Суд погоджує висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (надалі по тексту - Закон №1788-XII) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (надалі по тексту - Закон №1058-ІV).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до положень частини першої статті 1 № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Законом № 1058-IV визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Приписами ст. 24 Закону №1058 визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до положень статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (пункт 2 Порядку № 637).

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, виходячи з наведених норм Порядку №637, у разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж позивача є його трудова книжка. При цьому, у разі відсутності трудової книжки або записів в ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів чи показань свідків

Судами досліджена копія трудової книжки серії НОМЕР_4 від 07.07.1982, виписана на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У наданій трудовій книжці міститься записи про роботу на Комбінаті «Криворіжсталь» ім. В.І. Леніна з 29.08.1984 по 26.07.1986 в цеху блумінгу сортувальником-здавачем металу та машиністом крану (записи №№ 4-6).

Водночас, титульний аркуш трудової книжки містить виправлення прізвища власника на ОСОБА_4 . Рукописний запис про зміну прізвища на ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 30.04.1987 не містить зазначення прізвища та посади особи, яка зробила такий запис. Надана до суду трудова книжка не містить назви підприємства, яке вчинило запис про зміну прізвища власника. Запис не засвідчений печаткою.

На підтвердження пільгової роботи позивачем надана довідка від 27.05.2024 № 55-892, видана ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, про роботу ОСОБА_3 в період з 30.08.1984 по 01.09.1985 за списком № 2, а з 02.09.1985 по 21.07.1986 як пільговий за Списком № 1.

Враховуючи наведене, суд констатує, що трудова книжка є основним документом для підтвердження трудової діяльності, уточнююча довідка може бути основним доказом підтвердження стажу коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці.

Відповідно до “Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях”, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (далі – Інструкція № 162) та підпункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29 липня 1993 року (далі – Інструкція № 58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Відповідно пункту 2.11 розділу 2 Інструкції 162, відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або зміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Згідно з пунктом 2.12 розділу 2 Інструкції 162, після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка. Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

З кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення власник або уповноважений ним орган зобов`язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша).

Отже, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Відповідно, недотримання правил ведення трудової книжки не може бути підставою для не зарахування періодів роботи, відображених у записах трудової книжки, до страхового стажу особи.

Відомості про укладення шлюбу, зазначені у трудовій книжці позивача відповідають відомостям, вказаним у паспорті позивача серії НОМЕР_3 у формі паспортної книжки, виданому 20.02.2007.

Також у наданій трудовій книжці співпадають відомості про дату народження позивача та трудовий стаж з 01.02.1999 згідно з даними, наявними в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тому суд дійшов висновку, що трудова книжка серії НОМЕР_4 від 07.07.1982 містить достатні дані для висновку про її належність саме ОСОБА_1 з урахуванням зміни прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_4 та посиланням на свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_5 від 30.04.1987.

За вказаних обставин відповідач повинен врахувати відповідні записи про роботу для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

З цих же підстав підлягає прийняття до розгляду довідка від 27.05.2024 № 55-892, видана ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, на підтвердження пільгового періоду роботи ОСОБА_1 з 30.08.1984 по 21.07.1986, як така, що підтверджена також записом в трудовій книжці серії НОМЕР_4 від 07.07.1982.

З урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 46050021850 від 20.08.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 із зобов`язанням управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) про призначення пенсії з урахуванням висновків суду про зарахування стажу роботи, зазначеного в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 07.07.1982 та наданої довідки ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” від 27.05.2024 № 55-892, а саме з 30.08.1984 по 01.09.1985 як пільговий за Списком № 2, стаж роботи з 02.09.1985 по 21.07.1986 як пільговий за Списком № 1

Інші доводи апеляційної скарги є неприйнятними та повністю спростовуються висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції першої інстанції – без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року у справі № 200/2899/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 березня 2026 року.

Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв

І.Д. Компанієць