Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №694/3732/25 — Багачевський міський суд Черкаської області

Справа № 694/3732/25

Провадження № 3/690/33/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року м. Багачеве

Суддя Багачевського міського суду Черкаської області Линдюк В.С., розглянувши матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 04.10.1996 року Звенигородським РВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , інші відомості суду не відомі, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Багачевського міського суду Черкаської області із Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області з Черкаського апеляційного суду на підставі постанови від 22.01.2026 року надійшли матеріали відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення 02.11.2025 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, для розгляду по суті.

Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 03.12.2025 року серії ЕПР1 № 530117 – ОСОБА_1 02.11.2025 року о 23 год. 00 хв. у м. Звенигородка по вул. Григорія Сковороди керував автомобілем Daewoo Nexia, н.з. НОМЕР_3 , та в порушення пп. є) п. 2.10 Правил дорожнього руху, після скоєної дорожньо-транспортної пригоди за його участю вживав алкоголь до проведення медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву за змістом якої вказав, що не визнає своєї вини, оскільки алкогольні напої вживав до дорожньо-транспортної пригоди, а також вказав на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення вказано недостовірні відомості, зокрема що дана подія сталася 02.11.2025 року, хоча протокол складено 02.12.2025 року.

Відповідно до рапорту оперативного чергового Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області 02.12.2025 року о 23 год. 30 хв. надійшло повідомлення, що під час патрулювання в м. Звенигородка на перехресті вул. Шмідта та просп. Шевченка виявлено автомобіль марки Део Нексія, н.з. НОМЕР_3 , який знаходився в кюветі та мав механічні пошкодження.

Згідно роздруківки Alkotest 6810 Drager станом на 23 год. 23 хв. 02.12.2025 року ступінь алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 2,82‰, а температура навколишнього середовища +10,0оС.

Відповідно до копії акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, долученого до матеріалів справи, вказано, що підставою проведення огляду є запах алкоголю з порожнини рота, даний огляд фіксувався на боді камеру ZVE 0001, а його результат – 2,82. Водночас даний акт не містить відомостей відносно особи, яка проходила такий огляд, а є лише підпис без зазначення особи від імені якої він виконаний.

За змістом копії письмових пояснень ОСОБА_1 02.12.2025 року близько 23 год. 00 хв. він у м. Звенигородка керував автомобілем Daewoo Nexia, н.з. НОМЕР_3 , та проїжджаючи перехрестя вул. Г.Сковороди та просп. Шевченка в`їхав у яму, пробив колесо після чого не впоравшись з керуванням здійснив з`їзд до кювету. Після цього пішов до місця проживання де по дорозі випив 0,5 л. горілки.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 02.12.2025 року серії ЕПР1 № 530102 – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 02.11.2025 року о 23 год. 00 хв. керуючи автомобілем Daewoo Nexia, н.з. НОМЕР_3 , по вул. Григорія Сковороди в м. Звенигородка, в порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху, не вибрав безпечної швидкості, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, в результаті чого здійснив з`їзд до кювету, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_4 (категорії А, В, С) видане 27.06.1997 року ДАІ МВС УВС м. Звенигородка.

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , виданий 24.10.2023 року територіальним сервісним центром 7143, власником автомобіля Daewoo Nexia, н.з. НОМЕР_3 , є ОСОБА_2 (с. Неморож Звенигородського району Черкаської області).

Переглядом відеозаписів, долучених до матеріалів справи, встановлено, що на них зафіксовано події в період часу з 23 год. 27 хв. 02.12.2025 року до 00 год. 16 хв. 03.12.2025 року, зокрема роз`яснення працівником поліції особі, яку називає « ОСОБА_3 », його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, у присутності невстановленої особи, а також подальше оформлення працівниками документів, у зв`язку з притягненням цієї особи до адміністративної відповідальності. У подальшому, 03.12.2025 року о 00 год. 05 хв. працівником поліції встановлено анкетні дані ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зафіксовано надані ним пояснення щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди та вживання алкоголю по дорозі додому.

Водночас факту проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу на даних відеозаписах не зафіксовано.

Всебічно, повно і об`єктивно дослідивши матеріали адміністративної справи, що мають доказове значення, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, встановивши фактичні обставини справи, керуючись законом та правосвідомістю, вважаю, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ст. 280 КУпАП України передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ч. 4 ст. 130 КУпАП, крім іншого, передбачено адміністративну відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Приписами ч.ч. 2, 5 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до п. 3 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 року № 1026 (далі – Інструкція), до спеціальних технічних засобів, які можуть використовуватися поліцейськими під час фіксування правопорушення, крім іншого, належить портативний відеореєстратор – пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського.

Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

При цьому, на відеозаписах, долучених до матеріалів справи, не зафіксовано ні факту дорожньо-транспортної пригоди автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , ні факту проведення поліцейським його огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу.

Відповідно до змісту висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 08.02.2018 року в справі № 760/3696/16-а та від 18.07.2019 року у справі № 216/5226/16-а, відеозапис з нагрудної камери поліцейського не може бути доказом порушення Правил дорожнього руху, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення.

Також згідно сталої позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 15.05.2021 року в справі № 482/83/17, сам факт визнання особою вини у порушенні Правил дорожнього руху не може бути достатнім доказом її вини за відсутності інших належних доказів.

При цьому, жодних пояснень свідків чи інших доказів, у розумінні ст. 251 КУпАП, фактичного керування ОСОБА_1 автомобілем Daewoo Nexia, н.з. НОМЕР_3 , скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди, а також вжиття алкогольних напоїв після цього, до матеріалів справи не долучено.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка згідно змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ судами, як і Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, застосовується як джерело права, а саме у Рішенні «Коробов проти України», вказано, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

З огляду на положення ч. 1 ст. 8 Конституції України щодо визначення і дії в Україні верховенства права, вважаю, що гарантії ч. 3 ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, також розповсюджуються на обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Європейським судом з прав людини в Рішенні від 10.02.1995 року в справі «Алене де Рібермон проти Франції» (Allenet de Ribemont v. France) вказано, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою – він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Конституційний Суд України в рішенні від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

З огляду на положення ч. 1 ст. 8 Конституції України щодо визначення і дії в Україні верховенства права, вважаю, що гарантії ч. 3 ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, також розповсюджуються на обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 08.07.2020 року в справі № 463/1352/16-а, про те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Дана позиція обумовлена тим, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» від 08.06.1976 року, в справі «Гурепка проти України» від 06.09.2005 року, в справі «Менаріні проти Італії» від 27.09.2011 року, вказав, що термін «кримінальне правопорушення», що міститься у ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції, має автономне значення і охоплює суворі за своїми наслідками види адміністративних стягнень, до яких належать адміністративний арешт та значні адміністративні штрафи.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30.08.2023 року в справі № 208/712/19 констатовано, що за практикою Європейського суду з прав людини провадження в справі про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, з огляду на суворість передбачених санкцією цієї статті стягнень у виді штрафу і позбавлення права керування транспортними засобами, їх каральну і профілактичну мету, у розумінні Конвенції вважається «кримінальним».

Згідно змісту сталих правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 26.06.2019 року в справі № 536/1703/17, від 18.07.2019 року в справі № 216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Також відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення в справах «Малофеєв проти Росії», «Карелін проти Росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. В такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Згідно з п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 заперечується факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, а надані до матеріалів справи докази залишають об`єктивні сумніви щодо наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, які відповідно до презумпцій невинуватості та верховенства права тлумачаться на його користь.

Таким чином, з огляду на відсутність належних доказів вчинення як 02.11.2025 року, дата вказана в протоколі про адміністративне правопорушення, так і 02.12.2025 року, ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, вважаю, що провадження в даній справі підлягає закриттю.

При цьому, закриття судом провадження за фактом вчинення 02.11.2025 року ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, з підстав, передбачених п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, не позбавляє можливості уповноважених осіб, у розумінні ст. 255 КУпАП, скласти з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП відносно ОСОБА_1 протокол за фактом вчинення 02.12.2025 року протиправного діяння, яке кваліфікувати належним чином, та надіслати такий протокол разом з доказами, в розумінні ст. 251 КУпАП, до суду, який уповноважений його розглядати, в межах строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Одночасно вважаю за необхідне за доцільне звернути увагу посадових осіб Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області як на необхідність неухильного дотримання підпорядкованими їм працівниками вимог КУпАП під час складення протоколів про адміністративні правопорушення, належної кваліфікації протиправних діянь, так і на забезпечення виконання вимог КУпАП щодо зібрання доказів у справах про адміністративні правопорушення, з обов`язковим долученням їх до матеріалів, що надсилаються до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 130, 245, 251, 265, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення 02.11.2025 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особами, визначеними ч. 2 ст. 294 КУпАП, до Черкаського апеляційного суду через Багачевський міський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Линдюк В.С.