Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №569/304/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/304/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Тимощука О.Я.,

при секретарі Ковальчук О.Б.,

за участю заявниці – ОСОБА_1 ,

представника заявниці – адвоката Самардак К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Рівненська державна нотаріальна контора Рівненської області про встановлення факту припинення зобов`язання,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту припинення зобов`язання.

В обґрунтування заяви вказує, що вона є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , на яке Другою Рівненською державною нотаріальною конторою було накладено наступні заборони:

1) 29 серпня 2008 року: заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження 7822824, на будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; підстава: повідомлення 03-22 від 02.11.1983 Ровенської облконтори Будбанку; додаткові дані: Архівний номер: 14797ROVNO1, Архівна дата: 21.02.1998, Дата виникнення: 04.11.1983, № реєстра: 40-3, внутр. №2В01033623EF452D2E3C, коментар: 6-8.

2) 05 листопада 2008 року: заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 8153249, підстава обтяження: архівний запис, 1757-41, 30.03.1983, невідомо, коментарій 6 (додаткові дані: Архівна заборона/арешт, архівний запис № 1757-41 від 30.03.1983 року (Рівненська область)).

На запит представника заявниці адвоката Самардак К.В. Національний Банк України повідомив, що 09 квітня 1992 року Національний банк України анулював реєстрацію Промбудбанку України, про що здійснено відповідний запис до Республіканської книги реєстрації банків, а станом на 04.11.2025 року Державний реєстр банків не містить відомостей про реєстрацію Національним банком України банку, який став правонаступником Будбанку СРСР, документи (справи) постійного та тимчасового (до 10 років включно) зберігання Будбанку СРСР, в тому числі Рівненської обласної контори Будбанку СРСР, на архівне зберігання до Національного банку України не передавалися.

зазначає, що вона зверталась із заявою про зняття заборон на нерухоме майно (обтяжень) до Рівненської державної нотаріальної контори Рівненської області як до правонаступника Другої Рівненської державної нотаріальної контори.

У відповідь на вказану заяву Рівненська державна нотаріальна контора Рівненської області повідомила, що Друга рівненська державна нотаріальна контора Рівненської області виконувала функції реєстратора, тобто державною нотаріальною конторою не накладалася вищевказані заборони, а вони накладались на підставі повідомлення 03-22 від 02.11.1983 року та на підставі архівного запису № 1757-41 від 30.03.1983 року, коментарій 6. Документи та інші відомості щодо вказаних архівних заборон в Рівненській державній нотаріальній конторі Рівненської області відсутні.

Крім того заінтересована особа повідомила, що документи, які надавали б підстави для зняття заборони згідно Глави 15 розділу І «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, відсутні. Підставою для виключення запису про зняття заборони є відповідні відомості банку про погашення заборгованості або рішення суду.

Оскільки Рівненська обласна контора Будбанку СРСР була ліквідовано, а дані про її правонаступника відсутні, вона не може скасувати обтяження у позасудовому порядку, а їх наявність створює їй перешкоди у розпорядженні своїм майном.

Заявниця та її представник - адвокат Самардак К.В. в судовому засіданні заяву підтримали з підстав викладених у ній та просять її задоволити.

Представник заінтересованої особи - Рівненської державної нотаріальної контори Рівненської області в судове засідання не з`явилася, повідомлялася про час та дату розгляду справи належним чином, завідувачем О.Костюковою подано через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутність представника.

Заслухавши думку заявниці та її представника - адвоката Самардак К.В., дослiдивши надані заявником письмовi докази по справi, суд вважає, що заява підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору дарування від 20.05.1975 року № 1-3589.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (номер інформаційної довідки № 450477722 від 04.11.2025 року) на будинок за адресою АДРЕСА_1 , 29 серпня 2008 року зареєстровано заборону (архівний запис), реєстраційний номер обтяження 7822824; підстава обтяження: повідомлення 03-22 від 02.11.1983 Ровенської облконтори Будбанку; додаткові дані: Архівний номер: 14797ROVNO1, Архівна дата: 21.02.1998, Дата виникнення: 04.11.1983, № реєстра: 40-3, внутр. №2В01033623EF452D2E3C, коментар: 6-8.

Крім того, відповідно до інформаційної довідки №450477722 від 04.11.2025 на невизначене майно, окреме майно ОСОБА_1 05 листопада 2008 року зареєстровано заборону на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 8153249, підстава обтяження: архівний запис, 1757-41, 30.03.1983, невідомо, коментарій 6 (додаткові дані: Архівна заборона/арешт, архівний запис № 1757-41 від 30.03.1983 року (Рівненська область)).

Вказані заборони були зареєстровані Другою рівненською нотаріальною конторою, яка відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань була припинена на підставі рішення щодо реорганізації 16.05.2023 року, а її правонаступником є Рівненська державна нотаріальна контора Рівненської області (ідентифікаційний код: 35840539).

Згідно з відповіддю Національного банку України від 04.11.2025 року № 14-0005/84643 щодо правонаступника Будбанку СРСР і місцезнаходження документів Будбанку СРСР, було вказано наступне: «Відповідно до постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР від 17.07.1987 № 821 «Про вдосконалення системи банків в країні і посилення їх впливу на підвищення ефективності економіки» (далі – Постанова № 821) реорганізовано діючі та утворено нові спеціалізовані банки, які створили систему банків у такому складі: Державний банк СРСР (Держбанк СРСР), Банк зовнішньоекономічної діяльності СРСР (Зовнішекономбанк СРСР), Промислово-будівельний банк СРСР (Промбудбанк СРСР), Агропромисловий банк СРСР (Агропромбанк СРСР), Банк Житлово-комунального господарства і соціального розвитку СРСР (Житлосоцбанк СРСР), Банк трудових заощаджень і кредитування населення СРСР (Ощадний банк СРСР). Пунктом 8 Постанови № 821 передбачено створення банками СРСР в союзних республіках відповідних республіканських банків з прямим підпорядкуванням банкам СРСР. Згідно з пунктом 2 Постанови Верховної Ради Української РСР «Про порядок введення в дію Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 20.03.1991 № 873-XII Український республіканський банк державного комерційного промислово-будівельного банку «Укрпромбудбанк» з його мережею, обчислювальними центрами, усіма активами, пасивами оголошений Верховною Радою України власністю України. 27.09.1991 року Національний банк України зареєстрував статут Державного комерційного промислового-будівельного банку України (далі – Промбудбанк України), про що внесено відповідний запис до Республіканської книги реєстрації банків за номером 1. 09.04.1992 року Національний банк України анулював реєстрацію Промбудбанку України, про що здійснено відповідний запис до Республіканської книги реєстрації банків. Станом на 04.11.2025 року Державний реєстр банків не містить відомостей про реєстрацію Національним банком України банку, який став правонаступником Будбанку СРСР. Документи (справи) постійного та тимчасового (до 10 років включно) зберігання Будбанку СРСР, в тому числі Рівненської обласної контори Будбанку СРСР, на архівне зберігання до Національного банку України не передавалися.»

Як вбачається з листа від 20.10.2025 року вих. № 719/01-17, в Рівненському обласному державному нотаріальному архіві знаходяться на тимчасовому зберіганні нотаріальні документи посвідченні Першою Рівненською державною нотаріальною конторою включно по 2008 рік. Відповідно до переданих документів встановлено, що будь-які відомості та документи по накладанню і зняттю заборони, щодо накладення заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, слідчими органами і реєстрації знаття таких заборон та реєстрів та арештів відносно майна ОСОБА_1 у Рівненському обласному державному нотаріальному архіві відсутні.

До заяви про встановлення факту припинення зобов`язання було долучено квитанції про сплату ОСОБА_1 коштів в рахунок погашення позики.

ОСОБА_1 звернулась до Рівненської державної нотаріальної контори Рівненської області із заявою про зняття заборони на нерухоме майно (обтяження).

На вказану заяву Рівненська державна нотаріальна контора Рівненської області у листі від 11.12.2025 року вих. №2233/01-16 підтвердила, що у Державному реєстрі прав на нерухоме майно у його складовій частині Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна наявний запис про реєстрацію заборони (архівний запис): реєстраційний номер обтяження № 7822824, дата реєстрації 29.08.2008 року, об’єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_1 ; та реєстраційний номер обтяження № 8153249, дата реєстрації 05.11.2008 року, об’єкт обтяження: невизначене майно, окреме майно, власник ОСОБА_1 .

Також у листі вказано, що станом на 29.08.2008 рік (дати перенесення наявної заборони до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна) Друга Рівненська державна нотаріальна контора Рівненської області виконувала функції реєстратора, тобто державною нотаріальною конторою не накладалася вищевказана заборона, та яка була накладена Ровенською облконторою будбанку на підставі повідомлення 03-22 від 02.11.1983 року.

Так само станом на 05.11.2008 рік (дати перенесення наявної заборони до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна) Друга рівненська державна нотаріальна контора Рівненської області виконувала функції реєстратора, тобто державною нотаріальною конторою не накладалася вищевказана заборона, заборона була перенесена на підставі архівного запису № 1757-41 від 30.03.1983 року, коментарій 6. Згідно з наявним записом у Алфавітній книзі обліку заборони відчуження жилих будинків і арештів накладених на жилі будинки Першої Рівненської державної нотаріальної контори про накладення заборони від 1983 року на ім’я ОСОБА_1 (копія витягу з якої надана 05.12.2025 року Рівненським обласним державним нотаріальним архівом за № 843/01-21).

Документи та інші відомості щодо вказаних архівних заборон в Рівненській державній нотаріальній конторі Рівненської області відсутні.

Документи, які надавали б підстави для зняття заборони згідно Глави 15 розділу І «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, відсутні. Підставою для виключення запису про зняття заборони є відповідні відомості банку про погашення заборгованості або рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

За змістом ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Юридичні факти це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» із змінами та доповненнями від 25.05.1998 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (постанови від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18, від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16, від 07 квітня 2021 року у справі № 174/474/17).

Разом з цим, з листа Національного банку України від 04.11.2025 року № 14-0005/84643 вбачається, що Національний банк не є правонаступником Будбанку СРСР і відсутній будь-який інший правонаступник, що позбавляє заявника можливості звернення до суду із позовом до особи, в інтересах якої накладено арешт на майно, про припинення зобов`язання.

Статтею 609 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Тлумачення, як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України свідчить, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства (див. зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону) (частина перша статті 8 ЦК України).

З огляду на це, коли відсутня особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа може звернутися із заявою про встановлення факту припинення зобов`язання, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна. У даній справі, за таких обставин та з урахуванням наявних підстав вважати зобов`язання припиненим, суд вважає за можливе встановити факт припинення зобов`язання та скасувати записи про заборону відчуження на майно заявниці.

До схожих висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 13.09.2023 року по справі № 295/7291/20.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що набрало законної сили, у тому числі постанови господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання боржника банкрутом - щодо припинення всіх обтяжень прав на майно боржника (крім тих, які застосовано у кримінальному провадженні).

Враховуючи те, що свої зобов`язання перед Рівненською облконторою Будбанку заявниця виконала, проте у зв`язку з ліквідацією даного банку, відсутністю у нього правонаступника та спливом строку зберігання документів по кредитах (позиках), які видавалися Будбанком СРСР у 1983 році через його установи в Україні, ОСОБА_1 не має змоги вирішити питання зняття обтяження її нерухомого майна шляхом звернення до кредитора, а тому єдиним способом захисту порушеного права заявниці є встановлення факту припинення зобов`язання та припинення обтяження у формі заборони на нерухоме майно.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 273, 293, 315, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Рівненська державна нотаріальна контора Рівненської області про встановлення факту припинення зобов`язання - задоволити.

Встановити факт припинення зобов`язання ОСОБА_1 перед Ровенською облконторою будбанку.

Зняти (припинити) обтяження у формі заборони (архівний запис) (реєстраційний номер обтяження: № 7822824) з будинку за адресою: АДРЕСА_1 , накладене на підставі повідомлення Ровенської облконтори будбанку 03-22 від 02.11.1983 року та вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження реєстраційний номер 7822824 від 29.08.2008 року.

Зняти (припинити) обтяження у формі заборони на нерухоме майно (реєстраційний номер 8153249), накладене на підставі архівного запису 1757-41 від 30.03.1983, невідомо, коментарій 6 (додаткові дані: Архівна заборона/арешт, архівний запис №1757-41 від 30.03.1983 року (Рівненська область)) та вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження реєстраційний номер 8153249 від 05.11.2008 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).

Заінтересована особа: Рівненська державна нотаріальна контора Рівненської області (код ЄДРПОУ - 35840539, місцезнаходження: м. Рівне, майдан Незалежності, 7).

Суддя Рівненського

міського суду О.Я. Тимощук