Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №559/408/26 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/408/26

Провадження № 2/559/926/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Макеєва С.В.,

секретаря судового засідання Франчук А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що має доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої є ОСОБА_2 . Шлюб з відповідачем розірвано рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 20.10.2025. Донька проживає з нею та після розлучення перебуває на її утриманні. Відповідач інколи надає кошти на утримання дитини, але у незначній сумі, що є недостатнім для утримання доньки. Відповідач працездатного віку, є військовослужбовцем та має постійний заробіток і відповідно має можливість сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 від першого шлюбу має неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання якого сплачує аліменти за рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 16.09.2025 №559/3306/25 у розмірі 1/5 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Позивачка просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

ІІ.Заяви,клопотання таінші процесуальнідії усправі

Ухвалою суду від 18.02.2026 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду без повідомленням (виклику) сторін.

Сторони про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін повідомлені належним чином.

Від сторін до суду не надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін не надходили.

Позивачка ОСОБА_1 , згідно поданої заяви, просить розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений про час та строки надання відзиву із запереченнями, відзиву на позовну заяву не подав, заяв та клопотань від нього не надходило.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст. 247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом ч.ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбу, який рішенням Дубенського міськрайонного суду від 20.10.2025 року (справа №559/3415/25) розірвано (а.с. 6).

За час перебування у шлюбі у сторін народилася дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).

Дитина зареєстрована та проживає з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчать довідки про реєстрацію місця проживання особи (а.с. 7, 9).

Як свідчить актовий запис про народження відповідач зазначений батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10).

IV. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Статтею 182 СК України та п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

За ч.1, 2 ст.179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Згідно ч.1 ст.192СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

При вирішенні спору суд враховує, що незалежно від того, проживають батьки дітей разом чи окремо, незалежно від характеру їх взаємовідносин,той з батьків, який проживає окремо від дітей, зобов`язаний допомагати утримувати їх і забезпечувати належні умови проживання та виховання, створювати обстановку для гармонійного розвитку. Вирішуючи питання про стягнення аліментів, суд керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.

З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб малолітньої дитини, суд вважає можливим задовольнити вимоги позивачки та стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Стягнення аліментів у такому розмірі не суперечитиме чинному законодавству, інтересам позивачки, малолітньої дитини та відповідача.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

За таких обставин позивачка у справі про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору, що є підставою для стягнення з відповідача в порядку ст.141, 142 ЦПК України 1331,20 грн. грн. судового збору в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 18, 76, 95, 133, 133, 137, 141, 258, 263-265 ЦПК України, ст.ст.180, 182, 184, 192 СК України, ст.ст. 4, 5 ЗУ «Про судовий збір», суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного вікущомісяця, починаючи з 10 лютого 2026 року (дня подання заяви до суду) і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави (в особі Державної судової адміністрації України) судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його підписання.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2

Суддя: С.В. Макеєв