Вирок від 22 березня 2026 р. у справі №548/542/26 — Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/542/26

Провадження №1-кп/548/150/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/повний текст/

23 березня 2026 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хорол кримінальне провадження № 12026170590000026 від 21.01.2026, по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хорол Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, освіта середня спеціальна, не працюючий, особа без інвалідності, раніше не судимий

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого- ОСОБА_4

захисника - адвоката ОСОБА_6

потерпілі у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлялася належним чином,судом вжиті всі заходи. Проведення судового засідання без участі потерпілих не відобразиться на повноті вирішення питань у ньому, у зв`язку з чим, відповідно до ст.325 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд дійшов висновку про можливість його проведення без їх участі

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем та у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану, його дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 185 КК України , і обвинувачення сформульоване наступним чином.

Встановлено судом, що 02.11.2025 року за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_3 , маючи доступ до мобільного телефону марки «Motorola Moto G54 5G», що належить ОСОБА_7 , у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, спрямований на несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи «Privat24» АТ КБ «ПриватБанк» з метою подальшого заволодіння грошовими коштами із банківської картки своєї співмешканки ОСОБА_7 , котрі зберігалися на її рахунку в автоматизованій інформаційній системі мобільного додатку «Privat24» АТ КБ «ПриватБанк».

Так, ОСОБА_4 з метою реалізації свого єдиного протиправного умислу, спрямованого на несанкціоноване втручання до облікового запису співмешканки ОСОБА_7 в автоматизованій системі віддаленого доступу «Privat24» АТ КБ «ПриватБанк» (база даних - програмно-апаратний комплекс банку, що забезпечує здійснення клієнтом операцій по рахунках/картках/вкладах і містить інформацію про клієнта, достатню для його ідентифікації та автентифікації відповідно до договору), що згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є програмно-технічним комплексом та, відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) системою та, згідно ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є такою, що становить банківську таємницю, усвідомлюючи, що не має права законного доступу до неї, без дозволу власника 02.11.2025 о 22:23 год., 03.11.2025 о 15:10 год. та о 18:38 год., 06.11.2025 о 22:46 год., 07.11.2025 о 22:27 год., 14.11.2025 о 22:26 год. та 16.11.2025 о 11:38 год. на мобільному телефоні потерпілої марки «Motorola Moto G54 5G» ввів логін та пароль для входу до мобільного додатку «Privat24» АТ КБ «ПриватБанк» та незаконно отримав доступ до персональних даних та банківської картки НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) на ім`я ОСОБА_7 , у результаті чого несанкціоновано втрутився в роботу автоматизованої (інформаційної) системи АТ КБ «ПриватБанк».

Своїми умисними діями, які виразилися у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 361 КК України.

Крім того, 02.11.2025 року у ОСОБА_4 виник єдиний злочинний умисел на таємне викрадення грошових коштів із банківської картки АТ КБ «Приватбанк» своєї співмешканки ОСОБА_7 за місцем їх спільного проживання за адресою: АДРЕСА_3 , та з якою він був пов`язаний спільним побутом.

Реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України №64 від 24.02.2022 «Про ведення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, дію якого продовжено Указами Президента №478/2025 від 14.07.2025, затвердженого Законом України №4524-ІХ від 15.07.2025, з 7 серпня строком на 90 діб та від 20.10.2025 №794/2025, затвердженого Законом України від 21.10.2025 №4644-ІХ з 5 листопада строком на 90 діб, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем спільного проживання із ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 , скориставшись відсутністю потерпілої та інших осіб, умисно, з корисливих мотивів, таємно, без згоди власника, достовірно знаючи логін та пароль, здійснив неодноразовий вхід до системи мобільного додатку «Privat24» АТ КБ «ПриватБанк», який був встановлений на мобільному телефоні співмешканки марки «Motorola Moto G54 5G», та таємно викрав грошові кошти 02.11.2025 о 22:23 у сумі 1000 грн., 03.11.2025 о 15:10 у сумі 500 грн. та о 18:38 у сумі 500 грн., 06.11.2025 о 22:46 у сумі 500 грн., 07.11.2025 о 22:27 у сумі 500 грн., 14.11.2025 о 22:26 у сумі 1000 грн. та 16.11.2025 о 11:38 у сумі 4000 грн. шляхом здійснення банківських операцій по їх переказу із банківської картки АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) на свою банківську картку АТ «Універсал Банк» НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ).

В подальшому ОСОБА_4 розпорядився викраденими коштами на власний розсуд, чим задав потерпілій матеріальну шкоду у загальній сумі 8000 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Позиція обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вказаних злочинів за обставин, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю . Щиро розкаявся у вчиненому і просив суворо його не карати.

Позиція потерпілої.

Потерпілі у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлялася належним чином,судом вжиті всі заходи. На адресу суду надали заяву про розгляд даного кримінального провадження у їх відсутність,зазначивши, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_4 не мають. При призначенні покарання покладаються на розсуд суду.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Зважаючи на те, що у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень за обставин, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор та обвинувачений не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, суд, зі згоди усіх учасників, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

При цьому суд роз`яснив обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку останній буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе обмовляє або в інший спосіб викривляє визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом.

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Встановлені обставини вказують на те, що дії ОСОБА_4 кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 185 КК України.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 361 КК України.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Мотиви призначення покарання.

Обставинами, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченому, суд враховує його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку .

Обставинами, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченому,є вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який є осудним у розумінні ч. 1 ст. 19 КК України, зокрема на обліку у нарколога він не перебуває, перебуває на обліку у лікаря психіатра з 2025 року з діагнозом " F06.6. Органічний емоційно-лабільний ( астенічний) розлад.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про можливість та доцільність виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства і досягне мети при призначенні йому покарання у виді позбавлення волі за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України; на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку 1 рік; відповідно до ст.76 КК України покласти обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Обрані обвинуваченому ОСОБА_4 вид та міра покарання, за переконанням суду, відповідають не тільки тяжкості вчиненого ним кримінальних правопорушень, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованими та будуть відповідати цілям покарання.

Остаточне покарання дляобвинуваченого слід визначити на підставі ст. 70 ч. 1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Суд вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення інших злочинів.

Мотиви прийняття інших рішень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді особистого зобов`язання залишити без змін, до набрання даним вироком законної сили.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Питання про долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст.ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 176-179, 369 371, 373 376, 394, 395 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України та призначити йому покарання

за ст. 185 ч. 4 КК України - у виді 5 (п"яти) років позбавлення волі;

за ст. 361 ч. 1 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., на користь держави.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді 5 (п"яти) років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , від призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_4 , в період випробувального строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , у виді особистого зобов`язання залишити без змін, до набрання даним вироком законної сили.

Речові докази :

- роздруківка на 6 аркушах по банківській картці на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 , по банківському рахунку НОМЕР_4 , які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком суду законної сили - залишити при матеріалах кримінального провадження №12026170590000026.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку через Хорольський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст вироку негайно після проголошення вступної та резолютивної частини згідно ч.15 ст.615 КПК України вручити обвинуваченому, прокурору.

Головуючий ОСОБА_1