Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №545/5226/25 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/5226/25

Провадження № 2/545/732/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Стрюк Л.І.,

з участю секретаря Коверди М.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2025 позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив зобов`язати АТ «ПУМБ» передати до ТОВ «УБКІ» інформацію для відображення кредитного договору №85048348972 від 28.12.2015 в статусі «закритий» та стягнути з відповідачів солідарно моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

В обґрунтування позову зазначав, що 25 грудня 2015 року він підписав і надав до АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заяву №85048348972 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого позивачем від банку було отримано споживчий кредит в сумі 8511,80 грн на строк з 28.12.2015 до 27.08.2016.

05.09.2025 позивачем від ТОВ «Фінколлект України» отримано вимогу про сплату боргу за наявним та вказаним вище договором в сумі 2150,13 грн.

19.09.2025 позивач провів оплату суми боргу в розмірі 21600 грн.

25.09.2025 банк видав довідку № РКЗ-50.4/64, відповідно до якої станом на 25.09.2025 заборгованість по кредиту, процентам та комісії відсутня.

Вважає, що кредитні зобов`язання перед кредитором закриті, тому саме з таким формулюванням це повинно бути відображено в реєстрах та інформації ТОВ «УБКІ». Зазначав, що в той же час, згідно з відкритими даними, що містяться у ТОВ «УБКІ», його кредитні зобов`язання значаться не як «закриті», а як «списані», що, у свою чергу, впливає на його кредитну історію та негативно відображається у відповідних базах даних.

Стверджує, що АТ «ПУМБ» не вчинив жодних дій, спрямованих на зміну статусу інформації в базах даних ТОВ «УБКІ», хоча він звертався до них з таким проханням.

Вказував, що такі дії вважає протиправними та такими, що завдали йому моральних страждань, які він оцінює у 10 000 грн моральної шкоди, яку і просить стягнути з відповідачів.

Відзив, наданий відповідачем ТОВ «УБКІ», ухвалою суду від 16.03.2026 повернуто відповідачу у зв`язку з відсутністю доказів направлення іншим учасникам.

У судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ТОВ «УБКІ» проти позову заперечувала та просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що спірна інформація внесена на підставі відомостей, наданих АТ «ПУМБ», а змінити статус самостійно вони не вправі. Також позивачем не надано доказів, які б підтверджували правові підстави для видалення інформації, яка відповідає дійсності, з кредитної історії ОСОБА_1 . Також, з приводу стягнення моральної шкоди, звертала увагу суду, що вини ТОВ «УБКІ» в тому, що користувачем надано до кредитної історії інформацію про наявність кредитного договору та інформацію щодо заборгованості позивача перед АТ «ПУМБ» не вбачається..

Представник відповідача АТ «ПУМБ» в судове засідання не з`явилася, надавши письмові пояснення, в яких проти задоволення позову заперечувала, пояснивши, що відповідачам було у відповідності до діючого законодавства передано інформацію, що відображає дійсність, жодним чином не порушуючи при цьому права споживача фінансових позов, відтак, позов вважає безпідставним.

Судом встановлено, що 25 грудня 2015 року ОСОБА_1 підписав і надав до АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заяву №85048348972 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого позивачем від банку було отримано споживчий кредит в сумі 8511,80 грн на строк з 28.12.2015 до 27.08.2016 (а.с. 12).

05.09.2025 позивачем від ТОВ «Фінколлект України» отримано вимогу про сплату боргу та зазначено, що кредитором прийнято рішення про надання наступних лояльних умов закриття кредиту: сума до сплати – 2150,13 грн та списання – 12856,78 грн (а.с. 13).

Згідно з квитанцією до платіжної інструкції № 52040211 від 19 вересня 2025 року ОСОБА_1 сплатив 2160 грн з призначенням платежу «кошти для погашення заборгованості за кредитним договором № 85048348972 від 27.12.2019, позичальник ОСОБА_1 (а.с. 14).

З довідки АТ «ПУМБ» від 25.09.2025 за вих. № РНЗ-50.4/64 від 25.09.2025 вбачається, що ОСОБА_1 мав кредитні зобов`язання перед АТ «ПУМБ» згідно з договором №85048348972 від 28.12.2015. Станом на 25.09.2025 заборгованість по кредиту, процентам та комісії відсутня. Кредитні зобов`язання за договором №85048348972 від 28.12.2015 виконані в повному обсязі (а.с. 15).

Згідно з п.1 ст.634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Підписана між позивачем та відповідачем Заява є договором приєднання, і даний документ містить усі умови кредитного договору.

Відносини між учасниками справи регулюється Законом України «Про споживче кредитування», який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою статті 3.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ст.. 25 Закону України «Про банки та банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком.

Згідно з ч.1 ст. 25 Закону України «Про споживче кредитування» взаємодія кредитодавця, нового кредитора, колекторської компанії із споживачем, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем, майновим поручителем або третіми особами, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію, при врегулюванні простроченої заборгованості може здійснюватися виключно шляхом:

1) безпосередньої взаємодії (телефонні та відеопереговори, особисті зустрічі). Проведення особистих зустрічей можливе виключно з 9 до 19 години, за умови що особа, з якою здійснюється взаємодія, не заперечує проти проведення з нею зустрічі та попередньо надала згоду на особисту зустріч під час телефонної розмови або окрему письмову згоду на це. Місце і час зустрічі підлягають обов`язковому попередньому узгодженню;

2) надсилання текстових, голосових та інших повідомлень через засоби телекомунікації, у тому числі без залучення працівника кредитодавця, нового кредитора або колекторської компанії, шляхом використання програмного забезпечення або технологій;

3) надсилання поштових відправлень із позначкою "Вручити особисто" за місцем проживання чи перебування або за місцем роботи фізичної особи.

Закон України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» визначає правові та організаційні засади формування і ведення кредитних історій, права суб`єктів кредитних історій та користувачів бюро кредитних історій, вимоги до захисту інформацій, що складає ж кредитну історію, порядок утворення, діяльності та ліквідації бюро кредитних історій.

Статтею 5 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» визначено, що джерелами формування кредитних історій є:

відомості, що надаються користувачем до бюро за письмовою згодою суб`єкта кредитної історії відповідно до цього закону;

відомості державних реєстрів, інформація з інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел за винятком відомостей (інформації), що становлять державну таємницю.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» стосовно кредитних правочинів, на які поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування» , користувач передає інформацію до бюро не пізніше двох робочих днів з дня укладення кредитного правочину або зміни інформації про суб`єкта кредитної історії. Бюро не пізніше двох робочих днів після отримання інформації від користувача щодо суб`єкта кредитної історії вносить відповідну інформацію до його кредитної історії.

Відповідно до ст.. 9 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» користувач у разі укладення кредитного правочину та отримання згоди суб`єкта кредитної історії на збір, зберігання, використання та поширення через бюро інформації щодо нього надає до бюро інформацію:

1)про себе, що ідентифікує його як користувача;

2)про суб`єкта кредитної історії, яка визначена пунктами 1 і 2 частини першої статті 7 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» кредитна історія містить відомості про грошове забезпечення суб`єкта кредитної історії: відомості про кредитний правочин та зміни до нього (номер і дата укладання правочину, сторони, вид правочину); сума зобов`язання за укладеним кредитним правочином; вид валюти зобов`язання; строк і порядок виконання кредитного правочину; відомості про розмір погашеної суми та остаточну суму зобов`язання за кредитним правочином; дата виникнення прострочення зобов`язання за кредитним правочином, його розмір і стадія погашення; відомості про припинення кредитного правочину та спосіб його припинення (у тому числі за згодою сторін, у судовому порядку, гарантом тощо).

Слід зазначити, що відповідно до ст. 10 Закону Україну «Про організацію формування та обігу кредитних історій» бюро зберігає інформацію протягом десятирічного терміну з моменту припинення кредитного правочину. Бюро вилучає з кредитної історії інформацію, яка передбачена пунктом 2 частини першої статті 7 Закону, у разі відсутності кредитного правочину, договору або визнання їх недійсними; всю інформацію, що міститься у кредитній історії, у разі відсутності письмової згоди суб`єкта кредитної історії на збір, зберігання, використання та поширення через бюро інформації про нього; інформацію, яка передбачена пунктами 2-4 частини першої статті 7, у разі закінчення терміну зберігання інформації в кредитній історії.

Так, бюро має право за участю користувача здійснювати звірення інформації,яка була надана цим користувачем для формування кредитної історії, та вносити до неї зміни на умовах і в порядку, передбачених цим законом та договором.

Відповідно до пункту 11 статті 13 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» суб`єкт кредитної історії має право оскаржити в судовому порядку дії бюро або користувача, які порушують його права.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 25.2.2015 позивач отримав від банку кредит «Споживчий кредит SF Migration» відповідно до умов підписаної позивачем заяви № 8504****972 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Підписавши вказану заяву на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, позивач зобов`язувався користуватися наданим банком кредитом відповідно до умов цього договору, своєчасно та в повному обсязі погашати заборгованість за договором та беззастережно підтвердив, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

У зв`язку із систематичними порушеннями умов укладеного договору у вигляді несвоєчасного та не в повному обсязі внесення щомісячних обов`язкових платежів на погашення кредитної заборгованості, утворилась просторочена заборгованість.

Як зазначає банк, 27.12.2019 кредит, який був наданий відповідно до заяви №8504****972 від 25.12.2015 на приєднання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, був внесений банком на позабалансовий облік згідно з постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про визначення критеріїв для списання знецінених фінансових активів банків України за рахунок оціночних резервів під очікувані збитки» від 13.04.2020 № 49.

Списання заборгованості згідно з внутрішніми процедурами на інші рахунки банку не звільняє боржника від необхідності виконання своїх грошових зобов`язань, яке згідно із статтями 526, 629 ЦК України повинно виконуватися належним чином і у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стю 525 ЦК України).

Якщо звернутися до матеріалів справи, а саме листа ТОВ «Фінколлект Україна» (а.с.13), наданого самим позивачем, то звідси випливає те, що із заборгованості 15006,91 грн, яка існувала на той момент у позивача перед банком, було запропоновано списанню 12856,78 грн, тобто 85,67% від усієї заборгованості, за умови погашення 2150,13 грн, що становить 14,33% загального розміру боргу.

Згідно з абзацами 2, 3 пункту 9 Постанови № 49: списання є подією припинення визнання фінансового активу в бухгалтерському обліку . Списання відповідно до вимог цього положення не є прощенням (анулюванням) боргу. Банк відповідно до внутрішніх процедур може продовжувати заходи щодо врегулювання заборгованості з метою відшкодування списаної за рахунок резерву заборгованості за фінансовим активом.

Відтак, суд зауважує, що по кредиту, наданому позивачеві банком, діяла пропозиція прощення частини боргу, якою позивач скористався, отже, банком було виконано прощення частину боргу. Станом на 14.10.2025 заборгованість за кредитом відсутня. Кредитний договір закрито 24.09.2025 (а.с. 21).

У зв`язку з чим кредитний договір було закрито в межах програми прощення боргу, тому в ТОВ «УБКІ» відображається інформація про списання кредиту.

Отже, відомості до УБКІ відправляються в автоматичному режимі і відображають об`єктивну дійсність.

За таких обставин, вбачається відсутність порушення прав споживача фінансових послуг, котрим є позивач, відповідачами як кредитором, так і тримачем інформаційної системи, що відображає кредитні історії, відтак, позовні вимоги про зобов`язання вчинення дій відповідачами є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення на користь позивача моральної шкоди, то суд зауважує, що оскільки в діях відповідачів не встановлено порушення прав та законних інтересів позивача, вказана вимога є похідною від основної, у задоволенні якої відмовлено, тому підстав для стягнення на його користь моральної шкоди не вбачається.

Отже, у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 265, 273, 354 ЦПК України,

у х в а л и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди – відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду або через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: Л. І. Стрюк