Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №541/4005/25 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/4005/25

Номер провадження 2-о/541/15/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 березня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого – судді Дністрян О.М.,

при секретарі Докуніній А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Миргородська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Собко О.О., звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. В обґрунтування заяви зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина в тому числі на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 про право особистої власності на будівлю видане відділом комунального господарства Виконавчого комітету Миргородської міської ради народних депутатів 13 серпня 1979 р.. 08 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 – ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Гриб Ю.М. для оформлення спадщини після померлої матері ОСОБА_2 , проте постановою №0377/02-31 від 08.10.2025 приватним нотаріусом було відмовлено йому у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищезазначений житловий будинок у зв`язку з тим, що згідно з відомостями з Державного реєстру актів цивільного стану громадян ОСОБА_4 змінила своє прізвище на « ОСОБА_5 » після реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 , який був зареєстрований Попівською сільською радою Миргородського району 19.11.1977 (а/з №21). Цей факт свідчить, що на момент видачі згаданого свідоцтва на право особистої власності (13.08.1979 р.) ОСОБА_2 не носила прізвища « ОСОБА_7 ». А отже, свідоцтво № НОМЕР_1 на право особистої власності на будівлю не є таким, що підтверджує право власності ОСОБА_2 на житловий будинок розташований в АДРЕСА_2 . Таким чином, для оформлення свідоцтва про право спадщину на вищевказаний будинок йому необхідно встановити факт належності Свідоцтва № НОМЕР_1 про право особистої власності на будівлю, видане відділом комунального господарства Виконавчого комітету Миргородської міської ради народних депутатів 13 серпня 1979 р. на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , померлій ОСОБА_2 .. У зв`язку зі смертю власника ОСОБА_2 внести зміни до Свідоцтва № НОМЕР_1 про право особистої власності на будівлю, виданого відділом комунального господарства Виконавчого комітету Миргородської міської ради народних депутатів 13 серпня 1979 р. є неможливим. Просив встановити факт, що має юридичне значення, а саме: встановити факт, належності ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , Свідоцтва №143 про право особистої власності на будівлю видане відділом комунального господарства Виконавчого комітету Миргородської міської ради народних депутатів 13 серпня 1979 р..

Представник заявника в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі та без участі заявника, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Заінтересована особа Миргородська міська рада в судове засідання свого представника не направила, проте звернулася з заявою про розгляд справи без участі представника Миргородської міської ради. Не заперечували проти задоволення вимог заявника щодо встановлення факту належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , Свідоцтва №143 про право особистої власності на будівлю видане відділом комунального господарства Виконавчого комітету Миргородської міської ради народних депутатів 13 серпня 1979 р..

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини у справі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 28.02.2025 (а.с.9).

Після її смерті відкрилась спадщина в тому числі на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 про право особистої власності на будівлю видане відділом комунального господарства Виконавчого комітету Миргородської міської ради народних депутатів 13 серпня 1979р..

Заявник, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_3 , виданим повторно Відділом реєстрації актів цивільного стану по Миргородському району Миргородського міськрайонного управління юстиції 04 травня 2005 року (а.с.8).

Постановою № 377/02-31 від 08.10.2025 приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Гриб Ю.М. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_2 , після гр. ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки, згідно з відомостями з Державного реєстру актів цивільного стану громадян ОСОБА_4 змінила своє прізвище на « ОСОБА_5 » після реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 , який був зареєстрований Попівською сільською радою Миргородського району 19.11.1977 р (а/з № 21). Цей факт свідчить, що на момент видачі згаданого свідоцтва на право особистої власності (13.08.1979 р) ОСОБА_2 не носила прізвища « ОСОБА_9 ». А отже, свідоцтво № НОМЕР_1 на право особистої власності на будівлі не є таким, що підтверджує право власності ОСОБА_2 на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_2 (а.с.16).

Відповідно до свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР Виконавчим комітетом Миргородської районної ради депутатів трудящих ОСОБА_4 була виділена земельна ділянка площею 0,15 га, з земель колгоспу ім. Ворошилова та надано дозвіл на будівництво житлового будинку, місце будівництва: область Полтавська район Миргородський село Почапці (а.с.11-12).

Згідно виписки з книг погосподарського обліку від 24.09.2025 №20/03-20, а саме: з книги погосподарського обліку №5 за 1977 рік, особовий рахунок 391, прізвище, ім`я, по батькові члена господарства, записаного першим – ОСОБА_4 , адреса господарства – с. Почапці, в списку членів господарства головою сім`ї зазначена – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.18).

Як вбачається з рішення Виконавчого комітету Миргородської міської Ради народних депутатів Полтавської області від 05 квітня 1978 року №217, за результатами розгляду матеріалів, представлених Лубенським МБТІ по обстеженню будинковолодінь, які розташовані на території, що включена в межі м.Миргорода та керуючись § 2 Інструкції МКГ УРСР від 31.01.66 року про порядок реєстрації прав особистої власності на будинковолодіння, виконкомом міської Ради народних депутатів вирішено «1. Оформити право особистої власності на будинковолодіння, що належать громадянам відповідно запису в погосподарських книгах в розмірі ідеальних частин, зазначених в додатку. 2. Зобов`язати міськкомунгосп виписати свідоцтва на право особистої власності громадянам, в розмірах, зазначених в додатку» (а.с.14).

Згідно архівного витягу від 11.09.2025 №07-07/57-а із додатку до рішення виконавчого комітету Миргородської міської ради народних депутатів Полтавської області від 05.04.1978 року №217 у вказаному додатку під №20 значиться ОСОБА_4 , №№ пох. книги – 5/391, адреса – АДРЕСА_3 , тип.госп. – роб. (а.с.15).

На підставі вищевказаного рішення відділом комунального господарства Виконавчого

комітету Миргородської міської ради народних депутатів 13 серпня 1979 р. було видане Свідоцтво № 143 про право особистої власності на будівлі на ім`я ОСОБА_4 , відповідно до якого все домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_4 , дійсно належить ОСОБА_4 на праві особистої власності (а.с.10).

19 листопада 1977 року ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_6 який був зареєстрований Попівською сільською радою Миргородського району 19.11.1977р. (а/з №21) та змінила своє прізвище на « ОСОБА_5 » (а.с.13).

22 грудня 1982 року вищевказаний житловий будинок було зареєстровано Лубенським міжміським бюро технічної інвентаризації в реєстрову книгу №28 за реєстровим № 320 за ОСОБА_2 , що підтверджується записом Лубенського міжміського бюро технічної інвентаризації на Свідоцтві №143 про право особистої власності на будівлю, видане відділом комунального господарства Виконавчого комітету Миргородської міської ради народних депутатів 13 серпня 1979р..

У зв`язку зі смертю власника ОСОБА_2 внести зміни до Свідоцтво №143 про право особистої власності на будівлю, виданого відділом комунального господарства Виконавчого комітету Миргородської міської ради народних депутатів 13 серпня 1979р., є неможливим.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 8Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду за захистом конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих; немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.95 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої Можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.95 при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

У відповідності до п. 1 постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Факт належності правовстановлюючих документів має для заявника юридичне значення і необхідний йому для оформлення спадщини.

Обставини, які б спростовували зазначений факт, судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що заява про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 ЦПК України передбачено, що при ухвалені судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 141, 259, 263 - 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Миргородська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва № НОМЕР_1 про право особистої власності на будівлю, видане відділом комунального господарства Виконавчого комітету Миргородської міської ради народних депутатів 13 серпня 1979 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Заявник – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с.Попівка Миргородського району Полтавської області, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Заінтересована особа – Миргородська міська рада, місцезнаходження: вул.Незалежності, 17, м.Миргород, Полтавська обл., ЄДРПОУ 21051131.

Суддя: О. М. Дністрян