Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №189/215/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1056/26 Справа № 189/215/25 Суддя у 1-й інстанції - Чорна О.В. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є.,

за участю:

захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,-

Ткач В.О. (приймає участь в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Мотальової-Кравець В.Ю. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Покровського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2025 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до встановлених обставин у постанові суду, 02.01.2025 року о 22 год. 00 хв. в смт. Покровське по вул. П. України водій ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Ranger д.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер». Результат огляду становить 1,19 ‰, чим порушив п.2.9 а, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, та стягнуто на користь держави судовий збір.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник Мотальова-Кравець В.Ю. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП без позбавлення права керування транспортними засобами.

В обґрунтування посилається на такі обставини:

- ОСОБА_1 є військовим, за місцем реєстрації постанову суду першої інстанції не отримував;

- ОСОБА_1 визнає вину у вчиненні адміністративного правопорушення, щиро розкаявся;

-водійське посвідчення ОСОБА_1 необхідне для подальшого проходження служби в ЗСУ і виконання бойових завдань;

-просить врахувати принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи;

- ОСОБА_1 не спричинив істотної шкоди громадським або державним інтересам.

Будучи увідомленим про місце та час розгляду справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з`явився, про причини неявки суд не увідомив, у зв`язку з чим апеляційний розгляд проведено у його відсутність.

В суді апеляційної інстанції захисник Ткач В.О. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, докази і вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.

Вимоги апеляційної скарги щодо поновлення строку апеляційного оскарження у зв`язку з поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду підлягають задоволенню, так як згідно із ст. 285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, відповідно до матеріалів провадження рішення суду приймалось за відсутності ОСОБА_1 , копія постанови йому не вручалась.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Як встановлено апеляційним переглядом, вказані вимоги закону при розгляді судом першої інстанції справи про адміністративне правопорушення були дотримані та виконані в повному обсязі.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами, в їх сукупності, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення; письмовими поясненнями, квитанцією використання приладу «Alkotest 6810», згідно із якою встановлено концентрацію алкоголю у розмірі 1,19 проміле; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеним за допомогою приладу «Alkotest 6810», рапортом, відеозаписом з місця події.

Щодо клопотання сторони захисту про можливість застосування до особи, що притягається до адміністративної відповідальності принципу індивідуального характеру юридичної відповідальності суд зазначає наступне.

Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ч. 2 ст.61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, зокрема, наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м`якого покарання та звільнення від нього тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.

Завданням КУпАП є правове забезпечення охорони прав і свобод громадянина, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, встановленого правопорядку зміцнення законності, запобіганням правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Для здійснення цього завдання КУпАП визначає, які суспільно небезпечні діяння є адміністративними правопорушеннями та які адміністративні стягнення застосовуються до осіб, що їх вчинили.

Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Санкцією частини першої статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Із аналізу вищевказаної норми закону вбачається, що санкція ч. 1 ст.130 КУпАП є безальтернативною та передбачає обов`язкове накладення на правопорушника стягнення як у виді штрафу в певному розмірі так і у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

При цьому, у даному випадку, загальні засади призначення адміністративного стягнення, визначені ч. 1 ст.33 КУпАП, не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, оскільки передбачено накладення стягнення у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

З огляду на встановлену законодавством безальтернативну санкцію за ч.1 ст.130КУпАП, ця функція за своєю правовою природою не є дискреційною, оскільки не потребує врахування та оцінки характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Законодавство про адміністративні правопорушення, на відміну від закону України про кримінальну відповідальність не передбачає накладення адміністративного стягнення більш м`якого, ніж передбачено законом.

Позитивні відомості стосовно ОСОБА_1 , який провину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, не спричинив істотної шкоди громадським або державним інтересам та щодо необхідності водійського посвідчення ОСОБА_1 для подальшого проходження служби в ЗСУ і виконання бойових завдань не можуть слугувати підставою для задоволення клопотання сторони захисту про не застосування до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, з урахуванням встановленої законодавцем безальтернативної санкції, характеру вчиненого діяння та суспільної небезпеки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 , як водій, керуючи джерелом підвищеної небезпеки в стані алкогольного сп`яніння, усвідомлював, що це заборонено законом та становить небезпеку для оточуючих.

Враховуючи викладене вище та правила, визначені ч. 2 ст. 33 КУпАП, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника Мотальової-Кравець В.Ю. про застосування до ОСОБА_1 принципу індивідуального характеру юридичної відповідальності шляхом накладення стягнення у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.

КУпАП чітко визначає підстави накладення адміністративного стягнення, а тому застосування за аналогією ст. 69 КК України є неможливим.

При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст.279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.

Таким чином, вважаю за доцільне апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції – без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Поновити захиснику Мотальовій-Кравець В.Ю. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови Покровського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2025 року.

Апеляційну скаргу захисника Мотальової-Кравець В.Ю. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Покровського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2025 року – залишити без задоволення.

Постанову Покровського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2025 року щодо ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП — залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду О.Є. Джерелейко