Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №175/16217/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1003/26 Справа № 175/16217/24 Суддя у 1-й інстанції - Ребров С. О. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є.,

за участю:

захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,-

Яковенка С.М. (приймає участь в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Яковенка С.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2024 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до встановлених обставин у постанові суду, 05 серпня 2024 року о 17.05 год. за адресою: Дніпропетровська область Дніпровський район смт.Братське траса Н-08 423 км водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Хюндай державний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 2.1а ПДР. Водій двічі протягом року піддавався стягненню за вчинення дій, що передбачено ч.5 ст.126 КУпАП.

Постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на шість років, та стягнуто на користь держави судовий збір.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник Яковенко С.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування посилається на такі обставини:

-вважає постанову такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права;

-17.05.2022 року ОСОБА_1 потрапив у ворожий полон на два роки;

- ОСОБА_1 категорично заперечує, що за його участі складався адміністративний протокол за ч.5 ст.126 КУпАП, в тому числі 05.08.2024 року;

-у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили, що ОСОБА_1 , 05.08.2024року о 17:20 год. керував транспортним засобом та вчинив будь-яке адміністративне правопорушення;

-протокол про адміністративне правопорушення та рапорт не можуть слугувати беззаперечним доказом у справі про адміністративне правопорушення;

-у протоколі про адміністративне правопорушення містяться виправлення;

-відеофіксація руху транспортного засобу не здійснювалась, свідки до розгляду справи не залучались;

-порушено право на захист;

- ОСОБА_1 не був відсторонений працівниками поліції від керування транспортним засобом.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, докази і вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.

Вимоги апеляційної скарги щодо поновлення строку апеляційного оскарження у зв`язку з поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду підлягають задоволенню, так як розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 та відповідно до ст. 285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, однак відповідно до матеріалів відсутні будь-які відомості щодо направлення копії постанови на адресу ОСОБА_1 . Окрім того, лише 24.02.2026 року захисник Яковенко С.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ознайомився з постановою суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та докази, які суд поклав в основу судового рішення, встановив, що суд першої інстанції не дотримався вищезазначених вимог закону, а його висновки не ґрунтуються на належних та допустимих доказах та не відповідають фактичним обставинам справи. Суд першої інстанції не дав належної оцінки всій сукупності доказів по справі, що потягло неправильне застосування норм КУпАП і в цьому випадку є підставою для скасування постанови суду.

Відповідно до п.п. «а» п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності складу адміністративного правопорушення, який підтверджений належними та допустимими доказами.

Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Суд, як на докази вини ОСОБА_1 послався на протокол про адміністративне правопорушення, рапорт та витяг з адмінпрактики.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про наявність відеофіксації з камер № 473042 та № 472229, однак у матеріалах справи такі відеозаписи відсутні, що унеможливлює перевірку факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 у вказаний час та за зазначених обставин.

Протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими доказами не може бути достатнім для доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Наявний у матеріалах справи рапорт працівника поліції також не може бути покладений в основу висновку про винуватість особи, оскільки він не підтверджується жодними іншими належними та допустимими доказами.

Будь-яких інших доказів, які б беззаперечно підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 05 серпня 2024 року, матеріали справи не містять. Свідки події не встановлені та не допитані, відеофіксація відсутня.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення складено за відсутності ОСОБА_1 , при цьому матеріали справи не містять підтвердження того, що останній був належним чином ознайомлений із його змістом та підтвердив викладені у ньому обставини.

З наявних матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається достатніх та переконливих доказів, які б беззаперечно доводили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, як про це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що саме факт керування транспортним засобом є обов`язковою складовою об`єктивної сторони вказаного правопорушення, який не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи, висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на зібраних по справі доказах.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності складу адміністративного правопорушення (ст. 247 п.1 КУпАП).

За вказаних обставин постанова судді першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження на підставі п.1 ст. 247 КУпАП закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Приймаючи таке рішення, апеляційний суд керується також вимогами ст. 62 Конституції України, яка закріплює презумпцію невинуватості та передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись саме на користь цієї особи.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Поновити захиснику Яковенку С.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2024 року.

Апеляційну скаргу захисника Яковенка С.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2024 року – задовольнити.

Постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП – скасувати.

Прийняти нову постанову.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду О.Є. Джерелейко