Постанова від 08 грудня 2025 р. у справі №285/6954/23 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №285/6954/23 Головуючий у 1-й інст. Сусловець М. Г.

Категорія 62 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Коломієць О.С., Шевчук А.М.,

за участю секретаря Антоневської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 285/6954/23 за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_5 , третя особа -Звягельська міська територіальна громада в особі Звягельської міської ради, про визнання прав та обов`язків забудовника, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 , яка є законним представником ОСОБА_4 , на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11 липня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Сусловця М. Г.,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_6 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить 53/100 частини незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка, площею 0,0500 га, яка розташована за вказаною адресою.

Позивач вказує, що окрім нього, спадкоємцями за законом першої черги є інші діти спадкодавця : ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказує, що 16 вересня 2014 року він звернувся до приватного нотаріуса Звягельського міського нотаріального округу Якубовської Т.О. із заявою про прийняття спадщини. Проте, не має можливості оформити свої спадкові права, оскільки відсутні документи, які підтверджують право власності батька на незавершений будівництвом житловий будинок та земельну ділянку. Постановою приватного нотаріуса Звягельського міського нотаріального округу Якубовської Т.О. від 7 червня 2023 року йому відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на вказане нерухоме майно.

Таким чином, визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , права та обов`язки забудовника , які входять до складу спадщини, на 53/100 частин незавершеного будівництва житлового будинку, а також та земельну ділянку, площею 0,0500 га, які розташовані по АДРЕСА_1 .

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11 липня 2024 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , права та обов`язки забудовника, які входять до складу спадщини, на 53/100 частини незавершеного будівництва житлового будинку та земельну ділянку, площею 0.0500 га, які розташовані по АДРЕСА_1 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 , яка діє як законний представник від імені неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Зокрема, зазначає, що в порушення вимог пункту 2 частини четвертої статті 274 ЦПК України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження. При цьому, встановивши, що одним із відповідачів є неповнолітня ОСОБА_8 , суд не вирішив питання про залучення до участі у справі відповідний орган опіки та піклування.

Матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження позовних вимог.

Також вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 повинен був довести,

що на день подачі позовної заяви існує саме об`єкт незавершеного будівництва, а саме: 53/100 частини житлового будинку за адресою по АДРЕСА_1 . З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що існує житловий будинок ( а не незавершене будівництво) як об`єкт житлової нерухомості, який перебуває у процесі виділу частки ( реєстраційний номер 2024335118110). 3 Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що будинок, незавершене будівництво, на підставі ухвали Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 березня 2007 року (копія якої додана позивачем до позовної заяви) належить спадкодавцю (батьку позивача) ОСОБА_6 у розмірі 53/100 частин, та матері позивача ОСОБА_9 у розмірі 47/100 частин.

ОСОБА_9 , мати позивача, вже зверталась до суду з позовом про виділ своєї частки у спільній частковій власності (справи № 285/2149/20 та справи № 285/1022/21).

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24 травня 2021 року, що набрало законної сили, виділено в натурі як новостворений, відокремлений об`єкт нерухомого майна, належні ОСОБА_9 на праві власності 47/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 , з припиненням спільної часткової власності на цей будинок.

При вирішенні спору суд визнав права та обов`язки забудовника за позивачем на усе спадкове майно ( 53/100 частини незавершеного будівництва житлового будинку та земельну ділянку, площею 0.0500 га , які розташовані по АДРЕСА_1 ), тим самим порушив права інших трьох спадкоємців, одна з яких є неповнолітньою. При цьому, суд не врахував факт виділу частки ОСОБА_9 , існування незавершеного будівництва та того, що вибраний позивачем спосіб захисту має бути ефективним, натомість неефективний спосіб захисту є підставою для відмови у позові.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.

Зокрема, зазначає, що приватний нотаріус надала йому чітке роз`яснення, згідно з яким єдиною можливістю реалізації його спадкових прав є звернення до суду з позовом про визнання прав та обов`язків забудовника на об`єкт незавершеного будівництва в порядку спадкування. В той же час ОСОБА_4 також прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 , оскільки її мати ОСОБА_5 подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини від імені неповнолітньої доньки ОСОБА_10 . При цьому ОСОБА_5 не надала суду доказів того, що неповнолітня ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на свою частку в об`єкті незавершеного будівництва, яке входить до спадкової маси.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради від 17 листопада 1988 року за №364 ОСОБА_6 відведено земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в АДРЕСА_1 .

На вказаній земельній ділянці подружжям Малиновських було розпочато будівництво житлового будинку.

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 березня 2007 року затверджено мирову угоду між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , згідно з якою за ОСОБА_9 визнано право власності на 47/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 та виділено їй в натурі зазначену частку.

Право власності на 53/100 частини вказаного житлового будинку визнано за ОСОБА_6 та виділено в натурі зазначену частку.

Зміст вказаної ухвали свідчить по те, що на час поділу спільного сумісного майна між колишнім подружжям вказаний житловий будинок не був прийнятий в експлуатацію.

У подальшому було затверджено декларацію про готовність 47/100 частин цього житлового будинку до експлуатації.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24 травня 2021 року ОСОБА_9 виділено в натурі як новостворений та відокремлений об`єкт нерухомого майна — 47/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 .

Наявний в матеріалах справи лист КП “ Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації” від 26 травня 2023 року за №260 містить інформацію про те, що згідно з архівними даними станом на 31 грудня 2012 року за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на 53/100 частини незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 , на підставі нотаріально посвідченого договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку від 20 лютого 1989 року, та ухвали Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 березня 2007 року.

Відповідно до листа Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 29 травня 2023 року на ім`я ОСОБА_6 5 квітня 2012 року був виданий державний акт серії ЯМ №447382, згідно з яким він набув право власності на земельну ділянку, площею 0,0500 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та розташована в АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 .

Після його смерті спадщину прийняли діти спадкодавця : ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

За заявою доньки померлого ОСОБА_2 10.09.2014 приватним нотаріусом Якубовською Т.О. заведено спадкову справу № 46/2014.

7 червня 2023 року ОСОБА_1 подано заяву про видачу свідоцтв про право на спадщину після смерті батька.

Приватним нотаріусом Звягельського районного нотаріального округу Житомирської області Якубовською Т.О. 7 червня 2023 року винесено постанову про відмову у видачів вказаних свідоцтв у зв`язку з відсутністю докуменів, які б підтверджували право власності спадкодавця на зазначене нерухоме майно.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для визнання за позивачем прав та обов`язків забудовника на належні спадкодавцеві 53/100 частини вказаного житлового будинку, а також визнання за позивачем права васності на земельну ділянку, яка увійшла до спадкової маси.

Проте, повністю погодитися з таким висновком неможливо з огляду на наступне.

Відповідно до змісту статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

Відповідно до статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За правилами частини першої статті 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкодавців за законом є рівними.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (стаття 1296 ЦК України)

Згідно з пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини.

Якщо об`єкт будівництва не був завершений спадкодавцем чи не був прийнятий в експлуатацію, або право власності не було за ним зареєстроване, то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обов`язки, а саме: право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва; право завершити будівництво (як правонаступник спадкодавця - замінений у порядку спадкування забудовник); право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об`єкт; право одержати на своє ім`я свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності.

Таким чином, спадкоємець має право звернутись до суду з позовом про визнання за ним майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 707/1803/16-ц (провадження № 61-1132св17).

Подібні висновки Верховний Суд зробив також у постановах від 12 серпня 2019 року у справі № 607/9408/16-ц (провадження № 61-27922св18) та від 28 травня 2020 року у справі № 2-2317/11 (провадження № 61-13194св18).

Забудовник (замовник) - це особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення, реконструкції) об`єкта містобудування.

Для спадкування прав забудовника спадкодавець за життя повинен набути у встановленому законодавством порядку право на забудову земельної ділянки та отримати документи дозвільного характеру для проектування будівництва й виконання будівельних робіт.

Як встановлено судом, за життя спадкодавець набув право власності на земельну ділянку, площею 0,0500 га, яка розташована по АДРЕСА_1 . На вказаній земельній ділянці розташований житловий будинок, 53/100 частки якого є об`єктом незавершеного будівництва.

Отже, спірний незакінчений будівництвом житловий будинок будувався спадкодавцем на земельній ділянці, відведеній для цієї мети на підставі належних дозвільних документів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач вправі ставити питання про визнання за ним прав та обов`язків забудовника цього об`єкта нерухомості.

Однак, позивач не є єдиним спадкоємцем, адже окрім нього спадщину прийняли ще доньки спадкодавця: ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Отже, кожен із спадкоємців вправі претендувати на 1/4 частку у спадщині.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов цілком вірного висновку про визнання за позивачем прав та обов`язків забудовника незакінченого будівництвом об`єкта нерухомості, проте не врахував наявність інших спадкоємців, які також мають право на належні їм частки у спадщині.

В судовому засіданні ОСОБА_7 визнала позовні вимоги, зазначивши про те, що між нею та позивачем відсутній спір про право на спадщину й вона не заперечує щодо визнання за її братом прав та обов`язків забудовника на всю належну їхньому батькові частину вказаного житлового будинку.

Та обставина, що ОСОБА_7 визнала позовні вимоги, надає суду можливість визнати за позивачем права та обов`язки забудовника вказаної частини житлового будинку в 1/2 частці, що становитиме 53/200 частин житлового будинку АДРЕСА_1 .

Що стосується вимоги про визнання за позивачем права власності на земельну ділянку, слід зазначити, що 5 квітня 2012 року на ім`я спадкодавця був виданий державний акт про право власності на земельну ділянку, площею 0,0500 га, яка розташована в АДРЕСА_1 .

Таким чином, позивач не позбавлений можливості оформити право власності на відповідну частку цієї земельної ділянки у позасудовий спосіб.

Враховуючи вищезазначене, рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, - про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 259,268,367,368, 374,376,381-384 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 , яка є законним представником ОСОБА_4 , задовольнити частково.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , права та обов`язки забудовника, які входять до складу спадщини, на 53/200 частини незавершеного будівництвом житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: