Суд: Волинський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 22 березня 2026 р.
Справа: №170/570/25
Суддя: Гапончук В. В.
Справа № 170/570/25 Провадження №33/802/218/26 Головуючий у 1 інстанції:Матвійчук С. П.
Доповідач: Гапончук В. В.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 березня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
судді - Гапончука В.В.,
за участю
захисника ОСОБА_1 – Бруха А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Бруха Андрія Олексійович в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Шацького районного суду Волинської області від 10 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , керівника Шептицького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України,
В С Т А Н О В И В:
Постановою судді Шацького районного суду Волинської області від 10.02.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 20.07.2025 року о 20 годині 52 хвилини в селі Світязь, по вулиці Набережній, Ковельського району, Волинської області, керував електросамокатом з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя) та відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5. ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.73-75).
Не погоджуючись із постановою судді захисник Брух А.О. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій вважає її незаконною і необґрунтованою, винесеною без повного і всебічного з`ясування обставин справи, без належного виконання вимог КпАП України.
Вказує на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак через стан здоров`я не міг пройти такий огляд. Звертає увагу суду на те, що допитаний лікар повідомив, що ознак сп`яніння у ОСОБА_1 не було, а стан його здоров`я не надавав можливості пройти огляд на стан сп`яніння. Окрім цього, місцевим судом не було надано належної оцінки тому, що на момент зупинки ОСОБА_1 останній керував електросамокатом, не є механічним транспортним засобом.
Просить скасувати постанову Шацького районного суду Волинської області від 10.02.2026 року стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях особи події і складу адміністративного правопорушення (а.с.78-83).
В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи не з`явився, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав. Захисник не заперечував щодо продовження слухання справи у відсутності його довірителя. А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.268 КпАП України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, який підтримав останню з мотивів, викладених в ній, та просив її задовольнити, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до статтей 245, 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку апеляційного суду вказаних вимог закону при розгляді справи суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.
Судом вжито всіх заходів, передбачених КпАП України, для з`ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КпАП України.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №397691 від 20.07.2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.1);
- рапортом помічника чергового сектору поліцейської діяльності № 2 (смт.Шацьк) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області від 21.07.2026 року (а.с.2);
- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, в якому зазначені такі ознаки сп`яніння, як зіниці очей не реагують на світло, поведінка не відповідає обстановці, а також відмова особи від проходження огляду від 20.07.2025 року щодо ОСОБА_1 (а.с.3);
-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо ОСОБА_1 (а.с.4);
-розпискою - зобов`язанням щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортними засобами (а.с.5);
-рапортом поліцейського з РПП СПД № 1 (с-ще Турійськ) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Ткачук М. від 21.07.2026 року (а.с.10);
-відеозаписом з нагрудних боді - камер інспекторів поліції та відеореєстратора з автомобіля працівників поліції (а.с.11).
Згідно відгуку-характеристики, складеної поліцейським з РПП СПД № 1 (с-ще Турійськ)Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Ткачук М., вбачається, що згідно бази даних ІКС «ІПНП» на протязі одного року громадянин ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не притягався (а.с.9).
Також, відповідно до довідки, складеної інспектором сектору адміністративної практики Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Портянко І. від 23.07.2025 року, вбачається, що згідно бази даних ІКС ІПНП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав посвідчення водія на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_1 від 25.06.2020 року (категорія В, С) (а.с.12).
При розгляді справи місцевим судом було допитано в якості свідка – лікаря КНП «Шацька лікарня Шацької селищної ради» ОСОБА_2 . Взяті показання свідка судом першої інстанції належним чином обґрунтовані.
Долучені до матеріалів адміністративної справи відеозаписи підтверджують винуватість ОСОБА_1 в сукупності з іншими дослідженими судом доказами. Підстав вважати дії поліцейських незаконними, а зібрані у ході досудової підготовки матеріалів докази недопустимими, немає.
Апеляційним судом встановлено, що поліцейськими дотримано вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МОЗ та МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Працівники поліції при зупинці ОСОБА_1 , пропозиції пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння та складенні адміністративних матеріалів діяли цілком у законний спосіб.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.
Вищевикладені докази у своїй сукупності відтворюють реальну картину перебігу подій, є чіткими та послідовними та не викликають сумніву в апеляційного суду.
Такими чином усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі і наведені ним в ході розгляду справи судом першої інстанції та апеляційного розгляду справи щодо відсутності вини у вчиненні правопорушення, на думку апеляційного суду зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України, шляхом закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Доводи, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, а також надані ним під час розгляду справи апеляційним судом, аналогічні тим, що були предметом дослідження під час розгляду справи у суді першої інстанції та не заслуговують на увагу апеляційного суду, так як не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи як судом першої інстанції, так і під час розгляду справи апеляційним судом.
З огляду на те, що вивченням матеріалів справи не встановлено даних, які б свідчили про неповноту чи необ`єктивність дослідження судом обставин справи про адміністративні правопорушення, не має підстав вважати, що в ньому допущена суттєва неповнота судового розгляду.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях підкреслив, що суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в даній справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи «Ван де Хурк проти Нідерландів», §61, «Болдеа проти Румунії», §30, «Морейра Феррейра проти Португалії», § 84).
З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу захисника Бруха Андрія Олексійович в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Шацького районного суду Волинської області від 10 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua