Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №169/814/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 169/814/25 Провадження №33/802/164/26 Головуючий у 1 інстанції:Тітівалов Р. К.

Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – адвоката Міліщука С.Л. розглянувши апеляційну скаргу захисника на постанову судді Турійського районного суду Волинської області від 21 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 07 вересня 2025 року об 11 годині 06 хвилин керував електроскутером марки «FADA» без номерного знаку по вулиці Соснівка в селі Перевали Ковельського району Волинської області з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота) та відмовився пройти у встановленому порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР.

В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді необґрунтованою. Вказує на те, що висновок судді про те, що ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу, не відповідає фактичним обставинам справи. Посилається на те, що на відеозаписі неможливо встановити чи керував ОСОБА_1 транспортним засобом, а зафіксовано, що транспортний засіб працівниками поліції не зупинявся, а при під`їзді до нього ОСОБА_1 лише сидів на електроскутері який був у нерухомому стані. Просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, захисника Міліщука С.Л., який підтримував подану апеляційну скаргу, просив скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 дотримався.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 446181 від 07 вересня 2025 року складеного щодо нього за порушення вимог п.2.5 ПДР, в якому зазначені ознаки алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , а саме, запах алкоголю з порожнини рота, а також відмова від проходження огляду на стан сп`яніння (а.с.2), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого зафіксовано ознаки сп`яніння ОСОБА_1 , зокрема, запах алкоголю з порожнини рота (а.с.4), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.09.2025 (а.с.3), відеозаписами з відеореєстратора службового автомобіля та з бодікамери працівника поліції (а.с.9), а також іншими матеріалами справи.

Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

А тому, оскільки на місці зупинки у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, працівник поліції мав право запропонувати йому пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

В той час, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, під час проходження проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, або такий огляд проводиться у присутності двох свідків.

Відеозаписи, які містяться у матеріалах справи, та перегляд їх змісту вказує на те, що процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведена належним чином.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки вони є необґрунтованими та повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Так, як убачається з відеозапису з відео реєстратора службового автомобіля, службовий автомобіль рухається по вулиці населеного пункту, в той час з лівої сторони дороги на праву частину переїжджає скутер, після чого до електроскутеру під`їжджає автомобіль працівників поліції, при цьому ОСОБА_1 сидів на транспортному засобі. Також апеляційний суд звертає увагу на ту обставину, що на вказаному відео відсутні будь-які інші транспортні засоби (а.с.9).

Крім того, згідно відеозапису з бодікамери поліцейського, після зупинки електроскутеру, поліцейський відразу підійшов до транспортного засобу, де за кермом перебував ОСОБА_1 .. На запитання поліцейського чи має ОСОБА_1 при собі документи, що посвідчують його особу, останній відповів, що не має, оскільки «тільки виїхав». В подальшому на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, а також в медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився. Будь-яких інших осіб біля електроскутеру не перебувало. Крім того, під час спілкування з працівниками поліції, ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом (а.с.9).

Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно яких доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.

Апеляційним судом у повному обсязі проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи.

Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.

Інші доводи апеляційної скарги захисника не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки не спростовують зазначеної вище сукупності доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину, та не можуть бути безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у даній справі. Крім того, такі доводи були предметом перевірки під час розгляду справи місцевим судом, і на них надані обґрунтовані спростування.

При накладенні адміністративного стягнення, місцевий суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Міліщука С.Л. – залишити без задоволення, а постанову судді Турійського районного суду Волинської області від 21 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.П. Денісов