Постанова від 19 березня 2026 р. у справі №460/3539/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 460/3539/25 пров. № А/857/14159/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Матковської З.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року (судді Зозуля Д.П., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Рівне) у справі №460/3539/25 за позовом Приватного підприємства "Арт" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування карток відмов, рішень про коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Арт" звернулося до суду з позовом до Рівненської митниці в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товару від 19.02.2025 №UA204020/2025/000011/2; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.02.2025 №UA204020/2025/000101.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року задоволено позов повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Рівненська митниця подала апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 01.01.2025 між ПП «АРТ» в якості Покупця та FATRA a.s., Чеська Республіка (далі – АТ «Фатра») в якості Продавця укладено Договір №01/01/2025 (далі - Договір)

Предметом Договору згідно пункту 1.1 є зобов`язання продавця продати, а покупця придбати продукцію виробництва АТ «Фатра» згідно з Інвойсом, виставленим продавцем на кожну відправку.

Згідно п. 2.1 Договору, ціна, кількість та асортимент товару визначається на підставі інвойсу по кожній окремій поставці.

Пунктом 3.1. Договору визначені умови поставки товарів CPT Rivne згідно з правилами «Інкотермс-2010». Інші умови обумовлюються окремо в інвойсі в кожному випадку поставки.

Відповідно до Розділу 4 Договору, пункт 4.1, умови оплати вказуються в інвойсі на кожну відправку окремо.

Покупець може також робити попередню оплату продавцю згідно виставленого інвойсу. (п. 4.2 Договору)

Згідно п. 4.3. Договору оплата за товар здійснюється у валюті євро шляхом безготівкового перерахування грошових коштів з рахунку покупця на рахунок продавця відповідно до реквізитів, визначених в Договорі.

На виконання умов даного Договору Продавцем було реалізовано Покупцеві покриття для підлоги з ПВХ в рулонах, профіль фігурний з ПВХ та покриття для підлоги з ПВХ в пластинах (описова частина графи митної декларації та доповнення до митної декларації).

Продавець 07.02.2025 надіслав Проформу Інвойс №1725000138 на здійснення попередньої оплати 50 % вартості товару в сумі 3918,50 Євро.

Продавець 11.02.2025 надіслав Проформу Інвойс №1725000146 на здійснення попередньої оплати 50 % вартості товару в сумі 178,20 Євро.

Проформою Інвойс №1725000138 та №1725000146 визначені умови поставки товарів CPT Rivne згідно з правилами «Інкотермс-2010».

Відповідно до платіжних інструкцій Продавцем 10.02.2025 перераховано на рахунок Продавця попередню оплату (50 %) у розмірі 3918,50 Євро та 11.02.2025 у розмірі 178,20 Євро.

У призначенні платежу платіжної інструкції № 78 від 10.02.2025 вказано, що оплата здійснена відповідно до Контракту №01/01/2025 та проформи інвойс №1725000138 та у призначенні платежу платіжної інструкції № 80 від 11.02.2025 вказано, що оплата здійснена відповідно до Контракту №01/01/2025 та проформи інвойс №1725000146.

Продавцем 17.02.2025 сформовано Інвойс №1325000043 на загальну вартість 8193,40 Євро, в примітках до якого зазначається про попередню оплату 50% вартості згідно проформ- інвойсів №1725000138 та №1725000146.

Згідно Інвойсу №1325000043, Пакувального листа (Delivery Note) №57296, які містять ідентичні відомості щодо асортименту, кількості та вартості товару, продавцем було здійснено відвантаження продукції Покупцю.

Поставка товару на територію України за умовами Контракту та відповідно до CMR 0374838 здійснено вантажним автомобілем згідно Договору №01/01/25 на умовах СРТ Rivne перевізником ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

Декларантом позивача було оформлено та подано Рівненській митниці митну декларацію №25UA204020004048U4 та доповнення №1, за якими було заявлено до митного оформлення наступні товари: покриття для підлоги з ПВХ в рулонах, профіль фігурний з ПВХ та покриття для підлоги з ПВХ в пластинах, згідно переліку за заявленою митною вартістю на загальну суму поставки 8193,40 Євро.

Митна вартість імпортованих товарів визначена за першим методом за ціною договору.

На виконання вимог статті 53 МК України для підтвердження митної вартості товару та ї складових декларантом надано наступні документи (графа 44 митної декларації): Пакувальний лист (Delivery Note) №57296 Проформа Інвойс №1725000138 Проформа Інвойс №1725000146 Інвойс №1325000043 CMR 037838 Платіжні інструкції №78, №80 Прайс-лист Договір 01/01/2025 Лист –повідомлення від 17.02.2025 Лист –повідомлення від 19.02.2025 Експортна декларація №25cz640000036L6TB0

За результатами опрацювання поданої митної декларації та доданих до неї документів відповідачем 04.11.2024 винесено Картку відмови у митному оформленні товарів № UA204060/2024/000125 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №204060/2024/000024/2 відповідно до якого митну вартість товару визначено за резервним методом визначення митної вартості.

19.02.2025 посадовою особою Рівненської митниці було надано повідомлення від митниці декларанту (2 – МД) з інформацією про те, що відповідно до положень Митного кодексу України повідомляємо про наступне. Статтею першою Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI визначено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України. Правове регулювання порядку та методів визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, здійснюється розділом III Митного кодексу України і базується на положеннях статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) та Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. При проведенні у відповідності до положень статті 54 МКУ контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів заявлених до митного оформлення за митною декларацією №25UA204020003955U4, встановлено наступне: Умови зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі – продажу від 01.01.2025 № 01/01/2025 не передбачає надання знижок (дисконту) від продавця покупцю на товар, проте в поданих до митного оформлення документах, такі знижки зазначені. Встановлено розбіжність в даних, поданих до митного оформлення та даних, зазначених в копії митної декларації країни відправлення (документ кодом 9610) від 17.02.2025 №25CZ640000036L6TB0, в частині підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товарів. Копія митної декларації країни відправлення (документ кодом 9610) від 17.02.2025 №25CZ640000036L6TB0 зазначено реквізити документів, а саме: «3001 139365/2023-600000-22.01»; та « 3001 15549/2055-640000-22.01»., які до митного оформлення не надано. Копія митної декларації країни відправлення (документ кодом 9610) від 17.02.2025 №25CZ640000036L6TB0 не містить відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт. Копія митної декларації країни відправлення (документ кодом 9610) від 17.02.2025 №25CZ640000036L6TB0 не містить зазначення умови поставки товарів. Надані до митного оформлення банківські платіжні документи від 10.02.2025 № 78 та від 11.02.2025 №80, належним чином не завірені, а загальна сума платежів згідно банківських платіжних документів не кореспондується з вартістю товарів, що зазначена у Рахунку – фактурі (інвойс) від 17.02.2025 №1325000043. До митного оформлення надано прайс-лист від 04.02.2025 №б/н без терміну дії ціни пропозиції.

Зазначене свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товарів, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994 р.

Враховуючи викладене, необхідно надати: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) копію митної декларації країни відправлення з відмітками митної адміністрації країни відправлення; 4) документи, зазначені в копії митної декларації країни відправлення; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Згідно частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

19.02.2025 тією ж посадовою особою було надано консультаційний висновок про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом, у зв`язку з наявністю неточностей у поданих до митного оформлення документах. У Рівненської митниці відсутня цінова інформація про вартість ідентичних чи подібних товарів для застосування методів визначення митної вартості згідно положень статей 59 – 61 Митного кодексу України. У Рівненської митниці відсутня цінова інформація про вартість продажу (відчуження) ідентичних чи аналогічних товарів на митній території України для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 62 Митного кодексу України. У Рівненської митниці Держмитслужби відсутня цінова інформація про вартість товарів, наданої виробником товарів, що оцінюються, для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 63 Митного кодексу України.

Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено за митною декларацією:

Товар №1 за МД № 24UA204020029170U3 від 27.11.2024 за ціною 2,53 дол. США за кг.

У разі наявності у декларанта цінової інформації для застосування методів визначення митної вартості на підставі положень статей 59 – 64 Митного кодексу України, просимо повідомити для розгляду питання про можливість її використання при оцінці імпортованого товару.

Наведене стало підставою для відмови в митному оформленні та коригування митної вартості не зважаючи на подані до митного оформлення документи.

Рівненською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2025/000011/2 відповідно до якого визначено митну вартість товару у розмірі 13514, 8244 Євро скориговано за 6 (резервним) методом.

На підставі рішення про коригування митної вартості, Рівненською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA204020/2025/000101, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за декларацією №23UA204020004048U4.

У картці відмови роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: провести декларування товару відповідно до положень статті 257 Митного кодексу України (ЗУ № 4495-VI від 14.03.12), здійснивши коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів від 04.11.2024 №204060/2024/000024/2.

Позивач не погоджуючись з рішенням відповідача про коригування митної вартості та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, звернувся до суду з адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої-другої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно частини третьої статті 53 Митного кодексу України в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);4) виписку з бухгалтерської документації;5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;7) копію митної декларації країни відправлення;8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною другою статті 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно частини першої статті 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої-третьої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно частини четвертої статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією.

Отже, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

З урахуванням положень частини третьої статті 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнівів у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Згідно частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Відповідно до частини дев`ятої статті 58 Митного кодексу України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно частини другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Отже, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: надані декларантом документи містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або наявні ознаки підробки.

Наведені норми законодавства зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не зазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Позиція митного органу полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних (наявність неточностей та розбіжностей), необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувались додаткові документи, та оскільки декларантом не надано необхідних витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці по розмитненню подібного товару.

Також, судом першої інстанції вірно встановлено, що обґрунтовуючи рішення про коригування митної вартості, відповідач зазначає, що: итна вартість імпортованого товару №1 не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:1) декларантом не подано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 – 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994 р.2) подані до митного оформлення документи містять неточності:- Умови зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі – продажу від 01.01.2025 №01/01/2025 не передбачає надання знижок (дисконту) від продавця покупцю на товар, проте в поданих до митного оформлення документах, такі знижки зазначені.- Встановлено розбіжність в даних, поданих до митного оформлення та даних, зазначених в копії митної декларації країни відправлення (документ кодом 9610) від 17.02.2025 №25CZ640000036L6TB0, в частині підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товарів.- Копія митної декларації країни відправлення (документ кодом 9610) від 17.02.2025 №25CZ640000036L6TB0 зазначено реквізити документів, а саме: « 3001 139365/2023-600000-22.01»; та « 3001 15549/2055-640000-22.01»., які до митного оформлення не надано.- Копія митної декларації країни відправлення (документ кодом 9610) від 17.02.2025 No25CZ640000036L6TB0 не містить відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт.- Копія митної декларації країни відправлення (документ кодом 9610) від 17.02.2025 №25CZ640000036L6TB0 не містить зазначення умови поставки товарів.- Надані до митного оформлення банківські платіжні документи від 10.02.2025 № 78 та від 11.02.2025 №80, від належним чином не завірені, а загальна сума платежів згідно банківських платіжних документів не кореспондується з вартістю товарів, що зазначена у Рахунку – фактурі (інвойс) від 17.02.2025 №1325000043.- До митного оформлення надано прайс-лист від 04.02.2025 №б/н без терміну дії ціни пропозиції.

Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено за митною декларацією: Товар №1 за МД №24UA204020029170U3 від 27.11.2024 за ціною 2,53 дол. США за кг.

Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком:1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;2) виписку з бухгалтерської документації продавця;3) копію митної декларації країни відправлення з відмітками митної адміністрації країни відправлення;4) документи, зазначені в копії митної декларації країни відправлення;5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару №1.

За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (статі 59 – 61 Митного кодексу України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 – 63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Митну вартість товару №1 визначено на підставі інформації щодо визнаної митними органами митної вартості товарів з подібними характеристики, митне оформлення яких здійснено за вищезазначеною митною декларацією.

Числове значення митної вартості товару №1 у валюті рахунку становить 13513,8244 євро (5585 кг * (2,53 дол. США/кг * 41,5705 грн/дол. США / 43,4661 грн /євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 587 393,2427 грн.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Контролюючий орган не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Отже, можна зробити висновок, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору.

Стосовно інформації з бази даних ЄАІС Держмитслужби, то така взагалі не може бути самостійною підставою для витребування митним органом додаткових документів з метою підтвердження заявленої митної вартості, якщо при цьому подані до митного оформлення разом з митною декларацією документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що цінова інформація щодо вартості аналогічного товару згідно з базами даних ЄАІС Держмитслужби є іншою, ніж зазначена позивачем у митній декларації. Наведене призвело до виникнення у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні відомості щодо складових митної вартості товарів.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постановах від 25 травня 2021 року у справі № 520/10386/2020 та від 13 січня 2022 року у справі № 520/11061/2020.

Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція відображена у постановах Верховного Суду від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та від 17.01.2022 у справі № 520/2000/19.

Верховний Суд у своїх постановах від 25.02.2020 у справі № 260/718/19 та від 27.04.2020 у справі № 140/804/19 наголошував, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

В частині третій статті 53 Митного кодексу України передбачено чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідно до частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Відтак, наявність саме обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постанові від 23.07.2019 у справі №1140/3242/18.

Згідно пункту 4.1 Договору умови оплати вказуються в інвойсі на кожну відправку окремо. Покупець може також робити попередню оплату продавцю згідно виставленого інвойсу. (п. 4.2 Договору)

АТ «Фатра» 07.02.2025 виставлено Проформу Інвойс для ПП «АРТ» №1725000138 та 11.02.2025 виставлено Проформу Інвойс №1725000146 на здійснення 50% передоплати за товар.

Підсумовуючи вартість товарних позицій зазначених в Проформі Інвойс вбачається, що загальна вартість товару відповідає заявленій митній вартості поданій декларантом в Митній декларації та становить 8193,40 Євро.

Сума виставлена для здійснення передньої оплати становить 50% від загальної митної вартості товару (3918,5 Євро + 178,20 Євро), що відображено в рядку Discount % - 50%.

В Інвойсі №1325000043 зауважено, що всі остаточні розрахунки за даної операцією мають бути здійснені до 18.04.2025.

Контрагентами за договором №01/01/2025 не визначалось обов`язковою 100% попередня оплата товару, так як і не унормований розмір попередньої оплати за товар, який може визначатись на кожну поставку окремо згідного виставленого Проформа Інвойс.

Сума здійснених платежів, становить 50 % загальної вартості товарів (можливість здійснення передоплати обумовлено в Договорі), що відображено в Проформах Інвойсах та Інвойсі №1325000043.

Згідно платіжних інструкцій Продавцем 10.02.2025 перераховано на рахунок Продавця попередню оплату (50 % вартості товару) у розмірі 3918,50 Євро, а також 11.02.2025 – 178,20 Євро.

З копій банківських платіжних інструкцій вбачається, що оплату позивачем здійснено через банківський сервіс «Клієнт-банк» (Приват 24 для Бізнесу), роздрукована електронна квитанція містить обов`язкові реквізити електронного розрахункового документа, визначені п. 10.5 Інструкції № 22, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року, є підтвердним документом здійснення оплати, та додатково печаткою банку вона не завіряється.

Квитанції містять дату виконання банківської операції та решту необхідних реквізитів електронного розрахункового документа, що використовуються в системах «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк», які визначаються договором між банком та клієнтом, а також містять відмітку про підпис таких платіжним документів Платником за допомогою електронного підпису. Отже, доводи митного органу в цій частині, суд визнає безпідставними.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами в договорі та обумовлюються відповідним інвойсом, відтак, відсутність відомостей про кінцевий термін дії пропозиції прайс-листа не є обґрунтованою підставою, як для витребування в декларанта додаткових документів, так і коригування з цієї причини митної вартості.

Верховний суд у постанові від 24.01.2019 у справі №826/2277/16 зазначив, що прайс-лист є документом довільної форми і чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.

Сторони самостійно вправі визначати форму, зміст договору та комерційних документів, а з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності та на принцип свободи договору митним органам заборонено втручатися у діяльність сторін зовнішньоекономічного договору шляхом неврахування наданих до митного оформлення відомостей у якості інвойсу (специфікацій) з причин наявності чи відсутності у них певних відомостей та реквізитів чи неналежної їх форми складення.

Відповідачем не зазначено яким чином надання прайс-листів без зазначення кінцевого терміну дії пропозиції, виданих саме виробником, ставить під сумнів достовірність визначеної ним вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листах інформація щодо вартості одиниці товару відповідає вартості, що визначена у інвойсах.

Прайс-лист не є тим обов`язковим документом, який підтверджує митну вартість товарів. Обов`язкове подання прайс-листа частиною 2 статті 53 МК України не передбачено.

Аналогічна правова позиція відображена в постановах Верховного суду від 08.07.2019 у справі №804/6217/15 та від 25.06.2020 у справі №П/811/687/16.

З огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі терміну дії, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки. Тому такі доводи відповідача відхиляються як безпідставні.

Митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів.

Згідно п. 7 частини 3 ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Як вбачається з матеріалів справи Митна декларація країни відправлення від 17.02.2025 №25CZ640000036L6TB0 містить у собі інформацію щодо відправника, товару та його вартості, а також містить штрих-код, номер та дату.

Митним органом, ні в рішенні про коригування митної вартості, ні у відзиві на позовну заяву, не зауважено жодного нормативного документу, який б регламентував порядок заповнення експортної митної декларації, зокрема в частині зазначення умов поставки.

Разом з тим, ПП «АРТ» як покупець не впливає на заповнення експортної декларації і тому подає її митниці в такому вигляді, в якому отримав від Продавця. Вказане свідчить про те, що митним органом не надано належної оцінки документам, які надані декларантом.

Отже, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на суб`єкті владних повноважень. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим витребувати митниця має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення не відповідають критерію правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідних рішень суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини та висновки Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку декларантом надані митному органу усі належні документи, які підтверджували числові значення складових митної вартості товару, а контролюючий орган не обґрунтував наявності у поданих документах розбіжностей чи неповноти відомостей, що зазначені у них. Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рівненської митниці – залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі №460/3539/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Ільчишин

судді В. В. Гуляк

З. М. Матковська

Повне судове рішення складено 20.03.26