Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №300/1846/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/1846/25 пров. № А/857/32813/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Гудима Л.Я., Заверухи О.Б.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційні скарги ОСОБА_1 , Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року (головуючий суддя: Тимощук О. Л., місце ухвалення - м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання дій протиправними та скасування припису, -

встановив:

Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, 19.03.2025 звернулося з позовом до суду, в якому просило визнати дії, суб`єкта владних повноважень - Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, щодо здійснення позапланового заходу нагляду (контролю), зроблені за його результатом висновки та припис неправомірними, а також скасувати припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 06.03.2025 № ПЗ/ІФ/2396/024378/11.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 27.02.2025 по 04.03.2025 працівниками Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці здійснено позаплановий захід державного контролю (нагляду) у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області. Надалі, за результатами здійсненого позапланового заходу державного нагляду (контролю) складено Акт від 04.03.2025 № ПЗ/ІФ/2396/024378. Вказує, що згідно з коментованим актом, державні інспектори дійшли висновку про порушення ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області частини 2 статті 149 Кодексу законів про працю України (надалі, також КЗпП України), частини 3 статті 74 та частині 7 статті 66 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (надалі Закон № 889-VIII), оскільки дисциплінарна комісія розглянула три різні дисциплінарні проступки в одному дисциплінарному провадженні та дійшла до висновку про застосування до ОСОБА_1 за два дисциплінарні проступки передбачені пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII та за третій дисциплінарний проступок передбачений пунктом 7 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII враховуючи сукупність вчинених проступків виняткового виду дисциплінарного стягнення звільнення, не дотримавшись процедури щодо оголошення догани та застосування лише одного дисциплінарного стягнення. Також, разом з цим, головним державним інспектором Федоляк Ю.М. було винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 06.03.2025 № ПЗ/ІФ/2396/024378/11 (надалі оскаржуваний припис). Водночас зазначає, що відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (надалі Закон № 877-V) суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Однак, відповідачем не було ознайомлено ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області із зверненням ОСОБА_1 , яке стало підставою для цього заходу, а також у направленні від 25.02.2025 № ПЗ/1/1310-25 не зазначено, які саме питання мали перевірятися. Також, звертає увагу, що відповідач вказав на порушення позивачем вимог частини 2 статті 149 КЗпП України, однак ОСОБА_1 , перебуваючи у трудових відносинах з ГУ Держпродспоживслужби, обіймав посаду державної служби. Таким чином, у спірних правовідносинах, Законом України «Про державну службу», главою 2 розділу VIII «Дисциплінарна та матеріальна відповідальність державного службовця» визначено засади дисциплінарної відповідальності державного службовця, є спеціальним по відношенню до КЗпП України. Представник позивача переконаний, що частина 2 статті 149 КЗпП України не регулює правовідносини, які виникають під час притягнення до відповідальності державного службовця, а відтак відповідач неправомірно зробив висновок про порушення позивачем цієї норми. Окрім цього, відповідач неправильно трактує (застосовує) частину 3 статті 74 Закону України «Про державну службу», оскільки ця норма передбачає тільки верхню межу, тобто, що не можна за один проступок накладати два і більше дисциплінарні стягнення і аж ніяк не встановлює обмеження для керівника державної служби у виборі того чи іншого дисциплінарного стягнення у відповідності до закону.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано Припис Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 06.03.2025 № ПЗ/ІФ/2396/024378/ІІ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що на переконання Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, дисциплінарна комісія, всупереч частині 2 статті 149 КЗпП України, частин 3 статті 74 та частин 7 статті 66 Закону № 889-VIII розглянула три різні дисциплінарні проступки в одному дисциплінарному провадженні та дійшла до висновку про застосування до ОСОБА_1 за два дисциплінарні проступки передбачені пунктом 5 частин 2 статті 65 Закону № 889-VIII та за третій дисциплінарний проступок передбачений пунктом 7 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII виняткового виду дисциплінарного стягнення - звільнення, не дотримавшись процедури щодо оголошення догани та застосування лише одного дисциплінарного стягнення за один дисциплінарний проступок. Таким чином, головними державними інспекторами під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) встановлено порушення порядку розгляду та притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 . З урахуванням зазначеного, Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці вважає, що позовні вимоги Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області не підлягають задоволенню.

Також із цим рішенням суду першої інстанції не погодився ОСОБА_1 - особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про його права, свободи, інтереси, тому оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, покликається на те, що у порушення норм процесуального права, ст. 50 КАС України, сторони клопотання про залучення ОСОБА_1 до суду не подали, а Івано-Франківський окружний адміністративний суд не залучив, однак прийняв рішення про його права та інтереси. Вказує на те, що суд першої інстанції до ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області не застосував положення ст. 19 Конституції України, яка вказує на те що позивач як суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто якщо у частині 3 статті 74 Закону України «Про державну службу» передбачено що за кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення, то це так і буквально означає для позивача ГУ Держпродспоживслужби, оскільки позивач є органом державної влади. Утім, суд першої інстанції щодо порушення прав ОСОБА_1 , вказує що орган державної влади позивач ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області може діяти «дозволено якщо не заборонено». Звертає увагу, що суб`єкт владних повноважень повинен дотримуватись норм Конституції України та діяти в межах і спосіб передбачений законом та Конституцією, а це означає, якщо не передбачено у законі, то це для суб`єкта владних повноважень не дозволено. Також вказує на те, що спір, який виник між двома суб`єктами владних повноважень, що реалізують державну політику у своїх сферах не є компетенційним, а оскільки у спірних правовідносинах позивач не наділений повноваженнями на звернення до суду з позовом про скасування припису Держпраці, на виконання зазначених вище делегованих публічно- владних повноважень, таке рішення не може бути перевірено адміністративним судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України за зверненням до суду цього об`єкта нагляду.

Позивач подав відзив на апеляційні скарги, у якому заперечує задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Вказує на те, що правовідносини, які склались між Головним управлінням Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області та Південно-Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, відповідають абз. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, оскільки виник спір юридичної особи (ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області як юридичної особи публічного права) та Південно-Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці (суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого належить здійснювати державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю та складати відповідні акти за результатами проведення заходів державного нагляду (контролю)) щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів) (припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 06.03.2025 № ПЗ/ІФ/2396/024378/11). Також зазначає, що ч. 2 ст. 149 КЗпП не регулює правовідносини, що виникають під час притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців, а відтак відповідач по справі неправомірно зробив висновок про порушення Головним управлінням Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області цієї норми. При цьому не відбулось і порушення ч. 7 ст. 66 та ч. 3 ст. 74 Закону України «Про державну службу», що обґрунтовано позивачем та встановлено рішенням суду.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області від 17.01.2025 № 62 «Про дисциплінарне провадження», керуючись статтями 64, 65, 68, 69, 71 Закону № 889-VIII, Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 (надалі, також Порядок № 1039), а також на підставі інформації зазначеної в листі Держпродспоживслужби від 17.01.2025 № 29-17/1254, листі ДП «НТЦ «АгроСЕПРО» НАаН від 08.01.2025 № 1 та беручи до уваги інформацію з системи електронного документообігу та автоматизації бізнес процесів «Megapolis.DocNet», щодо створення вихідного документу від 13.01.2025 № Вих-12/197-25, наказано порушити дисциплінарне провадження стосовно державного службовця, категорії «Б», завідувача сектору реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області ОСОБА_1 (том 1 а.с. 84).

В результаті проведення дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією керівнику державної служби, начальнику ГУ Дерпрожспоживслужби в Івано-Франківській області було подано подання від 05.02.2025, згідно з яким дисциплінарна комісія дійшла до висновку про вчинення державним службовцем, категорії "Б", завідувачем сектору реєстрації сільськогосподарської техніки ГУ Дерпрожспоживслужби в Івано-Франківській області ОСОБА_1 , дисциплінарних проступків, які передбачені пунктом 5 та пунктом 7 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII, а відтак, на переконання дисциплінарної комісії, наявні достатні підстави для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарна комісія, враховуючи сукупність, характер та наслідки вчинених дисциплінарних проступків, та керуючись статтями 65, 66 та 67 Закону № 889-VIII рекомендувала застосувати до державного службовця ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення – звільнення з посади державної служби (том 1 а.с. 153-163).

Надалі, наказом начальника ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області від 06.02.2025 № 34 «Про накладення дисциплінарного стягнення» керуючись пунктом 7 частини 2 статті 65, пунктом 4 частини 1 та частиною 5 статті 66, частиною 10 та 11 статті 69, статтями 74, 77, пунктом 4 частини 1 статті 83, пунктом 4 частини 1 статті 87, статтею 89 Закону № 889-VIII, на підставі подання дисциплінарної комісії, матеріалів дисциплінарної справи та у зв`язку з вчиненням завідувачем сектору реєстрації сільськогосподарської техніки ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби 07.02.2025 (том 1 а.с. 164).

ОСОБА_1 , додатково до заяви від 27.01.2025, звернувся до начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці із заявою від 11.02.2025, в якій зазначив, що по відношенню до нього ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області було відкрите дисциплінарне провадження, за результатами якого останнього звільнено з роботи. Просив Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці провести перевірку таких обставин (том 1 а.с. 50-52).

Державна служба України з питань праці листом від 13.02.2025 № UA-798/1.3/2.3.4-25а «Про погодження проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)» погодила проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в суб`єктів господарювання, зокрема і у ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області (том 1 а.с. 53-54).

Надалі, наказом Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 24.02.2025 № 68/ПЗ-ЗК «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області» наказано ОСОБА_2 – заступнику начальника управління інспекційної діяльності в Івано-Франківській області – начальнику відділу з питань праці західного напрямку, Федоляк Юлії Михайлівні – головному державному інспектору відділу з питань праці західного напрямку управління інспекційної діяльності в Івано-Франківській області з 25.02.2025 по 04.03.2025 провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) з питань додержання законодавства про працю в частині оплати праці та незаконного звільнення в ГУ Дердпродспоживслужби в Івано-Франківській області (том 1 а.с. 55-56).

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці в ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області працівниками Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці складено акт від 04.03.2025 № ПЗ/ІФ/2396/024378 (том 1 а.с. 165-175).

Відповідно до коментованого акту, в результаті проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) встановлено порушення частини 2 статті 149 КЗпП України, а саме: «Відповідно до частини другої статті 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. Аналогічну правову норму викладено в частині 7 статті 66 та частині 3 статті 74 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII. При цьому, згідно подання дисциплінарної комісії від 05.02.2025, внесеного начальнику Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, підставою відкриття дисциплінарного провадження стала інформація зазначена:

1. в листі Держпродспоживслужби від 17.01.2025 № 29-17/1254,

2. в листі ДП «НТЦ» АгроСЕПРО» НАаН від 08.01.2025 № 1,

3. з системи електронного документообігу та автоматизації бізнес процесів щодо створення вихідного документа від 13.01.2025 № Вих-12/197-25.

Щодо вищевказаних листів від 13.01.2025 № Вих-12/197-25 та від 08.01.2025 № 1 дисциплінарна комісія дійшла висновку, що в діях ОСОБА_3 наявний дисциплінарний проступок, який передбачений пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу». При цьому, згідно з частиною 3 статті 65 Закону України «Про державну службу» y разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5, частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану. Водночас, дисциплінарною комісією до розгляду дисциплінарного провадження включено лист Держпродспоживслужби від 17.01.2025 № 29-17/1254 щодо якого дисциплінарна комісія дійшла висновку про вчинення державним службовцем ОСОБА_4 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу». Так, згідно з частиною 5 статті 66 Закону України «Про державну службу» звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого в тому числі пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу». При цьому, згідно з частиною 7 статті 66 Закону України «Про державну службу» за кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. Однак, всупереч частині 2 статті 149 КЗпП України, частині 3 статті 74 та частині 7 статті 66 Закону України «Про державну службу» дисциплінарна комісія розглянула три різні дисциплінарні проступки в одному дисциплінарному провадженні та згідно з поданням дисциплінарної комісії від 05.02.2025 дійшла висновку про застосування до ОСОБА_1 за два дисциплінарні проступки відповідальності передбаченої пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» та за третій дисциплінарний проступок відповідальності, передбаченої пунктом 7 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» і як наслідок, враховуючи сукупність вчинених проступків, дисциплінарна комісія дійшла висновку щодо застосування виняткового виду дисциплінарного стягнення звільнення, не дотримавшись процедури щодо оголошення догани та застосування лише одного дисциплінарного стягнення за один дисциплінарний проступок. Таким чином, порушено порядок розгляду та притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »

В подальшому, Південно-Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 06.03.2025 № ПЗ/ІФ/2396/024378/П, яким зобов`язано начальника ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області ОСОБА_5 забезпечити додержання норм законодавства про працю в подальшому, інформувати до 05.04.2025 (том 1 а.с. 182-184).

Вважаючи протиправними дії, суб`єкта владних повноважень - Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, щодо здійснення позапланового заходу нагляду (контролю), зроблені за його результатом висновки та Припис неправомірними, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що ні Законом № 889-VІІІ, а ні жодним іншим нормативно-правовим актом не передбачено обмеження, щодо розгляду декількох дисциплінарних проступків вчинених одним державним службовцем в одному дисциплінарному провадженні. Відповідач не навів суду жодних аргументів чи доказів, які б свідчили про протилежне. Разом з цим, суд наголосив, що чинним законодавством не встановлено заборони щодо застосування одного дисциплінарного стягнення за кілька дисциплінарних проступків в сукупності, якщо вони розглянуті у межах одного дисциплінарного провадження. З огляду на викладене, суд критично оцінив доводи відповідача щодо порушення позивачем частини 2 статті 149 КЗпП України, частини 3 статті 74 та частини 7 статті 66 Закону № 889-VІІІ, оскільки у даному випадку до особи застосовано один вид дисциплінарного стягнення за три дисциплінарні проступки, за одне з яких відповідно до частини 5 статті 66 Закону № 889-VІІІ може бути застосовано винятковий вид дисциплінарного стягнення – звільнення, а не декілька стягнень за один дисциплінарний проступок. При цьому, в процесі розгляду цієї адміністративної справи, суд дійшов висновку, що Південно-Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці позаплановий захід нагляду (контролю) здійснено на підставі, у спосіб та відповідно до вимог чинного законодавства, тому дійшов висновку, що належним способом захисту буде визнання протиправним та скасування Припису Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 06.03.2025 № ПЗ/ІФ/2396/024378/ІІ.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V, дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, органи Державної служби України з питань праці, зокрема і Південно-Західне управління Державної служби з питань праці, при проведенні заходів державного нагляду (контролю) керуються цим Законом з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Як видно з матеріалів справи, після отримання звернення фізичної особи ОСОБА_1 про порушення його прав та за погодженням Державної служби України з питань праці, відповідач прийняв рішення про проведення позапланової перевірки позивача. Судом також встановлено, що під час призначення та проведення перевірки відповідач діяв відповідно до його повноважень та у межах чинного законодавства, що не є предметом апеляційного перегляду.

Згідно з абзацами 1-7 частини 6 статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

За змістом частин 7 та 8 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Як видно з матеріалів справи, за результатами проведення працівниками Південно-Західного міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці в ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області складено акт від 04.03.2025 № ПЗ/ІФ/2396/024378 (том 1 а.с. 165-175). Відповідно до цього акту, в результаті проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) встановлено порушення частини 2 статті 149 КЗпП України, а саме як дослівно вже зазначалося вище: «Відповідно до частини другої статті 149 КЗпП за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. Аналогічну правову норму викладено в частині 7 статті 66 та частині 3 статті 74 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII…..

Однак, всупереч частині 2 статті 149 КЗпП України, частині 3 статті 74 та частині 7 статті 66 Закону України «Про державну службу» дисциплінарна комісія розглянула три різні дисциплінарні проступки в одному дисциплінарному провадженні та згідно подання дисциплінарної комісії від 05.02.2025 дійшла до висновку про застосування до ОСОБА_1 за два дисциплінарні проступки відповідальності передбаченої пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» та за третій дисциплінарний проступок відповідальності, передбаченої пунктом 7 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» і як наслідок враховуючи сукупність вчинених проступків дисциплінарна комісія дійшла висновку щодо застосування виняткового виду дисциплінарного стягнення звільнення, не дотримавшись процедури щодо оголошення догани та застосування лише одного дисциплінарного стягнення за один дисциплінарний проступок. Таким чином, порушено порядок розгляду та притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »

Також, Південно-Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 06.03.2025 №ПЗ/ІФ/2396/024378/П, яким зобов`язано начальника ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області ОСОБА_5 забезпечити додержання норм законодавства про працю в подальшому, інформувати до 05.04.2025 (том 1 а.с.182-184).

Оцінюючи наведене, апеляційний суд зазначає таке.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначені Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.

За змістом частини 1 статті 1 Закону № 889-VIII державна служба це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

У відповідності до частин 2, 3 статті 5 Закону № 889-VІІІ відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Частиною 1 статті 62 Закону № 889-VІІІ визначено, що державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також:

1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця;

2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців;

3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.

Згідно з частиною 2 статті 62 Закону № 889-VІІІ державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки.

Приписами частин 1 та 2 статті 64 Закону № 889-VІІІ встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

За змістом частини 1 статті 65 Закону № 889-VІІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Частиною 2 статті 65 Закону № 889-VІІІ регламентовано, що дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

9-1) порушення вимог Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов`язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "А" або "Б";

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення;

15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

У відповідності до частини 1 статті 66 Закону № 889-VІІІ до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану (частина 3 статті 66 Закону № 889-VІІІ)

За змістом частини 5 статті 66 Закону № 889-VІІІ звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

З наведеного слідує, що за вчинення дисциплінарного проступку передбаченого пунктом 7 частини 2 статті 65 Закону № 889-VІІІ до державного службовця може бути застосовано винятковий вид дисциплінарного стягнення – звільнення з державної служби.

Гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення визначені статтею 74 Закону № 889-VІІІ:

1. Дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

2. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

3. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

4. Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

5. Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

6. Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.

7. Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Закону № 889-VІІІ рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Отже, чинним законодавством встановлено, що за один дисциплінарний проступок не може бути накладено більше ніж одне дисциплінарне стягнення.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що чинним законодавством жодним чином не обмежено суб`єкта призначення у виборі того чи іншого дисциплінарного стягнення у відповідності до вимог чинного законодавства, як і не передбачено обмеження, щодо розгляду декількох дисциплінарних проступків вчинених одним державним службовцем в одному дисциплінарному провадженні.

Так, відповідач у Акті від 04.03.2025 № ПЗ/ІФ/2396/024378 зазначив, що всупереч частині 2 статті 149 КЗпП України, частині 3 статті 74 та частині 7 статті 66 Закону України «Про державну службу» дисциплінарна комісія розглянула три різні дисциплінарні проступки в одному дисциплінарному провадженні та згідно подання дисциплінарної комісії від 05.02.2025 дійшла до висновку про застосування до ОСОБА_1 , за два дисциплінарні проступки передбачені пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» та за третій дисциплінарний проступок передбачений пунктом 7 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» враховуючи сукупність вчинених проступків виняткового виду дисциплінарного стягнення звільнення, не дотримавшись процедури щодо оголошення догани та застосування лише одного дисциплінарного стягнення за один дисциплінарний проступок.

При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що чинним законодавством не встановлено заборони щодо застосування одного дисциплінарного стягнення за кілька дисциплінарних проступків в сукупності, якщо вони розглянуті у межах одного дисциплінарного провадження.

Таким чином, доводи відповідача щодо порушення позивачем частини 2 статті 149 КЗпП України, частини 3 статті 74 та частини 7 статті 66 Закону № 889-VІІІ, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки у даному випадку до особи застосовано один вид дисциплінарного стягнення за три дисциплінарні проступки, за одне з яких відповідно до частини 5 статті 66 Закону № 889-VІІІ може бути застосовано винятковий вид дисциплінарного стягнення – звільнення, а не декілька стягнень за один дисциплінарний проступок.

Апеляційний суд також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що предметом розгляду у цій адміністративній справі не являється встановлення факту вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, встановлення вини державного службовця у вчиненні такого проступку чи надання правової оцінки порядку проведення дисциплінарного провадження. В цій адміністративній справі суд перевіряє правильність висновків Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці зроблених в результаті здійснення позапланового заходу нагляду (контролю) в ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, а тому в суду першої інстанції не виникало обов`язку залучити ОСОБА_1 , як третю особу у справі.

Крім того, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм процесуального права, а саме відкриття провадження у справі між двома суб`єктами владних повноважень та не врахування висновків, викладених в постанові ВП ВС від 30 вересня 2020 року у справі № 815/6347/17.

Проте, апеляційний суд, наведені доводи до уваги не приймає, оскільки правовідносини, які склались між Головним управлінням Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області та Південно-Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, відповідають абз. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, у зв`язку з тим, що виник спір юридичної особи (ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області як юридичної особи публічного права) та Південно-Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці (суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого належить здійснювати державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю та складати відповідні акти за результатами проведення заходів державного нагляду (контролю)) щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів) (припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 06.03.2025 № ПЗ/ІФ/2396/024378/11).

Крім цього, посилання апелянта ОСОБА_1 на постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 815/6347/17 є не релевантними до спірних правовідносин, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому застосуванню підлягають саме ті постанови ВС, що ухвалені у справах із подібними спірними правовідносинами.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16).

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

Водночас процитовані апелянтом твердження, викладені в апеляційній скарзі, є «вирваними» із контексту, адже спір у справі № 815/6347/17 виник між уповноваженим органом, що здійснює управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю з іншим уповноваженим органом, що здійснює управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю, який наділений також й функцією нагляду над першим, щодо скасування дії будівельного паспорта, виданого ним фізичній особі на виконання делегованих повноважень у галузі будівництва (пункт 67 постанови ВС у даній справі).

У вказаній судовій справі аналізувалися правовідносини, що виникають між суб`єктом та об`єктом державного архітектурно-будівельного нагляду, носять публічно-владний характер, у них центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - ДАБІ України здійснює публічно-владні управлінські функції, змістом яких є державний архітектурно-будівельний нагляд над виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті ради, якому делеговані певні управлінські владні повноваження у галузі будівництва, тобто над піднаглядним (підпорядкованим) суб`єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах також здійснював публічно-владні управлінські функції - вирішував питання надання третій особі (замовнику будівництва) документа, що дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Так, у цій справі Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради звернувся до суду з позовом до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченка І.С. про скасування рішення, в якому просив скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно будівельної інспекції у Черкаській області Ільченка І.С. від 01.12.2017 №1289.

У справі № 815/6347/17 ключовим є питання наявності у Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, якому держава делегувала повноваження центрального органу виконавчої влади, який реалізовує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (ДАБІ України) у галузі будівництва, зокрема щодо надання (отримання, реєстрації) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт можливості оскарження до суду рішення вказаного вище центрального органу виконавчої влади, наділеного функціями державного архітектурно-будівельного нагляду.

Вирішення цього питання передувало розгляду справи по суті спору - щодо правомірності прийняття наглядовим органом рішення про скасування документа, який надає право на виконання будівельних робіт, виданого фізичній особі об`єктом нагляду з мотивів того, що таке рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Отже, до спору, що виник між Головним управлінням Держпродспоживслужби в Івано- Франківській області та Південно-Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, вказані висновки Верховного Суду не застосовуються та не можуть застосовуватись, оскільки правовідносини, досліджені у справі № 815/6347/25, та правовідносини у цій справі мають різні предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне різне матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування Припису Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 06.03.2025 № ПЗ/ІФ/2396/024378/ІІ.

Таким чином, апеляційні скарги ОСОБА_1 , Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення не спростовують правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводяться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд –

постановив:

апеляційні скарги ОСОБА_1 , Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року у справі № 300/1846/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда

судді Л. Я. Гудим

О. Б. Заверуха