Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №500/2151/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 500/2151/25 пров. № А/857/30990/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Шинкар Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року (суддя Юзьків М.І., ухвалене в м. Тернополі) у справі № 500/2151/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , звернулась в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якому просила суд ухвалити рішення, яким: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії згідно з вимогами рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 № 230/96-ВР у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести ОСОБА_1 з 01.11.2024 перерахунок основної пенсії відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021№ 1-р(ІІ)/2021, статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 № 230/96-ВР у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та виплачувати їй основну пенсію у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії згідно з вимогами рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 № 230/96-ВР у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести ОСОБА_1 з 01.11.2024 перерахунок основної пенсії відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021№ 1-р(ІІ)/2021, статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 № 230/96-ВР у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, з урахування раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В подальшому, представником позивачки подано до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі № 500/2151/25, в обґрунтування якої зазначено, що в резолютивній частині рішення суд зобов`язав відповідача провести позивачці перерахунок пенсії з 01.11.2024, однак не зобов`язав відповідача провести виплату перерахованої пенсії з 01.11.2024, з врахуванням раніше виплачених сум.

Додатковим рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області виплатити ОСОБА_1 перераховану з 01.11.2024 основну пенсію відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021№ 1-р(ІІ)/2021, статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 № 230/96-ВР у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, з урахування раніше виплачених сум.

Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням суду, його оскаржив відповідач- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Оскільки апеляційна скарга подана на додаткове рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Відповідно до частини першої та частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, що предметом спору у даній справі були дії відповідача що полягали у ненарахуванні та невиплаті позивачці пенсії відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 230/96-ВР у розмірі шести мінімальних пенсій за віком.

Так, у мотивувальній частині рішення суд вирішив питання щодо нарахування та виплати пенсії відповідно до статі 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 230/96-ВР (далі – Закон № 230/96-ВР) у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та зазначив, що до спірних правовідносин слід застосувати норми Закону № 796-XII в редакції Закону № 230/96-ВР.

Відтак, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачці згідно з вимогами рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 230/96-ВР та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок основної пенсії з 01.11.2024 у розмірі шести мінімальних пенсій за віком і проведення відповідних виплат з урахуванням раніше виплачених сум підлягають до задоволення.

Разом з тим, у резолютивній частині рішення, суд першої інстанції не зазначив про зобов`язання відповідача виплатити перераховану пенсію позивачки з 01.11.2024, з врахуванням раніше виплачених сум.

Відтак, з огляду на те, що нарахована пенсія позивачці підлягає виплаті, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення.

Зважаючи на викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для прийняття додаткового рішення.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у справі №500/2151/25 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний

судді О. І. Довга

Т. І. Шинкар