Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №240/42481/21 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 23 березня 2026 р.

Справа: №240/42481/21

Суддя: Моніч Б.С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/42481/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Дмитро Миколайович

Суддя-доповідач - Моніч Б.С.

24 березня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії. Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті з 01.04.2019 призначеної пенсії в повному обсязі. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_1 з 01.04.2019 перерахунок та виплату призначеної пенсії, з урахуванням усіх складових, встановлених довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 за вих. №5550 від 23.09.2021.

Рішення набрало законної сили 31.12.2022.

Після набранням судовим рішенням законної сили, 11.06.2024 позивачу надіслано виконавчий лист.

В листопаді 2025 року позивач подав до суду заяв про зміну способу виконання рішення, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання судового рішення у справі №240/42481/21 із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_1 з 01.04.2019 перерахунок та виплату призначеної пенсії, з урахуванням усіх складових, встановлених довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 за вих. №5550 від 23.09.2021» на «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.04.2019 по 31.01.2023 в розмірі 224473,22 грн, з урахуванням проведених виплат».

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що відповідач на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 у справі №240/42481/21 здійснив перерахунок пенсії позивача. Розмір доплати за період з 01.04.2019 по 31.01.2023 склав 224473,22 грн, однак вказану суму коштів відповідач не виплатив. Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомляє, що доплата пенсії буде виплачена в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року задоволено заяву позивача про зміну способу виконання від 26.11.2025 вх. №84462/25.

Змінено спосіб виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 у справі №240/42481/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.04.2019 по 31.01.2023 у розмірі 224473,22 грн.

IІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки станом на момент звернення позивача із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду залишається повністю не виконаним, наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/4248/21.

ІV. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволені заяви позивача про зміну способу та порядку виконання рішення суду.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що суд першої інстанції в порушення норм матеріального та процесуального права, не прийняв до уваги, що скаржником наведені аргументи з яких вбачається виконання рішення суду та здійснення всіх можливих заходів для виплати суми заборгованості, яка має бути виплачена з Державного бюджету.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Стаття 124 Конституції України та стаття 14 КАС встановлюють, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із частинами першою та другою статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Частина третя статті 378 КАС України передбачає, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Рішення суду від 30.11.2022 у справі №240/42481/21 набрало законної сили 31.12.2022.

Таким чином, застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахованої суми є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2025 року у справі №380/7706/22.

З листа ГУ ПФУ в Житомирській області від 10.02.2023 судом встановлено, що у пенсійній справі за судовим рішенням у справі №240/42481/21 позивачу перераховано пенсію за період з 01.04.2019 по 31.01.2023 та сума доплати становить 224473,22 грн (а.с.54).

Заборгованість за вказаним рішенням суду включена до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми "Реєстр судових рішень" Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України.

Отже, орган Пенсійного фонду України має перед стягувачем (позивачем) заборгованість, яка нарахована на виконання рішення суду, що ухвалено в цій справі.

Оскільки станом на момент звернення позивача із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду залишається повністю не виконаним, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/42481/21.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення заяви позивача, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

VI. ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для їх скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Моніч Б.С.

Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua