Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №560/15725/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/15725/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Печений Є.В.

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

24 березня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.04.2021 року у справі № 560/15725/24 на "Стягнути на користь ОСОБА_1 невиплачену суму доплати до пенсії в розмірі 120883 (сто двадцять тисяч вісімсот вісімдесят три) грн. 14 коп. з Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області.

В обґрунтування вимог заяви зазначив, що рішення суду не виконано в повному обсязі. На виконання рішення суду від 22.04.2021 року у справі № 560/15725/24 нараховано заборгованість з пенсійних виплат в сумі 120883,14 грн, але вона не виплачена.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення від 22.04.2021 року у справі № 560/15725/24 задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.04.2021 року у справі № 560/15725/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 нарахованих коштів в сумі 120883,14 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Вказує, що ОСОБА_1 перераховано: 31.10.2025 - 187,35 грн. - частину з нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій за минулий час; 26.11.2025 - 187,35 грн. - частину з нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій за минулий час; 31.12.2025 - 187,35 грн. - частину з нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій за минулий час.

Виплата залишку пенсійних коштів, нарахованих на виконання рішень суду буде проводитися в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням за джерелами їх фінансування.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог заяви, відтак і наявності підстав для її задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.12.2024 №560/15725/24 адміністративний позов задоволено; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.09.2024 року № ХС42108; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 року, виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці, виданій ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.09.2024 року № ХС42108, з урахуванням раніше виплачених сум.

В результаті проведеного перерахунку за період з 01.02.2023 по 28.02.2025 нарахована доплата в розмірі 120883,14 грн, яка обліковується в електронній пенсійній справі з датою набрання законної сили рішенням суду. Одночасно інформацію щодо суми заборгованості внесено у підсистему «Реєстр судових рішень» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України.

Відповідно до правового висновку постанови Верховного Суду від 23.06.2021 у справі №520/13014/20 вимога про стягнення заборгованості не дублює вимогу про зобов`язання нарахувати і виплатити заборгованість, ці вимоги є двома різними способами захисту порушеного права, які передбачають відмінний механізм виконання судових рішень; списання коштів за судовими рішеннями, боржником за якими є державний орган, відповідно до ч. 1 ст. 2 та ч. 1 ст. 3 Закону України від 05.06.2012 р. №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", можливе у тому випадку, коли способом захисту порушеного права є вимога про стягнення коштів.

В контексті застосування до спірних правовідносин принципу юридичної визначеності, як невід`ємної складової проголошеного ст. 8 Конституції України верховенства права, суд дійшов переконання про те, що застосування такого способу захисту як стягнення заборгованості (стягнення коштів за боргом) у публічно-правових спорах може бути застосовано виключно у тому випадку, коли матеріали справи містять достатній обсяг об`єктивних даних, котрі поза розумним сумнівом доводять той факт, що майбутня подія виплати коштів позивачу з урахуванням обмеженості наданих у розпорядження суб`єкту владних повноважень публічних фінансових ресурсів об`єктивно не здатна призвести до погіршення правового становища інших громадян отримувачів поточних грошових платежів.

Колегія суддів бере до уваги, що виконання постановлених судових актів в адміністративних справах гарантовано ст. 55, п. 9 ч. 1 ст. 129, ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ч. 2 ст. 13 від 02.06.2016 №1402-VIII Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч. 2 ст. 14, ч. 1 ст. 370, ч. 2 ст. 372 КАС України.

У силу застереження спеціальної норми процесуального закону - абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України у редакції Закону України №4094-IX, невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

З огляду на зміст абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України, у редакції Закону України №4094-IX (який не передбачає ймовірності жодного розсуду суду та виключає правомірність установлення будь-яких обставин, окрім: категорії спору; набрання судовим актом законної сили; тривалості існування боргу) та на підтверджені матеріалами справи обставини існування боргу у відносинах із перерахунку пенсії понад два місяці з дня набрання законної сили відповідним судовим актом, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про зміну способу виконання рішення суду, а саме шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 нарахованих коштів в сумі 120883,14 грн.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М.

Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.