Вирок від 12 лютого 2026 р. у справі №760/24345/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Суд: Солом'янський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Грабіж

Дата: 12 лютого 2026 р.

Справа: №760/24345/25

Суддя: Криворот О. О.

Провадження № 1-кп/760/2355/26

Справа №760/24345/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

та обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Головківка Кіровоградської області, українця, громадянина України, без місця реєстрації, фактично проживаючого у АДРЕСА_1 (зі слів), раніше судимого вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.09.2020 за ч.1 ст.125, ч.1 ст.162, ст.126-1, ч.2 ст.186, ч.2 ст.15, ч.2 ст.190, 70,71 КК України на 4 роки 3 місяці позбавлення волі, звільненого по відбуттю строку покарання 22.07.2024,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, суд, -

в с т а н о в и в:

як встановлено в судовому засіданні на території України введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, та Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX, Указом від 26.07.2023 № 451/2023, затвердженим Законом України від 26.07.2023, Указом від 06 листопада 2023 року № 10211/2023 затвердженим Законом України від 08 листопада 2023 року № 3429-IX, Указом від 5 лютого 2024 року № 49/2024, затвердженим Законом України від 6 лютого 2024 року № 3564-IX, Указом від 6 травня 2024 року № 271/2024, затвердженим Законом України від 8 травня 2024 року № 3684-IX, Указом від 23 липня 2024 року № 469/2024, затвердженим Законом України від 23 липня 2024 року № 3891-IX, Указом від 28 жовтня 2024 року № 740/2024, затвердженим Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4024-ІХ, та Указом від 14 січня 2025 року № 26/2025, та Указом від 15 квітня 2025 року № 235/2025, затвердженим Законом України від 16 квітня 2025 року № 4356-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб.

Так, 15.08.2025, приблизно о 10.22 год., ОСОБА_5 перебував у приміщенні відділення АТ «ПриватБанк», що за адресою: м. Київ, вул. Донецька, 8А, разом із наочно знайомою особою похилого віку громадянкою ОСОБА_6 , яка у зв`язку із похилим віком та складнощами у користуванні мобільним телефоном звернулася до нього із проханням допомогти їй зі зняттям грошових коштів з її банківського рахунку. В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний, корисливий умисел на вчинення відкритого викрадення чужого майна, повторно, в умовах воєнного стану, з використанням довіри та вразливого стану останньої.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, діючи умисно, повторно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, переслідуючи мету незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, ОСОБА_5 , приблизно о 10 год. 25 хв., перебуваючи біля каси у приміщенні відділення АТ «Приватбанк», що за адресою: м. Київ, вул. Донецька, 8А, упевнившись, що ОСОБА_7 отримала грошові кошти, а також те, що остання не здатна чинити фізичний опір, шляхом ривка заволодів грошовими коштами, що належать ОСОБА_7 , чим завершив реалізацію свого злочинного умислу.

Після чого ОСОБА_5 утримуючи при собі відкрито викрадене чуже майно, не реагуючи на заклики потерпілої повернути грошові кошти, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 3000 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні ним кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, визнав повністю, розкаявся та підтвердив фактичні обставини справи, як вони викладені в обвинувальному акті. Щиро розкаявся.

За згодою учасників судового провадження, згідно з ч.3 ст.349 КПК України, після допиту обвинуваченого, суд визнав недоцільним дослідження доказів зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, крім матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

При цьому судом з`ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, суд переконався у добровільності їх позиції, а також роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З урахуванням викладеного суд приходить висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні ним зазначеного вище кримінального правопорушення доведена повністю і його умисні дії, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинені повторно, в умовах воєнного стану, суд кваліфікує за ч.4 ст.186 КК України.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_5 вид та міру покарання, суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та дані про його особу, який раніше судимий, відповідно до довідки Обласної клінічної психіатричної лікарні Кіровоградської обласної ради №5896/10 від 28.08.2025 ОСОБА_5 з 2004 по 2009 звертався за медичною допомогою до дитячого лікаря-психіатра та неодноразово знаходився на стаціонарному лікуванні в дитячому відділенні (2004, 2005, 2006, 2007, востаннє з 25.09.2009 по 09.10.2009) з приводу змішаних розладів психологічного розвитку з емоційно-вольовою недостатністю.

Згідно зі ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, є його щире каяття.

Згідно зі ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Отже, з урахуванням наведеного, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі і таке покарання буде необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлялись, судові витрати відсутні, речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня його затримання, тобто з 15.08.2025.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - тримання під вартою.

Речові докази - CD-R диски - зберігати при матеріалах кримінального провадження; особисті речі, які безпосередньо належать ОСОБА_5 і зберігаються у камері схову речових доказів Солом`янського УП ГУНП у м. Києві у даному кримінальному провадженні - повернути засудженому.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua