Вирок від 29 січня 2026 р. у справі №760/9846/20 — Солом'янський районний суд міста Києва

Кримінальне провадження № 1-кп/760/701/26

Справа № 760/9846/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

та обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали об`єднаного кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, судимості не зняті і не погашені,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_7 перебуваючи 01.04.2020, приблизно о 18:00 год. на зупинці громадського транспорту за адресою: м. Київ, вул. Миколи Голего, 2, побачив раніше невідомого ОСОБА_8 , який спав на лавці, та вирішив повторно таємно викрасти чуже майно, що належить останньому.

Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та не завадить у вчиненні кримінального правопорушення, підійшов до ОСОБА_8 , сів поряд та із кишені сумки, яка була на плечі потерпілого, вийняв його мобільний телефон марки «DOOGEE» вартістю 2000 грн., банківську картку «Приватбанку» та зв`язку ключів, які матеріальної цінності для потерпілого не становлять та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму 2000 грн.

Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто вчинив умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинені повторно.

Крім того, ОСОБА_7 21.01.2023, приблизно о 03:00 год., перебував за адресою: м. Київ, пр-т. Валерія Лобановського, 51, де помітив припаркований автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить потерпілому ОСОБА_9 .

При цьому, достовірно усвідомлюючи, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на території України введено воєнний стан (Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», строк дії якого продовжено Указом Президента України від 16.11.2022 №757/2022 строком на 90 діб з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року), він вирішив таємно викрасти чуже майно з вищевказаного автомобіля.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, з метою особистого незаконного збагачення, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки таких дій і бажаючи їх настання, ОСОБА_7 впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та не завадить йому у вчиненні крадіжки, приблизно о 03:10 год. шляхом нагрівання скла запальничкою розбив скло вищевказаного автомобіля та проник до його салону, звідки викрав наступне майно: пластикову каністру вартістю 425 00 грн. (згідно з висновком експерта №СЕ-19/111-23/9544-ТВ) у якій знаходилися 20 л дизельного палива вартістю 1115 гривень 80 копійок; освіжувач повітря об`ємом 50 мл марки "Aroma Car Prestige Spray Gold", який матеріальної цінності для потерпілого не становить; пачку серветок антибактеріальних марки "Своя лінія", які матеріальної цінності для потерпілого теж не становлять та зник з місця вчинення кримінального правопорушення, завдавши потерпілому ОСОБА_9 майнової шкоди на суму 1540,80 грн.

Крім цього, ОСОБА_7 24.01.2023, приблизно о 17:00 год., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 6-В, переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно, що належить потерпілому ОСОБА_10 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна з метою особистого незаконного збагачення, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки таких дій і бажаючи їх настання, ОСОБА_7 побачив припаркований біля будинку за вищевказаною адресою автомобіль марки "Mazda" моделі "6", д.н.з. НОМЕР_2 та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та не завадить йому у вчиненні крадіжки, приблизно о 17:12 год. шляхом нагрівання скла запальничкою розбив скло вищевказаного автомобіля та проник до його салону, звідки викрав наступне майно: набір ключів марки "Haisser" вартістю 3800 грн.; ричаг правий передньої підвіски марки "Yamato" вартістю 1600 грн.; шнур від зарядного пристрою мобільного телефону марки "Apple" моделі "Iphone", який матеріальної цінності для потерпілого не становить, та утримуючи при собі викрадене чуже майно, що належить потерпілому ОСОБА_10 , зник з місця вчинення кримінального правопорушення, завдавши потерпілому майнової шкоди на суму 5 400 грн.

Крім цього, ОСОБА_7 27.01.2023, приблизно о 03:15 год,, перебував за адресою: м. Київ, вул. Преображенська, 26, де помітив припаркований автомобіль марки «Nissan» моделі «Pathfinder», д.н.з. НОМЕР_3 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з метою особистого незаконного збагачення, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки таких дій і бажаючи їх настання, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та не завадить йому у вчиненні крадіжки, приблизно о 03:41 год. шляхом нагрівання скла запальничкою розбив скло вищевказаного автомобіля та проник до салону вищевказаного автомобіля, звідки викрав наступне майно: розвантажувальну поясну систему вартістю 2600 грн.; аптечку вартістю 5450 грн.; берці марки "Таїап" 43 розміру вартістю 5000 грн.; зарядний пристрій "Glo", який матеріальної цінності для потерпілого не становить; ліхтар "EMOS" вартістю 1314 грн.; плащ "101 INC Tactical" вартістю 1400 грн.; тактичну сумку темно-зеленого кольору вартістю 359 грн.; тактичне спорядження камуфляжного забарвлення вартістю 3500 грн.; турнікет медичний вартістю 750 грн. та зник з місця вчинення кримінального правопорушення, завдавши потерпілому ОСОБА_11 майнової шкоди на суму 20 373 грн.

Крім цього, ОСОБА_7 , 29.01.2023, приблизно о 04:00 год., перебував за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 10, де помітив припаркований автомобіль марки «Mercedes» моделі «Vito», д.н.з. НОМЕР_4 , у якого було пошкоджене ліве бокове скло.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з метою особистого незаконного збагачення, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки таких дій і бажаючи їх настання, ОСОБА_7 впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та не завадить йому у вчиненні крадіжки, приблизно о 04:05 год. шляхом нагрівання скла запальничкою розбив скло вищевказаного автомобіля та проник до салону, звідки викрав наступне майно: перфоратор марки «Makita» моделі «HR 3000 С» із серійним номером «175780» вартістю 3699,67 грн. (згідно з висновком експерта №СЕ-19/111-23/11042-ТВ); будівельний фен марки «Makita» моделі «HG 650 С» із серійним номером «114784» вартістю 2875,00 грн. (згідно з висновком експерта №СЕ-19/111-23/10983-ТВ); набір інструментів «Profiine» у чорному кейсі вартістю 895,53 грн. (згідно з висновком експерта №СЕ-19/111-23/10977-ТВ); вимикач-реле марки «Jung» із серійним номером «230241SR» вартість якого (згідно з висновком експерта №СЕ-19/111-23/11051-ТВ) встановити не видається за можливе; смарт-визу сервер марки «Jung» вартість якого (згідно з висновком експерта №СЕ-19/111-23/110060-ТВ) встановити не видається за можливе; блок живлення марки «Mean well» із серійним номером «MDR-100- 24» вартістю 1581,02 грн. (згідно з висновком експерта №СЕ-19/111- 23/10974-ТВ) та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, спричинивши потерпілому ОСОБА_12 майнової шкоди на суму 9051,22 грн.

Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, тобто вчинив умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднані з проникненням в інше сховище, вчинені повторно в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою винуватість визнав частково та показав суду, що 01.04.2020 приблизно о 18:00 год. на зупинці громадського транспорту, за адресою: м. Київ, вул. Миколи Голего, 2 він побачив раніше невідомого ОСОБА_8 , який спав на лавці громадського транспорту та вирішив повторно таємно викрасти чуже майно, що належить останньому. Він сів поряд із ОСОБА_8 на лавку та із кишені сумки, яка була на плечі потерпілого вийняв його мобільний телефон марки «DOOGEE», банківську картку «Приватбанку» та зв`язку ключів. Просить суд закрити вказаний епізод у зв`язку зі змінами в законодавстві та декриміналізацією.

Крім того, 21.01.2023, приблизно о 03:00 год., перебуваючи за адресою: м. Київ, пр-т Валерія Лобановського, 51, він помітив припаркований автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Golf», д.н.з. НОМЕР_1 . Знаходячись поряд з автомобілем, він шляхом нагрівання скла запальничкою розбив скло вищевказаного автомобіля та проник до його салону, звідки викрав пластикову каністру у якій знаходилися 20 л дизельного палива; освіжувач повітря марки "Aroma Car Prestige Spray Gold", пачку серветок антибактеріальних марки "Своя лінія". Після чого, утримуючи при собі викрадене майно зник з місця вчинення кримінального правопорушення.

Просить суд змінити правову кваліфікацію на ч.1 ст.162 КК України, тобто незаконне проникнення до іншого володіння особи та закрити вказаний епізод, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Крім цього, 27.01.2023, приблизно о 03:15 год., він перебував за адресою: м. Київ, вул. Преображенська, 26, де помітив припаркований автомобіль марки «Nissan» моделі «Pathfinder», д.н.з. НОМЕР_3 . Перебуваючи поряд з автомобілем, шляхом нагрівання скла запальничкою він розбив скло вищевказаного автомобіля та проник до салону вищевказаного автомобіля, звідки викрав розвантажувальну поясну систему; аптечку; берці 43 розміру; зарядний пристрій "Glo, ліхтар "EMOS"; плащ "101 INC Tactical"; тактичну сумку темно-зеленого кольору тактичного спорядження, камуфляжного забарвлення; турнікет медичний та зник з місця вчинення кримінального правопорушення.

Крім цього, 29.01.2023, приблизно о 04:00 год., він перебував за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 10, де помітив припаркований автомобіль марки «Mercedes» моделі «Vito», д.н.з. НОМЕР_4 . Перебуваючи біля автомобіля шляхом нагрівання скла запальничкою розбив скло вищевказаного автомобіля та проник до салону вищевказаного автомобіля, звідки викрав перфоратор марки «Makita» моделі «HR 3000 С»; будівельний фен марки «Makita»; набір інструментів «Profiine» у чорному кейсі; вимикач-реле марки «Jung»; смарт-визу сервер марки «Jung», чорного кольору; блок живлення марки «Mean well». Після чого, утримуючи при собі викрадене чуже майно зник з місця вчинення кримінального правопорушення та розпорядився майном на власний розсуд.

Матеріальну шкоду відшкодував шляхом повернення майна.

Захисник обвинуваченого заявив клопотання про закриття кримінальних проваджень за епізодами від 01.04.2020 та 21.01.2023 на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, по епізоду від 24.01.2023 виправдати обвинуваченого за недоведеністю вини та призначити покарання за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 75 КК України.

Прокурор з вказаною позицією не погодився та клопотав про перекваліфікацію дій обвинуваченого за епізодом від 21.01.2023 з ч. 4 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 162 КК України, щодо виправдання обвинуваченого за епізодом 24.01.2023 вказав про наявність та достатність доказів вини обвинуваченого та просив визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 4 ст. 185 КК України та застосувати реальну міру покарання у вигляді позбавлення волі. Водночас, прокурор не заперечує щодо закриття кримінального провадження передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України за епізодам від 01.04.2020 на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що в кінці січня 2023 року до нього зателефонував племінник ОСОБА_7 та попросив його під`їхати до його місця проживання щоб допомогти. Приїхавши на місце, ОСОБА_14 попросив його забрати до себе в гаражний бокс червону каністру з паливом. Після цього, на наступний день, повертаючись додому, він знову заїхав до мене і попросив забрати до свого гаражу військову одежу та інші речі, на що він погодився. Звідки в нього були ці речі, йому не відомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив, що 29.01.2023 року приблизно о четвертій годині, під час відпрацювання Солом`янського району міста Києва, разом з оперативним співробітником ОСОБА_16 , біля будинку 10 по вул. Солом`янській в м. Києві, вони почули звук розбитого скла та попрямувавши в цей бік затримали обвинуваченого, який ніс в руках два ящики з інструментами та пакет.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснив, що 29.01.2023, приблизно о четвертій годині, під час відпрацювання Солом`янського району міста Києва, разом з оперативним співробітником ОСОБА_15 , біля будинку 10 по вул. Солом`янській м. Києва, вони почули звук розбиття скла. Попрямувавши в напрямку звуку побачили біля автомобіля мерседес-Віто білого кольору чоловіка який ніс в руках два ящики з інструментами та пакет. Ними було прийнято рішення перевірити дану особу, однак останній помітивши нас почав тікати. Після затримання особи, було встановлено, що це ОСОБА_7 , який зазначив, що при собі він має речі, які викрав з автомобіля Мерседес-Віто.

Судом також були досліджені письмові докази у даному кримінальному провадженні, які суд визнає достатніми, належними та допустимими, а саме:

- витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.01.2023 з об`єднаного кримінального провадження відповідною фабулою вчинення кримінального правопорушення за заявою потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 з правовою кваліфікацією за ч.4 ст.185 КК України ;

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23.01.2023 від потерпілого ОСОБА_9 ;

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.01.2023 від потерпілого ОСОБА_10

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 29.01.2023 від потерпілого ОСОБА_18

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28.01.2023 від потерпілого ОСОБА_11

- протокол огляду місця події від 23.01.2023 з фототаблицями до нього ;

- протокол огляду місця події від 25.01.2023 з фототаблицями до нього ;

- протокол огляду місця події від 28.01.2023 з фототаблицями до нього ;

- протокол огляду місця події від 29.01.2023 з фототаблицями до нього ;

- протокол огляду місця події від 30.01.2023

- протокол перегляду відеозапису від 30.01.2023;

- згода на добровільну видачу від 29.01.2023;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.01.2023;

- протоколи проведення слідчого експерименту від 31.01.2023 з відеозаписами ;

- постанови про визнання предметів речовими доказами від 29.01.2023;

- висновки товарознавчих експертиз Київського НДЕКЦ МВС України.

Також судом були досліджені письмові матеріали, що характеризують особу ОСОБА_7 .

Заслухавши показання обвинуваченого, зазначених вище свідків у судовому засіданні, дослідивши письмові докази у даному кримінальному провадженні, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Згідно із ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляєєься судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.

Зі змісту ч. 8 ст. 284 КПК України слідує, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ч. З ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально - правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Зазначений підхід закріплено у ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно - правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Так, 09.08.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції та визначено граничну вартість викраденого чужого майна, яка може підпадати під кваліфікацію дій особи за відповідною частиною статті 51 КУпАП.

Тобто, з 09.08.2024 змінився «розмір крадіжки», який визначає кримінальну відповідальність за такі дії станом на день вчинення кримінального правопорушення 01.04.2020 для кримінальної відповідальності вартість викраденого майна мала перевищувати 2102 грн. 00 коп.

Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Таким чином епізод за 01.04.2020, за яким ОСОБА_7 завдав потерпілому ОСОБА_8 шкоду на загальну суму 2000 грн. підлягає закриттю на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з тим, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Крім того, ОСОБА_19 по епізоду від 21.01.2023 своїми умисними діями завдав майнової шкоди потерпілому на суму 1540 грн. (м. Київ пр-кт Валерія Лобановського, 51).

Верховний Суд України в постанові від 24.03.2016 у справи № 5-299к315 наголосив на тому, що з огляду на принцип недоторканності житла та іншого володіння особи, враховуючи визначення поняття іншого володіння особи, наданого законодавцем у ч. 2 ст. 233 КПК України, під ним необхідно розуміти предмети матеріального світу, які перебувають у фактичному стабільному (тривалому) і безперервному володінні фізичної особи та призначені, пристосовані чи спеціально обладнані для розміщення або зберігання її майна, вирощування чи виробництва продукції, забезпечення побутових та інших потреб особи, а також оснащені будь-якими пристосуваннями (огорожею, запорами, сигналізацією, охороною тощо), які унеможливлюють або ускладнюють проникнення до них.

Для визначення предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст. 162 КК України, має значення лише встановлення того, чи підпадає цей об`єкт під ознаки житла або іншого володіння особи. Ураховуючи наведене, незаконне проникнення до транспортного засобу охоплюється складом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Касаційний суд у рішенні звернув увагу на ст. 337 КПК України та правовий висновок об`єднаної палати у справі Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 17.10.2022 №686/13801/16 про необхідність зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, становища особи, якщо існують підстави для покращення, стосовно якої здійснюється провадження.

Таким чином, суд вважає за необхідне змінити відносно ОСОБА_7 правову кваліфікацію діяння за епізодом крадіжки від 21.01.2023 на ч.1 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи.

Згідно ст.12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Окрім цього судом встановлено, що обвинувачений розуміє свої права, передбачені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави і після роз`яснення цих положень наполягає на закритті провадження з підстави, передбаченої ст. 49 КК України, що не є реабілітуючою.

Строк давності це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 ст. 49 КК України).

Відповідно ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284-288 КПК України).

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про необхідність для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України, та за згодою обвинуваченого ОСОБА_7 за епізодом вчинення ним крадіжки 21.01.2023.

Крім того, досліджені в судовому засіданні докази, не викликають у суду сумніву, оскільки вони є належними, оскільки стосуються обставин, що мають значення для кримінального провадження і є допустимими, отримані у законному порядку, а також є достовірними, оскільки узгоджуються між собою.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 вид та міру покарання за ч.4 ст.185 КК України, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винуватого, який раніше неодноразово судимий, має не зняту та не погашену судимість за вчинення особливо тяжкого злочину, офіційно не працював, перебуває на обліку у лікарів нарколога, на обліку лікаря психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання.

Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_7 відповідно до ст.66 КК України, відсутні.

Обставиною, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочинів.

Тому суд вважає необхідним призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі і таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Цивільні позови у кримінальному провадженні потерпілими не заявлялися, питання з речовими доказами суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України, судові витрати покладає на ОСОБА_7 .

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 374, 375, п.4-1 ст.284 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

перекваліфікувати дії ОСОБА_7 з ч.4 ст.185 КК України на ч.1 ст.162 КК України та на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, епізод від 21.01.2023 - закрити.

Епізод від 01.04.2020 - закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Визнати винуватим ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.

Забіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати за проведення товарознавчої експертизи в сумі 5 097 (п`ять тисяч дев`яносто сім) грн. 06 коп.

Речові докази у кримінальному провадженні, які були вилучені під час огляду місця події залишити у власності потерпілих; диски з відеозаписами зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1