Вирок від 23 березня 2026 р. у справі №759/6738/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/6738/26

пр. № 1-кп/759/1064/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100080000230 від 26.01.2026, щодо:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, такого, що має на утриманні неповнолітню дитину, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; такого, що судимості не має,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України;

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Стрілець номера обслуги 2 аеромобільного взводу 1 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , старший солдат ОСОБА_3 , у порушення вимог ст.ст. 41, 68, 92 Конституції України, ст.ст. 178, 328 Цивільного кодексу України, а також Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, у невстановлений час та невстановленому місці, але не пізніше 26.01.2026, незаконно придбав корпус гранати «Ф-1», уніфікований запал ручної гранти модернізований (підривач УЗРГМ) та промислово-виготовлену наступальну осколкову ручну гранату «М-67» та 3 патрони, які належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, не маючи передбаченого законом дозволу на їх носіння та зберігання, переніс корпус гранати Ф-1 та уніфікований запал ручної гранати модернізований (підривач УЗРГМ) до місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , а промислово виготовлену наступальну осколкову ручну гранату «М-67» та 1 бойовий проміжний патрон калібру 7,62x39 мм, 1 бойовий проміжний патрон калібру 5,45хх39 мм та 1 пістолетний патрон калібру 9x18мм - до приміщення гаражного типу, розташованого за координатами GPS ІНФОРМАЦІЯ_2, що поблизу будинку № 15-В та будинку АДРЕСА_2 , де продовжив їх зберігати до 26.01.2026, коли вказані корпус гранати «Ф-1» та уніфікований запал ручної гранти модернізований (підривач УЗРГМ), а також промислово виготовлену наступальну осколкову ручну гранату «М-67» та 1 бойовий проміжний патрон, калібру 7,62x39 мм, 1 бойовий проміжний патрон, калібру 5,45хх39 мм та 1 пістолетний патрон калібру 9x18мм, були виявлені та вилучені працівниками поліції під час обшуків вказаних приміщень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, зазначивши, що він знайшов сумку, в якій зберігалися 2 гранати та патрони до вогнепальної зброї, які він переніс до свого місця проживання та гаражу, що був у його користуванні, та зберігав зазначені речі близько 6 місяців.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам судового провадження положення ст. 349 КПК України та наслідки, передбачені ч. 2 ст. 394 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, суд визнає доведеним, що своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує, що кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 263 КК України відноситься до тяжких злочинів, бере до уваги дані про особу ОСОБА_3 , який є військовослужбовцем, має позитивну характеристику з місяця несення військової служби, судимості не має, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , є щире каяття, яке виразилося в дачі правдивих показань, жалю про вчинене, готовності понести заслужене покарання.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлені.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 1 ст. 263 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, з огляду на фактичні обставини справи та характер протиправних діянь, особу обвинуваченого, який судимості не має, має на утриманні неповнолітню дитину, отримував поранення при виконанні бойових завдань з оборони України, має відзнаку Міністра оборони України, наявність обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , та відсутність обставин, які обтяжують його покарання, відношення обвинуваченого до вчиненого, який засуджує свою протиправну поведінку, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим на підставі статті 75 КК України звільняє його від відбування покарання з випробуванням та покладає на нього обов`язки, визначені у статті 76 КК України.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Доля речових доказів і документів вирішується судом згідно зі ст. 100 КПК України.

Оскільки обвинувачений, який тримається під вартою, звільняється від відбування покарання з випробуванням, відповідно до положень ч. 1 ст. 377 КПК України суд звільняє ОСОБА_3 з-під варти в залі судового засідання.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 369-371, 373, 374, 394 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до статті 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_3 строк попереднього ув`язнення з 26 січня 2026 року по 24 березня 2026 року (включно) з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_3 - скасувати.

Звільнити ОСОБА_3 з-під варти негайно.

Стягнути ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у розмірі 9 805 (дев`ять тисяч вісімсот п`ять) гривень 40 копійок за залучення експертів (висновки експертів від 30.01.2026 № СЕ-19/111-26/4693-БЛ та від 06.02.2026 №СЕ-19/111-26/4479-ВТХ).

Військовий квиток на ім`я ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 та 1 зв`язку ключів, які під час затримання обвинуваченого та його особистого обшуку були поміщені до спецпакету NPU1114924 - повернути ОСОБА_3 .

Речові докази:

-мобільний телефон чорного кольору «SAMSUNG» Galaxy A10S (модель: SM-A107F/05), елементи металевого глушника (саунд-модератор для вогнепальної зброї), мобільний телефон «SAMSUNG» ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві (квитанції №№ 6096, 6124) - повернути власнику майна ОСОБА_3 ;

-1 корпус гранати «Ф-1» з залишками вибухової речовини всередині та картонною втулкою з маркуванням «НОМЕР_5», з якого зроблено змив та поміщено до паперового конверту, 1 підривач типу УЗРГМ з втручанням (пошкодженням) елементів конструкції з маркуванням «НОМЕР_6 та НОМЕР_7», з якого зроблено змив та поміщено до паперового конверту - знищити;

-4 патрони які належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї калібру 7,67x54 мм, 7,62x39 мм та 9x18 мм, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 873) - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_6