Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №758/16163/24 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/16163/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С.,

за участю секретаря судового засідання - Савенко Д.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Зазначала що відповідно до постанови сержанта поліції 2 взводу 7 роти 1 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції серії ЕНА № 3638090 від 10.12.2024 її притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1 700 грн. за порушення, що передбачене ч. 6 ст. 122 КУпАП.

Зі змісту вказаної постанови вбачається те, що 10.12.2024 в м. Києві по вул. Володимирська, буд. 1 вона здійснила зупинку на місці, призначеному для осіб з особливими можливостями, позначеного дорожнім знаком місце парковки та табличкою до нього, чим порушила п. 8.4.е. ПДР України, порушення вимог таблички до дорожніх знаків».

Однак, вона не погоджується із вказаною постановою та накладеним адміністративним стягненням, оскільки вона не допустила порушень Правил дорожнього руху.

Накладаючи на неї адміністративне стягнення відповідач вказав, що місцем вчинення нею порушення правил дорожнього руху є адреса: вул. Володимирська, 1 м. Київ, однак, вона здійснила тимчасову вимушену зупинку по вул. Десятинній, м. Київ для того, щоб забрати дітей зі школи.

Вона не здійснювала зупинку чи стоянку по вул. Володимирській, 1, де встановлений дорожній знак 3.34 зупинку заборонено.

Крім того, перед школою є пішохідний перехід, на якому також заборонена зупинка.

Отже, фактично єдиним місцем для висадки та посадки дітей біля школи, на вказаній ділянці руху, було визначене місце для паркування осіб із інвалідністю, при дотриманні умов вимушеної зупинки - включення аварійної світлової сигналізації.

Як зазначено у постанові про накладення адміністративного стягнення подія відбулась о 13:55, постанова винесена о 13:58, саме о 14:00 у дітей закінчуються уроки у навчальному закладі і це є вимушеною обставиною здійснити зупинку для посадки дітей в автомобіль.

При такій вимушеній зупинці та відсутності можливості на вимогу відповідача прибрати автомобіль та поїхати, оскільки праворуч встановлено знак заборони зупинки та стоянки і там уже були припарковані інші автомобілі, а також знаходиться пішохідний перехід, біля якого також були припарковані інші автомобілі, вона зробила все можливе, щоб її автомобіль не заважав дорожньому руху чи особам із обмеженими можливостями.

Однак, конкретні терміни, в які вона може здійснити тимчасову зупинку на вказаному місці для паркування, в законі не встановлені і залежать від обставин.

Крім того, розуміючи, що така зупинка є вимушеною, вона ввімкнула аварійну світлову сигналізацію, як це передбачено пунктами 9.9.a і 15.14 ПДР України.

Також, вона повідомила працівника поліції, що забирає дітей зі школи та від`їжджає із місця паркування.

Враховуючи викладені факти, вона не могла негайно залишити це місце та поїхати, залишивши дітей у школі, проте, також не створювала жодних перешкод у русі чи паркуванні будь-кому, зокрема, і особам із інвалідністю.

При цьому, диспозиція ч. 6 ст. 122 КУпАП передбачає, що підставою для накладення адміністративного стягнення є не будь-який факт перебування транспортного засобу на місці, передбаченому для паркування осіб із інвалідністю, а встановлені виключні випадки звільнення від адміністративної відповідальності, а саме: у випадку вимушеної стоянки.

3 огляду на викладене, наявні дорожні знаки надавали право тимчасового перебування на цьому місці та допускали можливість здійснення зупинки за виняткових обставин та за умови виконання встановлених правил аварійної зупинки, що нею було здійснено.

Посилаючись на те, що вона не порушувала Правил дорожнього руху, перебуваючи декілька хвилин із включеними аварійними сигналами на місці відведеному для паркування осіб із інвалідністю, за умови вимушеної зупинки - для висадки та посадки дітей зі школи, оскільки іншого місця для зупинки на цій ділянці не було, просила скасувати постанову сержанта поліції 2 взводу 7 роти 1 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департамент патрульної поліції серії ЕНА № 3638090 від 10.12.2024, відповідно до якої її було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф в розмірі 1 700 грн. за порушення, що передбачене ч. 6 ст. 122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ухвали судді Подільського районного суду м. Києва від 31.03.2025 було відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У відзиві, заперечуючи проти позову, представник Департаменту патрульної поліції вказав на наступне.

Відповідно до оскаржуваної постанови, водій ОСОБА_1 10.12.2024 о 13 год. 55 хв., керуючи автомобілем «Toyota Highlander», номерний знак НОМЕР_1 в м. Києві, по вул. Володимирській, 1 здійснила зупинку на місці, призначеному для осіб з особливими можливостями, позначеному дорожнім знаком місце для паркування та табличкою до нього, чим порушила п. 8.4 «е» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 122 КУпАП, на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 1 700 грн.

Згідно із статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно ч. 6 ст. 122 КУпАП зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака «Водій з інвалідністю» - тягнуть за собою накладення штрафу від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Інспектор, використовуючи службову боді-камеру (нагрудну камеру), діяв відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 та до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», таким чином, зафіксувавши момент вчинення правопорушення та розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Фіксація правопорушення проводилася відеофіксація на службову боді-камеру НК № 472690.

3 огляду на відеозапис боді-камери НК № 472690 моменту складання оскаржуваної постанови передували усні вимоги припинити правопорушення та перепаркувати транспортний засіб без притягнення водія до адміністративної відповідальності, але ОСОБА_1 відмовилася виконувати законну вимогу працівників поліції, продовжуючи стоянку з порушенням чинних ПДР України, а тому як видно із відеозапису 10.12.2024 о 13 год. 48 хв. поліцейські підійшли до авто ОСОБА_1 , яке було припарковано перед входом до Школи І-III ступенів № 25 Шевченківського району м. Києва, місцезнаходження якої: м. Київ, вул. Володимирська, 1, та зробили вимогу пред`явити документи, які підтверджують статус водія з інвалідністю, що унеможливило б подальше винесення постанови. ОСОБА_1 повідомила, що чекає на дітей зі школи, а тому продовжить стояти на місці стоянки для водіїв з інвалідністю. Коли поліцейські повідомили її, про те, що відносно неї буде розглянута справа за ч. 6 ст. 122 КУпАП про адміністративне правопорушення за стоянку всупереч дії дорожнього знаку 5.41.1 табличкою 7.17, під ним жінка почала рухатися, задівши при цьому напарника інспектора взводу № 2 роти № 5 батальйону № 1 полку № 1 управління патрульної поліції в м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 .

У подальшому, ОСОБА_1 , керуючи своїм транспортним засобом, зупинилася, але з іншої сторони скверу, за цією ж адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 1, продовжуючи очікування пасажирів, але і там не можна було здійснювати зупинку/стоянку, оскільки це зупинка громадського транспорту з відповідним дорожнім знаком 5.45.1, який позначає початок посадкового майданчика «Пункт зупинки автобуса, що рухається за встановленим маршрутом», що має наслідком притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, санкція за що передбачає накладення штрафу в розмірі 340 грн.

3 огляду на відеозапис нагрудної камери, в момент початку спілкування ОСОБА_1 з Інспектором посадка/висадка пасажирів не відбувалася, натомість було очікування пасажира, яке не є обставиною, що виключає відповідальність за ч. 6 ст. 122 КУпАП. Як видно з відеозапису, посадка пасажирів так і не відбулася.

Посилаючись на те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектор відреагував на адміністративне правопорушення, провів розгляд справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, а тому оскаржувана постанова винесена в межах повноважень, в порядку та у спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що відповідно до постанови сержанта поліції 2 взводу 7 роти 1 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції серії ЕНА № 3638090 від 10.12.2024 водій ОСОБА_1 10.12.2024 о 13 год. 55 хв., керуючи автомобілем «Toyota Highlander», номерний знак НОМЕР_1 в м. Києві, по вул. Володимирській, 1 здійснила зупинку на місці, призначеному для осіб з особливими можливостями, позначеному дорожнім знаком місце для паркування та табличкою до нього, чим порушила п. 8.4 «е» Правил дорожнього руху.

У зв`язку з викладеним, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 122 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 700 грн.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначала, що вона не порушувала Правила дорожнього руху, перебуваючи декілька хвилин із включеними аварійними сигналами на місці відведеному для паркування осіб із інвалідністю, за умови вимушеної зупинки - для висадки та посадки дітей зі школи, оскільки іншого місця для зупинки на цій ділянці не було.

Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 6 ст. 122 КУпАП зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака «Водій з інвалідністю» - тягнуть за собою накладення штрафу від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 8.4 «е» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху) - таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як установлено судом, відповідно до постанови сержанта поліції 2 взводу 7 роти 1 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції серії ЕНА № 3638090 від 10.12.2024 водій ОСОБА_1 10.12.2024 о 13 год. 55 хв., керуючи автомобілем «Toyota Highlander», номерний знак НОМЕР_1 в м. Києві, по вул. Володимирській, 1 здійснила зупинку на місці, призначеному для осіб з особливими можливостями, позначеному дорожнім знаком місце для паркування та табличкою до нього, чим порушила п. 8.4 «е» Правил дорожнього руху, у зв`язку з чим, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 122 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 700 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 не заперечувала факт того, що вона перебувала декілька хвилин із включеними аварійними сигналами на місці відведеному для паркування осіб із інвалідністю, однак вказала, що робила це за умови вимушеної зупинки - для висадки та посадки дітей зі школи, оскільки іншого місця для зупинки на цій ділянці не було.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху вимушена зупинка - припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху.

Таким чином, висадка та посадка дітей зі школи не належить до переліку підстав вимушеної зупинки, визначеного в п. 1.10 Правил дорожнього руху.

Крім того, обґрунтовуючи правомірність дій відповідача представник відповідача вказав на те, що моменту складання оскаржуваної постанови передували усні вимоги припинити правопорушення та перепакувати транспортний засіб, але ОСОБА_1 відмовилася виконувати законну вимогу працівників поліції, на відеозаписі нагрудної камери в момент початку спілкування ОСОБА_1 з Інспектором посадка/висадка пасажирів не відбувалася, натомість було очікування пасажира, яке не є обставиною, що виключає відповідальність за ч. 6 ст. 122 КУпАП.

Дана обставина підтверджується відеозаписом події від 10.12.2024, що міститься на диску, наданого відповідачем до відзиву.

Таким чином, при винесенні постанови відповідач діяв в межах чинного законодавства, що підтверджується дослідженими судом доказами.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідкам розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

З урахуванням зазначених вище обставин та досліджених доказів, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 49, 72-73, 77, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення - 24.03.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.С. Захарчук