Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №734/5250/25 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 3/734/113/26 Справа № 734/5250/25

ПОСТАНОВА

іменем України

24 березня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області під головуванням судді Бараненка С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в с-щі Козелець справу про адміністративне правопорушення, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

26.11.2025 року о 10 год. 45 хв. вул. Соборності, 78, с-ще Козелець, Чернігівський район, Чернігівська область, водій ОСОБА_1 , керував ТЗ ВАЗ 211040, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору ALCOTEST Dr?ger 6810 ARСЕ-0226, результат огляду позитивний – 1,89‰, тест №1485 від 26.11.2025, чим вчинивши правопорушення повторно протягом року.

Такими діями гр. ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього на час розгляду справи до суду не надходило. В судове засідання викликався шляхом надіслання повістки про виклик до суду та шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада України».

Крім того, інформація щодо даної справи, у тому числі про дату, час і місце її розгляду, розміщена на офіційному веб-сайті «Судова влада України».

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь у розгляді її справи, встановлене ч. 1 ст. 268 КУпАП, не є абсолютним.

Відповідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення, передбачене, зокрема, ст. 130, розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення слухання (рішення від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain)

Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. На суд покладено обов`язок належним чином повідомити таку особу про час та місце судового розгляду, що судом було зроблено.

Відтак, з метою дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності та з огляду на те, що гр. ОСОБА_1 обізнаний про розгляд справи у суді, суд вважає за можливе розглянути дану справу за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №523981 від 26.11.2025 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила; диском з відеозаписом до протоколу про адміністративне правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.11.202 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; чеком Alcotest Drager 6810, прилад ARСЕ-0226, тест №1485, результат – 1,89‰ від 26.11.2025 року; копією постанови Козелецького районного суду Чернігівської області від 21.10.2025 року; іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

В ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обставин, що згідно ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Вирішуючи питання щодо застосування адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, суд враховує положення п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року №14, в якому сказано, що оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч. 2 ст. 130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №523981 від 26.11.2025 року, водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ ВАЗ 211040, д.н.з. НОМЕР_1 , допустив порушення вимог ПДР України.

Однак, адміністративний матеріал не містять доказів, що транспортний засіб ВАЗ 211040, д.н.з. НОМЕР_1 , є приватною власністю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , що унеможливлює застосування до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року N 14, позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КпАП (80731-10 ). Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала. {Абзац третій пункту 28 із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 18 (v0018700-08 ) від 19.12.2008 }

Так, як вбачається з довідки поліцейського СРПП ВП №1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ст. сержанта поліції ОСТРОВСЬКОГО Юрія, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував, що унеможливлює накладення на останнього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Отже, враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд визнає ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та вважає за можливе застосувати до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок без позбавлення права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу.

До того ж, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн. 60 коп., які слід стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Керуючись ст. 30, 33, 40-1, ч. 2 ст. 130, ст. 283-284, 289 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок без позбавлення права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області.

Строк пред`явлення постанови до виконання – 3 (три) місяці.

Головуючий суддя Сергій БАРАНЕНКО