Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №750/16639/25 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/16639/25

Провадження № 3/750/200/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2026 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Крапивний Б.В., за участю секретаря Буглака А.В., захисника Бузини Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника групи ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - за ч. 2 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

22.10.2025 о 09 год. 37 хв. ОСОБА_1 по Київському шосе, 3 км, у м. Чернігові керував транспортним засобом Subaru Forester, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.10.2025 (на підставі акта медичного огляду № 1449 від 22.10.2025), вчинивши правопорушення повторно протягом року.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнав і пояснив, що 22.10.2025 після лікування йому вручили припис командування щодо необхідності прибуття до 17 години за новим місцем проходження служби – до ІНФОРМАЦІЯ_2 . На той час не було транспорту, яким він міг би своєчасно дістатися до м. Прилуки, тому він змушений був їхати на своєму автомобілі. При цьому вважає, що він діяв в умовах крайньої необхідності, керуючи автомобілем, будучи позбавленим права керування транспортними засобами на підставі судового рішення. На виїзді з м. Чернігова, перед автомобільним мостом через р. Десна, де раніше був розташований блок-пост, його безпричинно зупинили працівники поліції. Поліцейські вимагали надати документи, він надав посвідчення офіцера. Поліцейські вимагали надати посвідчення водія. Тоді він поцікавився причиною зупинки. Поліцейські зазначили, що є підозра в причетності до вчинення правопорушення. Разом з тим, ні він особисто, ні його автомобіль не були причетні до жодних правопорушень, він поспішав, тому, вважаючи зупинку незаконною, поїхав далі, діючи в стані крайньої необхідності. Розуміючи, що далі без посвідчення водія він не зможе їхати, тому поїхав назад у місто до побратима, щоб він відвіз його до м. Прилуки. Він зупинив автомобіль, зайшов до побратима, а коли вийшов до автомобіля, то там перебували поліцейські. Поліцейські вимагали надати посвідчення водія, однак він не мав його, про що повідомив поліцейським. Потім поліцейські оглядали його особисто та його автомобіль, викликали слідчо-оперативну групу. При цьому його не затримували. В подальшому поліцейські повідомили про наявність у нього ознак сп`яніння, говорили про тремтіння його рук, блідість шкіри, не реагували на світло його зіниці та поведінка, за їхніми словами, не відповідала обстановці. Йому запропонували пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, на що він погодився. Він пройшов медичний огляд на стан сп`яніння, за результатом якого стосовно нього не складали жодних протоколів, після чого він поїхав за місцем служби на автомобілі, яким керував інший водій. На його думку, поліцейські не мали права перевіряти його документи та проводити його огляд на стан сп`яніння без залучення інших військовослужбовців, зокрема військової служби правопорядку. Звертає увагу, що коли він приїхав до знайомого та зайшов на подвір`я, то тільки після цього приїхали поліцейські та запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння, коли він не керував транспортним засобом. Заборонених речовин, ні алкоголю ні наркотичних засобів він не вживав.

Захисник указала на неправомірну зупинку поліцейськими транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , який поспішав для виконання наказу своєчасно прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час зупинки поліцейські не повідомили йому про причину зупинки його транспортного засобу, тому він поїхав з місця зупинки. Поліцейські повідомили лише загальні підстави зупинки, що, на переконання захисника, є недостатнім. Коли поліцейські приїхали до автомобіля ОСОБА_1 , то останній не був за кермом і вийшов до них із двору домогосподарства. Ну думку захисника, оскільки не було законних підстав для зупинки транспортного засобу, тому й не було підстав для проходження огляду на стан сп`яніння. Зважаючи на це, захисник просила закрити провадження у справі.

Свідок ОСОБА_2 , поліцейська Управління патрульної поліції в Чернігівській області, показала, що під час відпрацювання порушень Правил дорожнього руху по Київському шосе в м. Чернігові, зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Підставою зупинки була ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», зокрема наявність службової інформації про причетність водія до вчинення правопорушення. Під час перевірки документів водія останній не надав такі документи, некоректно та грубо спілкувався. Потім ОСОБА_1 самовільно поїхав з місця зупинки транспортного засобу. Вони переслідували автомобіль ОСОБА_1 та виявили його по вул. Успенській у м. Чернігові. Під час встановлення даних особи водія було встановлено, що він був позбавлений права керування транспортними засобами, не виконував відповідні судові рішення, керуючи автомобілем, тому на місце події викликали слідчо-оперативну групу. При спілкуванні з водієм вона виявила ознаки наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 , тому запропонувала йому пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. Зі згоди водія було проведено такий огляд, за результатом якого встановлено перебування водія в стані наркотичного сп`яніння. В подальшому у зв`язку з цим стосовно водія складено протокол про адміністративне правопорушення.

Свідок ОСОБА_3 , поліцейський Управління патрульної поліції в Чернігівській області, показав, що 22.10.2025 під час несення служби по Київському шосе в м. Чернігові згідно з орієнтуванням зупинено автомобіль Subaru Forester під керуванням ОСОБА_1 . Згідно з орієнтуванням водій указаного автомобіля не виконував судові рішення та керував автомобілем, будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Підставою зупинки була ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», про що було повідомлено водію після зупинки транспортного засобу. На вимогу надати для перевірки документи водія ОСОБА_1 надав військовий квиток, повідомивши, що він є військовослужбовцем, однак документи водія відмовився надати для перевірки. Водій повідомляв, що поспішає. У зв`язку з ненаданням документів водієві повідомлено про відповідальність. Під час перевірки за базами даних, встановлено, що власником зупиненого автомобіля є його водій ОСОБА_1 , який був позбавлений права керування транспортними засобами. При цьому водій конфліктував з ними, а потім самовільно поїхав з місця зупинки автомобіля. Вони переслідували вказаний транспортний засіб і виявили його біля господарства по вул. Успенській, 50, у м. Чернігові. При цьому водій ОСОБА_1 вийшов з подвір`я вказаного господарства. Під час спілкування з водієм було встановлено, що водій керував автомобілем, будучи позбавленим права керування транспортними засобами згідно з чотирма судовими рішеннями, які він не виконував, тому на місце події була викликана слідчо-оперативна група. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 в нього було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, яких він не пам`ятає з плином часу й про це водію повідомляла його колега. Водія колега направила до лікаря-нарколога для проведення медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння. Вони доставили ОСОБА_1 до медичного закладу, де проведено його огляд на стан наркотичного сп`яніння та він здав біологічні зразки. У зв`язку з виявленими у водія ознаками наркотичного сп`яніння його колега відсторонила ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, про що усно йому повідомила.

Окрім того, в ході розгляду справи судом досліджено наступні докази:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 521451 від 23.11.2025, складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП;

-висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.10.2025 (на підставі акта медичного огляду № 1449 від 22.10.2025), згідно з яким ОСОБА_1 оглянуто лікарем 22.10.2025 о 12 год. 00 хв. та встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння;

-відеозапис до протоколу, згідно з яким нагрудною камерою поліцейського зафіксовано рух транспортного засобу Subaru Forester, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та його зупинку на вимогу поліцейського. Останній повідомив водієві вказаного транспортного засобу ОСОБА_1 підставу зупинки – п. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», роз`яснивши положення цієї норми. Після цього поліцейські перевірили особу водія за наданими для огляду документами ОСОБА_1 як військовослужбовця. Поліцейські неодноразово вимагали надати для огляду посвідчення водія. ОСОБА_1 уточнив причину зупинки, після чого поїхав з місця зупинки. Відеореєстратором патрульного автомобіля зафіксовано рух автомобіля Subaru Forester, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який здійснив маневр розвороту та поїхав у напрямку центру м. Чернігова. Через три хвилини по тому зафіксовано, як поліцейські під`їхали до автомобіля Subaru Forester, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був припаркований біля домогосподарства. Водій ОСОБА_1 в цей час перебував на подвір`ї домогосподарства, біля якого виявлено його автомобіль. ОСОБА_1 вийшов з подвір`я домогосподарства до поліцейських. Поліцейськими проведено поверхневий огляд ОСОБА_1 та його автомобіля Subaru Forester, реєстраційний номер НОМЕР_2 . У подальшому поліцейська перевірила тремтіння пальців рук ОСОБА_1 та реакцію зіниць його очей на світло, після чого повідомила про наявність у останнього наступних ознак наркотичного сп`яніння: неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість. Поліцейська запропонувала водієві пройти огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога в медичному закладі, на що ОСОБА_1 погодився. Зафіксовано процедуру проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння у медичному закладі. 23.11.2025 зафіксовано процедуру складення матеріалів про адміністративне правопорушення;

-реєстраційна картка транспортного засобу марки та моделі Subaru Forester, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 ;

-рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 2 БУПП в Чернігівській області Прохоренко Д.С., відповідно до якого 23.10.2025 о 09 год. 37 хв. під час несення служби за адресою: Київське шосе, 3, м. Чернігів, зупинено транспортний засіб Subaru Forester, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . У ході спілкування у водія виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість. Огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога в медичному закладі ЧОПНЛ за адресою: вул. Івана Мазепи, 3, м. Чернігів. 23.11.2025 стосовно ОСОБА_1 складено матеріали про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

-копія акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 1449, заповненого 22.10.2025 о 12 год. 00 хв., згідно з яким зафіксовано результати медичного огляду ОСОБА_1 в КНП «ЧОПНЛ», зокрема за результатами токсикологічного дослідження в сечі виявлено амфетамін; встановлено діагноз: наркотичне сп`яніння;

-копія припису ІНФОРМАЦІЯ_3 від 21.10.2025 № 4/1040, згідно з яким ОСОБА_1 запропоновано 22.10.2025 вибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено строк прибуття – до 17:00 год. 22.10.2025;

-копія наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.10.2025 № 315, згідно з яким військовослужбовця ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу вказаного підрозділу.

Згідно з постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.07.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років.

Заслухавши особу, що притягується до адміністративної відповідальності, його захисника та свідків, дослідивши зазначені докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, зокрема керування транспортними засобами особами в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

Факт керування транспортним засобом 22.10.2025 о 09 год. 37 хв. за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 визнав у судовому засіданні та цей факт підтверджено відеозаписом, який додано до протоколу, й поясненнями свідків.

У судовому засіданні захисник і ОСОБА_1 заперечили законність зупинки поліцейським автомобіля під керуванням останнього. Надаючи оцінку цьому твердженню, суд звертає увагу на відеозапис, який додано до протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, на відеозаписі з нагрудної відеокамери поліцейського відображено як 22.10.2025 автомобіль під керуванням ОСОБА_1 зупинився на вимогу поліцейського, при цьому поліцейський на вимогу водія роз`яснив підставу зупинки – п. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», пояснивши, що зупинено транспортний засіб у зв`язку з перевіркою осіб на причетність до вчинення адміністративного чи кримінального правопорушення. При перевірці документів водія ОСОБА_1 останній показав свої документи як військовослужбовця, однак коли вкотре поліцейський висунув вимогу про надання для огляду посвідчення водія, то о 09 год. 37 хв. ОСОБА_1 одразу поїхав з місця його зупинки, розвернувся та рухався в напрямку центру м. Чернігова. Поліцейські вирушили службовим автомобілем за автомобілем ОСОБА_1 та о 09 год. 40 хв. зафіксовано зупинку поліцейських біля автомобіля ОСОБА_1 , а сам водій у цей час перебував на подвір`ї домогосподарства, біля якого знаходився його автомобіль. Одразу ОСОБА_1 вийшов до поліцейських. У спілкуванні з поліцейськими ОСОБА_1 не заперечував, що приїхав у зазначене місце, тікаючи від поліцейських.

Також, надаючи пояснення в судовому засіданні щодо підстав зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 поліцейські Прохоренко Д.С. і ОСОБА_3 вказали про наявність у них на той час службової інформації про керування автомобілем Subaru Forester водієм, що причетний до вчинення правопорушення. Зокрема, ОСОБА_3 зазначив, що було орієнтування на вказаний автомобіль, водій якого був позбавлений права керування транспортними засобами. Перевіряючи вказану інформацію й зупинивши автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , вказана інформація була підтверджена.

Отже, під час зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 поліцейський повідомив, що підставою для зупинки є п. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Так, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 під час зупинки транспортного засобу поліцейськими за вказаних обставин керував автомобілем, не маючи посвідчення водія та будучи позбавленим права керування транспортними засобами згідно з судовим рішенням (до протоколу про адміністративне правопорушення додано копію постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.07.2025, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років). При встановленні цього факту ОСОБА_1 тікав від поліцейських і був виявлений поліцейськими через три хвилини після втечі. Отже, суд відхиляє твердження ОСОБА_1 та його захисника про безпідставність зупинки поліцейськими автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та про те, що останній не керував транспортним засобом і не зобов`язаний був проходити огляд на стан сп`яніння на вимогу поліцейського.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що керував транспортним засобом під час його зупинки поліцейськими 22.10.2025, діючи в умовах крайньої необхідності, оскільки 22.10.2025 після лікування йому вручили припис командування щодо необхідності прибуття за новим місцем роботи до ІНФОРМАЦІЯ_2 до 17 години, однак на той час не було транспорту, яким він міг би своєчасно дістатися до м. Прилуки, тому він змушений був їхати на своєму автомобілі, будучи позбавленим права керування транспортними засобами на підставі судового рішення. При оцінці цих тверджень особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суд звертає увагу на наступне.

У судовому засіданні за клопотанням захисника до матеріалів справи додано копію припису ІНФОРМАЦІЯ_3 від 21.10.2025 № 4/1040, згідно з яким ОСОБА_1 запропоновано 22.10.2025 вибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено строк прибуття – до 17:00 год. 22.10.2025.

Суд звертає увагу, що вказаним службовим документом не було зобов`язано ОСОБА_1 їхати до ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючи транспортним засобом, а останньому запропоновано вибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 зі встановленням строку прибуття до 17:00 год. 22.10.2025.

За змістом ч.ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії; забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення.

Відповідно до п. 2.1 а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Як уже було зазначено, згідно з постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.07.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років. Так, судом визнано винуватим ОСОБА_1 у керуванні 16.04.2025 транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17.12.2024, що вчинено повторно (підтверджено постановою серії ЕНА 2982004 від 05.09.2024), та у керуванні 16.04.2025 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що вчинено повторно.

Отже, ОСОБА_1 неодноразово притягнуто до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом будучи, позбавленим права керування, та особою, що перебувала в стані сп`яніння.

Суд звертає увагу, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Керування транспортним засобом, особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, що вчинено повторно, є тяжким правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а водій, керуючи автомобілем, який є джерелом підвищеної небезпеки, є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

За змістом ст. 17 КУпАП, особа, яка діяла в стані крайньої необхідності не підлягає адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.

Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам.

Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об`єктивний, так і суб`єктивний критерії, проте визначальним має бути об`єктивний критерій.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. За змістом п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, ст. 130 КУпАП, водіям забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вказав, що згідно з приписом військового командування йому потрібно було прибути до м. Прилуки 22.10.2025 до 17 години, в той же час його зупинили поліцейські в м. Чернігові вранці о 09 год. 37 хв. Слід зауважити, що після проходження 22.10.2025 о 12 годині медичного огляду на стан сп`яніння, за результатом якого стосовно ОСОБА_1 не складено жодних протоколів, останній поїхав за місцем служби на автомобілі, яким керував інший водій, що він пояснив у судовому засіданні.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 за вказаних у протоколі обставин не діяв у стані крайньої необхідності, керуючи 22.10.2025 о 09 год. 37 хв. по Київському шосе, 3 км, у м. Чернігові транспортним засобом Subaru Forester, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не маючи права керувати таким транспортним засобом і будучи неодноразово позбавленим права керування транспортними засобами.

За твердженням ОСОБА_1 поліцейськими не складено матеріали за ст. 126 КУпАП, у зв`язку керуванням ним автомобілем без посвідчення водія. Разом з тим, згідно з дослідженим у судовому засіданні відеозаписом з нагрудних відеокамер поліцейських зафіксовано виклик поліцейськими слідчо-оперативної групи поліції у зв`язку з виявленням факту систематичного невиконання ОСОБА_1 судових рішень щодо позбавлення його права керування транспортними засобами. Такі обставини вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України, у зв`язку з умисним невиконанням судового рішення. Отже, вказані обставини не свідчать про бездіяльність поліцейського щодо не складення матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 КУпАП. Не можливо не звернути увагу, що відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання.

За змістом статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан наркотичного сп`яніння. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Огляд осіб на стан наркотичного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Пунктами 2 – 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкції) передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану; ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Відповідно до п. 12 Розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. За змістом пунктів 7, 8, 12 Розділу ІІІ Інструкції, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове; метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння; предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Як видно з відеозапису, застосованого поліцейськими безперервно, що відповідає вимогам ст. 266 КУпАП, поліцейська після встановлення факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, повідомила, що останній має ознаки наркотичного сп`яніння, перерахувавши їх: неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість; зі згоди водія проведено огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, водій здав аналіз сечі. Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.10.2025, який складено на підставі акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 1449 від 22.10.2025, ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння.

Таким чином, поліцейськими повністю дотримано порядок встановлення у водія транспортного засобу стану наркотичного сп`яніння згідно зі ст. 266 КУпАП та Інструкцією.

У судовому засіданні ОСОБА_1 зауважив, що поліцейські не мали права перевіряти його документи та проводити його огляд на стан сп`яніння без залучення військовослужбовців, зокрема військової служби правопорядку. Водночас, суд не може погодитися з твердженням щодо необхідності залучення військовослужбовців до огляду на стан сп`яніння іншого військовослужбовця, який керував транспортним засобом. Як зазначено вище, порядок відсторонення осіб від керування транспортними засобами та огляд водіїв на стан сп`яніння передбачено ст. 266 КУпАП та Інструкцією. Цими нормативно-правовими актами передбачено процедуру огляду водія на стан сп`яніння, відповідно до якої такий огляд проводиться поліцейським чи в медичному закладі за його направленням. Отже, встановлений порядок огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння не передбачає залучення військовослужбовців для огляду водія, незалежно від того, чи є він військовослужбовцем чи ні. Положення цієї статті не містять жодних заборон чи застережень щодо проведення огляду на стан сп`яніння військовослужбовців.

Огляд ОСОБА_1 щодо перебування його в стані сп`яніння не міг проводитися на підставі ст. 266-1 КУпАП посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Так, за змістом ч. 2 ст. 266-1 КУпАП передбачено, що огляд на підставі вказаної статті проводиться щодо військовослужбовців Збройних Сил України під час виконання обов`язків військової служби або перебування на території військових частин. У свою чергу, статтею 266 КУпАП передбачено порядок відсторонення осіб від керування транспортними засобами та огляд водіїв на стан сп`яніння, який дотримано поліцейськими при складанні матеріалів про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, який порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, керуючи транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння повторно протягом року.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, враховуються характер вчиненого правопорушення, дані особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; ступінь його вини; майновий стан. Таким чином, за наслідками розгляду справи встановлено підстави для накладення стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки в межах санкції статті, якою передбачена відповідальність за вчинене правопорушення, без оплатного вилучення транспортного засобу, враховуючи дію на цей час в Україні правового режиму воєнного стану та зважаючи на особу ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що є учасником бойових дій. Вирішуючи питання щодо стягнення судового збору з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд зважає на наступне. За змістом ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір – 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено пільги щодо сплати судового збору, зокрема, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій – у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав (пункт 13 вказаної статті). Очевидно, що ця справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не пов`язана з порушенням його прав, а навпаки розглядається порушення останнім Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у зв`язку з прийняттям судового рішення про накладення адміністративного стягнення стосовно нього.

Керуючись ст. ст. 33, 283, 284 п. 1, 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя Б.В. Крапивний