Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №686/1012/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/1012/26

Провадження № 2-а/686/83/26

РІШЕННЯ

Іменем України

23 березня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючої судді Хараджі Н.В., за участю секретаря судового засідання Козуляк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб адміністративний позов ОСОБА_1 , до Головного Управління національної поліції в місті Києві, ОСОБА_2 , Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із вказаним адміністративним позовом про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02 січня 2026 року, він керуючи транспортним засобом BMWXI, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в м. Києві проспекту Академіка Паладіна, 46 перевищив встановленні обмеження швидкості руху більше ніж на 20 км/год, через що був зупинений поліцейськими Управління патрульної поліції у м. Києві. На вимогу поліцейського 2 взводу 5 роти, 2 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції у місті Києві лейтенанта поліції Перковського Дениса Олександровича ним було пред`явлено останньому свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія та страховий поліс. ОСОБА_3 , перевіривши документи повідомив, що він позбавлений права керувати транспортним засобом на підставі постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04.10.2025 р. справа № 133/2131/25. На його пояснення, що він є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 та про позбавлення мене права керування транспортним засобом на підставі вищевказаної постанови йому невідомо, оскільки з липня по грудень 2025 року безперервно перебував в районі ведення бойових дій та приймав безпосередню участь в бойових діях, лейтенант поліції зазначив, що відносно нього буде складена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності. Після цього лейтенант поліції Перковський Д.А. виніс постанову серія ЕАН № 6450041 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та наклав стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн. Згідно постанови суть порушення зводиться до наступного (п. 5 постанови): «02.01.2026 15:53:32 водій керуючи транспортним засобом перевищив встановлене обмеження руху більше як на 20 км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом ТRUСАМ ТС008386». При цьому гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування Козятинським районним судом рішенням № 133/2131/25 від 04.10.2025, чим порушив п.2.1 а Правил дорожнього руху - Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом»

Позивач вважає, що вищевказана постанова є незаконною та необґрунтованою з огляду на наступне. Йому не було відомо про притягнення Козятинським міськрайонним судом Вінницької області до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він не отримував жодних повідомлень про дату та час розгляду справи, більше того на час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності він перебував в тактичній групі спеціальних операцій «Явір» та виконував бойові (спеціальні) завдання районні ведення бойових дій (м. Суми), що підтверджується витягами із наказів командира військової частини НОМЕР_2 , які додані до позовної заяви. Таким чином, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскільки відсутня одна обов`язкових ознак, а саме суб`єктивна сторона. Окрім того, ним подано апеляційну скаргу на постанову Козятинського міськрайонного суду по справі № 133/2131/25, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності. На момент подачі позовної заяві Вінницьким апеляційним судом не прийнято жодного рішення, в тому числі про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження. За таких обставин вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності відбулось незаконно, тож просить суд оскаржувану постанову скасувати, а провадження по справі закрити.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (без виклику) сторін.

До суду відповідач надіслав відзив на позовну заяву, за яким заперечував проти задоволення позову, посилаючись на законність дій поліцейського під час складання оскаржуваної постанови, підтвердженність доказами скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУПАП, та додавши до справи копію матеріалів адміністративного провадження.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно постанови про адміністративне правопорушеннясерія ЕАН № 6450041 02.01.2026 15:53:32 м. Київ прос. Академіка Палладіна водій, керуючи транспортним засобом, перевищив встановлене обмеження руху більше як на 20 км/год, а саме рухався зі швидкість 104 км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом ТRUСАМ ТС008386. При цьому гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування Козятинським районним судом рішенням № 133/2131/25 від 04.10.2025, чим порушив п.2.1 а Правил дорожнього руху - Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом. Кваліфіковано діяння за ч. 4 ст. 126 КУПАП, за накладено штраф в сумі 20400 грн.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України).

Згідно пп. «а» п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

На підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем надано постанову Козятинського районного суду від 22.09.2025 по справі № 133/2131/25 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУПАП у вигляду штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік, згідно даних реєстру судових рішень вказана постанова набрала чинності 03.10.2025 року.

Наявність вказаної постанови стороною позивача не оспорюється.

Також відповідачем до матеріалів справи долучено постанову Вінницького апеляційного суду від 20.01.2026 року по справі № 133/2131/25, за якою у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Козятинського районного суду від 22.09.2025 року відмовлено, апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

Таким чином постанова Козятинського районного суду від 22.09.2025 року по справі № 133/2131/25 набрала чинності 03.10.2025 року.

Факт руху та керування транспортним засобом, зазначеним в оскаржуваній постанові, позивачем не оспорюється.

Відповідно до ст. 317 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Отже, при притягненні особи до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП обов`язковою умовою є наявність постанови суду, яка набрала законної сили, про позбавлення особи права на керування транспортними засобами.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що на момент винесення оскаржуваної постанови від 02.01.2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, позивач був позбавлений права керування транспортними засобами в силу постанови Козятинського районного суду Вінницької області від 22.09.2025 року по справі № 133/2131/25, яка набрала чинності 03.10.2025 року.

Стосовно доводів позивача про відсутність доказів інформування його про прийняття судового рішення про позбавлення права керування транспортним засобом суд зазначає, що положення ст. 317 КУпАП пов`язують факт позбавлення особи права керування транспортним засобом саме із набранням законної сили відповідним рішенням суду.

Зі змісту постанови Козятинського районного суду від 22.09.2025 року по справі № 133/2131/25, яка набрала чинності 03.10.2025 року, встановлено, що позивач про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, проте до судового засідання не прибув. Наявність належним чином повідомлень про час та місце розгляду справи також встановлена в постанові Вінницького апеляційного суду від 20.01.2026 року по справі № 133/2131/25

Також, згідно з зазначених матеріалів позивач був обізнаний щодо винесення відносно нього постанови Козятинським районним судом від 22.09.2025 року по справі № 133/2131/25, за якою він був позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, оскільки в постанові Вінницького апеляційного суду від 20.01.2026 року по справі № 133/2131/25 вказано, що позивачу було надіслано постанову від 22.09.2025 року, яку останній отримав 19.10.2025 року.

Слід враховувати, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, позивач не був позбавлений можливості оскаржити вказане судове рішення протягом строків, встановлених законодавством України.

Крім того доводи позивача щодо необізнаності про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУПАП станом на 02.01.2026 року не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Об`єктивних причин, що перешкоджали позивачу користуватись своїми процесуальними правами, дотримуватись відповідних обов`язків останнім не повідомлено.

Аналогічні висновки неодноразово висловлені судами, зокрема апеляційної інстанції, в тому числі в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 3 січня 2025 р. по справі № 953/4212/24, тощо.

Інші порушення під час складання оскаржуваної постанови позивачем не вказані та судом не встановлені.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що на момент винесення оскаржуваної постанови, тобто станом на 02.01.2026 року, позивач був позбавлений права керування транспортними засобами, та не мав законних підстав керувати автомобілем, оскільки постанова Козятинського районного суду від 22.09.2025 року по справі № 133/2131/25, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, набрала законної сили 03.10.2025 року.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст.77КАСУкраїни в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення інспектором поліції не було порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення була доведена, а тому у задоволенні позову про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення слід відмовити в повному обсязі.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову, судові витрати понесені позивачем не підлягають розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 8,9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління національної поліції в місті Києві, Перковського Дениса Олександровича, Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, залишити без задоволення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хмельницького

міськрайонного суду Н.В. Хараджа