Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №686/24772/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 15 березня 2026 р.

Справа: №686/24772/25

Суддя: Хараджа Н. В.

Справа № 686/24772/25

Провадження № 2/686/1739/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючої судді – Хараджі Н.В.,

при секретарі судових засідань – Козуляк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Хмельницькому цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» подану та підписану представником Усенко Михайлом Ігоровичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 01.02.2024 року між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 (надалі – Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі – Кредитодавець, Первісний кредитор) був укладений Договір про споживчий кредит № 101047452 (надалі – Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримав 4000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору № 101047452 від 01.02.2024 р.) Відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісію і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором.

Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, наддавши Відповідачеві кредит в сумі визначеній Кредитним договором.

П. 7.1. Кредитного договору № 101047452 від 01.02.2024 року визначає, що Цей 2 Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Укладаючи Кредитний договір Відповідач та Кредитодавець уклали договір у вигляді електронного документа у відповідності до ст.11 та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст.6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором

Укладений Кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті Відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п. 2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти зареєстрованої Відповідачем в Особистому кабінеті та визначеної в Кредитному договорі.

Відповідно до умов кредитного договору, 25.06.2024 року між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (далі - Позивач) відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №109-МЛ/Т від 25.06.2024 р.(далі – Договір відступлення прав вимоги).

Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги, та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 101047452 від 01.02.2024 року, що укладений між Кредитодавцем та Відповідачем.

Сума заборгованості Відповідача становить 10566 грн., відповідно до Виписки з особового рахунка. З них:

1. прострочена заборгованість за сумою кредиту становить – 3200 грн.

2. прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить – 7166 грн.

3. прострочена заборгованість за комісією становить – 200 грн.

Кредитодавець передав Позивачу відповідно до Договору відступлення прав вимоги №109-МЛ/Т від 25.06.2024 р. разом з матеріалами кредитної справи і Довідку про ідентифікацію, яка підтверджує, що Відповідач, з яким укладено Кредитний договір № 101047452 від 01.02.2024 року був ідентифікований. Акцепт договору Відповідачем вчинено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив позов задовольнити, стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №101047452 від 01.02.2024 року в розмірі 10566 грн. а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. та 8000,00 грн. витрат понесених на професійну правничу допомогу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2025 року, головуючим суддею визначено суддю Хараджу Н.В.

Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.09.2025 року, прийнято та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

18 вересня 2025 року надійшов відзив на позовну заяву від ОСОБА_1 , у якому зазначено наступне.

Щодо укладання кредитного договору та виконання обов`язків Кредитодавця. Позивач посилається на укладання між Відповідачем та товариством з обмеженою відповідальність Мілоан договору про споживчий кредит № 10104745201.02.2024 року. Позивач зазначає, що вищевказаний договір було укладено шляхом використання одноразового електронного ідентифікатора та надає текст відповідного договору разом з додатком 1 Графік платежів за договором про споживчий кредит для додатком 2 Паспорт споживчого кредиту а також анкету - заяву на кредит № 101047452 Також Позивач надає платіжне доручення ТОВ Мілоан код ЄДРПОУ40484607 про перерахування 01.02.2024 року на користь ОСОБА_1 суми у розмірі 4000.00 гривень. З цього приводу слід зазначити, що згідно ч.4 ст. 8 Закону України Про електронну комерцію, фізична особа повинна надати інформацію про себе, необхідну для вчинення електронного правочину, створення електронного підпису, ідентифікації в інформаційній системі суб`єкта електронної комерції, шляхом введення створення особою спеціального набору електронних даних,а також вчинення інших дій у такій системі: Відповідно до ч.ч 1.2.3.4.6.7.12 ст.11 Закону України Про електронну комерцію пропозиція укласти електронний договір /оферта/ має містити істотні умови , передбачені законодавством для відповідного договору,і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про технологію /порядок/ укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливістю та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір / акцепту/ порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір /акцепту/; посилання на умови що, включаються до договору, шляхом направлення / відсилання/ до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів,повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти /оферти/ однією стороною та її прийняття /акцепту/ другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою,яка направила пропозицію укласти такий договір. Відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір /оферта/ може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції/оферти/ у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття /акцепт/ може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви/ форми/ про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку передбаченому статтею 12 цього Закону. Вчинення дій що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким , що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону є оригіналом такого документа. Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України Про електронну комерцію якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання; електронного підпису відповідно до вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги. За умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання; іншого аналога власноручного підпису. За письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Статтею 23 Закону України Про платіжні послуги передбачено; що надавачі платіжних послуг; визначені в пункті 9 частини статті 10 цього Закону; зобов`язанні здійснювати ідентифікацію та верифікацію користувачів відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації /відмиванню/ доходів одержаний злочинним шляхом; фінансуванню тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Договір про споживчий кредит №101047452 від 01.02.2024 року не містить належних доказів встановлення особи Позичальника; позовна заява не містить жодного документу; за яким би встановлювалась особа Позичальника за договором про надання фінансового кредиту. Зазначення в кредитному договорі тільки персональних даних Позичальника не підтверджує проходження ним верифікації та ідентифікації згідно вимог законодавства; що відбулося за відсутності копій електронних чи паперових особистих документів; які б підтверджували електронну ідентифікацію фізичної особи відповідача. Позивачем не надано достатніх і допустимих доказів того; що саме Відповідач погодив всі істотні умови вказаного кредитного договору. Ані зміст договору про надання фінансування послуг №101047452 ані зміст позовної заяви не описує послідовність дій ; які здійснив Позичальник; для погодження умов кредитного договору: яким чином подавалась заява на укладання договору фінансового кредиту ; які інформаційні графи заповнювались; в який спосіб було надано одноразовий ідентифікатор; коли саме / дата та час використання/ він був використаний та на який вхідний номер телефону відправлений. За таких умов надання Позивачем доказів оплати на користь Відповідача суми грошових коштів у розмірі 4000.00 грн. погоджує лише обов`язок останнього за першою вимогою Позикодавця повернути суму грошових коштів у такому ж саме розмірі. Згідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже позивачем не доведено факту укладення Відповідачем договору про споживчий кредит від 01.02.2024 року що унеможливлює передачу права вимоги за таким договором іншій особі.

Щодо переуступки права вимоги на користь інших осіб.

За статтями 512 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином/відступлення права вимоги/ до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах; що існували на момент переходу цих прав; якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з частини 2 статті 517 Цивільного кодексу України; боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. Відповідачеві не було надано жодних документів про право переуступки кредитного договору N° 101047452 від 01.02.2024 року. Від ТОВ Мілоан до ТОВ Кредит Капітал. Позивач як сторона по справі; зобов`язаний довести ті обставини на які він посилається як на правову підставу своїх вимог; зокрема щодо виникнення кредитних договірних правовідносин між сторонами на підставі кредитного договору та невиконання відповідачем взятих на себе за договором грошових зобов`язань; суму боргу належні і допустимі докази ; оскільки обов`язок подання доказів покладається на сторін. За таких умов факт відступлення прав вимоги саме за договором № 101047452від 01.02.2024 року на користь Позивача матеріалами позивної заяви на думку Відповідача не ДОВЕДЕНИЙ.

Щодо нарахування відсотків:

Окремої уваги заслуговує та обставина; що в своїй позовній заяві ТОВ Кредит Капітал розмір нарахованих процентів за кредитним договором обґрунтовує Відомістю про щоденні нарахування та погашення за договором № 101047452від 01.02.2024 року. В якій в порушення вимог договору про споживчий кредит нарахування відсотків здійснюється за період з 01.02.2024 по 16.02.2024 року. Разом з тим Відповідач вважає за необхідне звернути увагу суду на зміст пункту 1.3. договору № 101047452 від 01.02.2024 року за яким кредит надається строком на 15 днів з 01.02.2024 року/строк кредитування/ Згідно з пункту 1.4. Договору № 101047452від 01.02.2024 року термін /дата/ повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом / дата платежу/ 16.02.2024 року. Відповідно до пункту 1.5.2. Договору № 101047452 від 01.02.2024 року проценти за користування кредитом 680.00 гривень; які нараховуються за ставкою 2.13 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. У додатку №1 до договору № 101047452 від 01.02.2024 року/Графік платежів за договором про споживчий кредит / конкретизується що за час дії Договору; Позичальник зобов`язується сплатити 680.00 гривень процентів в строк нарахування. З фіксованою щоденною ставкою 2.13 проценти. З паспорту споживчого кредиту / додаток № 2 до договору № 101047452 01.02.2024 року вбачається що вказаний документ оформлений не у відповідності до вимог Закону України Про споживче кредитування і не містить таких обов`язкових граф; як Загальні витрати за кредитом. Грн. та Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом. Позичальник на момент отримання кредитних коштів мав намір укласти договір кредитування строком саме на 15 днів на весь строк дії Договору не висловлював побажання продовжити строк надання кредиту. При цьому позивач уданому випадку не може посилатись на продовження строку дії договору кредитування; оскільки Позичальником не подавалась Заява на продовження строку дії Договору та жодні додаткові угоди між сторонами про продовження терміну кредитування також не укладались. У абзаці 2 частини 7 статті 12 Закону України Про споживче кредитування зазначено: що у договорі про споживчий кредит забороняється встановлювати умови про продовження в односторонньому порядку строку користування кредитом. Продовження строку користування кредитом здійснюється виключно шляхом укладання додаткового договору за домовленістю сторін. Частиною 8 статті 18 Закону України Про захист прав споживачів Передбачено; що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачать на користь споживача. Відповідно до постанови Великої Палати Верховного суду від 28.03.2018 року у справі проценти за користування позикою не можуть бути нараховані за межами строку кредитування. З урахуванням вищезазначеного розмір процентів; що можуть нараховуватись за договором №101047452 від 01.08.2024 року обмежується строком кредитування що визначений договором за графіком платежів. За таких умов; вимога щодо стягнення решти процентів гривень є безпідставною.

Щодо неправомірності нарахування комісії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 провадження №14-53цс21 серед іншого зазначено: банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором, тощо чи за дії, які позичальник на користь банку / наприклад, прийняття платежу від позичальника/ чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин / укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо/ Інакше кажучи банк неповноважний стягувати з позичальника плату / комісію/ за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник / або супровідну до неї/ а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. У даному випадку, в тексті кредитного договору № 101047452 від 01.02.2024 року та додатків до нього жодним чином не надається роз`яснень, за яку саме послугу стягується сума у 19% від розміру кредиту, тобто жодних додаткових послуг, сплачуючи ці додаткові кошти Позичальник не отримує, а отже сума у розмірі 950,00 гривень нарахована Відповідачу протиправно.

Щодо заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат,які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів /договорів, рахунків тощо/ Згідно з правовою позицією, викладеною у Постанові Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц / При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат / встановлення їхньої дійсності та необхідності./ а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. На думку Відповідача, правовий аналіз спірних правовідносин - правова послуга без отримання якої подання позову було б цілком можливим, а отже не є розумною для врахування у складі витрат на правову допомогу. В той же час, формування додатків до позовної заяви є здвоєнням послуги, адже має входити до складу підготовки позовної заяви. За таких умов, витрати на суму 2500-3000 грн. є об`єктивно необґрунтованими. Згідно з частиною 1 статті 178 ЦПК України, у відзив Відповідач викладає заперечення проти позову. На виконання пункту 8 частини 3 статті ЦПК України, повідомляю, що попередній / орієнтований / розрахунок суми судових витрат, які Відповідач поніс в зв`язку із розглядом справи дорівнює 5000 гривень, та повністю складається з витрат на отримання професійної правничої допомоги.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 43.178 Цивільного процесуального кодексу України.

У зв`язку з викладеним відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.11.2025 року, визнано обов`язковою явку представника позивача в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», яка подана представником Усенко Михайлом Ігоровичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В судове засідання представник позивача не з`явився, разом з тим, на адресу суду надіслав заяву у якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги задовольнити та проти винесення заочного рішення не заперечив.

Відповідач в судове засідання з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи таке.

Судом встановлено, що 01.02.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронному вигляді підписано Договір про споживчий кредит №101047452.

Згідно довідки про ідентифікацію, виданою ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 , з яким укладено Договір про споживчий кредит №101047452 від 01.02.2024, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт (договір) підписаний із застосуванням електронного підпису одноразововим ідентифікатором 451455, дата та час відправки одноразового ідентифікатора позичальнику 01.02.2024 о 13:38:52 год., номер телефону, на який відправлений одноразовий ідентифікатор - +380689979725.

Відповідно до умов Кредитного договору, кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк визначений пунктом 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній пунктом 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений пунктом 1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором (пункт 1.1.). Сума кредиту становить 4000,00 у валюті гривня ( пункт 1.2.). Кредит надається строком на 105 днів з 01.02.2024 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів (п. 1.3); пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 16.02.2024 (рекомендована дата платежу) (п. 1.3.1.); поточний період складає 90 днів, що настає з дати наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 16.05.2024 (дата остаточного погашення заборгованості) (п. 1.3.2.). Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 16.02.2024 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 16.05.2024 (останнього дня строку кредитування) (п. 1.4). Комісія за надання кредиту: 200.00 грн, яка нараховується за ставкою 5.00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.1.5.1). Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду; 480.00 грн, які нараховуються за ставкою 0.80% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п. 1.5.2). Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду; 8280.00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2.30 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду (п. 1.5.3).

Тип процентної ставки фіксована, особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 цього Договору. (п. 1.6).

Пунктом 2.1 Кредитного договору визначено, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Порядок нарахування процентів передбачено п. 2.2.2, п. 2.2.3 Договору.

Пролонгація строку кредитування визначена пунктом 2.3. кредитного договору.

Пунктом 6.1. Договору визначено, що він укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений інформаційно-комунікаційній системі товариства.

Між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 підписано Додаток №2 до Договору про споживчий кредит №101047452 від 01.02.2024, а саме заяву на отримання кредиту №101047452.

Анкета-заява на кредит №101047452 від 01.02.2024 року містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем ОСОБА_1 у ТОВ «Мілоан».

Згідно із платіжним дорученням №81928621 ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок відповідача 4000,00 грн., призначення платежу: кредитні кошти згідно договору №101047452.

25.06.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги №109-МЛ/Т, за умовами п. 1.1 якого кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними в реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками.

Пунктом 6.2.3 Договору відступлення визначено, що права вимоги переходять до нового кредитора у день здійснення фінансування (оплати) на користь кредитора у повному обсязі в сумі вказаної у п. 7.1., після чого новий кредитор стає кредитором по до боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення права вимоги здійснюється шляхом підписання Акту приймання-передачі Реєстру боржників відповідно до п.8.3.2. Договору.

25.06.2024 представниками ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» підписано акт приймання-передачі реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №109-МЛ/Т від 25.06.2024.

25.06.2024 ТОВ «ФК «Кредит Капітал» сплачено ТОВ «Мілоан» плату за відступлення права вимоги згідно Договору відступлення прав вимоги №109-МЛ/Т від 25.06.2024.

Згідно з витягом з реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №109-МЛ/Т від 25.06.2024, ТОВ «Мілоан» передав ТОВ «ФК «Кредит Капітал» права вимоги за кредитним договором №101047452 від 01.02.2024, укладеним із ОСОБА_1 , залишок заборгованості по тілу кредиту 3200 грн., за відсотками 7166 грн., за комісією 200 грн.

Отже, з укладенням кредитного договору у позичальника виник обов`язок повернути ТОВ «Мілоан» кредит та відсотки за договором у строки та в розмірах чітко встановлених графіком погашення кредитної заборгованості, у разі прострочення якого кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом та відсотками.

При укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст. 634 ЦК України, за якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши йому, визначені договором кредитні кошти, натомість відповідач ОСОБА_1 взяті на себе за договором зобов`язання перед ТОВ «Мілоан» не виконав, оскільки не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, та проценти за користування кредитом. У зв`язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилась заборгованість.

Загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем становить 10566 грн., з яких: 3200 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7166 грн. - заборгованість за відсотками, - 200 грн. заборгованість за комісією.

З огляду на те, що відповідачем не надано іншого розрахунку заборгованості чи відомості про відсутність такої, суд приймає вказаний розрахунок позивача, як належний та допустимий доказ.

З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» надсилалась досудова вимога про погашення кредитної заборгованості, однак, відповідач вимогу не виконав, заборгованість не погасив.

За змістом ст.ст. 3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Щодо укладення кредитного договору №101047452 від 01.02.2024 року

Суд вважає доводи відповідача про нібито не укладення кредитного договору необґрунтованими. Позивач надав належні докази: текст договору, анкету-заяву, паспорт споживчого кредиту, графік платежів, а також платіжне доручення про перерахування 4000 грн. на користь відповідача. Факт отримання відповідачем зазначених коштів підтверджує наявність правочину та виникнення відповідних зобов`язань.

Щодо ідентифікації особи відповідача.

Суд встановив, що електронний договір укладено відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електронні довірчі послуги». Використання одноразового електронного ідентифікатора та інших засобів підтверджує, що відповідач був стороною договору, а твердження про відсутність ідентифікації не підтверджені доказами.

Щодо відступлення права вимоги.

Суд вважає, що факт відступлення права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Кредит Капітал» підтверджений документально. Відповідачеві право на невиконання зобов`язань до надання документів про переуступку не надає звільнення від обов`язку сплатити кредитні кошти.

Щодо нарахування процентів.

Суд встановив, що проценти нараховані у межах строку кредитування, визначеного договором, та відповідають умовам договору про споживчий кредит. Відповідач не надав доказів порушення строків нарахування процентів чи неправомірності їх розміру.

Щодо нарахованої комісії.

Суд визнає нарахування комісії законним, оскільки вона передбачена договором та узгоджена відповідачем. Доводи про нібито незаконність комісії не підтверджені доказами.

Судом встановлено, що позивач свої кредитні зобов`язання виконав, а відповідач свої зобов`язання перед позивачем, а саме повернення кредитних коштів у строки та на умовах, передбачених кредитним договором, не виконав.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №101047452 від 01.02.2024 у розмірі 10566 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із такого.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт(надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано виписку з ЄДРЮО адвокатське об`єднання «Апологей», договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, акт №Д/1089 наданих послуг (правничої (правової) допомоги) від 20.08.2025 року, детальний опис наданих послуг до Акту № Д/1089 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, ордер на надання правничої допомоги.

З акту № Д/1089 наданих послуг (правової (правничої) допомоги від 20.08.2025 року вбачається, що загальна сума наданих послуг по боржнику ОСОБА_1 складає 8000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування, суд також виходить з критерію реальності витрат на правову допомогу (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Суд враховує, що адвокат участі у розгляді справи не приймав, справа є не складною, тому неминучість витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі викликає сумнів.

Таким чином, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, складність справи, обсяг об`єктивно необхідного часу для надання послуг адвокатом у даній справі, суд вважає обґрунтованим розмір вказаних витрат в сумі 3000 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід також стягнути понесені останнім витрати на сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 530, 610-612, 625-627, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 141, 263-265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №101047452 від 01.02.2024 року, у сумі 10 566 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Дата виготовлення повного тексту рішення суду 23.03.2026 року.

Суддя Хмельницького

міськрайонного суду Н.В. Хараджа

Оригінал: reyestr.court.gov.ua