Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №594/35/26 — Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/35/26

Провадження №2/594/229/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого Зушман Г.І.

з участю секретаря Шимків Н.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, в залі суду, в м.Борщеві, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк»), у січні 2026 року звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 13.12.2024 у розмірі 97895,04 грн. Посилається на те, що у відповідності до умов вищевказаного кредитного договору відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено відновлювальний кредитний ліміт до 200 000 грн. зі строком кредитування 12 місяців з пролонгацією та процентною ставкою 42,0% річних. Відповідач користувався кредитним лімітом, але своєчасно не виконав зобов`язання за вказаним договором, внаслідок чого виникла заборгованість, яку просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 26.01.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позов, у якому позов не визнав. Зазначив, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він 13.12.2024 власноруч підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив відповідні умови, на підставі чого отримав платіжний документ - кредитну картку № НОМЕР_1 , якою користувався та вчиняв відповідні операції, внаслідок чого станом на 15.12.2025 заборгованість становить 97 895,04 грн., яка складається з: 78 551.58 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 19 346.46 грн - заборгованості за простроченими відсотками. Посилається на те, що до нього звернувся односелець ОСОБА_2 , який пояснив, що заблокували його банківську картку і просив, щоб він пішов з ним разом у банк та відкрив на себе платіжну картку і передав йому, якою він буде користуватись. Він в цьому зовсім не розбирався, послухав ОСОБА_2 та пішов разом з ним в банк, де підписав якісь документи, і йому видали на руки банківську картку, яку він в приміщенні банку одразу передав ОСОБА_2 . Більше ОСОБА_2 він не бачив, з ним не спілкувався. І коли 08.01.2026 він отримав від «Приватбанку» конверт, то довідався, що банк подав до суду позовну заяву про стягнення з нього вказаних вище коштів. Тепер він розуміє, що підписав договір в банку та отримав кредитну картку, з якої ОСОБА_2 постійно брав кошти в кредит. Як вбачається із виписки за кредитним договором без номера від 13.12.2024, на наступний день було знято кошти у сумі 145 грн. на прізвище ОСОБА_3 , це його баба і по 17.12.2024 здійснювались операції у м. Тернополі. З 17.12.2024 по 31.12.2024 здійснювались операції у м. Суми, де він ніколи не був, а там перебував ОСОБА_4 за його словами. Надалі він знімав кошти у Збаражі, Городенці, Борщеві, Тернополі, знову у Сумах, і т.д. Він зрозумів, що Водяний його обманув, і почав його шукати, однак його телефон був заблокований. Тому одразу у січні 2026 року звернувся до відділення поліції № 1 (м. Борщів), де хотів подати заяву на ОСОБА_2 про те, що він шахрайським шляхом заволодів коштами, однак в нього заяву не прийняли, сказали, що нічого йому не зможуть довести і відправили його назад. Проте він і надалі буде подавати заяву до поліції, оскільки у кожному банкоматі, де він знімав кошти, його мала зафіксувати відеокамера. Також він звернувся до відділення Приватбанку у м.Борщеві, де за його заявою кредитну картку було заблоковано. Оскільки він особисто жодних коштів не отримував, то вважає, що не має обов`язку їх повертати, а тому позовні вимоги не визнає.

Представник позивача направив суду відповідь на відзив, в якому наполягає на задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що враховуючи інформацію відповідача про проведені платежі, позивачем було проведено перевірку транзакцій відповідача, та вхід і використання додатку Приват24 і аналізом масиву даних з використанням ресурсу fraud.pb.ua/, звернень (ОКОМ) та ІС "Opereta" про несанкціоноване (шахрайське) списання коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 не виявлено. Аналізом інформації в ЄКБ через "Кабінет банківського співробітника" виявлено наявність документів за 13.12.2024 під час звернення клієнта ОСОБА_1 до відділення банку, зокрема: 13.12.2024 16:25:43 - заява про відкриття поточного рахунку та приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (картка "Зроблено в Україні"). Аналізом інформації ЄКБ клієнта також встановлено, що останній значиться клієнтом банку саме з 13.12.2024 із зазначенням контактних телефонів, а саме: НОМЕР_2 (створений 13.12.2024 14:05, TE200682SND. Активація картки через ПК "Волна"); НОМЕР_3 (створений 26.01.2026 10:39:45 TL010402PIV). При зверненні ОСОБА_1 з відзивом на позовну заяву, останній вказав в якості контактного номера НОМЕР_4 (внесено в ЄКБ в ході перевірки). Перевіркою вищезазначеного номера НОМЕР_2 встановлено, що останній значився за ЄКБ, як клієнта ОСОБА_1 так і клієнта ОСОБА_2 в період 14.06.2024 11:29 - 13.01.2025 17:55. Системою "VRS" зафіксовано єдине звернення (09.03.2025 12:41) від імені клієнта ОСОБА_1 (фін.номер НОМЕР_2 ) на лінію підтримки "3700", в якій невідомий повідомив, що 09.03.2025 "...очікував переказ 700 грн від побратима, проте отримав тільки sms-повідомлення про зарахування, але кошти на картку не було зараховано". Оператор клієнтської підтримки повідомив, що в банку відбувся "...технічний збій та відправнику потрібно повторити платіж". Виходячи з попереднього повідомлення ОСОБА_1 та суті вищезазначеного діалогу, можна припустити, що голос під час дозвону на "3700" належить ОСОБА_2 . Встановлено, що "Універсальна кредитна картка" НОМЕР_1 (SAMDNWFC000117897941) випущена 13.12.2024 ОСОБА_1 з підписанням відповідних документів, зазначених в ЄКБ клієнта. За інформацією ПК "Акорд", підняття кредитного ліміту до 75000 грн по вищезазначеному договорі відбулося в декілька етапів. В ході проведення сл.перевірки встановити контакт з клієнтом ОСОБА_1 не надається можливим. Вхідні дзвінки від банку ігнорує. Аналізом отриманої інформації від "Управління судового представництва в регіонах" не визначено чіткі завдання та оспорювані клієнтом операції. Картковий рахунок НОМЕР_1 активно використовувався (611 транзакцій) в період 13.12.2024 - 30.04.2025 як для обготівкування коштів в банкоматах, оплатах послуг в pos-терміналах ТСО, p2p переказах, тощо. Відповідно до наявної інформації клієнтської виписки по кредитній картці НОМЕР_1 ОСОБА_1 встановлено, що в період 13.12.2024 - 19.03.2025 рахунок використовувався для платежів та обготівкувань тільки в межах особистих коштів. Датою використання саме кредитних коштів банку можна вважати 20.03.2025 і надалі до 30.04.2025. За попереднім розрахунком встановлено: 18 зарахувань на суму 25563 грн та 87 списань на суму 101277,48 грн. Тобто, сума використаного кредитного ліміту в період 20.03.2025 - 30.04.2025 по картковому рахунку НОМЕР_1 (SAMDNWFC000117897941) склала 75714 грн (з урахуванням 3195 грн комісії банку). ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 (ID НОМЕР_6 ), конт.тел. НОМЕР_7 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , неодноразово вносився в списки обмежень по негативних кодифікаторах здебільшого, як проблемний боржник банку, а також за кодифікаторами 1.45 (джерело 41 - інформація про встановлення зовнішнього арешту на рахунки клієнта). За додатковою інформацією ОВС, клієнт неодноразово фігурував у різних зверненнях та повідомленнях громадян негативного характеру та за неперевіреної інформації станом на 20.02.2026 може проходити службу в одній з ВЧ ЗСУ. Аналізом зміни акаунту в Приват24 під логіном "НОМЕР_2" в період 13.12.2024 - 30.04.2025 не зафіксовано зміни статичного пароля входу в обліковий запис. Тобто, логін та пароль при вході в Приват24 в період проведення оспорюваних платежів не змінювався, а отже особа володіла статистичним паролем. Блокування облікового запису банком відбулося тільки 26.01.2026 під час перебування клієнта у відділенні Банку при спробі зміни "фінансового" номеру на НОМЕР_3. Сукупна інформація адмінки vkfm.privatbank.ua/EAntiFraudKC/loginmonitoring стосовно входів в Приват24 під логіном НОМЕР_2 за період 13.12.2024 -30.04.2025 свідчить про проходження першочергової авторизації в обліковому записі з мобільного пристрою 23129RN51X|Redmi тільки в день випуску картки та реєстрації в акаунті "Приват24. Проте всі подальші входи у вищезазначений акаунт відбувалися вже з іншого мобільного пристрою, а саме: 1304142299 НОМЕР_2 217.196.163.23 2024-12-14 11:31:27 Phone RMX3760|realme Android, 13 MOBILE НОМЕР_12 FALSE Maxnet Telecom, який (девайс), за твердження ОСОБА_1 , міг належати саме його знайомому ОСОБА_2 , якому в порушення умов та правил використання і була передана картка НОМЕР_1 разом з доступом (логін/пароль) в Приват24. Відповідно до отриманих даних входи в акаунт Приват24 зафіксовано окрім ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) також у клієнта ОСОБА_2 ( НОМЕР_7 ). За інформацією вибірки "FINNUM" ( НОМЕР_8 ), номер фінансового телефону НОМЕР_2 за період оспорюваних транзакцій включно до 26.01.2026 не змінювався. Відповідно до отриманої інформації по заявці ZMNPIN (інформація про зміну pin-коду) (260220RQ291913) pin-код картки НОМЕР_1 не змінювався. Потрібно врахувати, що здійснити вхід в клієнт-банкінг Приват24 без доступу до "фінансового" телефону клієнта (підтвердження операцій) або без розголошення даних на вхід не представляється можливим. Тобто, інформація щодо нерозголошення клієнтом ОСОБА_1 даних конфіденційного характеру не відповідає дійсності. Тобто, інформація викладена в матеріалах відзиву ОСОБА_1 на позовну заяву АТ КБ "ПриватБанк" в частині непричетності останнього до виконання операцій/транзакцій по кредитній картці НОМЕР_1 та відповідно використання кредитних коштів та нерозголошення інформації конфіденційного характеру не відповідає дійсності. Клієнт підтверджує, що спеціально випустив та передав картку з pin-кодом третій особі ( ОСОБА_2 ). Як випливає з матеріалів службової перевірки, випуск зазначеної картки на відділенні банку відбувався з прив`язкою в якості "фінансового" телефону sim-картки НОМЕР_2 , що належала його знайомому ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_6 , ІД НОМЕР_9 ). Враховуючи вищенаведене, а саме інцидент з клієнтом ОСОБА_1 встановлено, що розголошення логіну та пароля на вхід в обліковий запис "Приват24" стороннім особам відбувся з власної волі відповідача, із заявою про блокування картки ОСОБА_1 до банку не звертався. Дослідити всі деталі даного інциденту з прив`язкою до девайса клієнта та інше можливо тільки в ході кримінального провадження за наявності всіх необхідних даних (адреса посилання, переписка, контакти та ін.). Враховуючи, що блокування картки не відбулось після здійснення оспорювальних транзакцій відповідальність за виникнення заборгованості та збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача, а саме на відповідача ОСОБА_1 . Вхід в Приват24 відбувся при вірному веденні фінансового номеру телефону та вірному введенні PIN-коду входу у вказаний акаунт. Дана обставина підтверджується логіном входу. Доказів того, що вхід в акаунт Приват24 став можливим без введення паролю входу відомого лише ОСОБА_1 та без підтвердження авторизації не надано. До відзиву не надано доказів того, що номер телефону ОСОБА_1 НОМЕР_2 , який був його фінансовим номером у АТ "ПриватБанк", за ним не був зареєстрований, тобто послуги зв`язку надавались оператором мобільного зв`язку знеособлено.

Враховуючи наведене, без розголошення з боку відповідача номера банківських карток, ПІН-кодів банківських карток, особа, навіть перевипустивши Sim-карту або маючи фінансовий телефон клієнта, не змогла б ні зайти до системи "Приват24", ні змінити фінансовий номер клієнта, ні зняти чи переказати кошти з рахунків клієнта. Вхід в Приват24 відбувся при вірному веденні фінансового номеру телефону та вірному введенні PIN-коду входу у вказаний акаунт. Доказів того, що вхід в акаунт Приват24 став можливим без введення паролю входу відомого лише відповідачу та без підтвердження авторизації не надано. Відповідач вправі звернутись про стягнення коштів до винних осіб з вимогою про повернення та витребування коштів які отримані без достатніх правових підстав поза договірними відносинами у відповідності до ч. 1 ст. 1212 ЦК України. Крім того слід врахувати аналіз судової практики. Так у разі коректного введення даних платіжної картки в мережі інтернет банк не несе відповідальності за викрадення грошей з картки до такого висновку прийшов Верховний Суд у складі другої судової палати Касаційного цивільного суду постанова № 522/22780/15-ц від 10.07.2019).

В судове засідання представник позивача не з`явився, додав до матеріалів справи клопотання, в якому просить суд розглядати справу за його відсутності.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили. Заяв про відкладення розгляду справи відповідач не подавав.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим 13.12.2024 власноруч підписав на планшеті заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг № 241213B1DT427568QUIRMAIN, в якій зазначено умови кредитування, із зазначенням контактних телефонів, а саме: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 та паспортних даних відповідача ОСОБА_1 .

Відповідач, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг № 241213B1DT427568QUIRMAIN погодив наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн. (п.9.2. Договору); тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.9.2. Договору). Процентна ставка, відсотків річних: 42,0% (п.9.3 Договору). Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.9.4.Договору). Розмір мінімального обов`язкового платежу - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.9.4. Договору). Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.9.5. та п.2.1.1.2.12. Договору).

Пунктом 8 заяви передбачено, що підписанням цієї Заяви (далі - Заява про приєднання) на підставі статті 634 Цивільного кодексу України Клієнт приєднується до розділу "Загальні положення", підрозділів "Кредитні картки", "Поточні рахунки", "Використання картки", "Віддалені канали обслуговування", "Оплата частинами та Миттєва розстрочка", "Система переказів PrivatMoney", "Операції у відділеннях (умови та правила проведення операцій у відділеннях Банку)", "Автоплатежі", "Сервіс "BankID"" Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Умови та Правила), що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять змішаний договір: Договір банківського рахунка, споживчого кредиту та обслуговування платіжного інструменту та Генеральний кредитний договір в частині надання споживчих кредитів "Кредитна картка", "Оплата частинами", "Миттєва розстрочка" (далі - Договір), приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому Договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати. Крім того, підписанням цієї Заяви Клієнт приєднується до Договору про надання платіжного сервісу «LiqPay», що розміщений в мережі Інтернет за адресою https://www.liqpay.ua/information/user.

Цього ж дня відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, який містить аналогічні, що і заява про приєднання основні умови кредитування.

На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 03/29, тип - Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку та довідкою АТ КБ «ПриватБанк» № 0000005058402259 від 17.12.2025, якою підтверджено, що ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України (ID КАРТКА) НОМЕР_11 , виданий 6112 07.09.2022, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 на підставі підписаного з АТ КБ "ПРИВАТБАНК" кредитного договору № б/н, було надано зазначену вище кредитну картку 13.12.2024 (дата відкриття).

Відповідач також надав банку копію свого паспорта громадянина України (ID КАРТКА) НОМЕР_11 , виданий 6112 07.09.2022.

Іншою довідкою АТ КБ «ПриватБанк» № 0000005058400354 від 17.12.2025 про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ім`я ОСОБА_1 (договір б/н), указано, що старт карткового рахунку відбувся 13.12.2024 (кредитний ліміт : 0,00, примітка: встановлення кредитного ліміту), а 19.03.2025 кредитний ліміт збільшено до 5 000 грн. У подальшому періодично відбувалось коригування кредитного ліміту, а саме: 20.03.2025 Кредитний ліміт збільшено до 20 000,00 грн, 21.03.2025 збільшено кредитний ліміт до 75 000,00 грн, 21.03.2025 зменшено кредитний ліміт до 70 000,00 грн, 01.08.2025 зменшено кредитний ліміт до 0,00 грн.

Випискою за договором № б/н за період з за період 13.12.2024 - 17.12.2025 підтверджується факт користування кредитними коштами по картці позичальника ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , здійснення операцій по ній. Усього витрат: 176 513,04 грн, усього надходжень: 78 618 грн, баланс на кінець періоду: -97 895,04 грн.

Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості за договором б/н вiд 13.12.2024, укладеного мiж ПриватБанком та клiєнтом - ОСОБА_1., станом на 15.12.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 97895,04 грн, зокрема: заборгованість за тілом кредиту - 78551,58 грн, заборгованість за простроченими відсотками - 19343,46 грн.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Закон України «Про платіжні послуги» визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

Відповідно до ч. 6 ст. 64 Закону України «Про платіжні послуги» порядок відкриття рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунку та особливості його обслуговування зазначаються в договорі, укладеному між надавачем платіжних послуг з обслуговування рахунку та користувачем - власником рахунку.

Згідно із п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» автентифікація - процедура, що дає змогу надавачу платіжних послуг установити та підтвердити особу користувача платіжних послуг та/або належність користувачу платіжних послуг певного платіжного інструменту, наявність у нього підстав для використання конкретного платіжного інструменту, у тому числі шляхом перевірки індивідуальної облікової інформації користувача платіжних послуг.

У підпункті 63 пункту 5 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 65 від 19 травня 2020 року, визначено, що фінансовий номер телефону - контактний номер телефону клієнта, що використовується банком, зокрема, з метою проведення його автентифікації.

Відповідно до п. 54 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.

Ініціатор - це особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, у тому числі із застосуванням платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжувач (п. 21 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги»).

Ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом, зокрема, надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи (ст. 41 Закону України «Про платіжні послуги»).

Згідно із п. 63 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» платіжний інструмент персоналізований засіб, пристрій та/або набір процедур, що відповідають вимогам законодавства та погоджені користувачем і надавачем платіжних послуг для надання платіжної інструкції.

Платіжний пристрій - технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій), що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою (п. 65 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги»).

Відповідно до п. 11 Положення «Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 164 від 29 липня 2022 року, електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Частиною першою статті 1068 ЦК України визначено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно зі ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його ж рахунка, банк повинен негайно, після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 42 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі.

Згідно із п. 17 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 163 від 29 липня 2022 року (далі - Інструкція № 163), порядок надання згоди на виконання платіжної операції визначається договором між платником та надавачем платіжних послуг платника. Перед отриманням згоди платника на виконання кожної платіжної операції надавач платіжних послуг зобов`язаний здійснити посилену автентифікацію користувача.

Відповідно до п. 46 Інструкції № 163 платник для ініціювання платіжних операцій має право використовувати один або кілька засобів дистанційної комунікації з надавачем платіжних послуг платника. Порядок застосування засобів дистанційної комунікації, передавання платіжної інструкції, права, обов`язки та відповідальність сторін, порядок вирішення спорів у разі їх виникнення визначаються умовами договору між надавачем платіжних послуг платника та платником. Надавач платіжних послуг платника щодня архівує платіжні інструкції, які сформовані (відправлені) платником в електронній формі, та зберігає їх протягом строку, установленого законодавством України. Платник під час використання засобу дистанційної комунікації повинен дотримуватися всіх вимог, що встановлює надавач платіжних послуг платника, з питань безпеки оброблення платіжних інструкцій в електронній формі. Якщо це передбачено в договорі, то надавач платіжних послуг платника має право виконувати періодичні перевірки виконання платником вимог щодо захисту інформації та зберігання засобів захисту і припиняти обслуговування платника з використанням засобу дистанційної комунікації в разі невиконання ним вимог безпеки.

Згідно з п. 5 ч. 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги» користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.

Частиною 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що користувач зобов`язаний зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом, не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права, не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.

Відповідно до ч. 4 ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги» платник зобов`язаний негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити надавача платіжних послуг у визначеному договором порядку про факт виконання з його рахунку неналежної або неакцептованої платіжної операції для отримання відшкодування за такою операцією. Платник має право вимагати відшкодування коштів за неналежною платіжною операцією, за умови повідомлення про це надавача платіжних послуг протягом 90 календарних днів з дати списання коштів за такою операцією з його рахунку. Зазначений у цій частині строк не застосовується, якщо надавач платіжних послуг не дотримався свого обов`язку щодо інформування платника про виконані платіжні операції згідно з вимогами цього Закону.

До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом (ч. 5 ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги»).

Пунктами 136, 140, 143, 144, 146, 147, 148 розділу VII Положення «Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 164 від 29 липня 2022 року, визначено, що користувач зобов`язаний: зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень; надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором.

Користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).

Надавач платіжних послуг повинен сприяти власнику рахунку/держателю в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією з використанням платіжного інструменту шляхом негайного надання доступної йому інформації про таку операцію (без стягнення плати), уключаючи інформацію, отриману на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача. Надавач платіжних послуг, який обслуговує неналежного отримувача, для встановлення правомірності платіжної операції з використанням платіжного інструменту в разі опротестування неналежної платіжної операції власником рахунку та/або держателем та/або на вимогу емітента зобов`язаний після отримання відповідного повідомлення негайно заблокувати кошти в сумі неналежної платіжної операції на рахунку неналежного отримувача на строк до 30 календарних днів.

Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Власник рахунку має право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг унаслідок помилкової, неналежної платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених законодавством України строків.

Емітент зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача щодо використання платіжного інструменту або неналежної платіжної операції, ініційованої з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого законодавством України для розгляду звернень (скарг) громадян.

Таким чином, до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента.

Встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про втрату фінансового номеру телефону, при підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення при визначені того, за проведення яких операцій несе відповідальність клієнт, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Аналізуючи зазначені обставини, суд вважає помилковим посилання відповідача на безпідставність стягнення з нього банком кредитних коштів.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк», на його ім`я емітовано 13.12.2024 картку «Універсальна» № НОМЕР_1 з терміном дії до 03/29.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що коли зрозумів, що Водяний його обманув, то одразу у січні 2026 року звернувся до відділення поліції № 1 (м. Борщів), де хотів подати заяву на ОСОБА_2 про те, що він шахрайським шляхом заволодів коштами, однак в нього заяву не прийняли, сказали, що нічого йому не зможуть довести і відправили його назад. Також він звернувся до відділення Приватбанку у м.Борщеві, де за його заявою кредитну картку було заблоковано.

За інформацією ccstat.privatbank.ua, зміна статусу (блокування) карткового рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_1 відбувалося за заявкою в Приват24 (додаток 7 до відповіді на відзив).

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що за інформацією вибірки "FINNUM" ( НОМЕР_8 ), номер фінансового телефону НОМЕР_2 за період оспорюваних транзакцій включно до 26.01.2026 не змінювався. Відповідно до отриманої інформації по заявці ZMNPIN (інформація про зміну pin-коду) (260220RQ291913) pin-код картки НОМЕР_1 не змінювався.

Аналізом зміни акаунту в Приват24 під логіном "НОМЕР_2" за період з 13.12.2024 - 30.04.2025 не зафіксовано зміни статичного пароля входу в обліковий запис (додаток 5 до відповіді на відзив). Логін та пароль при вході в Приват24 в період проведення оспорюваних платежів не змінювався, а отже особа володіла статистичним паролем. Блокування облікового запису банком відбулося тільки 26.01.2026 під час перебування клієнта у відділенні Банку при спробі зміни "фінансового" номеру на НОМЕР_3 26.01.2026.

Сукупна інформація адмінки vkfm.privatbank.ua/EAntiFraudKC/loginmonitoring стосовно входів в Приват24 під логіном НОМЕР_2 за період 13.12.2024 - 30.04.2025 свідчить про проходження першочергової авторизації в обліковому записі з мобільного пристрою 23129RN51X|Redmi тільки в день випуску картки та реєстрації в акаунті "Приват24" 13.12.2024 (додаток 6 до відзиву на позовну заяву). Проте всі подальші входи у вищезазначений акаунт відбувалися вже з іншого мобільного пристрою, а саме 14.12.2024 Phone RMX3760|realme Android,

13 MOBILE НОМЕР_12 FALSE Maxnet Telecom, який (девайс), за твердження ОСОБА_1 , міг належати саме його знайомому ОСОБА_2 , якому в порушення умов та правил використання і була передана картка НОМЕР_1 разом з доступом (логін/пароль) в Приват24. В ході перевірки за попередньо встановленим нетиповим для клієнта ідентифікатором IMEI - НОМЕР_12 було подано заявки на вибірку Web, в тому числі SIMMON - НОМЕР_13, НОМЕР_14 (за період 13.12.2024 -25.05.2025). Відповідно до отриманих даних входи в акаунт Приват24 зафіксовано окрім ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) також у клієнта ОСОБА_2 ( НОМЕР_7 ).

Як стверджує відповідач у відзиві на позовну заяву, він 13.12.2024 особисто віддав ОСОБА_2 у приміщенні банку кредитну картку, виготовлену особисто на своє ім`я, для користування і, після того, як 08.01.2026 отримав від банку конверт з позовною заявою, звернувся у січні 2026 року до банку, де за його заявою було заблоковано кредитну картку.

Указане свідчить про те, що ОСОБА_1 дав змогу третій особі - ОСОБА_2 користуватися його кредитною карткою, ініціювати платіжні операції.

Суд вважає, ураховуючи всі наведені вище обставини справи у сукупності, що користування кредитними коштами, а саме зняття, перерахування їх з рахунку відповідача ОСОБА_1 третьою особою - ОСОБА_2 , що призвело до виникнення заборгованості перед банком на загальну суму 97 895, 04 грн, не звільняє позичальника від відповідальності перед кредитором за невиконання грошового зобов`язання.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором, укладеним з відповідачем ОСОБА_1 , виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту, який станом на 21.03.2025 становив 75000,00 грн., що підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки.

Таким чином суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 13.12.2024, оскільки укладення кредитного договору між сторонами підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На виконання вищенаведеної норми, позивачем надано розрахунок заборгованості з якого слідує наявність заборгованості за кредитним договором, яка виникла у ОСОБА_1 перед позивачем.

Крім того, як слідує з відзиву, відповідач визнає, що уклав фінансові зобов`язання з банком, однак як на підставу для відмови у позові посилається на те, що жодних коштів не отримував, оскільки передав кредитну карту для користування іншій особі ОСОБА_2 .

Однак на думку суду, ці посилання є безпідставними, оскільки в даному випадку відповідач, укладаючи кредитний договір, мав розуміти, що у випадку його невиконання нестиме відповідальність саме він, а не будь-яка інша особа, окрім того, заслуговують на увагу твердження позивача, що без розголошення з боку відповідача номера банківської картки, ПІН-коду банківської картки, інша особа, навіть перевипустивши Sim-карту або маючи фінансовий телефон клієнта, не змогла б ні зайти до системи "Приват24", ні змінити фінансовий номер клієнта, ні зняти чи переказати кошти з рахунків клієнта.

Враховуючи наведене, суд доходить до переконання, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені судові витрати на сплату судового збору заподання позовної заяви до суду в сумі 2662,40 грн.

На підставі ст.ст. 526, 610 - 612, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 279 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_10 в користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 13.12.2024 станом на 15.12.2025 в розмірі 97859,04 грн, яка складається з 78551,58 грн заборгованості за тілом кредиту та 19343,46 грн заборгованості за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 2662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 23 березня 2026 року

Головуючий: Г.І.Зушман