Рішення від 12 березня 2026 р. у справі №486/1160/25 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа № 486/1160/25

Провадження № 2/486/372/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

заінтересованої особи ОСОБА_4 ,

представника третьої особи Сербенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Служба у справах дітей Південноукраїнської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

20.06.2025 Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Південноукраїнської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про народження, виданого повторно, серії НОМЕР_1 , виданого Южноукраїнським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 09.11.2022. Відповідно до довідки (про склад сім`ї та реєстрацію), виданої центром надання адміністративних послуг міста Южноукраїнська від 26.09.2024, неповнолітній ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На сьогодні, ОСОБА_4 , разом з батьками проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Неповнолітній ОСОБА_4 з 2024 перебуває на обліку служби у справах дітей Південноукраїнської міської ради, як дитина, яка проживає в сім`ї, в якій батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків. ОСОБА_4 проживає в повній багатодітній сім`ї, батьки дитини неналежно виконують свої батьківські обов`язки, не мають постійного місця роботи, скрутне матеріальне становище, мати зловживає алкоголем, часто змінюють своє місце проживання, не забезпечують належних умов проживання сина, не зацікавлені в здобутті ним освіти, втратили контроль над поведінкою сина. З метою контролю умов проживання та виховання, спеціалістами ССД неодоразово обстежено умови проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено, що ОСОБА_4 проживає в одній кімнаті гуртожитку, в якій з ним проживають ще п`ятеро членів родини. Кухня та санвузол є комунальними зручностями загального користування та розташовані на коридорі. Батьки не забезпечили належні умови проживання сина: брудно, накопичено багато сторонніх речей, багато павутиння, обідранні стіни, є деякі меблі, холодильник та інші предмети тривалого вжитку, але все в занедбаному стані. Життя потребує проведення косметичного ремонту та генерального прибирання. Спальне місце хлопця на підлозі, яку застелено старими ковдрами, місце для зберігання його речей відсутнє, шкільне приладдя відсутнє, на момент відвідування зовнішній вигляд ОСОБА_4 був неохайний. ОСОБА_4 не навчається, систематично вчиняє правопорушення, вживає алкогольні, хімічні речовини (солі), проводить своє дозвілля в сумнівних компаніях. ОСОБА_4 ходить брудний, недоглянутий, часто не ночує вдома. Спеціалісти Служби постійно контролюють, проводять профілактичні бесіди з ОСОБА_4 та його батьками, як за місцем проживання так і в приміщенні ССД, щодо зміни його поведінки та наслідки такої поведінки. Матері неодноразово рекомендовано посилити контроль за поведінкою сина, звернутись за консультацією до лікаря психіатра та/або нарколога. Змінити ставлення до виконання батьківських обов?язків. Батько дитини взагалі не проявляє зацікавленості у вирішенні ситуації з ОСОБА_4 , не йде на контакт зі Службою, не з?являється на запрошення, самоусунувся від виконання своїх батьківських обов?язків. Хлопець не визнає відповідача батьком, в них напружені, конфліктні відносини. Батькам (відповідачам) неодноразово надавались рекомендації звернутись до спеціального закладу щодо лікування їх сина від залежності, надавались адреси та контакти спеціалізованих закладів, батьки погоджувались та повідомляли, що повезуть дитину, але жодних дій не вжили та не вживають досі. Необхідно відмітити, що в провадженні Південноукраїнського міського суду Миколаївської області знаходиться декілька кримінальних проваджень стосовно неповнолітнього ОСОБА_4 , і в деяких, з них, законним представником ОСОБА_4 виступає спеціаліст ССД, а не відповідачі. 14.10.2024 з метою проходження курсу соціально-психологічної реабілітації, та у зв?язку зі складними життєвими обставинами, неповнолітній ОСОБА_4 , був влаштований до комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації Южноукраїнської міської ради», а 15.10.2024 на підставі заяви матері (відповідача) вибув з закладу в біологічну сім?ю. Впродовж 2024 та по сьогоднішній день до ССД неодноразово надходила інформація з відділення поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївські області щодо вчинення різних правопорушень неповнолітнім ОСОБА_4 . В деяких випадках роботи поліції з ОСОБА_4 , в рамках проведення досудового слідства, залучали представника ССД через те, що не можливо було встановити контакт з батьками, вони не з?являлись до поліції в призначений час, безвідповідально та байдуже ставились до проблем свого сина. Безвідповідально відповідачі ставляться до навчання сина ОСОБА_4 , відповідно характеристики від 01.04.2025 №276, наданої ЗП(ПТ)О «Південноукраїнської професійний коледж» ОСОБА_4 був зарахований на навчання 13.09.2024 і відрахований 29.11.2024 на підставі заяви матері дитини ОСОБА_2 .. З 13.09.2024 по 23.09.2024 неповнолітній перебував на лікарняному, а з 23.09.2024 по 11.11.2024 під час змішаної форми навчання ОСОБА_4 жодного разу не приєднався до онлайн уроків, не виконував завдання в класрумі і не відвідував уроки виробничого навчання. Після закінчення змішаної форми навчання ОСОБА_4 з?явився до навчального закладу 2 рази, але був присутній 1-2 уроках. За весь час навчання виявив байдужість до навчального процесу. У виховних заходах участі не брав. Мати дитини ОСОБА_2 постійно виправдовувала відсутність сина на навчанні хворобами, сімейними обставинами і обіцянками, що наступного дня він буде обов?язково, але нічого не змінювалось. ОСОБА_4 та його мати часто змінювали номери телефонів, неможливо було додзвонитись та встановити контакт. За інформацією Южноукраїнського міського суду Миколаївської області матір дитини ОСОБА_2 впродовж 2022 - 2024 постановами в п?яти судових справах визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1-3 ст. 184 КУпАП. Відповідно до листа Південноукраїнського міського центру соціальних служб від 10.04.2025 №288/01-19 сім?я ОСОБА_2 є фактичним отримувачем послуг ПМЦСС з 2024 року. Фахівцями із соціальної роботи була проведена оцінка потреб сім?ї та з?ясовано, що станом на вересень 2024 року родина проживала в АДРЕСА_2 у приватному будинку у родичів, де займали одну кімнату, яка потребувала покращення житлових умов для проживання трьох дітей. Зі слів матері стало відомо, що старший син ОСОБА_4 вступив до Південноукраїнського професійного коледжу на спеціальність «електрик», але не проявляє бажання до навчання та не відвідує навчальний заклад. Стосунки між матір?ю та сином погіршилися, відсутня довіра та взаєморозуміння. ОСОБА_4 має проблеми з законом та перебуває на обліку поліції. Враховуючи обставини, які склалися в родині, з метою мінімізації складних життєвих обставин, а саме підвищення батьківського потенціалу, формування навичок відповідального батьківа, налагодження моційних контактів між членами родини, формування навичок здорового способу життя та вирішення конфліктних ситуацій між членами родини мирним шляхом, 23.09.2024 року комісією з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Південноукраїнської міської ради було прийнято рішення про надання соціальної послуги «соціальний супровід, сімей/осіб, які перебувають в складних життєвих обставинах» сім?ї ОСОБА_2 . Фахівець із соціальної роботи Сіра О.В. під час надання соціальних послуг проводила з сім?єю роботу профілактично-роз?яснювального характеру. В реагуванні на лист поліції від 19.03.2025 №48129-2025 «Про направлення неповнолітнього ОСОБА_4 для проходження медичного огляду», фахівцем із соціальної роботи було запрошено ОСОБА_4 спільно з матір?ю ОСОБА_2 до ПМЦСС. Проведена роз?яснювальна бесіда, надано направлення до НКП «Південноукраїнський міський центр первинної медико-санітарної допомоги». Під час бесіди ОСОБА_4 погодився відвідувати практичного психолога Центру. На домовлену зустріч неповнолітній не з?явився. Медичний огляд ОСОБА_4 не пройшов. Члени родини не охоче йдуть на контакт, мати не прислухається до порад та рекомендацій, уникає зустрічей з фахівцем. Мати, ОСОБА_2 , здатна задовольняти базові потреби дітей, але її потенціал недостатній. До спілкування з представниками соціальної служби ставиться із застереженням, не виявляє бажання до співпраці. Через недостатній догляд за поведінкою сина, його дозвілля та втрату з ним контакту, неповнолітній вчиняє протиправні дії, вживає наркотичні речовини (солі), не бажає навчатися. План соціального супроводження не виконувався, тож його було повторно розглянуто на комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Південноукраїнської міської ради. Мати, ОСОБА_2 та син ОСОБА_4 не розуміють ризиків та загроз й пасивні до розв?язання проблем в яких опинилися. Ситуація в сім?ї погіршилася. Згідно з інформацією поліції від 11.04.2025 №62736-2025, ОСОБА_3 , 1990 року народження, неодноразово потрапляв в поле зору поліції. Схильний до вживання алкогольних напоїв та агресивної поведінки, порушував громадський спокій, через що мав конфлікти з сусідами. Притягався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху: ч. 1 ст. 130 КУпАП від 05.04.2025 року та ч. 1 ст. 126 КУпАП від 06.04.2025 року. ОСОБА_2 , 1993 року народження, теж неодноразово потрапляла в поле зору співробітників поліції, у зв?язку із вчиненням адміністративних та кримінальних правопорушень її неповнолітнім сином ОСОБА_4 , 2008 року народження. Під час спілкування, ОСОБА_2 не завжди йшла на контакт, іноді поводила себе доволі агресивно, стверджуючи, що вона не несе відповідальності за неповнолітнього ОСОБА_4 і не має на нього впливу. ОСОБА_2 характеризується посередньо, має низькій батьківський потенціал, неналежно виконує батьківські обов?язки, в частині піклування про здоров?я неповнолітнього, його фізичний, духовний та моральний розвиток, про що свідчить наявність у ОСОБА_4 , шкідливих звичок, відсутність зацікавленості до навчання, спорту, творчого розвитку, схильність до вчинення правопорушень, небажання ставати на шлях виправлення. ОСОБА_2 притягалась до адміністративної відповідальності за ч. 2, ч. 3 ст. 184 КУпАП «Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов?язків щодо виховання дітей». Окрім цього, на теперішній час Південноукраїнським міським судом розглядається чотири адміністративних справи щодо вчинення неповнолітнім ОСОБА_4 правопорушень, передбачених ст. 51 та ст. 183 КУПАП. Відповідно до «Південноукраїнський листа некомерційного комунального підприємства міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Південноукраїнської міської ради від 18.04.2025 №01-18/707 ОСОБА_4 з народження спостерігається в поліклініці. Соматично здоровий, Перебуває на обліку у дитячого психоневролога з діагнозом: зловживання хімічними речовинами. На прийом до лікаря з?являвся сам, або під контролем матері. На виконання листа від 28.04.2025 №26/04/390 Миколаївської філії судових експертиз спеціалістом ССД 06.05.2025 здійснено супровід неповнолітнього ОСОБА_4 , в якості законного представника дитини, під час проведення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи в місті Миколаєві. Питання позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розглянуто комісією з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Південноукраїнської міської ради, засідання якої відбулось 09.05.2025. На засідання запрошені обоє батьків, які пояснили, що їм відомо про ініціювання питання про позбавлення їх батьківських прав відносно сина, ситуація з його поведінкою не змінюється на краще, впливу на нього вони ніякого не мають. Комісією встановлено підстави для позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відповідно до п. 2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України - ухиляння від виконання обов?язків по вихованню дитини, що є актом свідомої поведінки, оскільки маючи реальну можливість виконувати їх, батьки не вчиняють відповідних дій, не проявляючи про дитину батьківської турботи, без існування на те поважних причин та перешкод, а саме: не створюють належних умов проживання та навчання дитини; не піклується про стан здоров?я, фізичний та духовний розвиток дитини; не приділяють належної уваги навчанню та поведінці в навчальному процесі; підготовкою до самостійного життя як важливою складовою всебічного розвитку та виховання дитини: не спілкуються з ним в обсязі необхідному для його самоусвідомлення; не проявляють зацікавленості в здобутті ним освіти, вирішенні проблем з девіантною поведінкою сина. Така міра є найкращим способом захисту насамперед прав та інтересів дитини, яка матиме можливість виховуватись в повноцінній сім`ї, в якій буде створено належні умови для її гармонічного розвитку. Всі перераховані вище обставини доводять факт свідомого нехтування відповідачами батьківськими обов?язками, притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 184 КУпАП свідчать про системність та тривалість, така безвідповідальна бездіяльність відповідачів порушує права дитини, що гарантовані Конвенцією ООН «Про права дитини», Конституцією і Законами України.

Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , стягнути з батьків аліменти на його утримання в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів),але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з дати звернення з позовом до повноліття дитини. Також позивач просить передати неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради для подальшого його влаштування.

Ухвалою суду від 24.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, зазначила, що батьки не зацікавленні у вихованні дитини, у хлопчика почались проблеми з навчанням, він неодноразово порушував законодавство, в тому числі засуджений за крадіжку. Хлопчик потребує лікування, у зв`язку зі зловживанням наркотичними речовинами. Батьки зловживають алкогольними напоями та ніяк не реагують на поведінку сина. Вважає, що у батьків немає належного батьківського потенціалу, щоб займатись вихованням дитини. Просить суд позбавити батьківських прав та передати неповнолітнього ОСОБА_4 органу опіки та піклування для подальшого влаштування та стягнути аліменти з батьків.

Представник третьої особи в судовому засіданні зазначала, що з 2024 року надходили запити з поліції через протиправну поведінку ОСОБА_4 , через це сім`ю ОСОБА_4 поставили на облік служби у справах дітей. Вказаний відповідач ОСОБА_3 не являється біологічним батьком ОСОБА_4 . Відвідавши всі місця проживання ОСОБА_4 , можна зробити висновок, що належних умов для проживання немає, дитина спить на підлозі. Більшість правопорушень, які вчиняв ОСОБА_4 , були під впливом алкогольних або наркотичних речовин. Зацікавленості в житті сина зі сторони мами або батька відсутні, про що ОСОБА_4 підтверджував представнику служби у справах дітей. Вважає, що залишатись дитині з біологічними батьками небезпечно та доцільно позбавити їх батьківських прав. Також вважає, що під час судового процесу доведено, що батьки не виконують та ухиляються від батьківських обов`язків, вони вибрали шлях самоусунутись від виховання неповнолітнього ОСОБА_4 . Сім`я досі перебуває на їхньому обліку, вони часто змінюють місце проживання, практично не працюють, діти не ходять до школи, батьки вживають алкогольні напої, сина в СІЗО до цих пір не відвідали та обіцяної посилки ніхто не відправляв. Просить суд позбавити батьківських прав відповідачів.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні визнала, що не впоралася з вихованням дитини, але хоче виправитися. Зазначила, що приділяла недостатньо уваги сину, проте йому не вистачало уваги, але син їй довіряє. З сином проводила розмови про небезпеку наркотичних речовин, крадіжки та про інші його протиправні дії. З батьком у дитини нормальні відносини. На питання представника третьої особи відповіла, що син проживав у бабусі зв`язку з тим, що ОСОБА_4 посварився з батьком та пішов жити до бабусі, проживав там місяць. Коли обирали ОСОБА_4 запобіжний захід тримання під вартою і законним представником була представник третьої особи, відповідач не з`явилася, тому що не вийшло з`явитись. На питання головуючого про причини такої поведінки ОСОБА_4 , зазначила, що вважає причиною низький батьківський потенціал. Просила суд дати їй останній шанс, обіцяла виправитись та більше уваги приділяти дитині. Вказала, що не хоче, аби її позбавляли батьківських прав, вона стала на шлях виправлення, влаштувалася офіційно на роботу, навідує сина коли його конвоюють із СІЗО на судові засідання.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що він не хоче, аби його позбавляли батьківських прав, з сином перебуває у добрих стосунках, неодноразово проводив з ним виховні бесіди, щодо того, що останній час він перебуває в СІЗО відповідачу відомо, однак не має можливості його навідати в слідчому ізоляторі, надавав кошти дружині для того щоб вона зібрала йому посилку.

Заінтересована особа ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що він заперечує проти позбавлення батьківських прав, вважає що мама зможе виправитись. Мама не винна у тому що він вчиняв крадіжки, в цьому винний він сам. Пояснив суду, що проживав в селі, з бабусею в минулому році десь місяці 2-3. З приводу навчання зазначив, що покинув його, бо не хотів навчатись, мама проводила бесіди, проте він її не слухав. Батьки не відвідували його в Слідчому ізоляторі, маму бачив останній раз в листопаді в суді. На питання представника третьої особи відповів, що батьків не було, коли його затримали працівники поліції, тому що у мами не виходило. На питання чому не подавав документи знову до коледжу, зазначив, що у вересні займалися питанням щодо навчання. Щодо проблем з алкоголем та наркотичними речовинами вказав, що з алкоголем проблеми є, але з наркотичними речовинами вже немає, мама проводила бесіди про протиправність такої поведінки.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, заслухавши думку сторін, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 , виданим повторно 09.11.2022 Южноукраїнським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) /а.с.6/.

Відповідно до довідки (про склад сім`ї та реєстрацію), виданої центром надання адміністративних послуг міста Южноукраїнська від 26.09.2024, ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно довідки в одній кімнаті 15,7 кв.м. зареєстровано 6 осіб /а.с.9/.

Згідно копії акту обстеження умов проживання від 09.10.2024, проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Житло розміщено на 1 поверсі 1-поверхового будинку, складається з двох кімнат: коридор, кухня та 1 спальня кімната. Щодо умов проживання, то в будинку частково проведено прибирання, є умивальник, всі інші зручності на подвір`ї, в наявності необхідні меблі, ел.плита, холодильник та інші предмети тривлого вжитку. Продукти харчування в наявності. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: для неповнолітнього є ліжко, постільна білизна, шафа для речей, засоби особистої гігієни, стіл для занять, одяг та взуття. Щодо стосунків в сім`ї, то зазначено, що мати ОСОБА_2 та батько ОСОБА_3 фактично не проживають однією сім`єю, у зв`язку з чим мати з трьома дітьми переїхали проживати за цією адресою. Мати не працює, не має впливу на поведінку сина. Результати бесіди: умови проживання задовільні. Зі слів матері, ОСОБА_4 не зацікавлений в навчанні, продовжує проводити своє дозвілля в сумнівних компаніях, що має негативний вплив. Матері рекомендовано влаштувати ОСОБА_4 до КЗ ЦСПРД /а.с.10/.

Згідно копії акту обстеження умов проживання від 24.12.2024, проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Житло розміщено на 2 поверсі 5-поверхового будинку, складається з однієї кімнати в гуртожитку: в кімнаті брудно, накопичено багато речей, є деякі меблі та інші предмети приватного вжитку, але в занедбаному стані, на підлозі постелено ковдри, матраци, що використовується для відпочинку. Є приготовлена їжа, але запаси продуктів відсутні. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: для ОСОБА_4 спальне місце на матраці на підлозі, є деякі особисті речі хлопця, не забезпечено належне місце для сну, відпочинку та для зберігання речей. Щодо стосунків в сім`ї, то зазначено, що батьки фактично не проживають разом, не мають постійного місця роботи та стабільного доходу. Не приділяють належної уваги ситуації протиправної поведінки свого сина, його шкідливим звичкам, мають низький батьківський потенціал. Результати бесіди: умови проживання ОСОБА_4 незабезпечені батьками належним чином. Під час профілактичної бесіди ОСОБА_4 проявляв агресію, був збуджений, роздратований, неохоче йшов на контакт. Мати хлопця пояснила про намір в найближчий час влаштувати сина на лікування його залежності /а.с.11/.

Згідно копії акту обстеження умов проживання від 23.01.2025, проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_3 . Житло розміщено на 6 поверсі 9-типоверхового будинку, складається з двох кімнат секції в гуртожитку: житло потребує косметичного ремонту, обідрані стіни, є необхідні меблі та предмети тривалого вжитку, є приготовлена їжа. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: для дітей є спальні місця, постільна білизна, шафа для речей, одяг та взуття відповідно до сезону. Щодо стосунків в сім`ї, то зазначено, що неповнолітній ОСОБА_4 виховується в багатодітній сім`ї, працює тільки батько. Батьки не мають впливу на поведінку сина, низький батьківський потенціал. Результатом бесіди: умови проживання задовільні, з батьками та ОСОБА_4 проведено профілактичну бесіду належної уваги поведінці, оточенню, зайнятості сина, звернутись до спеціалістів для лікування його ймовірної залежності /а.с.12/.

Згідно копії акту обстеження умов проживання від 13.03.2025, проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Житло розміщене на 2 поверсі 5-типоверхового будинку з умовами проживання: кімната потребує проведення косметичного ремонту та генерального прибирання, брудно, накопичено багато речей, обідрані стіни, багато павутиння, все в занедбаному стані, є деякі меблі, холодильник та інші предмети тривалого вжитку. Є приготовлена їжа, але запаси продуктів відсутні. Користуються загальною кухнею та санвузлом на поверсі. Для неповнолітнього спальне місце на підлозі, застелено покривалом, місця для зберігання особистих речей немає, його шкільне приладдя відсутнє. Батьки втратили контроль над поведінкою свого сина, не мають на нього впливу, стосунки між ними напружені. Дитина надана сама собі, має шкідливі звички, не навчається, бродячить, не ночує вдома та вчиняє систематично правопорушення. Результат бесіди: умови проживання неповнолітнього ОСОБА_4 не створені належним чином, матері повідомлено про ініціювання ССД питання про позбавлення батьківських прав відносно сина. З ОСОБА_4 проведено профілактичну бесіду щодо його поведінки, вигляд хлопця неохайний /а.с.13/.

Відповідно до направлення до КЗ ЦСПРД Южноукраїнської міської ради для тимчасового влаштування дитини ОСОБА_4 №2162/05-15 від 14.10.2024, ОСОБА_4 опинився в складних диттєвих обставинах. Батьки не приділяють належної уваги вихованню, навчанню, поведінці сина, втратили контроль над дитиною. Неповнолітній систематично вчиняє крадіжки, проводить багато часу в сумнівних компаніях, піддається негативному впливу свого оточення. Потребує курсу соціально-психологічної реабілітації. ОСОБА_4 у розшуку за вчинення правопорушень /а.с.14/.

Директор КЗ ЦСПРД Южноукраїнської міської ради приняла неповнолітнього ОСОБА_4 від матері ОСОБА_2 з причини: дитина опинилась в складних життєвих обставинах, що підтверджується актом прийому дитини до КЗ ЦСПРД від 14.10.2024 /а.с.15/.

15.10.2024 КЗ ЦСПРД Южноукраїнської міської ради передала ОСОБА_4 матері ОСОБА_2 на підставі висновку ССД Южноукраїнської міської ради №2171/05-15, що підтверджується актом передачі дитини від 15.10.2024 /а.с.16/.

Згідно копії характеристики закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Південноукраїнський професійний коледж» №276 від 01.04.2025, виданої ОСОБА_4 , останній був зарахований до закладу 13.09.2024 і відрахований 29.11.2024 наказом №37 на підставі заяви матері ОСОБА_2 . З 13.09.2024 по 23.09.2024 ОСОБА_4 перебував на лікарняному. З 23.09.2024 по 11.11.2024 ліцей перейшов на змішану форму навчання, за час навчання за змішаною формою ОСОБА_4 жодного разу не приєднався до онлайн уроків, не виконував завдання в класрумі і не відвідував уроки виробничого навчання. Після закінчення змішаної форми навчання ОСОБА_4 приходив до навчального закладу 2 рази, але був присутній на 1-2 уроках. Виявив байдужість до навчального процесу. Охарактеризувати поведінку неможливо, оскільки здобувач не приймає участі в навчальному процесі, взаємодії з педагогами і однолітками не було, у виховних заходах участі не брав. Протягом періоду навчання мама ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , постійно виправдовувала відсутність ОСОБА_4 ховробами, сімейними обставинами і обіцянками, що наступного дня він буде обов`язково, але на відвідування сином ліцею це не впливало. ОСОБА_4 і його мама часто змінювали номера телефонів, тому зв`язку з ними не було /а.с.17/.

Пасивність неповнолітнього ОСОБА_4 до навчання також підтверджується листом №414 від 26.09.2024 ДНЗ «Южноукраїнський професійний ліцей», відповідно до якого ОСОБА_4 був зарахований до закладу 13.09.2024. За період з 13.09.2024 по 23.09.2024 на заняття останній з`явився один раз. Під час уроків не проявляв інтересу до знань, поведінка пасивна. У телефонній розмові з мамою з`ясувалося, що ОСОБА_4 хворіє, але довідки від лікаря немає /а.с.18/.

Згідно копії постанови Южноукраїнського (нині Південноукраїнського) міського суду від 24.09.2024, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу /а.с.20/.

Згідно копій постанов Южноукраїнського (нині Південноукраїнського) міського суду від 12.06.2023, 22.10.2024, 01.05.2024, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу /а.с.21, 22, 23/.

Згідно копій постанов Южноукраїнського (нині Південноукраїнського) міського суду від 20.07.2022, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу /а.с.24/.

Відповідно до довідки Южноукраїнського міського центру соціальних служб про проведення оцінки потреб сім`ї неповнолітнього ОСОБА_4 №720/01-19 від 23.09.2024, фахівцями із соціальної роботи було здійснено відвідування сім`ї неповнолітнього ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , обстежено умови проживання та складено акт оцінки потреб. Під час здійснення оцінки потреб була проведена бесіда з матір`ю ОСОБА_2 , яка має на вихованні трьох дітей та з`ясовано, що сім`я наразі проживає в приватному будинку у одній із кімнат. Помешкання потребує покращення житлових умов та косметичного ремонту. Мати проходить медичний огляд для влаштування на роботу у Костянтинівську гімназію прибиральницею. Дві молодші доньки відвідують у селищі навчальні заклади. Старший син ОСОБА_4 вступив до Южноукраїнського професійного коледжу за спеціальністю «електрик». ОСОБА_4 має проблеми з законом та перебуває на обліку у ВП №3 Вознесенського РУП. Зі слів матері ОСОБА_4 останнім часом перебуває в сумнівних компаніях, ймовірно вживає наркотичні речовини (солі). Офіційні доходи сім`ї - державна соціальна допомога багатодітній родині /а.с.25/.

Як вбачається з повідомлення Південноукраїнського міського центру соціальних служб №288/01-19 від 10.04.2025 про надання інформації щодо сім`ї ОСОБА_2 , сім`я ОСОБА_2 є фактичним отримувачем послуг ПМЦСС з 2024 року. Фахівцями із соціальної роботи була проведена оцінка потреб сім`ї та з`ясовано, що станом на вересень 2024 року родина проживала за адресою: АДРЕСА_2 у приватному будинку родичів, де займали одну кімнату, яка потребувала покращення житлових умов для проживання трьох дітей. Зі слів матері старший син ОСОБА_4 вступив до Южноукраїнського професійного коледжу на спеціальність «електрик», але не проявляє бажання до навчання та не відвідує навчальний заклад. Стосунки між матір`ю та сином погіршилися, відсутня довіра та взаєморозуміння. ОСОБА_4 має проблеми з законом та перебуває на обліку у ВП №3 Вознесенського РУП. Враховуючи обставини, для підвищення батьківського потенціалу комісією з питань захисту прав дитини прийнято рішення про надання соціальної послуги «соціальний супровід сімйе/осіб, які перебувають в складних життєвих обставинах» сім`ї ОСОБА_2 . Бесіда була проведена лише з неповнолітнім, оскільки мати не прийшла. Під час бесіди ОСОБА_4 погодився відвідувати практичного психолога. На призначений час неповнолітній не з`явився. Медичний огляд ОСОБА_4 не пройшов. Члени родини не охоче йдуть на контакт, мати не прислухається до рекомендацій, уникає зустрічей з фахівцем. ОСОБА_2 частково задовільняє базові потреби дітей, потенціал недостатній. Через недостатній догляд за поведінкою сина, його дозвілля та втрату з ним контакту неповнолітній вчиняє протиправні дії, вживає наркотичні речовини (солі), не бажає навчатися. Через систематичні пропуски занять ОСОБА_4 відраховано з Південноукраїнського професійного коледжу. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не зважають на ризики щодо можливого позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, пасивні щодо вирішення проблем. Ситуація в сім`ї погіршилася /а.с.27/.

Згідно листа та копії акту медичного освідування про стан здоров`я ОСОБА_4 , виданої 18.04.2025 КНП «ПМБЛ», ОСОБА_4 з народження наглядається в поліклініці, соматично здоровий. Перебуває на обліку у дитячого психоневролога з діагнозом «зловживання хімічними речовинами» /а.с.29, 30/.

Відповідно до листа Вознесеньского РУП ВП №3 ГУНП в Миколаївській області, ОСОБА_4 неодноразово потрапляв в поле зору поліції. Схильний до вживання алкогольних напоїв та агресивної поведінки, порушував громадський спокій. Притягався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР (ст. 130 та 126 КУпАП). ОСОБА_2 теж неодноразово потрапляла в поле зору поліції, у зв`язку з вчиненням адміністративних та кримінальних правопорушень її неповнолітнім сином ОСОБА_4 . ОСОБА_2 характеризується посередньо, має низький батьківських потенціал, неналежно виконує батьківські обов`язки, притягалася до адміністративної відповідальності за невиконання батьками обов`язків щодо виховання дітей /а.с.31/.

Відповідно до листа Вознесеньского РУП ВП №3 ГУНП в Миколаївській області від 13.03.2025, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України /а.с.32/.

Згідно рішення виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради №224 від 14.05.2025, затверджено висновок органу опіки та піклування Південноукраїнської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 /а.с.34/, яким, враховуючи рекомендації комісії з питань захисту прав дитини та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 визнано за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 /а.с.35-39/.

Як вбачається з копії ухвали слідчого судді Південноукраїнського міського суду від 07.10.2025, відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 та ч.4 ст.186 КК України, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, та проводжено запобіжний захід у виді тримання під вартою ухвалою слідчого судді Південноукраїнського міського суду від 18.11.2025 /а.с.94-98, 105-108/.

Відповідно до частини другої та третьої статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.

В силу ст. 150 СК України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України).

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» передбачено, зокрема, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків.

Абзацом 1 і 2 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» встановлено, зокрема, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розглядати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи. Суд враховує, що Декларація прав дитини не є міжнародним договором, не є нормативним документом обов`язкового характеру у правовій системі України, і разом з тим зауважує, що обов`язково при вирішення справ, пов`язаних із забезпеченням інтересів дітей, слід враховувати норми Конвенції про права дитини, в якій реалізовано принцип домінанту інтересів дитини над усіма іншими, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, і такої, що є частиною національного законодавства згідно зі статтею 9 Конституції України. За змістом пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (стаття 9 Конвенції про права дитини).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на необхідності врахування в першу чергу інтересів дітей, а також на визначенні, чи є у діях батьків умисел. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (Постанови Верховного Суду у справах №288/201/19, №454/1619/18, №199/5032/16-ц та інші).

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з частин першої, другої, шостої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

Відповідно до вимог статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Аналіз вищевказаних положень закону дає підстави вважати, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків, а також спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У своїй постанові від 19 лютого 2025 року у справі № 147/277/24 Верховний Суд зазначив, що повторна та тривала нездатність виконувати батьківські обов`язки, нехтування ними, призводить до того, що дитина залишається без батьківського піклування, контролю чи допомоги, необхідних для її фізичного чи психічного благополуччя, а умови та причини нездатності виконувати батьківські обов`язки чи їх нехтування неможливо усунути.

Оцінюючи докази у сукупності, а також висновок органу опіки та піклування, суд вважає, що позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки під час розгляду справи знайшли своє підтвердження факти того, що відповідачі ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню свого неповнолітнього сина, що є підставою для задоволення позову.

Суд вважає, що відповідачами неналежно здійснюється виконання батьківських обов`язків відносно сина ОСОБА_4 , оскільки той, неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, наразі перебуває у Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор», оскільки підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 та ч.4 ст.186 КК України, перебуває на обліку у дитячого психоневролога з діагнозом «зловживання хімічними речовинами», але лікування не проходить, не навчається, проживає в умовах, які потребують покращення, мати ОСОБА_2 неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом роз`яснюється також, що відповідно до ч. 1 ст. 169 ЦПК України мати, батько, позбавлені батьківських прав мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Згідно з ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 статті 183 Сімейного кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що з відповідачів підлягають стягненню аліменти на утримання їх спільної дитини - ОСОБА_4 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідачів, але не менш 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20.06.2025 року і до досягнення повнолітнього віку дитини.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати у справі суд покладає на рахунок відповідачів наступним чином: судовий збір у сумі 1211,20 грн. щодо вимоги про стягнення аліментів, та судовий збір у сумі 1211,20 грн. щодо вимоги про позбавлення батьківських прав.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263, 265, 282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Служба у справах дітей Південноукраїнської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Передати неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради для подальшого його влаштування.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь фізичної або юридичної особи, де буде перебувати неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на його утримання у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімум для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 20.06.2025 року і до досягнення повноліття ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь фізичної або юридичної особи, де буде перебувати неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на його утримання у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімум для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 20.06.2025 року і до досягнення повноліття ОСОБА_4 .

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 2422,40 (двi тисячi чотириста двадцять двi гривнi) 40 копiйок.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 2422,40 (двi тисячi чотириста двадцять двi гривнi) 40 копiйок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 24.03.2026.

Суддя О.О. Волощук