Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №400/6031/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/6031/24

Перша інстанція: суддя Мельник О.М.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Яковлєва О.В.,

суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Елестек» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року, у справі за адміністративним позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елестек» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И Л А :

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до суду з адміністративним позовом у якому заявлено вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Елестек» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за 2023 рік, в сумі 34 118,89 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року задоволено позов.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб не має права на стягнення адміністративно-господарських санкцій, так як поданню даного адміністративного позову мала передувати перевірка апелянта органом Держпраці.

Крім того, апелянт зазначає, що ним у 2023 році виконано норматив по працевлаштуванню осіб з інвалідністю, оскільки один з його працівників отримав у 2023 році статус особи з інвалідністю.

В свою чергу, позивачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, 07 березня 2024 року позивач відправив через електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг ПФУ відповідачу розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій в розмірі 33 241,09 грн.

Згідно розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій за 2023 рік, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік складала 9 осіб, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складає 0 осіб, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 1 особа, середньорічна заробітна плата складає 6648,18 грн, сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю складає 33241,09 грн.

В свою чергу, у зв`язку з несплатою нарахованих адміністративно-господарських санкцій та пені ТОВ «Елестек», Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позову, оскільки нараховані Товариству з обмеженою відповідальністю «Елестек» адміністративно-господарські санкції підлягають стягненню у судовому порядку, з чим не погоджується колегія суддів, з наступних підстав.

Так, Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Згідно ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 4 ст. 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Згідно ч. 10 ст. 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Згідно ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно ч. 2 ст. 20 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Колегією суддів встановлено, що Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до суду з адміністративним позовом у якому заявлено вимоги ТОВ «Елестек» про стягнення нарахованих адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році.

В свою чергу, задовольняючі позовні вимоги, судом першої інстанції зроблено висновок про те, що ТОВ «Елестек» у 2023 році не виконано нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю (1 посада), а також не вжито належних заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги ТОВ «Елестек», колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю.

При цьому, ТОВ «Елестек» не подавало у 2023 році інформації за формою № 3-НП щодо наявності попиту на робочу силу (вакансії) з відміткою про необхідність працевлаштування осіб з інвалідністю.

Крім того, колегія суддів не приймає доводів апелянта про те, що поданню даного адміністративного позову мала передувати перевірка апелянта органом Держпраці, так як відповідні перевірки проводяться коли у показниках звіту (за формою № 3-НП) наявні розбіжності та на органи Держпраці законодавчо покладений обов`язок перевірки суб`єктів господарювання на виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

В свою чергу, за умови відсутності у Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації про працевлаштування в ТОВ «Елестек» осіб з інвалідністю у 2023 році, відносно останнього правомірно складено розрахунок адміністративно-господарських санкцій, відповідно до звітності товариства, без проведення попередньої перевірки.

З іншого боку, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів повідомлення ТОВ «Елестек» про розгляд даної справи в Миколаївському окружному адміністративному суді, а як наслідок ТОВ «Елестек» було позбавлено можливості подати відзив на позовну заяву.

В свою чергу, до суду апеляційної інстанції ТОВ «Елестек» надано докази встановлення інвалідності у березні 2023 році одному з його працівників, а саме головному інженеру ОСОБА_1 , про що не повідомлялось у звітності товариства у 2023 році.

Між тим, як вбачається з аналізу вищевикладених норм матеріального права, виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування осіб з інвалідністю, для яких місце роботи є основним.

Тобто, сам лише факт встановлення інвалідності працівнику ТОВ «Елестек» у 2023 році, який не спростовано суб`єктом владних повноважень, є достатньою підставою для формування висновку про виконання товариством нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції за наслідком допущення порушення норм процесуального права, невірно встановив обставини даної справи, а як наслідок зробив неправильний висновок про необхідність задоволення позовних вимог, оскільки позов Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю не підлягає задоволенню.

При цьому, щодо заяви ТОВ «Елестек» про поворот виконання рішення суд, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно п. 3 ч. 1 ст. 380 КАС України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він відмовляє в позові повністю.

Згідно ч. 4 ст. 380 КАС України, питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

Згідно ч. 5 ст. 380 КАС України, до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.

В даному випадку, до апеляційної скарги надано копію платіжної інстанції № P2LC0U9TPP від 21 лютого 2025 року, відповідно до якої ТОВ «Елестек», на стадії примусового виконання рішення суду у даній справі, сплачено 37 899,77 грн.

Тому, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити заяву відповідача та здійснити поворот виконання, повернувши визначену у рішенні Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року суму стягення, а саме 34 118,89 грн, шляхом стягнення відповідних коштів з Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329, 380 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Задовольнити апеляційну скаргу Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року, з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елестек» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на користь до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елестек» понесені судові витрати зі сплати судового збору, розміром 3633,60 грн.

Здійснити поворот виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року, у справі № 400/6031/24.

Стягнути з Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елестек» 34 118,89 грн, що були сплачені на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року, у справі № 400/6031/24.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. Яковлєв

Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян