Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №947/45265/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 947/45265/25

Перша інстанція: суддя Калініченко Л.В.,

повний текст судового рішення

складено 04.02.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Голуб В.А.,

суддів – Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2026 року у справі № 947/45265/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5915025 від 11.10.2025,

ВСТАНОВИВ:

12.12.2025 року до Київського районного суду міста Одеси, через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , від імені якого діє представник – адвокат Канікаєв Юрій Олегович, до Департаменту патрульної поліції, за участі третьої особи – Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5915025 від 11.10.2025.

Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 04.02.2026 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, за участі третьої особи – Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5915025 від 11.10.2025 року. Скасовано постанову серії ЕНА № 5915025 від 11.10.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 127-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X (далі - КУпАП) та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 8 500 гривень 00 копійок. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат, витрати зі сплати судового збору в сумі 484, 50 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000, 00 грн, що в цілому становить 10 454, 50 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням представником Департаменту патрульної поліції подано апеляційну скаргу. Так, в обґрунтування незгоди з прийнятим рішенням апелянт вказав, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки ОСОБА_1 не мав діючого атестата спеціаліста за напрямком підготовки «навчання керуванню транспортними засобами». При цьому, апелянт вказує, що листом Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС підтверджено відсутність у позивача зазначеного документу. Крім того, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджено рапортом поліцейського 2 взводу 8 роти 2 батальйону полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції рядовим поліції Стефанишиним Миколою Петровичем.

Поряд з цим, апелянт вказує, що стягнуті витрати на правничу допомогу не є співмірними.

Враховуючи вищевикладене, апелянт просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вжиття судом заходів повідомлення сторін про відкриття апеляційного провадження, за відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в оскаржуваній частині, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, дійшов наступних висновків.

В першу чергу, колегія суддів звертає увагу, що третя особа змінила назву з Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) на Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Так, місцевим судом було встановлено, що 11.10.2025 інспектором 2 взводу 8 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області рядовим поліції Стефанишиним М.П. було розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову серії ЕНА № 5915025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу марки «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 127-3 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 8 500, 00 грн.

Як вбачається з вказаної постанови, суть правопорушення полягає в тому, що 11.10.2025 о 17:37:22 у м. Одесі, по Фонтанській дорозі, 39/1, ОСОБА_2 будучи співробітником закладу підготовки водіїв «Турбо-Драйв», здійснив практичну підготовку водія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому не мав чинного документа спеціаліста підготовки водіїв транспортних засобів (відсутній атестат спеціаліста), чим порушив пункт 24.5 Правил дорожнього руху, відповідно до якого навчальна їзда на дорогах дозволяється тільки в присутності спеціаліста з підготовки водіїв і за достатніх початкових навичок водіння у того, хто навчає.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції вказав, що доказів на підставі яких інспектором патрульної поліції було встановлено наявність вини в діях позивача та порушення останнім вимог пункту 24.5 Правил дорожнього руху, за наслідком чого відносно ОСОБА_1 було винесено оспорювану постанову та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності за статтею 127-3 КУпАП, до суду не надано. Крім того зазначив, що відповідачем не було надано доказів, на підтвердження того, що станом на 11.10.2025 ОСОБА_1 не мав діючого атестата спеціаліста за напрямком підготовки «навчання керуванню транспортними засобами», як і не надано доказів, що станом на час винесення спірної постанови, інспектором патрульної поліції з`ясовувались відповідні обставини та в передбачений законом спосіб отримувалась відповідна інформація. Поряд з цим, суд першої інстанції вказав, що стороною відповідача не надано доказів на підтвердження роз`яснення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у відповідності до положень статті 268 КУпАП.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками місцевого суду, з огляду на наступне.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Так, ст. 127-3 КУпАП передбачено, що за порушення посадовими особами закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів, фізичними особами-підприємцями встановленого порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, а саме: здійснення підготовки, перепідготовки водіїв транспортних засобів особою, яка не має чинного документа спеціаліста з підготовки водіїв транспортних засобів; допуск осіб, які не склали теоретичний іспит, до практичної підготовки водіїв; проведення практичної підготовки водіїв з використанням транспортних засобів, обладнаних з порушенням вимог Правил дорожнього руху, або особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами тягне за собою накладення штрафу від п`ятисот до вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, відповідно до п. 24.5 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, навчальна їзда на дорогах дозволяється тільки в присутності спеціаліста з підготовки водіїв і за достатніх початкових навичок водіння у того, хто навчається.

Колегія суддів зауважує, що статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Апеляційний суд наголошує, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Отже наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

На переконання колегії суддів, докази, надані до суду, в сукупності підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Так, у момент вчинення правопорушення ОСОБА_1 перебував в автомобілі, що є частиною матеріально-технічної бази автошколи. Водночас, згідно зі свідченнями ОСОБА_3 , працівниками поліції було затримано саме інструктора з водіння. Позивач підтвердив той факт, що 11.10.2025 його зупинив працівник поліції Стефанишин М.П. При цьому саме 11 жовтня 2025 року і було вчинено адміністративне правопорушення.

Крім того, про вчинення адміністративного правопорушення свідчить рапорт Стефанишина М.П.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо відсутності доказів на підтвердження вчиненого правопорушення.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 не надано жодного доказу на спростування вчиненого адміністративного правопорушення, зокрема, щодо наявності діючого атестата спеціаліста за напрямком підготовки «навчання керуванню транспортними засобами» станом на 11.10.2025.

При цьому, як вбачається з листів Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, позивач не мав відповідного атестату станом на 11.10.2025.

За таких обставин і правового врегулювання колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Щодо нероз`яснення прав позивачу, колегія суддів зазначає, що в спірній постанові є запис про відмову позивача від підпису під твердженням, що йому роз`яснено його права, однак з огляду на твердження позивача в протилежному, цей запис повинен бути підтверджений додатковими доказами, які в матеріалах цієї справи відсутні.

Разом з тим, формальне роз`яснення прав, передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, не є достатньою та єдиною підставою для скасування постанови, якщо вона правильна по суті, а саме, якщо факт вчинення правопорушення доведено відповідними доказами та вірно застосовано закон під час кваліфікації вказаного правопорушення. Такі факти мають розглядатись судом в комплексі з іншими доказами в конкретній справі.

Головною причиною скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення є відсутність доказів наявності одного з компонентів складу адміністративного правопорушення, а не порушення процедури роз`яснення прав під час їх виявлення.

Суд апеляційної інстанції враховує, що позивач скористався правовою допомогою, мав можливість оскаржити спірну постанову у зв`язку з поновленням судом першої інстанції строку на її оскарження, проте не надав жодного доказу на спростування факту вчинення адміністративного правопорушення. Тому наведена обставина не є підставою для скасування по суті вірної постанови.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У силу п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, що є підставою для її скасування, та прийняття нової постанови про відмову у задоволені позову.

Підстави для розподілу судовий витрат відсутні. Крім того, у зв`язку із відмовою у задоволенні позову витрати на професійну правничу допомогу не підлягають відшкодуванню.

Частиною третьою статті 272 КАС України передбачено, що судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених, зокрема, статтею 286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 211, 212, 254, 272, 286, 315, 317, 321, 322 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2026 року у справі № 947/45265/25 - задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2026 року у справі № 947/45265/25, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5915025 від 11.10.2025, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач В.А. Голуб

Судді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко