Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №400/6374/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/6374/25

Перша інстанція: суддя Мороз А. О.,

повний текст судового рішення

складено 02.12.2025, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач 2, ІНФОРМАЦІЯ_4 ), військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 3, ВЧ НОМЕР_1 ), військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач 4, ВЧ НОМЕР_2 ), в якому просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 та зобов`язати його вжити заходи щодо направлення відповідного пакету документів до ІНФОРМАЦІЯ_6 для оформлення одноразової грошової допомоги позивачу;

2) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 та зобов`язати його здійснити контроль за роботою ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо отримання необхідного пакету документів для отримання одноразової грошової допомоги позивачем;

3) визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо нерозгляду запиту ІНФОРМАЦІЯ_5 та зобов`язати надати ІНФОРМАЦІЯ_7 на запит необхідний пакет документів для отримання позивачем одноразової грошової допомоги;

4) визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_2 щодо нерозгляду запиту ІНФОРМАЦІЯ_5 та зобов`язати розглянути запит ІНФОРМАЦІЯ_5 про направлення відповідного пакету документів для оформлення одноразової грошової допомоги позивачу.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним: 24.04.2024 р. при захисті Батьківщини загинув батько позивача - ОСОБА_2 . На цій підставі, позивач подав до ІНФОРМАЦІЯ_5 заяву про виплату одноразової грошової допомоги, яка так і не була розглянута по суті. На адвокатський запит представника позивача, ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 тричі звертався із письмовими запитами до ВЧ НОМЕР_1 про надання необхідних документів для оформлення позивачу одноразової грошової допомоги, але відповідей на дані запити так і не отримав. В наступному, ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив представника позивача, що на теперішній час документи щодо грошової допомоги збираються і будуть надіслані до ІНФОРМАЦІЯ_5 ВЧ НОМЕР_2 . На переконання позивача, всі відповідачі допустили протиправну бездіяльність, так як ними не були виконані вимоги Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства оборони України 25.01.2023 р. № 45 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 р. за № 176/39232 (далі - Порядок № 45) та постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) і внаслідок такої бездіяльності позивач позбавлений можливості реалізувати своє право на отримання одноразової грошової допомоги.

ІНФОРМАЦІЯ_3 подав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що до ІНФОРМАЦІЯ_5 документи, які необхідні для призначення позивачу одноразової грошової допомоги, від ВЧ НОМЕР_1 і ВЧ НОМЕР_2 не надходили, що унеможливлює розгляд заяви позивача. Задля отримання цих документів, відповідач 2 подавав відповідні запити відповідачам 3, 4, але відповідь на них не отримана. За таких обставин, ані ІНФОРМАЦІЯ_3 , ані ІНФОРМАЦІЯ_4 не допустили порушення прав позивача.

ІНФОРМАЦІЯ_4 подав відзив, в якому також позов не визнав, пояснивши, що Порядком № 45 передбачений певний перелік документів, які має отримати районний ТЦК для розгляду заяви про призначення одноразової грошової допомоги. Відповідач 2 також послався на ненадходження до нього таких документів від ВЧ НОМЕР_1 і ВЧ НОМЕР_2 , в тому числі і на його неодноразові запити.

ВЧ НОМЕР_1 правом подати відзив не скористалась.

ВЧ НОМЕР_2 подала відзив, в якому пояснила, що на підставі директиви командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_8 », в січні 2025 р. ВЧ НОМЕР_1 анульована, а всі документи ВЧ НОМЕР_1 за 2023-2025 р.р. передані до архівної установи. Незважаючи на це, ВЧ НОМЕР_2 , як правонаступником, вживаються заходи для отримання необхідним документів, зокрема одержано протокол 18 регіональної військово-лікарської комісії про причинний зв`язок травми, яка призвела до смерті ОСОБА_2 , про що було повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У відповіді на відзив ВЧ НОМЕР_2 позивач наголосив, що у своєму відзиві цей відповідач фактично підтвердив наявність у нього документів, які запитувались ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Також позивач подав додаткові пояснення, зміст яких зводиться до того, що ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 повинні були вжити активні заходи для отримання документів, які необхідні для призначення позивачу одноразової грошової допомоги.

ВЧ НОМЕР_2 подала заперечення, в яких повторно наголосила, що документи, які потрібні для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 мались у розпорядженні ВЧ НОМЕР_1 , яка фактично була розформована в січні 2025 р., а її документи передані до архівної установи в червні 2025 р. і лише після завершення процесу передачі документів, ВЧ НОМЕР_2 , як правонаступник ВЧ НОМЕР_1 , мала змогу вживати заходи для збору документів, а тому твердження позивача про бездіяльність ВЧ НОМЕР_2 безпідставні.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , ) військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) задоволено частково. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) на виконання вимог п. 4.2. абз. 2 Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства оборони України 25.01.2023 р. № 45 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 30.01.23 р. за № 176/39232 здійснити розшук відсутніх документів, необхідних для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ). В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яность шість копійок).

Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 проходив службу в Збройних Силах України у званні молодшого лейтенанта, що підтверджується посвідченнями офіцера НОМЕР_7 , виданого 29.11.2023 р.

Згідно з сповіщенням сім`ї № 470 від 29.04.2024 р., ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_10 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Терни Донецької області.

Загибель ОСОБА_2 у зоні військових дій від вибухової травми додатково підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 1897м/1102л від 30.04.2024 р., а також свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_8 від 09.05.2024 р.

За даними свідоцтва про народження, серія НОМЕР_9 від 08.02.2006 р., позивач є сином загиблого.

09.12.2024 р. представник позивача подав Миколаївському ОТЦК адвокатський запит, в якому зазначено, що ОСОБА_1 звертався до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю батька, однак станом на дату адвокатського запиту, відповідь на заяву не надана. У запиті представник позивача просив надати інформацію чи надсилались ІНФОРМАЦІЯ_3 документи до комісії Міністерства оборони України для розгляду порушеного питання.

12.12.2024 р. ІНФОРМАЦІЯ_3 надав відповідь, з якої слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_4 16.05.2024 р., 05.09.2024 р. і 31.11.2024 р. звертався із запитами до ВЧ НОМЕР_1 з приводу надіслання документів, необхідних для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, але відповіді на них не отримав.

30.05.2025 р. представник позивача подав до ІНФОРМАЦІЯ_6 повторний аналогічний за змістом запит, в якому додатково просив повідомити про вжиті цими відповідачами заходи, спрямовані на отримання документів.

05.06.2025 р. ІНФОРМАЦІЯ_3 надав відповідь, в якій пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 вживав заходи направлені на отримання документів, зокрема 16.05.2024 р., 05.09.2024 р., 31.11.2024 р. звертався із запитами до ВЧ НОМЕР_1 , а 17.04.2025 р. і 04.06.2025 р. до ВЧ НОМЕР_2 , однак всі запити залишились без відповіді.

З наданих відповідачами письмових доказів судом встановлено, що 21.07.2025 р. телеграмою ВЧ НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 проінформовано, що загиблий молодший лейтенант ОСОБА_2 проходив службу у ВЧ НОМЕР_1 , яка директивою командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_8 » від 29.01.25 р. анульована, а 05.06.2025 р. Одеським територіальним архівним відділом Галузевого державного архіву Міністерства оборони України на зберігання прийняті документи від ВЧ НОМЕР_1 за 2023-2025 р.р. Цією ж телеграмою ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлено, що ВЧ НОМЕР_2 вживає заходи, спрямовані на отримання документів, які необхідні для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, а саме отримано протокол засідання 18 регіональної військово-лікарської комісії про причинний зв`язок травми, яка призвела до смерті ОСОБА_2 і цей протокол долучено до телеграми.

Відповідно до вимог ст. 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

В свою чергу вимоги ст. 16 ч. 1, 2 п. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначають, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

За приписами ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»:

у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті (ч. 1);

до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав (ч. 4 абз. 1).

Отже, ОСОБА_1 є сином військовослужбовця, який загинув на війні, під час виконання бойового завдання і його смерть пов`язана із виконанням обов`язків військової служби, а тому в силу приписів Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», він має право на гарантовану державою соціальну допомогу у виді одноразової грошової допомоги через загибель батька.

Вважаючи бездіяльність відповідачів протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до вимог ст. 1, 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом. Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Згідно з вимогами ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві; 4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті; 5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби; 6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві; 7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби; 8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов`язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби; 9) отримання військовозобов`язаним, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов`язків служби у військовому резерві.

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до вимог ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Згідно з вимогами ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби. Батьки військовослужбовців, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років, за наявності страхового стажу не менше 25 років - для чоловіків і не менше 20 років - для жінок.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються: а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків; б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю; в) батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або якщо вони є особами з інвалідністю. г) дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов`язані їх утримувати; д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює. Дружина (чоловік) годувальника, померлого внаслідок причин, зазначених у пункті «в» статті 20 цього Закону, має право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до пункту «д» частини четвертої цієї статті незалежно від того, працює (проходить військову службу) вона (він) чи ні. Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не більш як до досягнення ними 23 років. Діти-сироти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

Відповідно до вимог ст. 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 р. №64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію, Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 2 постанови № 168 установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку. Державні органи, які зазначені у пункті 1 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві.

Якщо сім`я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.

Порядок і умови визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів визначають Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затверджені наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45.

Відповідно до вимог п. 1.2 Порядку і умов № 45 ОГД призначається та виплачується у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України (далі - військовослужбовець) під час дії воєнного стану, а також смерті осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі в Збройних Силах України у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (далі - під час захисту Батьківщини).

Згідно з вимогами п. 1.3, 1.4 Порядку і умов № 45 сім`ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору. Особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до вимог п. 1.7 Порядку і умов № 45 ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) незалежно від місця реєстрації заявника. Призначення і виплата ОГД не здійснюються у випадках, визначених статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Рішення про відмову у призначенні ОГД може бути оскаржене в установленому законодавством порядку до суду. У разі звернення отримувача ОГД до суду керівник уповноваженого органу забезпечує участь у судовому засіданні представника уповноваженого органу.

Згідно з вимогами п. 3.1 Порядку і умов № 45 районний (міський) ТЦКСП: 1) є органом, уповноваженим приймати документи (додаток 2) від осіб, які можуть звернутися за ОГД, оформлювати документи для її призначення та виплати. Доповідь про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД (додаток 3), подається за підпорядкованістю у обласний (Київський міський) ТЦКСП; 2) інформує про осіб, які можуть звернутися за ОГД та проживають поза територією відповідальності районного (міського) ТЦКСП, ті обласні (Київський міський) ТЦКСП, на території відповідальності яких (за наявною інформацією) вони проживають, з наданням копій документів щодо загиблого та його сім`ї,- не пізніше 5-ти робочих днів після отримання відповідної інформації; 3) якщо після надсилання доповіді про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД (додаток 3), отримано документи (інформацію) щодо інших осіб, які можуть бути віднесені до зазначених у статті 16-1-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», не пізніше наступного робочого дня повідомляє про це засобами зв`язку та письмово за підпорядкованістю обласний (Київський міський) ТЦКСП для подальшого невідкладного інформування Департаменту соціального забезпечення; 4) у встановленому порядку представляє інтереси Міністерства оборони України у судових справах, пов`язаних з визначенням кола осіб, яким виплачується ОГД, звертається до суду щодо залучення до цих справ інших членів сім`ї загиблого, інтересів яких вони стосуються; 5) веде облік осіб загиблих (померлих) військовослужбовців (осіб, звільнених з військової служби), та осіб, які звернулися (можуть звернутися) за отриманням ОГД.

Відповідно до вимог п. 4.1 Порядку і умов № 45 члени сім`ї звертаються до районного (міського) ТЦКСП незалежно від місця реєстрації та подають документи, зазначені в додатку 2.

З аналізу вищевикладеного слідує, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого), утриманці, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які звернулись з відповідною заявою саме до об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Чинним законодавством України встановлено чіткий алгоритм дій для одержання зацікавленими особами одноразової грошової допомоги, а саме звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з встановленим переліком документів. За результатами розгляду ТЦК приймає рішення про направлення до Міністерства оборони України повного пакету документів для прийняття подальшого рішення про призначення одноразової грошової допомоги.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що первинне порушення було допущено ВЧ НОМЕР_1 , яка повинна була надіслати на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 наказ про виключення ОСОБА_2 зі списків особового складу у зв`язку з загибеллю, витяг з послужного списку особової справи, грошовий атестат з інформацією про розмір виплаченої на дату загибелі (смерті) військовослужбовця додаткової винагороди або витяг з наказу про виплату такої винагороди на дату загибелі, чого зроблено не було.

Відповідно до витягу із директиви командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_8 » від 29.01.2025 р. №Д-7/ДСК «Про проведення додаткових організаційних заходів у військах оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_8 » в 2025 році, умовне найменування військова частина НОМЕР_1 анульовано.

Відповідно до акта від 05.06.2025 р. №69 приймання-передачі документів Одеським територіальним архівним відділом Галузевого державного архіву Міністерства оборони України прийнято документи військової частини НОМЕР_1 за 2023-2025 роки.

Отже, в даному випадку, суд першої інстанції вірно виснував, що дана військова частина розформована, а її документи передані до архівної установи, що виключає можливість задоволення позовних вимог, які звернуті до цього відповідача.

Колегія суддів також вважає за необхідним зазначити, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Аналіз законодавчих положень та обставин цієї справи доводить, що ІНФОРМАЦІЯ_11 не допущено протиправної бездіяльності, адже зазначений орган не наділений повноваженнями щодо збору документів, а також контролю за діяльністю районних ТЦК у процедурі призначення та виплати одноразової грошової допомоги - його права обмежені лише подачею висновку щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги; ІНФОРМАЦІЯ_4 направив п`ять письмових запитів як ВЧ НОМЕР_1 , так і ВЧ НОМЕР_2 задля отримання документів, які необхідні для призначення позивачу допомоги, що виключає протиправну бездіяльність з його боку. Той факт, що вжиті ІНФОРМАЦІЯ_4 заходи не призвели до позитивного результату, не може бути розцінений, як бездіяльність. ВЧ НОМЕР_2 , на момент смерті ОСОБА_2 , об`єктивно не мала документів, які слід було надіслати до ІНФОРМАЦІЯ_5 , адже загиблий був військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 .

Судом першої інстанції вірно акцентовано, що Порядком № 45 врегульована ситуація, коли районний ТЦК не має в своєму розпорядженні документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

Вимоги п. 4.2. абз. 2 Порядку № 45 передбачають, що у разі відсутності документів, які підтверджують загибель військовослужбовця (смерть померлого внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше, ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)), та виплату йому винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», районний (міський) ТЦКСП здійснює розшук відсутніх документів шляхом направлення запитів до військової частини (лікувального закладу), обласного (Київського міського) ТЦКСП, підрозділу персоналу ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Отже, законодавством прямо передбачено, що саме районний ТЦК повинен здійснювати розшук документів, яких не вистачає для розгляду питання про призначення особі одноразової грошової допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 звертався із відповідними запитами до ВЧ НОМЕР_1 і ВЧ НОМЕР_2 , однак з об`єктивних причин останні не могли надати витребувані документи.

Проте, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що ІНФОРМАЦІЯ_4 не обмежений в праві і обов`язку на подальше вжиття заходів із розшуку документів, а саме тому позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснити розшук відсутніх документів, необхідних для призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. Джабурія

Судді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко