Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №420/24408/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/24408/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Димерлія О.О.,

суддів Шляхтицького О.І., Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «НОРТ, ЛТД», Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 року у справі №420/24408/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В:

22 липня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» (далі – позивач, Товариство) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №13/16-31-04-01 від 08.07.2025 року щодо можливості своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області прийняти рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку стосовно ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД».

Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство вказувало про те, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки прийняте на підставі помилкового та необґрунтованого висновку про можливість позивачем виконання податкових обов`язків та без врахування наведених Товариством підстав, обґрунтувань та наданих доказів.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 03 жовтня 2025 року прийнято судове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано прийняте Головним управлінням ДПС у Полтавській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» рішення №13/16-31-04-01 від 08.07.2025 року щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Полтавській області повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» №20-06/2025 від 20.06.2025 року та прийняти мотивоване рішення у відповідності п.1 розділу ІІІ Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №225 від 29.07.2022 року

У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Присуджено до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1900 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що неприйняття податковим органом попереднього рішення з пропозицією подати додаткові документи, поставило платника податків у стан правової невизначеності, яке у свою чергу позбавило Товариство можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів на доведення наявності обставин, які свідчать про неможливість своєчасного виконання платником податкових обов`язків.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення №13/16-31-04-01 від 08.07.2025 року прийняте контролюючим органом з порушенням встановленої законом процедури, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

З урахуванням встановлених по цій справі обставин, а також порушення відповідачем саме процедури прийняття оскаржуваного рішення, та дискреційних повноважень контролюючого органу на прийняття рішення у відповідності до вимог Порядку, окружний адміністративні суд вважав за необхідним захистити порушене право Товариства шляхом зобов`язання податкового органу повторно розглянути заяву №20-06/2025 від 20.06.2025 року з прийняттям вмотивованого рішення у відповідності до вимог п.1 розділу ІІІ Порядку №225.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, Головним управлінням ДПС у Полтавській області (далі – скаржник, податковий/контролюючий орган) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить апеляційний суд скасувати рішення суду в оскаржуваній частині та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги податкового органу зводяться до того, що подана Товариством заява №20-06/2025 від 20.06.2025 року не є звернення в розумінні положень Порядку №225. Так, як стверджував скаржник, після ухвалення судового рішення у справі №440/8631/24 Товариством повторно направлено на адресу контролюючого органу заяву від 20.06.2025 року щодо прийняття відповідного рішення за поданою раніше заявою від 29.09.2025 року. Подана заява від 20.06.2025 року містить стислий виклад аналогічних обставин, викладених в попередній заяві від 29.09.2022 року, але з долученням відповідних документів, які не були надані до першої заяви.

За наведених обставин, на переконання скаржника, суд першої інстанції помилково зобов`язав ГУ ДПС прийняти рішення за результатами розгляду заяви від 20.06.2025 року №20-06/2025 року.

Разом з тим, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить апеляційний суд скасувати рішення суду в оскаржуваній частині та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Товариство вказує, що заява від 20.06.2025 року є зверненням, поданим у відповідності до Закону України «Про звернення громадян», спрямованим на виконання судових рішень у справі №440/8631/24, до якого позивачем долучено додаткові документи, необхідні для повного, всебічного та об`єктивного розгляду контролюючим органом заяви ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» від 29 вересня 2022 року №29-09/2022 про неможливість виконання платником обов`язків.

Крім того, як доводив позивач, під час розгляду заяви ГУ ДПС безпідставно не врахувало об`єктивні та документально підтверджені обставини, які вказують на те, що ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» дійсно не мало можливості виконувати податкові обов`язки.

В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ГУ ДПС не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як з`ясовано судовою колегією та установлено судом першої інстанції, з 19.11.1996 року ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» зареєстроване юридичною особою.

Основним видом господарської діяльності Товариства за КВЕД є 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Інші види діяльності:

« 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами, 86.21 Загальна медична практика, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах.».

ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» перебуває на обліку в ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Керівником юридичної особи - ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» є Ейсмонт Наталя Степанівна, яка з початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України (24.02.2022 року) перебувала за межами м. Херсона, а саме у смт. Ворохта Надвірнянського району Івано-Франківської області, що підтверджується копією тимчасового посвідчення №143 від 15.03.2022 року, виданого особі, постраждалій від воєнної агресії на території України.

29.09.2022 року керівником ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» Ейсмонт Н. С. направлено через особистий кабінет сервісу «Електронний кабінет ДПС України» заяву №29-09/2022 до ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, у якій просила прийняти рішення щодо неможливості своєчасного виконання ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» податкових обов`язків.

В обґрунтування заяви зазначено, що місцезнаходженням (податковою адресою) ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» є вул. 49-ої Гвардійської Херсонської дивізії, 22а, м. Херсон. За цією ж адресою знаходиться офісне приміщення Товариства, в якому розміщені первинні бухгалтерські та податкові документи, комп`ютерна техніка із встановленим програмним забезпеченням (у тому числі «Медок», «ІС-Бухгалтерія» та інші).

Станом на дату подання цієї заяви Херсонська область входить до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23.07.2022 року.

За таких обставин, у зв`язку з проведенням у Херсонській області воєнних (бойових) дій, зважаючи на те, що Херсонська область з 24.02.2022 року перебуває у тимчасовій окупації, у відповідної уповноваженої особи Товариства (директор, який є єдиним працівником) відсутня можливість здійснювати господарську діяльність за місцезнаходженням підприємства, а також відсутній доступ до первинних бухгалтерських, податкових документів та комп`ютерного обладнання.

Разом з тим, станом на дату початку військової агресії російської федерації проти України (24.02.2022 року) керівник Товариства перебувала за межами м. Херсона, а саме у смт. Ворохта Надвірнянського району Івано-Франківської області, а з 07.04.2022 року вибула за межі України, має статус тимчасового захисту в Республіці Болгарія, що підтверджується реєстраційною картою №825039133 від 07.04.2022 року.

Зважаючи на ці обставини, у директора Товариства відсутній доступ до комп`ютера, первинних документів, печатки та ключів ЕЦП на захищених носіях («токенах»). Отже, ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» не має можливості виконувати власні податкові обов`язки, передбачені Податковим кодексом України.

Вказану заяву розглянуто ГУ ДПС у Полтавській області, за результатом чого листом від 17.10.2022 року №19420/16-31-04-02-03 «Про надання інформації» повідомлено, що заява не відповідає вимогам Порядку №225, оскільки не містить чіткого та стислого обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов`язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів, а також не надано вичерпного переліку документів (копій документів), інформації, що підтверджують неможливість платника податків юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, а саме обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року №225.

Також, податковим органом зазначено, що у разі відновлення можливості виконувати свої податкові обов`язки ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» може скористатися правом подати заяву з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Порядком, що підтверджують неможливість платника податків юридичної особи своєчасно виконати свій податковий обов`язок.

Не погоджуючись з бездіяльністю ГУ ДПС у Полтавській області щодо неприйняття вмотивованого рішення про можливість чи неможливість своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з відповідним позовом.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 року по справі №440/8631/24, позов ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Полтавській області щодо неприйняття вмотивованого рішення з приводу можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку за заявою ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» від 29.09.2022 року №29-09/2022.

Зобов`язано ГУ ДПС у Полтавській області повторно розглянути заяву ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» від 29.09.2022 року №29-09/2022 та прийняти вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкових обов`язків відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Присуджено до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Полтавській області на користь ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 3028 грн та обґрунтовану частину витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги, у сумі 1500 грн.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Полтавській області залишено без задоволення, апеляційну скаргу ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» задоволено частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 року по справі №440/8631/24 скасовано в частині витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги. В цій частині прийнято нове рішення, яким присуджено до стягнення на користь ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 6000 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

20.06.2025 року ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» подано до відповідача ще одну заяву №20-06/2025 про прийняття вмотивованого рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку за наслідком подання ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» заяви від 29.09.2022 року №29-09/2022.

За результатом розгляду заяви ГУ ДПС прийнято рішення №13/16-31-04-01 від 08.07.2025 року щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

В якості підстав для прийняття такого рішення зазначено, що відповідно Єдиного реєстру податкових накладних на ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» систематично виписувалися податкові накладні за період з 24.02.2022 року по 24.06.2025 року, у тому числі на постачання комунальних послуг у значних обсягах, а саме:

- ТОВ «Херсонська обласна ЕК» складено податкові накладні за березень, травень, червень 2022 року на активну електроенергію загальною кількістю 158 699,4 кВт/год, АТ «Херсонобленерго» за липень на серпень 2022 року складено податкові накладні на послуги з перетікання реактивної електроенергії кількістю 111 867,7 кВ/А реакт/год;

- ТОВ «ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ КЛЮЧІВ «Україна» 04.08.2022 року та 12.07.2024 року складено податкові накладні на постачання КП «Програмний комплекс «Варта» з правом використання до закінчення терміну дії кваліфікованого сертифікату електронного підпису та Обробка даних та формування кваліфікованого сертифікату відкритого ключа юридичної особи на 2 роки;

- ПАТ «ВФ Україна» щомісячно з березня по листопад 2022 року виписувалися податкові накладні на телекомунікаційні послуги мобільного зв`язку загальним обсягом постачання без ПДВ 6,4 тис. грн, щомісячно у 2023 році податкові накладні на телекомунікаційні послуги мобільного зв`язку обсягом постачання без ПДВ 10,4 тис грн;

- ДП зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ», ТОВ «Херсонська обласна ЕК» у квітні, травні, червні, серпні-грудні 2023 року складено податкові накладні на постачання активної електроенергії та електричної енергії загальним обсягом 123 795,4 кВт/год;

- АТ «Херсонобленерго» у травні, червні, вересні-грудні 2023 року на послуги з розподілу електричної енергії 74637,1 кВт/год та послуги з перетікання реактивної електроенергії кількістю 333 389,8 кВ/А реакт/год;

- Міським комунальним підприємством «Виробниче управлiння водопровідно- каналізаційного господарства міста Херсона» у травні-грудні 2023 року складено податкові накладні на реалізацію 3432 м3 послуг з водопостачання та водовідведення.

Також, як вказано у рішенні, за 2024 рік ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» складено податкові накладні загальним обсягом постачання без ПДВ у сумі 1,6 млн. грн, за 2025 рік - 1,3 млн. грн на послуги з водопостачання та водовідведення, доочищення стічних вод зг. дог. №3823, електричну енергію, послуги з поводження з побутовими відходами пломбування вузла обліку або його частини за ініціативою замовника, телекомунікаційні послуги мобільного зв`язку, постачання КП «Програмний комплекс «Варта» з правом використання до закінчення терміну дії кваліфікованого сертифікату електронного підпису, тощо.

Крім того, ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» не надано документів, які б підтверджували відсутність коштів на банківських рахунках платника податків (виписка з рахунків клієнта банку на дату подання до банку розрахункового документа на сплату податків), документ або повідомлення банку, що підтверджувало призупинення роботи банку або його відокремлених підрозділів та/або платіжних систем у зв`язку із введенням воєнного стану, копії платіжних доручень (розрахункових та інших документів щодо ініціювання переказу коштів) або їх скріншот (знімок екрану) платника податків на сплату узгоджених сум грошових зобов`язань, податкового боргу, поданих до банку, що залишилися невиконаними, оскільки кошти не були зараховані до бюджету у зв`язку з відключенням банку від системи електронних платежів або порушенням у роботі системи авторизації банку.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням №13/16-31-04-01 від 08.07.2025 року, ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» звернулось до суду з цим позовом.

Так, правовідносини між сторонами стосуються періоду, коли в Україні введено воєнний стан Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні». Введений вказаним Указом воєнний стан триває і досі.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 07 березня 2022 року.

Цим Законом підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 69, відповідно до якого установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпункт 69.1 пункту 69 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України також установлював, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Законом України від 24 березня 2022 року №2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», який набрав чинності 05 квітня 2022 року, у підпункті 69.1 пункту 69 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

В подальшому Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27 травня 2022 року, підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України було викладено в іншій редакції.

Зокрема, установлено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (абзац перший підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року (абзац третій підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків (абзац четвертий підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац восьмий підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

Законом № 2260-IX також викладений у новій редакції підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Зокрема, відповідно до останнього абзацу вказаного підпункту установлено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно із цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року законодавець шляхом внесення змін до Податкового кодексу України (пункт 2.1 статті 2 ПК України) скасував встановлений до цього мораторій на застосування штрафних санкцій.

Натомість, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, серед іншого, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних (зокрема, але не виключно, аналогічні висновки вже викладались Верховним Судом в постановах від 18 квітня 2024 року у справі № 240/27062/22, від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23).

Таким чином, ті платники податків, які вважають, що у них відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов`язок із сплати податків і зборів, подання податкової звітності, своєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН тощо, та претендують на звільнення від відповідальності на умовах, визначених абзацом першим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, повинні заявити податковому органу про такі обставини за встановленим законодавцем алгоритмом.

Так, порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення Податкового кодексу України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за № 967/38303 (далі - Порядок № 225).

Цей Порядок набрав чинності 06 вересня 2022 року.

У пункті 1 розділу ІІ Порядку №225 наведено вичерпний перелік підстав неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів), серед яких, зокрема вказано:

втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (підпункт 1);

перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації (підпункт 6).

Пункт 3 розділу ІІ Порядку № 225 встановлює, що до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Порядок розгляду документів платників податків щодо можливості чи неможливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок унормовано розділом ІІІ Порядку № 225.

За змістом пункту 1 вказаного розділу заява платника податків у довільній формі та відповідні документи (копії документів) розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення. Платники податків надають документ чи кілька документів (копію документа чи документів), інформацію, що можуть бути використані для підтвердження неможливості виконання ними своїх податкових обов`язків.

У разі недостатності документів (копій документів), що підтверджують неможливість виконання у платника податків податкових обов`язків, контролюючий орган направляє попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - попереднє рішення) за формою, що додається, з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків.

Платник податку може подати до контролюючого органу додаткові документи (копії документів) обґрунтування / пояснення на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем отримання попереднього рішення.

Якщо платник податку не надав додаткових документів (копій документів), обґрунтувань / пояснень на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання податкових обов`язків, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення на підставі попередньо поданої платником податків заяви, документів (копій документів) та інформації, що можуть бути використані для підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку своїх податкових обов`язків.

Контролюючий орган у разі потреби може звертатися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах.

Обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії російської федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Рішення) за формою, що додається.

Пункт 2 розділу ІІІ Порядку № 225 передбачає, що рішення контролюючого органу може бути оскаржено відповідно до Кодексу в адміністративному чи судовому порядку. У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання.

Верховний Суд (зокрема, але не виключно, у постановах від 04 жовтня 2023 року у справі №160/19575/22, від 28 лютого 2024 року у справі №280/6527/22) за результатами аналізу наведених вище положень підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та Порядку № 225 сформулював наступні висновки:

«Затвердження Порядку № 225 обумовлено необхідністю підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, податкової звітності тощо.

Метою зазначеної процедури є убезпечення платників податків, які постраждали від збройної агресії російської федерації від негативних наслідків у зв`язку з об`єктивною неможливістю виконати свої податкові обов`язки щодо своєчасного подання звітності, сплати податків тощо.

Платник податків, який у зв`язку з проведенням бойових дій втратив можливість здійснювати господарську діяльність, отримувати дохід від підприємницької діяльності та/або навіть втратив основні засоби для ведення такої господарської діяльності не може бути притягнутий до відповідальності у зв`язку із невиконанням ним податкових обов`язків.

Разом з тим, для звільнення платника від виконання податкових обов`язків обставини неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку повинні бути реальними та об`єктивними, а не формальними. Платник податків повинен надати вичерпний перелік документів, які підтверджують виникнення обставин, які унеможливлюють ведення господарської діяльності та виконання податкових обов`язків.».

Як слідує з матеріалів справи, відповідно до приписів Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Порядок № 225), 29 вересня 2022 року Товариством на адресу ГУ ДПС подана заява, відповідно до якої позивач просив прийняти рішення щодо неможливості своєчасного виконання ним податкових обов`язків.

До заяви додані документи, які на думку позивача підтверджують обставини, через наявність яких у Товариства відсутні можливості своєчасно виконувати окремі податкові обов`язки. Зазначена заява надіслана відповідачу через особистий кабінет сервісу «Електронний кабінет ДПС України».

Проте, в порушення вимог Порядку №225, вказана вище заява не розглянута відповідачем у спосіб, передбачений законодавством України, відповідно, жодного рішення за наслідками розгляду такої заяви, контролюючим органом не прийнято, що у свою чергу слугувало підставою для звернення позивача за захистом порушених прав до суду.

Так, 11 грудня 2024 року Полтавським окружним адміністративним судом прийнято рішення по справі №440/8631/24, у відповідності до якого позов ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» задоволено.

Зокрема, зобов`язано Головне управління ДПС у Полтавській області повторно розглянути заяву ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» від 29.09.2022 року №29-09/2022 та прийняти вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків своїх податкових обов`язків відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який був затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225.

Зазначене рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 року у справі №440/8631/24, залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 року.

При цьому, як убачається з матеріалів справи, 20.06.2025 року позивачем до відповідача подано заяву №20-06/2025, у якій посилаючись на додаткові документи, ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» просило податковий орган розглянути заяву від 29.09.2022 року №29-09/2022.

Як свідчить зміст поданої заяви від 20.06.2025 року, така стосується питання саме належного розгляду податковим органом раніше поданої Товариством заяви від 29 вересня 2022 року. Серед іншого, у назві заяви від 20.06.2025 року вказано про те, що це заява про прийняття вмотивованого рішення щодо можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, за наслідками подання ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» заяви від 29 вересня 2022 року за №29-09/2022.

У змісті заяви від 20.06.2025 року, додатково, на підтвердження факту неможливості виконувати податковий обов`язок станом на дату подання заяви від 29.09.2022 року, ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» вказало про відповідні обставини, та долучило пакет документів.

Враховуючи зміст заяви від 20.06.2025 року, судова колегія зауважує, що подана заява не є відповідним зверненням згідно до приписів Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225.

Разом з цим, 08.07.2025 року ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення №13/16-31-04-01 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

У справі, що розглядається, не є спірним між сторонами, що ГУ ДПС не скористалось правом на прийняття попереднього рішення, одразу ухваливши рішення №13/16-31-04-01 від 08.07.2025 року.

За змістом указаного рішення убачається, що підставою його прийняття слугувала недостатність певних документів на підтвердження зазначених ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» обставин, а також те, що позивач протягом усього 2023-24 років виконував податкові обов`язки, зокрема, здійснювало реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Поряд з цим, апеляційний суд вказує, що платник податків не позбавлений права надати інші документи / інформацію, які підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок і які разом із документами, наведеними у Переліках документів, підлягають дослідженню та оцінці податковим органом.

У свою чергу, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження обставин неможливості виконання податкових обов`язків прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку таких документів.

Однак, відповідачем не надано можливості позивачу скористатись своїм правом надати конкретні додаткові документи (копії документів) на підтвердження зазначених у заяві від 29.09.2022 року обставин неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків, що свідчить про порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення.

При цьому, зазначені у заяві позивача від 29.09.2022 року обставини, зокрема, щодо наслідків окупації міста Херсон, а саме знищення майна Товариства, залишилися без оцінки з боку контролюючого органу.

Апеляційний суд зауважує, що у випадку, коли платник податків через наслідки бойових дій зазнав значних матеріальних втрат, яке у свою чергу унеможливили своєчасне виконання податкових обов`язків, податковий орган зобов`язаний належним чином розглянути вказані обставини та надати можливість платнику подати додаткові документи для підтвердження цих обставин.

Недотримання процедурних вимог, зокрема, відсутність попереднього рішення та надання можливості доповнити документи, призводить до визнання рішення податкового органу протиправним та його скасування.

Більше того, як з`ясовано апеляційним судом та слідує з наявного в матеріалах справи оскаржуваного рішення податкового органу від 08.07.2025 року №13/16-31-04-01, фактично під час розгляду заяви від 29.09.2022 року ГУ ДПС надано оцінку заяві від 20.06.2025 року як окремому зверненню у відповідності із Порядком, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225.

З цього приводу, суд апеляційної інстанції зауважує про те, що податковий орган помилково визначив подану позивачем заяву від 20.06.2025 року в якості звернення платника податків про неможливість виконання податкових обов`язків, оскільки зміст такої заяви не відповідає вимогам Порядку №225.

Наведені обставини додатково підтверджуються особливостями процедури отримання платником податків рішення щодо неможливості своєчасного виконання своїх податкових обов`язків, яка передбачена пунктом 1 розділу ІІ Порядку №225, у відповідності до якої за наявності підстав, платник податків, який на дату набрання чинності указаним Порядком має можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, подає таку заяву у строк до 30 вересня 2022 року.

Тобто, законодавець передбачив, що право на подання таких заяв мало б бути реалізоване до 30 вересня 2022 року (у разі виникнення та існування обставин, що унеможливлюють своєчасне виконання платником податків своїх податкових обов`язків).

Відтак, як правильно стверджує Товариство та слідує з матеріалів справи, подана позивачем заява від 20.06.2025 року не є зверненням у відповідності до вимог Порядку №225.

Наведені вище обставини свідчать про те, що під час розгляду справи суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для зобовязання відповідача повторно розглянути заяву Товариства від 20.06.2025 року.

З огляду на установлені вище обставин та беручи до уваги те, що оскаржуване рішення податкового органу прийнято на виконання рішення суду у справі №440/8631/24, та з порушенням процедури, визначеної приписами Порядку №225, судова колегія дійшла висновку про необхідність скасування спірного у цій справі рішення, та як наслідок зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву Товариства від 29.09.2022 року №29-09/2022 з урахуванням висновків апеляційного суду, викладених у цій постанові.

При цьому, судова колегія звертає увагу, що під час розгляду заяви від 29.09.2022 року №29-09/2022 контролюючий орган обмежений періодом (з першого кварталу 2022 року по дату звернення), за який Товариство вказувало про неможливість виконання платником податку обов`язків, визначених законодавством України, з урахуванням поданих 20 червня 2025 року додаткових документів.

Якщо контролюючий орган за результатами розгляду долучених платником податків до заяви документів вважатиме, що їх недостатньо для прийняття рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків своїх податкових обов`язків, він приймає попереднє рішення, в якому пропонує додатково надати конкретні документи, яких не вистачає для прийняття остаточного рішення по суті заяви.

Після спливу встановленого Порядком №225 строку на надання додаткових документів податковий орган розглядає заяву платника податків (з урахуванням додаткових документів, якщо платник податків скористався правом на їх подання).

Більше того, протягом усього строку розгляду заяви платника податків, поданої відповідно до Порядку № 225, контролюючий орган наділений правом самостійного звернення до компетентних органів з метою додаткового підтвердження наведених у такій заяві обставин.

Отже, за наслідками розгляду заяви від 29.09.2022 року №29-09/2022 року податковий орган зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків своїх податкових обов`язків відповідно до Порядку, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225.

Вирішуючи спір, апеляційний суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 07.11.2024 року у справі №520/5995/23.

Колегія суддів зауважує, що застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами. Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

Положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Це означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

Виходячи із змісту принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві саме на суд покладається обов`язок визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що одне із призначень обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті, та надати стороні можливість його оскарження у разі незгоди з аргументами суду. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль за здійсненням правосуддя. А тому при оскаржені рішення суду слід звертати увагу на те, що залишення без уваги ключових доводів сторони є прямим порушенням процесу.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що суд попередньої інстанції не вжив усіх заходів, визначених законом та не встановив усі фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим дійшов помилкових висновків по суті спору.

Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписами статті 317 КАС України передбачено підстави для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Беручи до уваги вище викладене, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, відтак, згідно до вимог ст. 315, 317 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Враховуючи, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, на підставі приписів ч.6 ст. 139 КАС України, апеляційний суд змінює розподіл судових витрат.

Згідно до положень ч. 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа..

У відповідності до матеріалів справи судовою колегією з`ясовано, що за подання позовної заяви та апеляційної скарги до суду Товариством сплачено судовий збір у загальному розмірі 6056 грн. (2422 грн. 40 коп. + 3633 грн. 60 коп.)

Відтак, загальний розмір витрат зі сплати судового збору, що підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі складає 6056 грн.

Крім того, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, ураховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

В постанові Верховного Суду від 04.02.2020 року по справі № 280/1765/19 зазначено, що до переліку документів, які підтверджують витрати на правничу допомогу та які підлягають дослідженню судами відносяться договір про надання допомоги (або доручення), документи, якими підтверджується оплата послуг (робіт): (рахунок на оплату, квитанція до прибуткового ордеру, платіжне доручення про оплату, касові та фіскальні чеки, документи на відрядження тощо). Відсутність підтверджуючих документів матиме наслідком відмову в задоволенні стягнення таких витрат.

Колегією суддів установлено, що предметом спору у справі №420/24408/25 є перевірка правомірності рішення податкового органу щодо можливості своєчасного виконання платником податків податкових обов`язків.

З огляду на матеріали справи з`ясовано, що на підтвердження понесення судових витрат на правничу допомогу представником Товариства надано:

- Договір №05-07/24 від 05.07.2024 року про надання правничої допомоги, укладеного між ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» та Адвокатським об`єднанням «ЮС Еквітас»;

- Акти прийому-передачі робіт (надання послуг) від 17.07.2025 року, від 15.08.2025 року та від 02.09.2025 року за Договором про надання правничої допомоги №05-07/24 від 05.07.2024 року, а також платіжну інструкцію №61 від 21.07.2025 року.

Згідно із приписами п.1 договору №05-07/24 від 05.07.2024 року ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» доручає, а Адвокатське об`єднання «ЮС Еквітас» приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цих договором.

Відповідно до п.5.1 Договору правничу допомогу, яка надається Адвокатським об`єднанням «ЮС Еквітас», клієнт оплачує в гривнях, шляхом переказу суми, зазначеної в акті прийому-передачі робіт (надання послуг), яка вказується в акті. Вартість правничої допомоги за одну годину роботи становить 2000 грн.

Крім того, у відповідності із п.5.2 Договору оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3 робочих днів з моменту отримання клієнтом акту прийому-передачі робіт (надання послуг). У той же час клієнт та Адвокатське об`єднання «ЮС Еквітас» можуть погодитися на іншу дату оплати вартості юридичної допомоги, зазначивши про це в акті виконаних робіт (наданих послуг).

Відповідно до Актів прийому-передачі робіт (надання послуг) від 17.07.2025 року, від 15.08.2025 року та від 02.09.2025 року за Договором про надання правничої допомоги №05-07/24 від 05.07.2024 року, роботи, передбачені договором виконані в наступному обсязі:

1) складення позовної заяви кількістю витраченого часу 20 годин, вартістю 40 000 грн.;

2) представництво інтересів ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» в суді (участь у судових засіданнях незалежно від кількості призначених судових засідань) вартістю 10000 грн.;

3) складення відповіді на відзив кількістю витраченого часу 5 годин, вартістю 10 000 грн.;

4) складення додаткових пояснень кількістю витраченого часу 6 годин, вартістю 12 000 грн.

Згідно із платіжною інструкцією №61 від 21.07.2025 року позивачем сплачено на користь АО «ЮС Еквітас» частину правничої допомоги у розмірі 10 000 грн., у порядку погодженому сторонами в Акті прийому-передачі робіт (надання послуг) за Договором про надання правничої допомоги №05-07/24 від 05.07.2024 від 17.07.2025 року.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи предмет позову, зміст і характер наданих послуг, оскільки справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, з огляду на незначну складність спору та невеликий обсяг доказів, судова колегія дійшла висновку про те, що співмірними витратами на послуги адвоката під час розгляду даної справи в суді першої інстанції є розмір 10 000 грн.

На переконання колегії суддів саме такий розмір є співмірним відповідно до критеріїв, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України.

Стосовно розподілу судових витрат, понесених Товариством у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанцій, колегія суддів зазначає про таке.

В апеляційній скарзі представником Товариства викладено заяву про стягнення з відповідача на користь позивача витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанцій, у розмірі 30 000 грн.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 28 грудня 2020 року у справі №640/18402/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

До того ж, як наголошено в постанові Верховного Суду від 29 листопада 2022 року у справі № 340/9016/21, встановлення судом неспівмірності заявленого стороною розміру витрат на оплату послуг адвоката згідно до приписів частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою лише для зменшення розміру витрат, які підлягають розподілу, проте не є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відтак, вирішуючи питання щодо розміру витрат на правничу допомогу, мають бути враховані заперечення щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Як правильно зазначено представником ГУ ДПС у своєму клопотанню про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, що розмір заявлених представником позивача витрат не обґрунтований пропорційно до предмета спору.

Апеляційний суд зазначає, що надані представником позивача докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Ураховуючи предмет спору, зміст та характер наданих послуг, оскільки справа розглядалась без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними в матеріалах у справі матеріалами, апеляційний суд дійшов висновку, що співмірними витратами на послуги адвоката під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції є розмір 5000 грн.

Отже, загальний розмір витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, що підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі складає 15 000 грн. (10 000 грн. + 5000 грн.)

Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області – залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» – задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 року у справі №420/24408/25 – скасувати.

Прийняти у справі №420/24408/25 нове судове рішення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №13/16-31-04-01 від 08.07.2025 року щодо можливості своєчасного виконання платником податків податкових обов`язків.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області повторно розглянути заяву №29-09/2022 від 29 вересня 2022 року про неможливість виконання податкового обов`язку, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «НОРТ, ЛТД», та прийняти вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків своїх податкових обов`язків відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який був затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, з урахуванням висновків апеляційного суду, викладених у цій постанові.

У задоволенні решти позовних вимог ТОВ «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «НОРТ, ЛТД» судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 6056 грн. (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок) та витрати на правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій у розмірі 15 000 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій

Судді О.І. Шляхтицький Н.В. Вербицька