Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 16 березня 2026 р.
Справа: №524/12158/25
Суддя: Алексашина Н. С.
Справа № 524/12158/25
Провадження №2/524/587/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
17.03.2026 м.Кременчук
Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі:
головуючого - судді Алексашиної Н.С.,
за участю: секретаря судового засідання – Сінельнік В.О. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обґрунтовує позов тим, що 26.12.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , шляхом використання останнім електронного цифрового підпису та проходження ідентифікації з використанням системи BankID Національного банку, укладено кредитний договір №26.12.2024-100002001. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 26000 гривень, строком на 140 днів, з датою повернення кредиту – 14.05.2025 року. Договором передбачено дві процентні ставки: фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит; денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту, 0,82%.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, перерахував позичальнику кошти в сумі 26000 грн.
Відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 73699,64 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 26000 грн., по процентам у розмірі 32760 грн., по комісії у розмірі 1939, 64 грн. по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання у розмірі 13000 грн.
Позивач прохає стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 73699,64 грн., сплачений судовий збір – 2422 грн.40 коп.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Споживчий центр», проти заочного розгляду справи не заперечує. /а.с.8/
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, про розгляд справи повідомлений за зареєстрованим місцем проживання, судова кореспонденція повернулася без вручення з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», а тому вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки. (Пункт 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, Постанови ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17).
Отже, відповідач вважається таким, що про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача на підставі матеріалів наявних у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (кредитодавець) та відповідач (позичальник) ОСОБА_1 , 26.12.2024 року уклали кредитний договір. Договір укладено з використанням відповідачем одноразового ідентифікатора Е593, яким підписано заявку кредитного договору №26.12.2024-100002001, підтвердження, пропозицію (акцепт) про укладення кредитного договору (оферту). /а.с.18-20/
При цьому суд враховує, що відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» передбачає можливість укладення електронних договорів. При цьому, згідно ст.12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно п.12 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Враховуючи, що кредитний договір підписаний позичальником в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, такий правочин слід вважати укладеним.
Про допустимість такої форми укладення правочинів також зазначено у численних правових позиціях Верховного Суду, зокрема, у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, у постанові від 22 вересня 2022 року у справі № 234/7163/20,у постанові від 12 червня 2023 року у справі №263/3470/20.
Згідно умов укладеного кредитного договору відповідач 26.12.2024 року отримав кредит в сумі 26000 грн., строком на 140 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту – 14.05.2025 року. Договором передбачено фіксовану незмінну процентну ставку у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Також умови договору передбачають денну процентну ставку – загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 0,82%. Комісія пов`язана з наданням кредиту – 15% від суми кредиту та дорівнює 3900 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 56003,52 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом 30003, 52 грн.
Умовами договору також встановлено графік платежів.
Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та в певний строк відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після розстрочення.
Позивач, ТОВ «Споживчий центр», свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши позичальнику кредит в сумі 26000 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення», згідно з якою на картковий рахунок НОМЕР_1 , зазначений в договорі позичальником, за допомогою платіжної системи iPay перераховано кошти в зазначеному розмірі./а.с.15/
Відповідач порушив умови кредитного договору, покладені на нього обов`язки щодо своєчасного погашення кредиту та процентів належним чином не виконував, внаслідок чого за період з 26 грудня 2024 року до 14.05.2025 року утворилась заборгованість в сумі 73699,64 грн., що підтверджується наданою карткою субконто та довідкою-розрахунком заборгованості. /а.с.14, 40-45/
Заборгованість нарахована в межах дії строку кредитного договору.
До складу заборгованості входять 26000 грн. за тілом кредиту та 32760 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом. Крім того, до складу заборгованості включено 13000 грн. неустойки, 1939,64 грн. – комісії стягнення яких передбачено пунктами 7, 12 кредитного договору (заявки).
Сплата комісії за надання кредиту передбачена пунктом 7 акцепту.
Разом з тим, суд звертає увагу на положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України про те, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Зважаючи на те, що неустойка нарахована за невиконання умов кредитного договору в період дії воєнного стану, суд вважає, що позовні вимогу в частині її стягнення задоволенню не підлягають, оскільки така неустойка підлягала списанню кредитодавцем.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за наданим кредитом підлягають задоволенню частково.
Враховуючи вищевикладене, те, що відповідач в добровільному порядку не погашає заборгованість, розмір заборгованості підтверджено документально, заперечень проти її розміру не надійшло, позов слід задовольнити в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією, що становить 60699,64 грн.
Втім, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки в розмірі 13000 грн. слід відмовити.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у відповідності до положення ст.141 ЦПК України. Зважаючи на те, що позовні вимоги задоволені частково, в сумі 60699,64 грн., що складає 82,36% від суми позову, у відповідному відсотковому значенні підлягає стягнення судового збору з відповідача на користь позивача, а саме, в розмірі 1995,08 грн.
Керуючись ст.ст.4-13, 141, 174-181, 209-250, 258, 259, 263, 264, 265, 280, 354 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 60699 гривень 64 копійки заборгованості за кредитним договором №26.12.2024-100002001 від 26.12.2024 року.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» неустойки в розмірі 13000 грн. за кредитним договором №26.012.2024-100002001 від 26.12.2024 року, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 1995 грн. 08 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження - 01032, місто Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 373568833;
відповідач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Алексашина Н.С.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua