Вирок від 23 березня 2026 р. у справі №524/14148/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/14148/25

Провадження № 1-кп/524/302/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2

з участю прокурора – ОСОБА_3

захисника - адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження №12025170500001761 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кременчука, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.. 89 КК України

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В :

14 вересня 2025 року приблизно в 19 годині 30 хвилин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходився поряд з будинком № 19 по вул. Молодіжній в Автозаводському районі м. Кременчука Полтавської області разом з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де між ними на гранті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка. Під час якої у ОСОБА_5 виник умисел спрямований на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 . Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 наніс один удар кулаком правої руки в область лівого вуха ОСОБА_6 , який після отриманого удару впав на проїзджу частину та вдарився потиличною частиною голови об асфальтобетонне покриття. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір ОСОБА_5 наніс ОСОБА_6 два удари кулаком правої руки в праву частину голови та один удар правою ногою в праву частину голови. Своїми діями ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: черепно-мозкової травми: лінійного перелому потиличної кістки ліворуч з пошкодженням комірок соскоподібного відростку лівої скроневої кістки; перелому виличної дуги ліворуч; забою м?яких тканин лівої потиличної ділянки; субдуральних гематом обох лобних ділянок; геморагічних забоїв обох лобних ділянок головного мозку; рубця в потиличній ділянці ліворуч (забійної рани потиличної ділянки ліворуч), які ускладнилися лівобічною приглухуватістю, гемотимпанумом і гематосинусом, і які відповідно до висновку судово-медичної експертизи за ступенем тяжкості відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. (п.п.2.1.1.а). 2.1.2., 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» медичної служби України»).

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.1 ст. 121 КК України.

18.03.2026 між прокурором ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_5 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_5 буде призначене покарання за ч.1 ст. 121 КК України у виді 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК Украни звільнено від відбування покарання з випробуванням.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

Окрім цього, до угоди про визнання винуватості долучена заява від потерпілого ОСОБА_6 , відповідно до якої останній надав письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченим.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не прибув, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Захисник ОСОБА_4 також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому обвинуваченим вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу, погроз і в його присутності.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. Укладаючи відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розумів надані йому законом права, а також розяснені судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином, укладання угод по якому не допускається, крім випадків надання потерпілим письмової згоди прокурору на укладання ним угоди. Прокурором надано заяву потерпілого ОСОБА_6 , відповідно до якої він надає згоду на укладання угоди між прокурором та обвинуваченим, а отже угода відповідає вимогам закону.

При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє положення ч.ч.4, 5 ст. 474 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогами Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_5 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_5 .

Ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити, у тому числі питання, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку (п. 7 ч. 1 ст. 368 КПК України).

Прокурором в інтересах держави в особі НСЗ України та в особі Фінансвового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради пред`явлено позови про відшкодування витрат на лікування потерпілого.

З огляду на добровільне відшкодування коштів обвинуваченим, прокурор відмовився від позовів, на підтвердження оплати, за клопотанням захисника обвинуваченого до матеріалів справи долучені копії відповідних квитанцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

Згідно з п. 4 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Враховуючи повне відшкодування ОСОБА_5 витрат понесених державою на лікування потерпілого, суд приймає відмову прокурора від позовів в інтересах держави в особі НСЗ України та в особі Фінансвового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 468, 469, 472, 474 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором ОСОБА_3 , укладену 18 березня 2026 року.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців, поклавши відповідно до ст. 76 КК України обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Провадження за цивільними позовами прокурора Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі НСЗ України та в особі Фінансвового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про відшкодування витрат на лікування потерпілого – закрити, прийнявши відмову прокурора від позовів.

Речові докази: футболку чорного кольору, з надписом білим кольором, на передній частині футболки в районі надпису маються пляма бурого кольору, видовженої форми та довжини, шорти чорного кольору з емблемою «Найк», пару кросівок сірого кольору з надписом «Адідас», сумку чорного кольору з надписом білого кольору «ellesse» - повернути ОСОБА_5 ; шорти блакитного кольору – повернути ОСОБА_6 ; змив зі слідами речовини бурого кольору вилучений під час огляду місця події поряд з будинком № 19 по вул. Молодіжній в м. Кременчуці, зразки крові потерпілого ОСОБА_6 , оптичний диск з відеозаписом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 15.09.2025, оптичний диск з відеозаписом допиту свідка ОСОБА_7 від 15.09.2025, оптичний диск з відеозаписом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7 від 15.09.2025, оптичний диск з відеозаписом допиту свідка ОСОБА_8 від 15.09.2025, оптичний диск з відеозаписом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8 від 15.09.2025, оптичний диск з відеозаписом слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_6 від 24.09.2025, оптичний диск з відеозаписом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 , від 30.09.2025 – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_9