Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №420/31594/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: управління об’єктами державної (комунальної) власності, у тому числі про передачу об’єктів права державної та комунальної власності

Дата: 22 березня 2026 р.

Справа: №420/31594/25

Суддя: Кравченко К.В.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/31594/25

Перша інстанція: суддя Катаєва Е.В.,

повний текст судового рішення

складено 19.11.2025, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –Кравченка К.В.,

судді –Джабурія О.В.,

судді –Вербицької Н.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання протиправними та скасування рішень, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

15.09.2025 ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до , Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (надалі відповідач, сільська рада), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення чотирнадцятої сесії VIII скликання Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 15 липня 2021 року за №258-VIII «Про передачу майна комунальної власності Затоківським ВУЖКГ до КП «Бугаз» (щодо передачі майна комунальної власності, закріпленого на праві господарського відання).

- визнати протиправним та скасувати рішення чотирнадцятої сесії VIII скликання Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 15 липня 2021 року за №278-VIII «Про затвердження актів приймання-передавання майна комунальної власності від Затоківського ВУЖКГ до КП «Бугаз».

- стягнути із Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області у відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, 72590,85 (сімдесят дві тисячі п`ятсот дев`яносто 85 коп.) грн.

- стягнути із Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області у відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, 336315,00 (триста тридцять шість тисячі триста п`ятнадцять) грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він перебував у трудових відносинах з Затоківським ВУЖКГ, але дія трудового договору були призупинена, що було визнане протиправним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.10.2023 року по справі №495/5668/23. Вказаним судовим рішенням Затоківське ВУЖКГ було зобов`язано нарахувати та виплатити середню заробітну плату за період вимушеного прогулу в період призупинення дії трудового договору з 03 березня 2023 року по 03 травня 2023 року в сумі 29595,72 грн.. В подальшому, через невиконання судового рішення, був змінений спосіб та порядок виконання рішення суду шляхом стягнення із Затоківського ВУЖКГ середнього заробітку за час призупинення дії трудового договору у розмірі 29595,72 грн..

Також, позивач посилався на те, що його було незаконно звільнено з Затоківського ВУЖКГ і таке звільнення було оскаржене в судовому порядку, зокрема, рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 жовтня 2023 року у справі №495/5062/23 був визнаний протиправним та скасований наказ начальника Затоківського ВУЖКГ від 02 травня 2023 року №7-к «Про звільнення ОСОБА_2 », поновлено на роботі в Затоківському ВУЖКГ на посаді головного інженера, стягнуто із Затоківського ВУЖКГ середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 79370,34 грн., починаючи з 04 травня 2023 року по день поновлення на роботі.

Позивач вказував, що судове рішення про поновлення на посаді залишилось невиконаними, через що він кожні три місяці змушений звертатись до суду з позовами про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду від 16.10.2023 р. по справі №495/5062/23.

Так, Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області:

- рішенням від 23.04.2024 р. у справі №495/2306/24 стягнуто із Затоківського ВУЖКГ 73316,67 грн. середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 17.10.2023 р. по 15.03.2024 р.; витрат, пов`язаних із сплатою судового збору, у розмірі 1211,20 грн..

- рішенням від 21.01.2025 р. у справі №495/8336/24 стягнуто із Затоківського ВУЖКГ 44393,58 грн. середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі; витрат, пов`язаних із сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн..

- заочним рішенням від 07.02.2025 р. у справі №495/5504/24 стягнуто із Затоківського ВУЖКГ 53837,38 грн. середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі; витрат, пов`язаних із сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн.

- заочним рішенням від 25.04.2025р. у справі №495/1533/24 стягнуто із Затоківського ВУЖКГ середнього заробітку у сумі 56485,12 грн. за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

- заочним рішенням від 25.07.2025р. у справі №495/11018/24 стягнуто із Затоківського ВУЖКГ середнього заробітку у сумі 57367,70 грн. за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі; судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

- заочним рішенням від 28.07.2025р. у справі №495/4144/25 стягнуто із Затоківського ВУЖКГ середнього заробітку у сумі 58250,28 грн. за час затримки виконання рішення суду про моє поновлення на роботі; судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Також, на час подання позову до адміністративного суду, в провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області на розгляді перебуває справа №495/6934/25 про стягнення із Затоківського ВУЖКГ середнього заробітку у сумі 58250,28 грн. за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Позивач вказував, що Затоківським ВУЖКГ на його користь сплачено: вимушеного прогулу по справі №495/5062/23 у сумі 79370,34 грн., середньої заробітної плати за час призупинення дії трудового договору по справі №495/5668/23 у сумі 29595,72 грн., середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду у сумі 73316,67 грн. (справа №495/2306/24), витрати на судовий збір по цих трьох справах.

У зв`язку із тим, що Затоківське ВУЖКГ у добровільному порядку не виконує інші рішення суду про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, позивач вказував, що він був змушений з кожним виконавчим документом по кожній судовій справі звертатися до БілгородДністровського відділу ДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області для примусового виконання рішень суду в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

За результати звернень до державного виконавця щодо арешту майна Затоківського ВУЖКГ з метою погашення боргів, які збільшуються, державний виконавець у телефонні розмові повідомила позивачу, що нібито Затоківське ВУЖКГ припинило своє існування, усе майно, балансоутримувачем якого було Затоківське ВУЖКГ, начебто передано іншому комунальному підприємству – КП «БУГАЗ» (код ЄДРПОУ 33245581, місцезнаходження – 67884, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, 1), засновником якого, за даними ЄДРЮОФОПГФ, так само є Відповідач.

Вказував позивач і про те, що з матеріалів зведеного виконавчого провадження він дізнався про лист Затоківського ВУЖКГ від 22.04.2025р. за вих №14 «Про надання документів на вимогу державного виконавця №40102/21.3 від 16.04.2025р.», у якому керівник Затоківського ВУЖКГ послався на рішення відповідача щодо передачі майна, які позивач вважаю протиправними, а також на рішення відповідача від 31.01.2022р. за №718-VIII, яким нібито скорочено штатну чисельність працівників Затоківського ВУЖКГ до двох одиниць.

В межах зведеного виконавчого провадження №77655288, на вимогу державного виконавця Відповідач надав лист від 10.06.2025р. за вих. №1155/01-14/25/690 «Щодо надання інформації на Вимогу державного виконавця», в якому Відповідач зазначає, що направляє завірені належним чином «рішення Кароліно-Бугазької сільської ради від 15.07.2021 року за №258-VIII «Про передачу майна комунальної власності Затоківським ВУЖКГ до КП «Бугаз» у повному обсязі, включно з додатком (перелік переданого майна); рішення Кароліно-Бугазької сільської ради від 15.07.2021 року за №278-VIII «Про затвердження актів приймання-передавання комунальної власності від Затоківського ВУЖКГ до КП «Бугаз».»

Посилався позивач і на те, що 01 липня 2025 року державний виконавець Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із заявою від 24.06.2025р. за вих.№64290/21.3 про заміну боржника у виконавчому провадженні №77535429 її правонаступником. Проте, ухвалою від 21.07.2025р. Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області державному виконавцю у задоволенні заяви було правильно, на думку позивача, відмовлено.

Враховуючи наведене, позивач був змушений звертатись із адміністративним позовом про оскарження рішень Відповідача чотирнадцятої сесії VIII скликання від 15 липня 2021 року за №258-VIII та за №278-VIII, так як, як виявилося, ці рішення безпосередньо зачіпають його права та інтереси, впливають на його трудові відносини із Затоківським ВУЖКГ в питаннях поновлення його на роботі в Затоківському ВУЖКГ на посаді головного інженера, отримання заробітної плати та інших соціальних гарантій; стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про його поновлення.

Обґрунтовуючи вимоги щодо скасування рішень від 15 липня 2021 року за №258-VIII та за №278-VIII позивач посилався на те, що:

- жодної комісії Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області з питань передачі майна комунальної власності від Затоківського ВУЖКГ до КП «БУГАЗ» в Затоківському ВУЖКГ не працювало, працівники Затоківського ВУЖКГ до складу такої комісії не включалися, інвентаризації з цього приводу в підприємстві не проводилось.

- на офіційному веб-сайті Відповідача (https://karolinobugazka-gromada.gov.ua/) відсутня інформація про оприлюднення оскаржуваних рішень у строки та в порядку, передбаченим чинним законодавством.

- за даними ЄДРЮОФОПГФ, станом на день подання позовної заяви, Затоківське ВУЖКГ не перебуває у стані припинення, має статутний капітал у розмірі 25000000,00 грн., що свідчить про те, що у Затоківському ВУЖКГ не відбулися зміни з 2021 року по теперішній час;

- за перевіркою системи Prozorro, після 15.07.2021 року (коли Відповідачем було прийнято рішення №258-VIII про передачу майна від Затоківського ВУЖКГ до КП «Бугаз» та у той же день рішенням №278-VIII щодо затвердження актів приймання-передавання майна) Затоківське ВУЖКГ неодноразово виступало замовником у закупівлях товарів (на суму приблизно 874830 грн.), послуг (на суму приблизно 301504 грн.), робіт (на суму 400000 грн.); після 15.07.2021р. Затоківське ВУЖКГ неодноразово виступало й учасником закупівель.

- Затоківське ВУЖКГ 12.07.2023 (тобто через два роки після нібито прийняття Кароліно-Бугазькою сільською радою рішення про передачу майна від Затоківського ВУЖКГ до КП «БУГАЗ» та затвердження актів приймання-передавання майна) стало учасником тендеру (ідентифікатор закупівлі - UA-2023-07-12-009544-a), як виконавець послуг з поводження з рідкими побутовими відходами, замовником яких виступив ВІДДІЛ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ СЕРГІЇВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ.

- відсутність реорганізації Затоківського ВУЖКГ, як юридичної особи, у формі, передбаченій законом, свідчить про те, що Затоківське ВУЖКГ, як юридична особа, не припинена, не виключалася з ЄДРЮОФОПГФ, і не передавала права та обов`язки іншій юридичній особі відповідно до передавального акту чи розподільчого балансу, з чого можна зробити висновок, що у КП «БУГАЗ» правонаступництва щодо Затоківського ВУЖКГ не існує.

- відсутній передавальний акт або розподільчий баланс, які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, яка припиняється (ст. 107 ЦК України) у зв`язку із реорганізацією.

- у преамбулі оскаржуваного рішенні від 15.07.2021р. за 258-VIII нічого не зазначено про доцільність такої передачі майна комунальної власності від одного комунального підприємства до іншого.

- комісія, створена рішенням Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 15 липня 2021 року №258-VIII «Про передачу майна комунальної власності Затоківським ВУЖКГ до КП «Бугаз», згідно із пунктом 3 цього рішення повинна була «забезпечити належне приймання-передачу майна комунальної власності по актах прийняття-передачі починаючі з 15 липня 2021 року та подати їх на затвердження сільському голові до 15 серпня 2021 року». При цьому, акти приймання-передавання затверджені сільським головою 15 липня 2021 року, тобто у той же день, коли приймалось рішення про передачу майна від Затоківському ВУЖКГ до КП «БУГАЗ». Жодного працівника Затоківського ВУЖКГ до створеної Кароліно-Бугазькою сільською радою комісії не включено,

Також позивач посилався і на те, що на балансі Затоківського ВУЖКГ у 2021 році перебував значний транспортний парк – спеціалізований транспорт для поводження з твердими та рідкими побутовими відходами, автокран, автовишка, автобуси, трактори, екскаватор, інша допоміжна техніка, також артезіанські свердловини, оргтехніка, обладнання, інвентар та інші матеріальні цінності.

27 травня 2020 року розпорядженням Кабінету Міністрів України №623-р був затверджений перспективний план формування територій громад Одеської області, у відповідності до якого Затоківська селищна рада увійшла до складу Кароліно-Бугазької територіальної громади, із центром в с.Кароліно-Бугаз.

07.05.2021р., за даними ЄДРЮОФОПГФ, у Затоківського ВУЖКГ змінився засновник із Затоківської селищної ради на Кароліно-Бугазьку сільську раду, хоча за даними ЄДРЮОФОПГФ Затоківська селищна рада до цього часу не перебуває у стані припинення.

В обґрунтування вимог щодо відшкодування матеріальної і моральної шкоди, позивач, посилаючись на низу рішень Верховного Суду, вказує, що через оскаржувані рішення відповідача, він позбавлений можливості реалізувати своє право на працю на посаді головного інженера в Затоківському ВУЖКГ, на протязі більш ніж два роки (з дня незаконного звільнення) в нього відсутнє відчуття стабільного матеріального становища, яке надає чоловікові, батьку двох неповнолітніх дітей, офіційне працевлаштування. Він постійно знаходиться у пошуку роботи, змушений погоджуватися на різну, іноді фізично важку роботу, щоб забезпечити своїх двох неповнолітніх дітей усім необхідним для їх утримання та розвитку. Протиправні рішення відповідача безпосередньо призвели до зміни його звичного способу життя, до необхідності докладати додаткових зусиль для поновлення своїх прав, що викликає у позивача вже другий рік поспіль відповідний психоемоційний дискомфорт, спричиняє душевні переживання і викликає глибоке відчуття несправедливості та розчарування.

На думку позивача, в процесі примусового виконання рішень суду на його користь, саме через оскаржувані ним незаконні рішення Відповідача, Затоківське ВУЖКГ з 16.10.2023 року по теперішній час, порушуючи вимоги чинного законодавства, не виконує рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.10.2023р. по справі №495/5062/23 щодо поновлення його на посаді головного інженера.

Позивач вважав, що оскаржуваними ним рішеннями Відповідача йому заподіяно моральну шкоду, так як з 2023 року порушено його звичний устрій життя, а постійне перебування з 2023 року по теперішній час у стані судового розгляду усіх справ, у яких він є позивачем до Затоківського ВУЖКГ, викликає у нього триваючу нервову напругу, яка порушує звичний для нього ритм життя. Через ситуацію із судовими справами у позивача погіршився сон, він не може належно організувати та планувати своє життя, бо позбавлений можливості отримувати заробітну плату, постійно знаходиться у пригніченому стані. Постійна нервова напруга послабляє його імунітет. Через незаконні рішення відповідача позивач позбавлений заробітної плати і можливості знайти собі представника для захисту моїх інтересів в суді, а тому змушений витрачати час на вичитування законодавства, судової практики, відвідувати судові засідання.

Посилався позивач і про те, що про оскаржувані рішення від 15.07.2021 він дізнався лише у липні 2025 року з матеріалів зведеного виконавчого провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права без дотримання норм процесуального права; суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не надав оцінки всім аргументам та доводам позивача по справі.

Так, апелянт вказує, що погодившись із тим, що оскаржувані рішення не були оприлюднені, а тому не набрали чинності, суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що нечинні акти не породжують жодних юридичних наслідків для будь-яких осіб, у тому числі позивача. На думку апелянта, оскаржувані рішення, незважаючи на те, що вони є нечинними в силу порушення відповідачем закону, для апелянта вони мають негативні юридичні наслідки, оскільки безпосередньо порушують його права, про що було вказано у позовній заяві.

Апелянт зазначає, що, суд першої інстанції не звернув уваги та не надав оцінки доказу по справі - офіційному листу відповідача від 10.06.2025р. за вих.№1155/01-14/25/690, офіційному листу керівника Затоківського ВУЖКГ від 22.04.2025р. за вих.№14, наданих державному виконавцю Білгород-Дністровського відділу ДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області на вимогу державного виконавця щодо спірних рішень та передачі майна від Затоківського ВУЖКГ до КП «БУГАЗ».

Також, на думку апелянта, суд першої інстанції не надав належної пропанової оцінки такому доказу як заява державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 24.06.2025 за вих.№64290/21.3, з якою державний виконавець 01 липня 2025 року звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області про заміну боржника у виконавчому провадженні №77535429 (з примусового виконання рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду по справі №495/5504/24), її правонаступником, та ухвалі Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.07.2025 по справі №495/5504/24, якою суд відмовив державному виконавцю у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Зазначені докази, на думку апелянта, свідчать про те, що відповідач та Затоківське ВУЖКГ видають спірні нечинні рішення у взаємовідносинах із третіми особами (у даному випадку з Білгород-Дністровським відділом державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за чинні акти органу місцевого самоврядування та таким чином негативно впливають за законні права та інтереси апелянта, як працівника, незаконно звільненого Затоківським ВУЖКГ. Вказане у свою чергу штучно затягує та впливає на хід примусових виконавчих дій щодо стягнення із Затоківського ВУЖКГ на користь апелянта середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду щодо поновлення апелянта на роботі, створюючи юридичні наслідки вже для державного виконавця відділу державної виконавчої служби, який, отримавши нечинні оскаржувані рішення відповідача, звертається до суду із заміною боржника у виконавчому провадженні з Затоківського ВУЖКГ на КП «БУГАЗ»

Посилається апелянт і на втручання відповідачем у право господарського відання Затоківського ВУЖКГ без дотримання публічної процедури, порушення процедури розпорядження майном комунальної власності, адже акти приймання-передавання майна комунальної власності від Затоківського ВУЖКГ до КП «БУГАЗ», відсутні підписані уповноваженими особами цих юридичних осіб; рішення про створення інвентаризаційної комісії в Затоківському ВУЖКГ на виконання спірних рішень відповідача; інвентаризаційні описи про результати проведення інвентаризації на виконання спірних рішень відповідача та будь-які документи, що підтверджують склад, обсяг та фактичне вибуття майна комунальної власності з господарського відання Затоківського ВУЖКГ.

Порушенням норм процесуального права, апелянт вважає те, що суд першої інстанції допустив порушення приписів статті 23 КАС України.

Також, на думку апелянта, необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про недоведеність порушення прав позивача оскаржуваними рішеннями відповідача у сфері публічно-правових відносин.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції не дослідив належним чином взаємозв`язок публічно-правового порушення відповідачем спірними рішеннями моїх прав, як незаконно звільненого працівника Затоківського ВУЖКГ.

Відповідач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та з електронних матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 ) в період з травня 2019 року по травень 2023 року працював у Виробничому управлінні житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, що підтверджено відомостями з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-7).

Наказом начальника Виробничого Управління Житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 02.03.2023 №3-к «Про попередження працівників про наступне звільнення з роботи у зв`язку із скороченням чисельності та призупинення дії трудових договорів» з ОСОБА_1 призупинено дію трудового договору з 03 березня 2023 року.

Наказом начальника Виробничого управління житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №7-к від 02.05.2023 «Про звільнення ОСОБА_1 », позивача було звільнено у зв`язку із скороченням штату працівників та неможливістю подальшого працевлаштування, згідно п.1 ст.40 КЗпП України.

Позивач, не погоджуючись зі звільненням та прийнятими наказами №3-к від 02.03.2023 та №7-к від 02.05.2023, звертався до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовами до Виробничого управління житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.10.2023 по справі №495/5668/23, яке набрало законної сили 27.11.2023, позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ начальника Виробничого Управління Житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 02.03.2023 №3-к «Про попередження працівників про наступне звільнення з роботи у зв`язку із скороченням чисельності та призупинення дії трудових договорів» в частині призупинення з 03 березня 2023 року дії трудового договору з ОСОБА_1 , головним інженером (п.2 зазначеного наказу). Зобов`язано Виробниче управління житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за період вимушеного прогулу з 03.03.2023 по 03.05.2023 та компенсацію за затримку виплати заробітної плати у сумі 29595,72 грн..

Також рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.10.2023 по справі №495/5062/23, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 27.02.2024, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ начальника УЖКГ від 02 травня 2023 року №7-к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на роботі в УЖКГ на посаді головного інженера. Стягнуто з УЖКГ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 04.05.2023 по 16.10.2023, у сумі 79370,34 грн..

У зв`язку з невиконанням рішення суду щодо поновлення позивача на роботі, ОСОБА_1 звертався до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області суду з позовами про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду.

Заочним рішенням суду від 23.04.2024 у справі №495/2306/24, яке набрало законної сили 24.05.2024, стягнуто з Виробничого Управління Житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду в розмірі 73316,67 грн..

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.01.2025 по справі №495/8336/24, яке набрало законної сили 04.03.2025, стягнуто з ВУЖКГ Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду в розмірі 44393,58 грн..

Заочним рішенням суду від 07.02.2025 по справі №495/5504/24 (набрало законної сили 11.03.2025) стягнуто з ВУЖКГ Затоківської селищної ради на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду у розмірі 53837,38 грн..

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25.07.2025 у справі №495/11018/24, яке набрало законної сили 29.08.2025, стягнуто з ВУЖКГ Затоківської селищної ради на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду у розмірі 57367,70 грн..

Заочним рішенням суду від 28.07.2025 у справі №495/4144/25, яке набрало законної сили 02.09.2025, стягнуто з Виробничого управління житлово комунального господарства Затоківської селищної ради на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 11.03.2025 по 10.06.2025 включно у розмірі 58250,28 грн., без вирахування податків, зборів та обов`язкових платежів.

Згідно з відомостями, які містяться в Автоматизованій системі виконавчого провадження, на примусовому виконанні перебували, зокрема, наступні виконавчі провадження:

- ВП №73190011 відкрите 08.11.2023 року про поновлення ОСОБА_1 на роботі в Виробничому Управлінні Житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області на посаді головного інженера;

- ВП №73675045 відкрите 26.12.2023 про зобов`язання ВУЖКГ Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за період вимушеного прогулу з 03 березня 2023 року по 03 травня 2023 року та компенсацію за затримку виплати заробітної плати у сумі 29595,72 грн.;

- ВП №74458634 відкрите 15.03.2024, про стягнення з ВУЖКГ Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області на користь ОСОБА_1 , середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 04 травня 2023 року по 16 жовтня 2023 року у сумі 79370,34 грн.;

- ВП №77535534 відкрите 18.03.2025, про стягнення з ВУЖКГ Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду в розмірі 44393,58 грн.;

- ВП №77535429 відкрите 30.07.2025 року, про стягнення з Виробничого Управління житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду у розмірі 53837,38 грн..

В рамках здійснення примусового виконання рішень судів, державний виконавець Білгород-Дністровського відділу Державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Степанова А.М. звернулася до Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області із вимогою державного виконавця №55600/21.3 від 30.05.2025, у якому вимагала надати:

1) належним чином завірену копію рішення Кароліно-Бугазької сільської ради від 15 липня 2021 року №258-VIII;

2) копії акта (або актів) приймання-передачі майна на виконання рішення Кароліно-Бугазької сільської ради від 15 липня 2021 року №258-VIII, розпорядчих документів щодо утворення та роботи відповідної комісії, витяг або довідку з інвентаризаційного переліку/балансу.

На Вимогу державного виконавця відповідач надав лист від 10.06.2025 за вих.№1155/01-14/25/690, яким направив до державного виконавця рішення Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 15.07.2021 №258-VIII «Про передачу майна комунальної власності Затоківським ВУЖКГ до КП «Бугаз» та №278-VIII «Про затвердження актів приймання-передавання майна комунальної власності від Затоківського ВУЖКГ до КП «Бугаз». У листі вказано, що всі інші документи, зазначені у запиті, в сільській раді відсутні.

01.07.2025 державний виконавець Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Степанова А.М. звернулась до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі №495/5504/24 із заявою, у якій просила замінити сторону виконавчого провадження, боржника - Виробниче управління житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради на його правонаступника - Комунальне підприємство «Бугаз». В обґрунтування заяви зазначила, що згідно додатку 2 до рішення від 15.07.2021 №258-VIII передбачено не тільки передачу майна, а й передачу всіх зобов`язань Виробничого управління житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради Комунальному підприємству «Бугаз».

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.07.2025 по справі №495/5504/24, яка набрала законної сили 07.08.2025, у задоволені заяви про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.

Відповідно до електронних матеріалів справи, 15.07.2021 чотирнадцята сесія VIII скликання Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області прийняла рішення №258-VIII «Про передачу майна комунальної власності Затоківським ВУЖКГ до КП «Бугаз», яким вирішила:

1. Передати майно комунальної власності (згідно Додатку №1), яке закріплено за виробничим управлінням житлово-комунального господарства Затоківської селищної Валі (код ЄДРПОУ 05445480) на праві господарського відання, на баланс Комунального підприємства «Бугаз» (код ЄДРПОУ 33245581, Одеська область, с. Кароліно-Бугаз, вул. Приморська 1) та закріпити його на праві господарського відання;

2. Утворити комісію з прийняття-передачі майна комунальної власності в складі згідно Додатку №2;

3. Комісії забезпечити належне прийняття-передачі майна комунальної власності по актах прийняття-передачі починаючи з 15 липня 2021 року, та подати їх на затвердження сільському голові до 15 серпня 2021 року.

У додатку №2 до рішення від 15.07.2021 №258-VIII зазначене наступне.

«На підставі Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» за №147/98-ВР від 03.03.1998, та в зв`язку з необхідністю прийняття на баланс комунального підприємства «Бугаз» Кароліно-Бугазької сільської ради основних засобів та інших матеріальних активів та зобов`язань комунального підприємства ВУЖКГ, сільська рада вирішила призначити комісію в складі:

Голова комісії – заступник голови Кароліно-Бугазької сільської ради з питань діяльності виконавчих органів О.Кураков;

Заступник голови комісії - начальник відділу житлово-комунального господарства, благоустрою та інфраструктури В.Алімкін;

Секретар комісії – головний спеціаліст відділу житлово-комунального господарства, благоустрою та інфраструктури Д.Агаєва;

Члени комісії:

- начальник комунального підприємства «Бугаз» О.Григоренко;

- головний інженер КП «Бугаз» М.Зініч;

- юрист Кароліно-Бугазької сільської ради О.Громада.»

Також, відповідно до електронних матеріалів справи, 15.07.2021 чотирнадцята сесія VIII скликання Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області прийняла рішення №278-VIII «Про затвердження актів приймання-передавання майна комунальної власності від Затоківського ВУЖКГ до КП «Бугаз» яким вирішила:

1. Доручити сільському голові затвердити акти приймання-передачі майна комунальної власності, переданого Затоківським ВУЖКГ до КП «Бугаз»;

2. Затоківському ВУЖКГ (Турманідзе 3.3.)

- здійснити відповідні дії щодо списання переданого за актом прийому-передавання КП «Бугаз» майна з балансу;

3. КП «Бугаз» ( ОСОБА_3 ): з

- зарахувати на баланс майно, зазначене в Додатку №1, залишок палива згідно листа від 15.07.2021 №1507-1 та внести відповідні зміни до бухгалтерського обліку;

4. Призначити керуючою компанію з водопостачання та водовідведення на території Кароліно-Бугазької ТТ Комунальне підприємство «Бугаз».

Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду не встановлено протиправних дій відповідача щодо прийняття оскаржуваних рішень, не доведено порушення прав позивача оскаржуваними рішеннями у сфері публічно-правових відносин.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (надалі Закон №280/97-ВР в редакції чинній станом на 15.07.2021).

Відповідно до статті 2 Закону №280/97-ВР, місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 10 Закону №280/97-ВР, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Відповідно до ст.25 Закону №280/97-ВР, сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Частиною 1 статті 60 Закону №280/97-ВР встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Згідно з абз.1 частини 4 статті 60 Закону №280/97-ВР районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Частинами 5 та 6 статті 60 Закону №280/97-ВР встановлено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Відповідно до частини 8 ст.60 Закону №280/97-ВР право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно з п.2 ч.9 ст.60 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради мають право на переважне придбання в комунальну власність приміщень, споруд, інших об`єктів, розташованих на відповідній території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальних громад.

Відповідно до п.30 ч.1 ст.26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

За приписами ч.1, ч.2 ст.59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.5 ст.59 Закону №280/97-ВР, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Апеляційний суд зазначає, що одними з основних ознак нормативно-правових актів місцевого самоврядування є:

- загальнообов`язковість - приписи нормативно-правових актів місцевого самоврядування підлягають обов`язковому виконанню на відповідній території всіма фізичними та юридичними особами, кому вони адресовані.

- цільова орієнтація - нормативно-правовий акт, виданий в системі місцевого самоврядування, має насамперед інтерес локального характеру, обумовлений, власне, інтересом окремої територіальної громади та головною функціональною метою місцевого самоврядування – вирішенням питань місцевого значення.

- локальний характер територіальної дії - адресатами нормативно-правових актів місцевого самоврядування можуть бути громадяни, які проживають або перебувають у певний час на території адміністративно-територіальної одиниці, а також розташовані в її межах підприємства, установи, організації.

- обов`язковість оприлюднення - опублікування як в офіційних виданнях (газети, журнали, відомості, бюлетені, збірники, інформаційні листи тощо) нормотворчого органу, так і в будь-якому неофіційному друкованому засобі масової інформації (розміщення в мережі Інтернет, в тому числі на офіційному сайті суб`єкта нормотворчості; розміщення повідомлень на спеціальних інформаційних стендах у приміщенні ради або поряд із ним (це стосується в першу чергу невеликих територіальних громад); надсилання відповідним суб`єктам (підприємствам, установам, організаціям, посадовим особам); оголошення на загальних зборах або інших зібраннях громадян; інформаційне повідомлення на радіо та телебаченні).

Отже, акти місцевого самоврядування нормативно-правового характеру - це обов`язкові до виконання рішення, прийняті місцевими радами (сільськими, селищними, міськими), що встановлюють, змінюють або скасовують загальні правила (норми) поведінки для невизначеного кола осіб на відповідній території. Вони діють постійно і регулюють місцеві питання.

Зміст оскаржуваних в цій справі рішень Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 15.07.2021 №258-VIII, №278-VIII не стосується встановлення, зміни або скасування загальних правил (норм) поведінки для невизначеного кола осіб на відповідній території територіальної громади, а тому не є нормативно-правовим актами, які підлягають обов`язковому оприлюдненню, саме з метою набрання ними чинності.

За наведених обставин, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо порушення процедури прийняття оскаржуваних рішень та порядку набрання ними чинності.

При цьому, апеляційний суд зауважує, що згідно з п.2 ч.1 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати, нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Отже, відсутність доказів на підтвердження обставин оприлюднення оскаржуваних рішень, може лише свідчити про недотримання відповідачем приписів Закону України «Про доступ до публічної інформації», що не є предметом спору в цій справі.

Апеляційний суд зазначає, що апелянт, будучи стягувачем в рамках ряду виконавчих проваджень, за яким боржником є Виробниче Управління Житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, вважає, що оскаржувані рішення від 15.07.2021 №258-VIII та №278-VIII безпосередньо впливають на його права та інтереси, в частині поновлення його на роботі.

Проте, вперше трудові права позивача були порушені Виробничим управлінням житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області 02.03.2023 шляхом видання наказу №3-к «Про попередження працівників про наступне звільнення з роботи у зв`язку із скороченням чисельності та призупинення дії трудових договорів» в частині призупинення з 03 березня 2023 року дії трудового договору з позивачем, який в подальшому був визнаний протиправним та скасований у відповідній частині (рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.10.2023 у цивільній справі №495/5668/23, яке набрало законної сили 27.11.2023).

При цьому, оскаржувані в цій адміністративній справі рішення від 15.07.2021 №258-VIII та №278-VIII не стосуються врегулювання трудових правовідносин між працівниками та Виробничим Управлінням Житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Оскаржуваними рішеннями від 15.07.2021 №258-VIII та №278-VIII вирішено питання передачі комунального майна від одного комунального підприємства до іншого комунального підприємства в межах територіальної громади, створена комісія з прийняття-передачі майна, доручено сільському голові затвердити акти прийняття-передачі комунального майна, визначені дії комунальних підприємств щодо списання з балансу та щодо прийняття на баланс комунального майна, призначено керуючу компанію з водопостачання та водовідведення на території територіальної громади.

Отже, відсутні будь-які ознаки впливу оскаржуваних рішень на час їх прийняття на реалізацію апелянтом своїх трудових прав, зокрема і щодо впливу на виконання судових рішень у цивільних справах щодо захисту трудових прав позивача.

Сам по собі факт невиконання Виробничим управлінням житлово-комунального господарства Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області судових рішень у цивільних справах щодо захисту трудових прав позивача, з посиланням на оскаржувані в цій справі рішення, не є підставою вважати оскаржувані рішення такими, що порушують права, свободи та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин.

Суд першої інстанції правильно послався на те, що Конституційний Суд України в рішенні від 14.12.2011 року №19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Порушення вимог Закону діями та рішеннями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними судом, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними в судовому порядку є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Усі інші доводи апеляційної скарги апеляційний суд відхиляє як такі, що не спростовують висновки суду першої про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.242, 257, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua