Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №160/11777/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/11777/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року в адміністративній справі №160/11777/25 (головуючий суддя першої інстанції - Кальник В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 24.04.2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати його пенсії з 01.02.2022 року на підставі довідки Пенітенціарною академією України №785 від 25.11.2024 року, виданої станом на 01.01.2022 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII та положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області перерахувати та виплачувати пенсію з 01.02.2022 року на підставі довідки Пенітенціарної академії України №785 від 25.11.2024 року, виданої станом на 01.01.2022 рік у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII та положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 з розрахунку 82% від суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2022 року по день проведення перерахунку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2022 року на підставі довідки Пенітенціарною академією України №785 від 25.11.2024 року, виданої станом на 01.01.2022 рік, відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2022 року на підставі довідки Пенітенціарної академії України №785 від 25.11.2024 року, виданої станом на 01.01.2022 рік відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України 1 від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідача зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що оскільки відповідач не отримував повідомлень про прийняття Кабінетом Міністрів України нових рішень щодо перерахунку пенсій особам, пенсія яким призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ та не отримував від уповноваженого державного органу відповідних повідомлень та довідок про розмір грошового забезпечення для проведення відповідного перерахунку пенсії позивача, то перерахунок пенсії позивача за минулий час повинен бути здійснений за 12 місяців, які передують даті подання заяви на перерахунок пенсії та нової довідки про розмір грошового забезпечення, а не з дати з якої вимагає позивач. Таким чином, вимоги щодо зобов`язання здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.02.2022, суперечать приписам ст. 63 Закону № 2262-ХІІ.

Позивач відзив на скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

У період з 01.09.2025 року по 15.09.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 24.09.2025 року по 09.12.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала на лікарняному. У період з 29.12.2025 року по 11.01.2026 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період 20.01.2026 року по 12.02.2026 року суддя-член колегії Чабаненко С.В. перебувала у відпустці.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ.

Пенітенціарною академією України позивачу видано довідку №785 від 25.11.2024 року про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії за нормами чинними станом на 01.01.2022 року.

З метою проведення перерахунку на підставі довідки, позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою.

Пенсійний орган листом від 05.02.2025 року у перерахунку та виплаті пенсії відмовив зазначивши, що умови проведення перерахунку відповідно до постанови №704 були передбачені пунктом 1,2 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Після визнання протиправними та скасування пунктів 1-2 постанови №103 інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсій не приймалось. Додатково зазначено, що змін до постанови №704 у частині збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військове звання, що зазначені у наданих довідках до теперішнього часу не внесено.

Вважаючи відмову відповідача щодо перерахунку пенсії протиправною, позивач оскаржив таку відмову до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Щодо строку звернення до суду з цим позовом, апеляційний суд зазначає наступне.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно із частинами 2, 3 статті 51 Закону №2262 перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Таким чином, посилання скаржника на пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом є безпідставними.

По суті спірних правовідносин, колегія суддів зазначає про таке.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Закон №2262).

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону №2262.

Згідно із частиною третьою статті 43 Закону №2262 пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 63 Закону №2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону №2262, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи наведені норми, підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений Верховним Судом у постановах від 19.10.2022 року по справі №400/6214/21, від 27.02.2023 року у справі №640/11131/21.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, у відповідача на підставі довідки від 25.11.2024 року №785 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 року, виник обов`язок проведення перерахунку пенсії з 01.02.2022 року, проте, такий обов`язок відповідачем не виконаний.

За таких обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно відмовлено у проведенні перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.02.2022 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, а тому зобов`язання відповідача здійснити такий перерахунок на підставі вказаної довідки є належним та ефективним способом захисту прав позивача.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року в адміністративній справі №160/11777/25 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року в адміністративній справі №160/11777/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко